17 березня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/492/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Новик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 7037,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України має податковий борг з податку на додану вартість, який у добровільному порядку не сплачує.
Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 09.03.2004, взятий на податковий облік ДПІ у м. Чернігові 19.03.2004 за № 16405, що підтверджується ідентифікаційними даними (а. с. 7).
Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків та згідно п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У порушення вищезазначених норм відповідач має податковий з податку з податку на додану вартість у сумі 7037,99 грн, який у добровільному порядку не сплачує.
Отже, вищезазначений податковий борг відповідно до самостійно поданих податкових декларацій (а. с. 11-32) та прийнятих податкових повідомлень-рішень від 23.01.2012 № 0000171740 (а. с. 33), від 17.06.2014 № 0009041704 (а. с. 34), від 18.03.2013 № 0000391740 (а. с. 35), від 15.05.2013 № 0001611740 (а. с. 36), від 29.02.2012 № 0000851740 (а. с. 37), від 20.03.2012 № 0001061740 (а. с. 38), від 18.04.2012 № 0001351740 (а. с. 39), від 16.11.2012 № 0003311740 (а. с. 40).
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались ні в адміністративному, ні у судовому порядку, про що зазначено у письмовій заяві позивача (а. с. 54).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення було направлено за податковою адресою відповідача та повернуто з відмітками поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» 23.01.2012 № 0000171740, від 17.06.2014 № 0009041704, від 15.05.2013 № 0001611740, від 29.02.2012 № 0000851740, від 20.03.2012 № 0001061740, від 18.04.2012 № 0001351740, від 16.11.2012 № 0003311740, про що на поштових відправленнях маються відмітки (а. с. 33, 34, 36-40), тобто за нормами податкового законодавства вважаються врученими.
Податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 № 0000391740 було направлено відповідачу за його податковою адресою та вручено про що на поштовому відправленні мається відмітка (а. с. 35).
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Приймаючи до уваги, що відповідач має непогашений податковий борг, частково до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 та непогашений у період його дії, суд вважає за необхідне частково керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також чинними на даний час.
У відповідності з вимогами ст. 59 Податкового кодексу України, та ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держав фондами» від 21.12.2000 № 2181, ДПІ у м. Чернігові використані всі засоби щодо стягнення податкового боргу, зокрема направлено першу податкову вимогу від 20.06.2006 № 1/2963 (а. с. 56) та другу податкову вимогу від 03.08.2006 № 2/3947 (а. с. 8) рекомендованою кореспонденцією, які вручені, про що на поштових відправленнях маються відмітки (а. с. 8, 56).
З матеріалів справи вбачається, що податковий борг відповідача виник до прийняття Податкового кодексу України, в повному обсязі не погашався, а тому податкові вимоги, як у відповідності до ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", так і ст. 60 ПК України не відкликались, а також, що податкові вимоги, відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені, але борг не сплачено.
У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 41.5 ст. 41 ПК України органом стягнення є виключно органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, покладено на органи державної податкової служби.
З огляду на встановлене, враховуючи пп. 95.1 ст. 95 ПК України, яким встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, суд визнає позовні вимоги про стягнення вищезазначеного податкового боргу з розрахункових рахунків підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 41, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, 14013, АДРЕСА_1) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 7037 (сім тисяч тридцять сім) грн 99 коп. на р/р 31110029700002, код 14010100, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/14010100, код виду сплати - 147, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувач: ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592.
Стягувач: Державна податкова інспекція у м. Чернігові ДФС у Чернігівській області (код 38776571, вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігів, 14000).
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан