12 березня 2015 року Справа № 876/1269/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними,
ОСОБА_1 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення 19 Сесії 6 Демократичного скликання № 361 від 27 червня 2012 року «Про попередження гр. ОСОБА_1» про недопущення витоку каналізаційних стоків до присадиби гр. ОСОБА_2.».
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з таким судовим рішенням його оскаржив ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Обгрунтовуючи незгоду із судовим рішенням, апелянт зазначив, що він не являється власником будинковолодіння № АДРЕСА_1 Пустомитівського району, а тому вказана обставина повністю виключає можливість накладення будь-яких стягнень до нього чи попередження його про не вчинення будь-яких дій, які порушують права інших власників суміжних будинковолодінь. Крім того, не було здійснено виїзду на місцезнаходження такої присадибної ділянки, встановлення факту витоку каналізаційних стоків, огляду суміжних земельних ділянок, з яких могли витікати такі каналізаційні стоки, жодних пояснень не відбиралось.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення суду без змін.
Представники інших сторін у судове засідання не з'явились, про розгяд справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2012 р. ОСОБА_2 було подано заяву до Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо дій громадянина ОСОБА_1 по облаштуванню каналізаційного колодязя поблизу криниці, яка знаходиться на її подвір'ї (а.с. 11, 12). Вказане питання було внесено на розгляд постійно діючої комісії по будівництву та благоустрою, соціальному розвитку, законності, правопорядку та депутатської етики. За результатами розгляду комісією було рекомендовано про виправлення шкоди. В подальшому, за результатами розгляду вказаного питання 19 сесією 6 демократичного скликання Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області було винесено рішення №361 від 27.06.2012 р. «Про попередження гр. ОСОБА_1», яким попереджено позивача про недопущення витоку каналізаційних стоків до присадиби ОСОБА_2.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положення статті 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність рішення відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Отже, лише власник несе відповідальність за користування своїм майном.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 є власником будинковолодіння № АДРЕСА_1 Пустомитівського району.
Натомість згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.12.2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 502661 будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1, Пустомитівського р-ну Львівської області належить ОСОБА_4 (а.с. 47, 48).
Крім того, в матеріалах справи відсутні та не надані відповідачем докази про те, що відповідачем здійснювався виїзд на місцезнаходження такої присадибної ділянки, не встановлено факт витоку каналізаційних стоків, не проводився огляд суміжних земельних ділянок, з яких могли витікати такі каналізаційні стоки, та жодних пояснень від ОСОБА_1 не відбиралось.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки таким вимогам оскаржувана постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2012 року не відповідає, то, відповідно до статті 202 КАС України, її слід скасувати з постановленням нової про задоволення позову.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2012 року по справі № 1316/3217/12 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення 19 сесії 6 Демократичного скликання Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 361 від 27 червня 2012 року «Про попередження гр. ОСОБА_1 про недопущення витоку каналізаційних стоків до присадиби гр. ОСОБА_2.».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст виготовлено 17 березня 2015 року.