Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
04 березня 2015 року Справа № П/811/506/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді - Нагібіної Г.П.
за присутності секретаря - Дигас В.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_2
представника позивача -ОСОБА_3
представника відповідача - Ауліної Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_2, звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 26 січня 2015 року №13-о "Про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_2."
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що наказом від 26 січня 2015 року №13-о до неї застосовано захід дисциплінарного впливу у вигляді попередження про неповну службову відповідність за внесення недостовірних данних до статистичної звітності за травень 2014 р. та невиконання наказів Держекоінспекції України від 20.11.2013 р. №195 «Про організацію виконання договору» та від 24.04.2014 р.№41 «Про наповнення інформаційної системи». Такий наказ ОСОБА_2 вважає протиправним, так як жодного порушення трудової дисципліна вона не допускала, оскільки вона займалась лише зведенням статистичних даних наданих керівниками відділів інспекції в одну статистичну таблицю. А стосовно не наповнення інформаційної бази, ОСОБА_2 зазначила про те, що відповідальна особа за наповнення інформаційної бази, згідно протоколу оперативної наради від 24.04.2014 р. є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що виключає можливість застосування до неї дисциплінарного впливу.
Відповідач не погоджуючись із позовом надав заперечення, які обґрунтовані тим, що наказ від 26 січня 2015 року №13-о прийнятий за наслідками перевірки, у ході якої встановлено факт збільшення ОСОБА_2 у статистичних даних кількості складених протоколів про адміністративні правопорушення на 70 протоколів на суму 35,70 тис.грн. Ще одним порушенням за яке ОСОБА_2 попереджено про неповну службову невідповідність є ненаповнення інформаційної бази інспекції.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов у повному обсязі, просили суд його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. Позивач наголосила на тому, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем через неприязні стосунки до неї з боку керівника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - ОСОБА_5
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав законності попередження позивача про неповну службову відповідність.
Допитаний як свідок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначив, що на оперативній нараді у квітні 2014 році відповідальним за наповнення інформаційної бази призначено ОСОБА_5 (який на той час був заступником начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області), а його визначено як особу, яка буде наповнювати інформаційну базу. Свідок пояснив, що зміст інформаційної бази складається із статистичних даних усіх відділів інспекції, а тому одна особа не в змозі вводити дані із відділів, тому приймались спроби установити частини інформаційної програми по відділах, що в подальшому виявилось неможливим. Дана інформаційна система була новою, а тому кожного дня відбувались збої, що призводило до того, що майже кожного дня він телефонував до розробника, що також блокувало повноцінну роботу по наповненню даних.
Крім того, свідок зазначив, що були спроби встановити програму інформаційної системи на його комп'ютер, проте технологічно не вийшло, оскільки дана програма було великою за обсягом пам'яті, а робочі комп'ютера були не придатними для цієї програми.
Після звільнення керівника інспекції ОСОБА_7, в.о.обов'язки керівника - ОСОБА_5 викликав його і запропонував йому звільнитись за згодою сторін, бо у разі відмови, ОСОБА_5 зазначив, що звільнить його за статтею. ОСОБА_6 прийняв рішення звільнитись за угодою сторін.
Допитаний як свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює в.о.начальника ДЕІ у Кіровоградській області, зазначив суду, що на оперативній нараді 24.04.2014 р. були обговорені інші питання, ніж питання щодо визначення відповідальної особи за наповнення комп'ютерної бази, а саме питання щодо використання GPRS навігаторів. Стосовно свого підпису на протоколі оперативної наради зазначив, що він підписував інший документ, а ОСОБА_2 підробила першу сторінку даного протоколу.
Крім того, свідок зазначив, що він не довіряє ОСОБА_2, оскільки вона є людиною ОСОБА_7 (попередній керівник інспекції), з огляду на те, що ОСОБА_2 перебувала у приватних близьких стосунках із ОСОБА_7, і що після встановлення недоліків у роботі ОСОБА_2 у них виникли неприязні стосунки.
На питання суду стосовно направлення статистичного звіту за 3-й квартал 2014 р. до ДЕІ України із статистичними даними, які не відповідали дійсності (збільшена кількість протоколів на 70), свідок підтвердив, що йому було достеменно відомо про завищення показника кількості складених протоколів за дев'ять місяців, проте, статистична звітність з такими даними за його підписом була направлена до ДЕІ Україна.
Заслухавши позивача, представника позивача та представника позивача, покази свідків та дослідивши подані сторонами матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Відповідно до наказу Держаної екологічної інспекції (далі ДЕІ) у Кіровоградській області Державної екологічної інспекції України від 03.01.2012 р. №17-о «Про призначення ОСОБА_2.» ОСОБА_2 призначено на посаду завідувача сектору аналізу, планування інспекційної діяльності, документального забезпечення, зв'язків з громадськістю та ЗМІ за переведенням з ДЕІ в Кіровоградській області Мінприрори України (а.с.70).
ОСОБА_2 (далі позивач) згідно наказу від 08.07.2014 р. №80-о призначено на посаду начальника відділу організаційно-аналітичного, документального, матеріально-технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю за ЗМІ ДЕІ у Кіровоградській області у порядку переведення з посади завідувача сектору аналізу, планування інспекційної діяльності (а.с.71). В даному наказі зазначено про те, що ОСОБА_2 (на день винесення наказу) має стаж державної служби 9 років 06 місяців 12 днів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Позивач є державним службовцем, яка працює в Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області, а спір виник з приводу проходження нею публічної служби.
Наказом 26 січня 2015 року №13-о "Про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_2." за неналежне виконання своїх посадових обов'язків до ОСОБА_2 застосовано захід дисциплінарного впливу у вигляді попередження про неповну службову відповідність (далі оскаржуваний наказ, а.с.67-69).
Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Так, оскаржуваний наказ прийнято з огляду на не наповнення інформаційної бази та встановлення відповідачем факту завищення даних статистичної звітності.
Стосовно факту не наповнення інформаційної бази, суд зазначає наступне.
Наказом ДЕІ України від 20.11.2013 р. №195 на керівників територіальних органів Держекоінспекції України покладено персональну відповідальність за впровадження Комплексу (а.с.79).
На керівників структурних підрозділів та територіальних органів Держінспекції України згідно наказу ДЕІ України від 24.04.2014 р. №41 покладено персональну відповідальність за обов'язкове використання Комплексу (а.с.80). На виконання даного наказу відповідальною особою в ДЕІ у Кіровоградській області за наповнення Комплексу визначено - ОСОБА_2, що пітверджується листом від 24.02.2014 р. (а.с.75-76).
Пізніше, пунктом 1 протоколу №12 оперативної наради ДЕІ у Кіровоградській області від 28.04.2014 р. відповідальними особами за наповнення Комплексу визначено ОСОБА_5 -контроль, ОСОБА_6 - поповнення комплексу, начальники структурних підрозділів - надання інформації для оновлення (а.с.19-20).
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_5 щодо відсутності даного протоколу, з огляду на таке.
Так, свідок ОСОБА_5 зазначив, що на даному засіданні не вирішувалось питання щодо призначення відповідальною особою за наповнення Комплексу, а вирішувалось питання про використання GPRS навігаторів.
Водночас, позивач та свідок ОСОБА_6 зазначили про те, що на даній оперативній нараді було призначено відповідальну особу за контролюванням наповнення Комплексу саме ОСОБА_5
Позивач, на спростування показів свідка ОСОБА_5 надала протоколи оперативних нарад, на яких дійсно вирішувалось питання щодо використання GPRS навігаторів, проте це було на інших нарадах, що підтверджується протоколами оперативних нарад від 08.01.2014 р. №1 та від 28.01.2014 р. №4 (а.с.170-172).
Свідок ОСОБА_5 підтвердив про те, що у протоколі №12 оперативної наради ДЕІ у Кіровоградській області від 28.04.2014 р. стоїть його підпис.
Позивач надала суду копію листа від 30.04.2014 р. адресованого ДЕІ України про те, що за результатами оперативної наради відповідальну особу щодо наповнення Комплексу визначено ОСОБА_6 (а.с.30), даний лист зареєстрований у книзі вихідної кореспонденції (а.с.128).
Представник відповідача заперечуючи даний факт зазначила, що керівник після визначення відповідальної особи зобов'язаний був направити дану інформацію до ДЕІ України, а у зв'язку з тим, що такого листа не направлено, тому відповідальною особою була ОСОБА_2
Суд зазначає, що сам по собі факт не інформування ДЕІ України про відповідальну особу не може ставити в залежність від визначення такої особи, оскільки листи з інформацією підписує керівник ДЕІ у Кіровоградській області і ОСОБА_2 жодним чином не могла впливати на рішення свого керівника щодо інформування центральний орган виконавчої влади, тому доводи відповідача є неспроможними.
Позивач надала копію листа від 08.08.2014 р. в якому зазначено про те, що відповідальним за поповнення Комплексу призначено ОСОБА_6, а відповідальним за наповненням Комплексу визначено ОСОБА_5 (а.с.24).
Суд критично оцінює, як доказ інформування ДЕІ України, ксерокопію не підписаного листа від 08.08.2014 р., оскільки на даній ксерокопії відсутній підпис посадової особи, він не зареєстрований в книзі вихідної кореспонденції відповідача, а ОСОБА_5 заперечував сам факт підписання даного листа.
Пояснення представника відповідача, що відповідальною особою за наповнення Комплексу до серпня 2014 р. продовжувала бути позивач, суд не приймає їх до уваги, оскільки такі пояснення спростовані поясненнями позивача, показами свідка ОСОБА_6 та протоколом №12 оперативної наради від 28.04.2014 р., оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.
Листом від 24.04.2014 р. №03-2/1138 ДЕІ України проінформовано про те, що відповідальна особа за наповнення Комплексу є ОСОБА_2 (а.с.75).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач не була відповідальної особою за наповнення Комплексу з 28.04.2014 р.
Крім того, згідно показів свідка та письмових пояснень ОСОБА_5 від 23.09.2014 р. надісланих ДЕІ України, робота електронної системи була вкрай недосконала постійно відбувались збої, зокрема, через відімкнення свідка, а також неможливість своєчасного внесення інформації через відсутність ще одного комп'ютера (а.с.29).
Одже, суд дійшов висновку, що позивач не допускала дисциплінарного порушення, яке полягало у не наповненні Комплексу з 28.04.2014 р., а наявність нової розробленої програми ускладнювала роботу з нею працівників ДЕІ у Кіровоградській області.
Рішенням розширеного засідання колегії ДЕІ України від 05.08.2014 р. визнано роботу ДЕІ у Кіровоградській області в частині впровадження та наповнення інформаційної системи незадовільною (а.с.78), зокрема, з огляду на допущення даних порушень до ОСОБА_7 - керівника ДЕІ у Кіровоградській області було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 р. у справі № П/811/3189/14 наказ про звільнення ОСОБА_7 скасований та поновлено його на посаді, проте станом на день розгляду справи в суді дана постанова не набрала законної сили.
Стосовно факту дописування у статистичній звітності 70 протоколів на суму 35,70 тис.грн., суд зазначає наступне.
Згідно службової записки від 17.09.2014 р. заступником начальника ДЕІ в Кіровоградській області зазначено про встановлено факту приписки 70 протоколів на суму 45700 грн. за травень 2014 р. (а.с.54), на підставі якої призначено та проведено службову перевірку (а.с.55-57).
Так, результатами службової перевірки встановлено, що відповідно даних визначених у звітності відділів за травень 2014 р. кількість складених протоколів 280 на суму 69,53 тис.грн., а у загальній звітності ДЕІ у Кіровоградській області кількість складених протоколів зазначена 350 на суму 105,23 тис.грн.
Позивач заперечувала проти даних обставин, зазначаючи, що вона є лише вносить арифметичні дані звітів відділів до зведеної таблиці, і якщо б були допущені неточності, вони б були видні у піврічному звіті, який відділами із подається з детальним описом кожного відділу по кожній цифрі.
На виконання вимог суду відповідач надав копії звітів відділів за травень 2014 р., які судом не приймаються в якості доказу, так як на даних звітах відсутні підписи керівників відділів ДЕІ у Кіровоградській області, які б могли слугувати доказами наданих звітів саме у травні 2014 р., а не створених у часі пізніше.
Відповідач на надав суду також і доказів усунення встановлених розбіжностей (лист про усунення розбіжностей у статистичній звітності тощо) в розмірі 70 протоколів, які б були усунути після їх виявлення.
Крім того, відповідачем не було надано і пояснення по відділах в розрізі арифметичних даних за півріччя, які, як на думку позивача повинні повністю відображати зміст цифрових даних.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачу достеменно було відомо про арифметичну невідповідність у кількості протоколів ще починаючи з 17.09.2014 р., проте, незважаючи на це, статистичний звіт на дев'ять місяців (відправлений у жовтні 2014 р.) із супровідним листом підписаним ОСОБА_5 направлений до ДЕІ України із статистичними даними без корегування.
На питання суду, свідок ОСОБА_5 зазначив, що статистичний звіт за дев'ять місяців був направлений у жовтні 2014 р. за його підписом із даними, які не відповідали дійсності, тобто із урахування неіснуючих (як за інформацією відповідача) 70 протоколів.
Позивач на підтвердження своєї позиції щодо недопущення помилки при складанні статистичної звітності за травень зазначила, що розширений статистичний звіт із письмовими поясненнями щодо цифр по кожному рядку складається установою кожного кварталу, а місячна звітність не є статистичною, оскільки при її складанні дані не підтверджується пояснювальними записками керівників відділів.
При цьому надала копію звітності із пояснювальною запискою в якій зазначено про кількість складених протоколів протягом січня-травня 2014 р. - 1455, саме така цифра зазначена у таблиці - звіту за травень 2014 р. (а.с.132-165).
Суд зазначає, що факт направлення звітності відповідачем після виявлення арифметичної помилки, а також відсутність доказів виправлення такої помилки, спростовують доводи відповідача про допущену позивачем фальсифікацію при складанні звітності.
Усі ці обставини, як на думку суду, виключають можливість застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу.
Більш того, відповідальною особою, яка перевіряє і направляє статистичні звіти до ДЕІ України є керівник ДЕІ у Кіровоградській області, оскільки саме керівник підписав дані статистичної звітності (а.с.95).
Відповідач в судовому засіданні зазначив про те, що на застосування заходів дисциплінарного впливу не застосовуються строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначені у статті 148 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), оскільки захід дисциплінарного впливу не є видом дисциплінарної відповідальності.
З такими висновками суд не погоджується з огляду на таке.
Статтею 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Крім того, назва статті 14 Закону України «Про державну службу» має назву «Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців».
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що попередження про неповну службову відповідність є видом дисциплінарного стягнення, оскільки при вирішення трудового спору застосовуються не лише норми спеціального закону, а й норми КЗпП України субсидіарно.
Згідно статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Тобто, за не наповнення Комплексу у період з 24.04.2014 р. по 28.04.2014 р. та навіть, якщо припустити факт арифметичного обрахунки при складенні звіту, дисциплінарне стягнення не може бути застосоване до позивача, оскільки сплинуло шість місяців. Дані обставини є самостійними підставами для скасування оскаржуваного наказу.
Відповідач надав суду скріншот Комплексу, в якому зазначено, що у період з 12.08.2014 р. дані до Комплексу вносила особа - ОСОБА_2 (а.с.77), проте, з 11.08.2014 р. ОСОБА_2 була прооперована і перебувала на лікарняному, що підтверджується даними табеля (а.с.107-113).
Станом на сьогоднішній день, відповідальною особою у Комплексі також значиться ОСОБА_2, оскільки, як зазначила позивач, немає технологічної можливості внести відповідні зміни до програми.
Крім того, однією з підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним, позивач зазначає про наявність неприязних стосунків по відношенню до нею з боку нового керівника органу - ОСОБА_5, з огляду на те, що вона працювала під керівництвом ОСОБА_7
Позивач звернулась до начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення ДЕІ України із доповідною запискою, в якій зазначила про тиск на неї та не приязні стосунки з боку ОСОБА_5 (а.с.27).
Свідок ОСОБА_6 зазначив суду, що ОСОБА_5 особисто сказав йому про необхідність звільнення.
Свідок ОСОБА_5 зазначив про те, що ОСОБА_6 треба було звільнити раніше, оскільки він поганий працівник, а ОСОБА_7 (попередній керівник) тримав його на роботі, оскільки ОСОБА_6 є сином колишнього керівника ОСОБА_7
Крім того, свідок ОСОБА_5 зазначив суду про те, що не довіряє ОСОБА_2, оскільки вона (мовою оригінала) «є людиною ОСОБА_7», і перебувала з ним у близьких приватних стосунках, що на його думку підтверджується фінансовими документами, складеними за наслідками відряджень, в які ОСОБА_7 та ОСОБА_2 їздили разом.
Отже, за наслідками допиту свідків, у суду не виникає жодного сумніву щодо наявності неприязних стосунків ОСОБА_5, який виконує обов'язки керівника органу до позивачки, які, як на думку суду і вплинули на винесення оскаржуваного наказу.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року3723-XII, основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Трудова дисципліна - це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників трудового процесу, що визначає точне виконання ними своїх трудових функцій, яке нерозривно пов'язано із дотриманням правил трудового розпорядку.
Догана - вид дисциплінарного стягнення, що застосовується до працівників за порушення трудової дисципліни.
Частиною 2 статті 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Позивач зазначила, що працюючи протягом восьми років не мала жодного притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно даних особової картки позивача дійсно не було притягнуто жодного разу, окрім оскаржуваного наказу. Водночас, позивача двічі піддано заохоченню - подяка Кіровоградської обласної державної адміністрації та Грамота ДЕІ у Кіровоградській області (а.с.100-106).
Аналіз вищенаведеного дає підстави суду дійти висновку, що попередження про неповну відповідність може бути застосоване, як вид дисциплінарного стягнення лише у випадку порушення трудової дисципліни. Водночас, відповідач не надав суду переконливих доказів порушення позивачем вимог посадової інструкції чи інших наказів відповідача.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 26 січня 2015 року №13-о "Про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_2."
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 06.03.2015 р.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Нагібіна