Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" березня 2015 р.Справа № 922/433/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.
розглянувши справу
за позовом ФОП ОСОБА_1 (м. Харків)
до АК "Харківобленерго" (м. Харків) , ФОП ОСОБА_2 (м. Харків)
про зобов'язання укласти договір, припинити договір
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (особисто); ОСОБА_3 (довіреність від 19.02.2015 р.);
відповідача (ФОП ОСОБА_2) - ОСОБА_2 (особисто);
відповідача (АК "Харківобленерго) - Жарая К.П. (довіреність №01-42 юр/10305 від 02.12.2014 р.).
Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до АК "Харківобленерго", ФОП ОСОБА_2, в якій просить суд зобов'язати АК "Харківобленерго" укласти типовий договір з ФОП ОСОБА_1, іпн НОМЕР_1, про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень підвалу №9-16 площею 114,6 кв.м., 1-го поверху №№38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49, 51, 53, 53а, 54 площею 288,5 кв.м. в літ "А-5", загальною площею 403,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на умовах типового договору затвердженого додатком 3 Постанови НКРЕ України "Про затвердження Правил користування електричною енергію" від 31.07.96 р. №28 та припинити договір укладений 27.06.06 р., між АК "Харківобленерго" та ФОП ОСОБА_2, іпн НОМЕР_2 про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень підвалу №9-16 площею 114,6 кв.м., 1-го поверху №38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49, 51, 53, 53а, 54 площею площею 288,5 кв.м. в літ "А-5", загальною площею 403,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 січня 2015 р. по справі № 922/433/15 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02 лютого 2015 р. о 09:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 лютого 2015 р. розгляд справи відкладено на 23 лютого 2015 р. о 11:30 год.
23.02.2015 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшли заперечення на позовну заяву.
В судовому засіданні було оголошено перерву у судовому засіданні до 16 березня 2015 р. о 11:00 год.
Представники позивача в судовому засіданні 16 березня 2015 р. підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача (АК "Харківобленерго) в судовому засіданні 16 березня 2015 р. заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву, зокрема, посилався на Правила користування електричною енергією, відповідно до яких з новим споживачем договори укладаються після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення; оскільки компанією укладений договір про постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, договір про постачання електричної енергії № 011398 від 27.06.2006 є чинним, у компанії відсутні правові підстави для його розірвання. Крім того, повідомив, що Орджонікідзевським районним судом м. Харкова розглядається позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування спірних приміщень недійсним.
Представник відповідача (ФОП ОСОБА_2) в судовому засіданні 16 березня 2015 р. заперечив проти позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
27.06.2006 між АК "Харківобленерго" (постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №011398.
Відповідно до п.1 договору про постачання електричної енергії №011398 від 27.06.2006 в редакції додаткової угоди про внесення змін від 28.07.2011 до вказаного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричку енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п.9.4 договору про постачання електричної енергії №011398 від 27.06.2006 в редакції додаткової угоди про внесення змін від 28.07.2011 до вказаного договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.11 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Згідно додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричку енергію" до договору про постачання електричної енергії №011398 від 27.06.2006 договір укладений про постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та по пр. Московському, 276 Б в м. Харкові.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 (позивач) стала власником нежитлових приміщень підвалу №9-16 площею 114,6 кв.м, 1-го поверху №№38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49,51,53, 53а, 54 площею 288,5 кв.м в літ. "А-5", загальною площею 403,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 06.08.2012 №4515, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6.
За адресою АДРЕСА_1, в тому числі, знаходиться кафе, де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність.
У грудні 2014 р. попередній власник ОСОБА_2, звернувся до АК "Харківобленерго" із заявою тимчасово припинити постачання електроенергії до приміщень за адресою вул. Другої П'ятирічки,61. На підставі його заяви електроенергія від приміщень була відключена.
У грудні 2014 р., позивач звернувся до АК "Харківобленерго" з проханням укласти з нею, як із власником приміщень, договір про постачання електричної енергії.
10.12.14 р. за №06-46Е/05-41347 АК "Харківобленерго" надало позивачу лист-відповідь "Щодо надання роз'яснень стосовно укладення договору про постачання електроенергії" з відмовою про укладення з позивачем, ФОП ОСОБА_1, договору про постачання електричної енергії, обґрунтовуючи це тим, що АК "Харківобленерго" укладений договір про постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з іншою особою, а з ФОП ОСОБА_1 договір буде укладений після розірвання договору зі споживачем, який звільняє приміщення.
На думку позивача вказані дії з боку енергетичного підприємства є незаконними та порушують права ФОП ОСОБА_1, як споживача електроенергії, у зв'язку з чим останній був змушений звернутися до господарського суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є судовий захист цивільного права та інтересу.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Загальний порядок укладання господарських договорів викладено у ст. 181 Господарського кодексу України. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Крім того, ч.2 ст. 638 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. При цьому, згідно абз. 2 ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ст. 649 Цивільного кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом, а розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Частиною 1 ст. 187 Господарського кодексу України, також встановлено, що спори, які виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Відповідно до абз. 17 п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісією з регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (надалі - Правила) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України;
Згідно п. 5.1. Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Відповідно до п. 5.2. Правил, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).
Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Пунктом 5.4. Правил передбачено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи:
1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;
2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;
6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);
7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта);
9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;
10) копію акта допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках - сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (із змінами) (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);
11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).
У разі укладення за двома та більше об'єктами споживача одного договору про постачання електричної енергії споживач подає документи, передбачені підпунктами 2 - 6, 8, 10 - 12 цього пункту, за кожним із об'єктів споживача.
Закон України "Про електроенергетику", який регулює відносини, зокрема, з постачання і використання електричної енергії, надає право енергопостачальникам у передбачених законом випадках обмежувати або повністю припиняти електропостачання споживачам. Обов'язок постачальника електричної енергії припинити її постачання за договором встановлений також Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 ( з наступними змінами).
Відповідно п. 6.18 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (із змінами і доповненнями), у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
З НОВИМ СПОЖИВАЧЕМ УКЛАДАЮТЬСЯ ДОГОВОРИ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА, ЗОКРЕМА ЦИХ ПРАВИЛ ТА НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ПІСЛЯ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРІВ ІЗ СПОЖИВАЧЕМ,ЯКИЙ ЗВІЛЬНЯЄ ПРИМІЩЕННЯ.
Листом позивача вх. №12/1963 від 13.02.2015 АК "Харківобленерго" було повідомлено про наявність в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3 та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору дарування від 06.08.2012 №4515, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, недійсним (справа №644/12816/14-ц, провадження №2/644/3166/14).
На даний момент рішення по вищевказаній справі №644/12816/14-ц Орджонікідзевським районним судом не винесене, розгляд справи триває.
Під час розгляду даної справи АК "Харківобленерго" надав до суду копію ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 16.12.2014 по справі № 644/12816/14-ц, якою задоволено заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову, накладено арешт на нежитлові приміщення підвалу №9-16 площею 114, 6 кв. м., 1-го поверху №38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49, 51, 53, 53а площею 288, 5 кв. м. в літ. «А-5» загальною площею 403, 1 кв. м., що знаходяться в АДРЕСА_1; заборонено відчуження зазначених нежитлових приміщень; заборонено АК "Харківобленерго", КП "Харківводоканал", КП "Харківміськгаз" вчиняти дії будь-які дії, пов'язані із переоформленням (оформленням) документації стосовно експлуатації нежитлових приміщень підвалу №9-16 площею 114, 6 кв. м., 1-го поверху №38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49, 51, 53, 53а площею 288, 5 кв. м. в літ. «А-5» загальною площею 403, 1 кв. м. , що знаходяться в АДРЕСА_1, а саме: газо -, водо - та електропостачання.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Харківської області від 03.02.2015 по справі №644/12816/14-ц, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 16.12.2014 змінено, у частині заборони АК "Харківобленерго", КП "Харківводоканал", КП "Харківміськгаз" вчиняти дії будь-які дії, пов'язані із переоформленням (оформленням) документації стосовно експлуатації нежитлових приміщень підвалу №9-16 площею 114, 6 кв. м., 1-го поверху №38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49, 51, 53, 53а площею 288, 5 кв. м. в літ. «А-5» загальною площею 403, 1 кв. м. , що знаходяться в АДРЕСА_1, а саме: газо -, водо - та електропостачання ухвалу скасовано, відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні заяви про забезпечення позову у такий спосіб. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Отже, підстава, на яку посилається позивач (отримання за договором дарування від 06.08.2012 №4515, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, нежитлових приміщень підвалу №9-16 площею 114,6 кв.м, 1-го поверху №№38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49,51,53, 53а, 54 площею 288,5 кв.м в літ. "А-5", загальною площею 403,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1), наразі оспорюється в суді.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається. Якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв обороту.
Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з чч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Під час розгляду справи судом з"ясовано, що ФОП ОСОБА_2 не бажає припиняти, змінювати або розірвати договір про постачання електричної енергії №011398, укладений 27.06.06 р. між ним та АК "Харківобленерго".
Разом з тим, оскільки договір про постачання електричної енергії №011398, укладений 27.06.06 р. між АК "Харківобленерго" та ФОП ОСОБА_2 не містить умов припинення, а містить підстави розірвання, викладені в п. 9.4, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині припинення договору укладеного 27.06.06 р. між АК "Харківобленерго" та ФОП ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2) про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень підвалу №9-16 площею 114,6 кв.м., 1-го поверху №38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49, 51, 53, 53а, 54 площею площею 288,5 кв.м. в літ "А-5", загальною площею 403,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Крім того, суд акцентує увагу також й на тому, що доказів, які б свідчили про розірвання договору про постачання електричної енергії №011398, укладений 27.06.06 р. між АК "Харківобленерго" та ФОП ОСОБА_2 позивачем суду не надано. П.9.4 спірного договору передбачено, що договір може бути розірвано в іншій термін за ініціативою БУДЬ-ЯКОЇ ІЗ СТОРІН у порядку, передбаченому законодавством України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині зобов'язання АК "Харківобленерго" укласти з ФОП ОСОБА_1 типовий договір про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень підвалу №9-16 площею 114,6 кв.м., 1-го поверху №№38, 40, 43, 44, 44а, 45, 46, 46а, 48, 49, 51, 53, 53а, 54 площею 288,5 кв.м. в літ "А-5", загальною площею 403,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на умовах типового договору затвердженого додатком 3 Постанови НКРЕ України "Про затвердження Правил користування електричною енергію" від 31.07.96 р. №28.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за належне в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.03.2015 р.
Суддя Г.І. Сальнікова