16 березня 2015 р.Справа № 638/18514/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Катунова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.01.2015р. по справі № 638/18514/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Державної казначейської служби України третя особа Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області
про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) щодо невиплати основного розміру пенсії, яка нарахована за рішенням суду,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Державної казначейської служби України, 3-я особа Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та визнання бездіяльність (дії) ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати частини основного розміру пенсії, яка нарахована за рішенням суду такою що порушує права ОСОБА_1 як людини, а саме просив:
- стягнути на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у вигляді недоплачених пенсійних виплат в сумі 16126,61 грн з ГУ ПФУ в Харківській області через Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області їх безспірного списання із рахунків ГУ ПФУ в Харківській області;
- стягнути моральну шкоду в сумі 65772 грн з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку.
15.12. 2014 року позивачем було збільшено позовні вимоги по справі та просив визнати бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати частини основного розміру пенсії яка нарахована за рішенням суду, такою що порушує права позивача.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.01.15 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Державної казначейської служби України третя особа Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) щодо невиплати основного розміру пенсії, яка нарахована за рішенням суду залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років згідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» N 2262-XII від 09.04.1992 року.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова 06.08.2012 року по адміністративній справі №2033/2а-216/12 за позовом ОСОБА_1 до Харківського облвійськкомату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок пенсії, якою вимоги позивача задоволені частково.
Визнано бездіяльність головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 22.03.2011 року протиправною.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області надати список до Харківського обласного військового комісаріату, що містить ім'я ОСОБА_1 для складання останнім довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 22.03.2011.
Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій з урахуванням підвищення посадового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України від 28.07.2008 № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України") після отримання списку для перерахунку пенсії від головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області та надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій до головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій, провести з 22.03.2011 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 і здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії з 22.03.2011 року по день проведення перерахунку.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року по адміністративній справі №2033/2а-216/12 апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення, а постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.08.2012 року залишено без змін.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.11.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 незаконними. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням підвищення посадового окладу у розмірі відповідно наказу Міністерства оборони України від 28.07.2008 року № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" з урахуванням проведених виплат з 13 .12.2012 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.11.2013 р. по справі № 645/10289/13 залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ФХ-101204 ОСОБА_1, на виконання постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.08.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року по справі №2033/2а-2016/12 та постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.11.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року по справі № 645/10289/13, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 22.03.2011 року по 12.12.2012 року в розмірі 13726,27 грн. та за період з 13.12.2012 року по 31.12.2013 року 2400,34 грн. (всього 16126,61 грн.)
Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що в діях відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу пенсії відсутні порушення чинного законодавства, тому немає підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди..
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2011 - 2013 роки» від 14.06.2011 року №3491-VI, від 22.12.2011 року № 4282, від 06.12.2012 року N 5515-VI, встановлено, що положення статей 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України.
Починаючи з 01.11.2011 року фінансування з Державного бюджету на виконання судових рішень не надходило.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно з п. п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
З 01.01.2014 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області обчислена і виплачується в розмірі, визначеному на підставі рішень суду.
Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Імперативна норма статті 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду не можливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Отже, виконання постанов суду фактично можливе, хоча й за певних умов.
Відповідними рішеннями суду встановлено факт порушення прав позивача і зобов'язано відповідача сплатити позивачеві належні грошові кошти. На теперішній час триває виконання цих рішень суду і не надано доказів, які б свідчили про неможливість стягнення з боржника присуджених позивачу коштів. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не заперечує проти можливості виплати належних позивачеві платежів при наявності відповідного фінансування.
За таких обставин, невиплачена позивачеві доплата за рішенням суду не може розцінюватись як завдана йому матеріальна шкода, оскільки ним не втрачена можливість отримання присуджених йому коштів. Повторне стягнення цих коштів не припустиме, оскільки він не позбавлений права отримання належних йому сум по раніше ухваленим рішенням суду в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в розмірі 65772 грн., то враховуючи п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року N 4, з наступними змінами, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, необхідно встановити наявність вини відповідача в заподіянні такої шкоди.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Також в п.4. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року N 4 зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За приписами ч.1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Оскільки колегією суддів не встановлено протиправної бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, тим самим визнано відсутність неправомірних дій по несплаті належних позивачеві коштів. За таких обставин, підстави для стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь позивача моральної шкоди у суду відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу пенсії відсутні порушення чинного законодавства, тому немає підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано залишив адміністративний позов без задоволення.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.01.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.01.2015р. по справі № 638/18514/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Катунов В.В.