12 березня 2015 року Справа № 876/12124/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання - Бєлкіної Н.І.,
та представника позивача - Рісної Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі №819/1931/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В серпні 2013 року Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000761700 від 26.06.2013 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення - рішення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області № 0000761700 від 26.06.2013 року.
Тернопільським окружним адміністративним судом було здійснено заміну відповідача на належного правонаступника - Кременецьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Тернопільській області у зв'язку з проведенням реорганізації.
Постановляючи рішення про задоволення позову суд виходив з того, що податковим органом при прийнтті податкового повідомлення рішення не було враховано, що відповідальність за порушення податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати суми узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, передбачена ст.126 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Натомість штраф застосовано на підставі ст.127 цього Кодексу, яка не передбачає відповідальність за бездіяльність платника податків, в т.ч. податкового агента, щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплат доходу на користь іншого платника.
Не погоджуючись з даною постановою відповідач Кременецька об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Тернопільській області подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при винесенні постанови судом порушено норми процесуального та матеріального права, неповністю з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що відповідальність позивача повинна настати відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України. Крім того, механізм справляння податків на доходи фізичних осіб не передбачає визначення та нарахування цього податку в декларації, а при його справлянні обов'язковою умовою є те, що цей податок має бути нарахований, утриманий та сплачений до бюджету до або під час виплат. Відповідальність за порушення вимог ст.168 ПК України визначена у ст.127 цього Кодексу.
У письмовому заперечені на апеляційну скаргу позивач вказує, що під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає передбаченому ст.126 ПК України складу порушення, однак податковим повідомленням-рішенням відповідач застосував штраф на підставі ст.127 цього Кодексу, тобто за несплату податку до моменту виплати працівникам заробітної плати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на заперечення вимог апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Кременецької МДПІ Тернопільської області ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка філії «Шумсьський Райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, результати якої оформлені актом від 30 травня 2013 року № 184/2200/26197618.
Крім того, в період з 15.04.2013р. по 31.05.2013 року, цим же податковим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка ДП "Львівський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за результатами якої складено акт № 865/22-10/31978981 від 13.06.2013 р.
Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що в порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 статті 168 ПК України платником податків допущено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб, а саме несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб за 2 та 4 квартали 2012 р. в сумі 95 788 грн. 49 коп. в результаті чого нараховано штрафні санкції в сумі 23 947 грн. 12 коп., що становить 25 % та донараховано пені 385,87 грн. за несовєчасне перерахування податку доходів фізичних осіб у 2-4 кварталах 2012 р.
На підставі акту перевірки від 30 травня 2013 року № 184/2200/26197618.Кременецькою МДПІ Тернопільської області ДПС року прийняте податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року № 0000761700 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи найманих працівників на суму 23 947 грн. 12 коп..
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Філія «Шумський Райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» створена відповідно до наказу Державної служюи автомобільних доріг України № 156 від 09.04.20002 р. є структурним підрозділом юридичної особи, з 10.07.2002 р. перебуває на податковому обліку в Шумському відділенні Кременецькій ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, є платником податку на доходи фізичних осіб, відокремленому підрозділу надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до визначення термінів, наведених у ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Пункт 162.1 статті 162 ПК України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (підпункт 162.1.2); податковий агент (підпункт 162.1.3).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує стаття 168 ПК України, пункт 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (підпункт 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Згідно з актом перевірки від 30 травня 2013 року № 184/2200/26197618. податковим органом наведено інформацію щодо розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб.. З вказаного розрахунку вбачається, що платником податків щомісяця у період з квітня 2012 року по грудень 2012 року нараховувався податок на доходи фізичних осіб, в акті відображено суму нарахованого податку та зазначено граничний строк сплати податку до бюджету, а також наведено відомості щодо фактичного перерахування податку до бюджету з вказівкою на дату і суму. Так, за квітень 2012 року нараховано податку 22416 грн. 70 коп. по строку сплати до 30 березня 2012 року фактично податок перераховано до бюджету 09.04.2012 р., до 30 квітня 2012 р. фактично податок перераховано до бюджету 08 травня 2012 року, до 30 травня 2012 року, фактично податок перераховано до бюджету 05 червня 2012 року до 30 червня 2012 року фактично податок перераховано до бюджету 02 липня 2012 р., до 30 липня 2012 р.фактично податок перераховано до бюджету 06 серпня 2012 р., до 30 вересня 2012 р. фактично податок перераховано до бюджету 11 жовтня 2012 р. тобто несвоєчасно з затримкою, а в інші періоди 2-4 кварталів 2012 року своєчасно, в межах граничних строків, встановлених ПК України,
Факт несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб підтверджується, крім відомостей акту перевірки, платіжними дорученнями на перерахування податку до бюджету за спірний період, копії яких долучені до матеріалів адміністративної справи.
Відповідні суми узгоджених грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб належним чином відображені філією "Шумський Райавтодор ДЕД" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманих з них податку (форма 1 ДФ), зауважень до яких податкових органом не надано.
Таким чином, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що філією "Шумський Райавтодор ДЕД" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як податковим агентом, було допущено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету у період з квітня 2012 року по грудень 2012 року, при його фактичному нарахуванні та утриманні при виплаті доходу працівникам у вигляді заробітної плати.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. п. 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ПК України). Згідно ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо. Ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
У відповідності до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як зазначено у ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем застосовано штраф у розмірі 23947,12 грн. згідно ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України. Однак, прийнятий акт, на підставі якого було винесено податкове повідомлення рішення, не містить жодних порушень, які відображаютьсяені в ньому.
За приписами п. 54.2 ст. 54 ПК України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Пунктом 18.2 ст. 18 ПК України встановлено, що податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Відповідно до частини першої 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Пунктом 126.1 статті 126 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи те, що податковим органом невірно застосовано підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій та визначено грошове зобов'язання платника податків на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, не відповідає складу правопорушення п. 126.1 статті 126 ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомленням-рішенням № 0000761700 від 26.06.2013р. в частині визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23947,12 грн. підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі №819/1931/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська
повний текст ухвали виготовлений 17.03.2015