18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 523/13807/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Аліна С.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Мадюді В.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Хімійчук Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (далі Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси) про скасування рішень відповідача від 29 липня 2014 року № 69 та від 31 липня 2014 року № 1613. Крім того, позивач просила зобов'язати Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси відновити виплату пенсії ОСОБА_3 з серпня 2014 року.
В обґрунтування позову зазначалось, що з 31 березня 2014 року Управлінням ПФУ в Суворовському районі м. Одеси позивачу було призначено пенсію за вислугу років. Рішенням відповідача від 29 липня 2014 року за № 69 відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з не зарахуванням до спеціального стажу періоду роботи у ТОВ «Армтрейд ЛТД» з 16 жовтня 2002 року по 30 вересня 2013 року на посаді фармацевта. 31 липня 2014 року Управлінням ПФУ в Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення за № 1613 про утримання сум пенсій, надміру виплачених позивачу внаслідок зловживань з її сторони. На думку позивача, зазначені вище рішення про відмову у призначенні пенсії та про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони, є незаконними та підлягають скасуванню.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, судом не прийнято до уваги, що законодавством України не передбачено надання документів про акредитацію підприємства для призначення пенсії за вислугу років. Крім того, на думку позивача, враховуючи, що їй вже була призначена пенсія, відповідач не мав права приймати рішення про відмову в призначенні пенсії. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В запереченнях на апеляційну скаргу начальник Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її задоволення.
Судом встановлено, що 31 березня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
Рішенням відповідача від 10 квітня 2014 року ОСОБА_3 призначено пенсію за вислугу років з 31 березня 2014 року.
29 липня 2014 року відповідачем прийнято рішення за № 69, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, у зв'язку з не зарахуванням до спеціального стажу періоду роботи у ТОВ «Армтрейд ЛТД» з 16 жовтня 2002 року по 30 вересня 2013 року на посаді фармацевта.
31 липня 2014 року Управлінням ПФУ в Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення за № 1613 про утримання з ОСОБА_3 сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони, що мали вираз в неправильному застосуванні законодавства.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ТОВ «Армтрейд ЛТД» відсутній акредитаційний сертифікат, який є документом для визначення права на пенсію позивача за вислугу років.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Так, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, згідно якого до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються, зокрема, періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях.
Пунктом 2 Приміток до вказаного вище Переліку визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як встановлено матеріалами справи, 31 березня 2014 року позивач звернулась до Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії. Рішенням відповідача від 10 квітня 2014 року ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу років.
Матеріалами справи також встановлено, що 29 липня 2014 року рішенням Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси за № 69 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, у зв'язку з не зарахуванням до спеціального стажу періоду роботи у ТОВ «Армтрейд ЛТД» з 16 жовтня 2002 року по 30 вересня 2013 року на посаді фармацевта. Назване рішення мотивоване відсутністю акредитаційного сертифікату, який би підтвердив, що ТОВ «Армтрейд ЛТД» акредитовано як медичний заклад (а. с. 9).
З копії трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_3 з 16 жовтня 2002 року по 30 вересня 2013 року працювала у ТОВ «Армтрейд ЛТД» на посаді фармацевта (а. с. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я заклади охорони здоров'я - підприємства, установи, організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних засобів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Згідно п. 3 Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 року за № 385, до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітична лабораторія, лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, магазин (медичної техніки, медичної оптики).
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відносять, зокрема, оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами.
На підставі ч. 3 ст. 3 названого Закону ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Армтрейд ЛТД» мало право на здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що підтверджується ліцензіями на провадження вказаного виду господарської діяльності серії АА № 418973, АБ № 349650, АГ № 583662 (а. с. 54-56).
За таких обставин, із врахуванням наведених вище положень чинного законодавства України, період роботи позивача на посаді фармацевта у ТОВ «Армтрейд ЛТД» з 16 жовтня 2002 року по 30 вересня 2013 року підлягає зарахуванню до стажу роботи за спеціальністю, що, в свою чергу, свідчить про наявність у позивача спеціального стажу в 25 років, а, отже, про наявність права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі викладеного, рішення Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси від 29 липня 2014 року № 69, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, а також рішення відповідача від 31 липня 2014 року № 1613 про утримання з ОСОБА_3 сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони, що мали вираз в неправильному застосуванні законодавства, підлягають скасуванню.
Для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких вона просить, суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними та скасувавши рішення Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси від 29 липня 2014 року № 69 та від 31 липня 2014 року № 1613, а також зобов'язавши відповідача відновити ОСОБА_3 виплату пенсії з 01 вересня 2014 року.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 1 та 4 частини 1 статті 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 29 липня 2014 року № 69 про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_3.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 31 липня 2014 року № 1613 про утримання сум пенсій, надміру виплачених ОСОБА_3 внаслідок зловживання з її сторони.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси відновити ОСОБА_3 виплату пенсії з 01 вересня 2014 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.
Головуючий:
Судді: