04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" березня 2015 р. Справа№ 910/21921/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Ільєнок Т.В.
Авдеєва П.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи-1: не з'явився.
від третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р.
у справі № 910/21921/14 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", с. Васильківці Гусятинського р-ну Тернопільської обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", м. Київ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна,
2. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області,
про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса та про його скасування,
У жовтні 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" про визнання таким, що не підлягає виконанню та скасування виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни від 15.09.2014 р., реєстраційний номер 1584.
Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий напис від 15.09.2014 реєстраційний номер 1584, є таким, що не підлягає виконанню і має бути скасованим, оскільки станом на дату звернення до суду позивач не отримав жодних повідомлень або письмових вимог від відповідача про усунення порушення договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничу Ольгу Василівну, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. у справі №910/21921/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, заходи до забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2014 у справі № 910/21921/14 скасовано.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також не вірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідач та треті особи право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Сторони явку свої представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №2819/05/14-В (Договір).
Згідно п. 1.1 загальних умов Договору, лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння і користування з правом викупу майно (далі по тексту "предмет лізингу"), найменування і характеристики якого вказані в Специфікації (додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу, оплачувати лізингові платежі, зазначені в графіку внесення лізингових платежів (додаток №1 до Договору, далі - "графік платежів"), а також інші платежі відповідно до умов даного Договору.
Предметом лізингу є бувший у використанні автобус ПАЗ 4234, детальний опис згідно специфікації - додаток №2 до договору, 2012 року випуску, шасі № Х1М4234Т0С0001582, двигун Д2459Е2744547, реєстраційний № АА7642КК загальною вартістю 237 456,86 грн. (п.3 Договору).
Відповідно до п.2.4 загальних умов Договору, всі лізингові платежі лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше за дату, встановлену для їх оплати відповідно до графи 2 графіка платежів, в сумі, зазначеній у графі 6 графіка платежів.
Датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок лізингодавця. Якщо в період між датою лізингового платежу, згідно Графіка платежів, і датою надходження суми лізингового платежу, числове значення курсу, застосованого згідно п. 2.6. Загальних умов збільшиться більш ніж на 1 відсоток, лізингодавець має право вимагати пропорційну доплату такої суми. Доплачена сума враховується як комісія лізингодавця (п. 2.7 загальних умов Договору ).
Згідно з п. 2.9 загальних умов Договору, при надходженні коштів (лізингових платежів) від лізингоодержувача, сторони погодили наступну черговість виконання лізингоодержувачєм своїх грошових зобов'язань за Договором: оплата сум штрафних санкцій (штраф, пеня), які підлягають сплаті за порушення зобов'язань за Договором; оплата сум компенсації витрат, понесених лізингодавцем та не відшкодованих лізингоодержувачєм; оплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди лізингодавця; оплата простроченої заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість предмету лізингу; оплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди лізингодавця; оплата поточної заборгованості з нарахованого лізингового платежу, відшкодовує вартість Предмета лізингу.
Згідно з п. 3.4 загальних умов Договору, приймання лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі Предмета лізингу. Одночасно з актом прийому-передачі Предмета лізингу, лізингоодєржувачу передаються реєстраційна, технічна документація, документи по страхуванню, а також оформляється весь необхідний для цілей бухгалтерського і податкового обліку комплект документів (видаткова накладна, податкова накладна).
Пунктом 7.3 загальних умов Договору передбачено, що лізингодавець має право на свій розсуд стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безсуперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (у випадках, передбачених чинним законодавством) та/або в судовому порядку, визначеному чинним законодавством України.
Дія Договору припиняється повним виконанням сторонами його умов, а також в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством (п. 11.1 загальних умов Договору).
Згідно з п.11.2.1 загальних умов Договору, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір (відмовитися від цього договору) та вилучити предмет лізингу у випадках, коли лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) і/або інший платіж, передбачений договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів або загальними умовами.
Згідно з п. 11.3 загальних умов Договору, у разі виникнення будь-якого з підстав, передбачених п.п.11.2.1-11.2.8 цих загальних умов, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення або достроково викупити Предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу, розраховану відповідно до ст. 8 загальних умов.
У разі, якщо протягом 20 календарних днів від дати направлення лізингоодержувачу повідомлення згідно п. 11.3. загальних умов, лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення або не викупить Предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу згідно п. 8.5. загальних умов, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоотримувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і поверненні Предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій кошт, протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути Предмет лізингу лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні. При цьому у разі відмови лізингоодержувача від передачі (повернення) Предмета лізингу лізингодавцю, лізингодавєць має право самостійно вилучити Предмет лізингу з місця зберігання/знаходження або ремонту без будь-яких дозволів лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на лізингоодержувача понесених витрат (п. 11.4 Загальних умов Договору).
Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг").
У зв'язку з неналежним виконанням Товариством обмеженою відповідальністю "Мрія Лізинг" своїх зобов'язань за Договором в частині сплати лізингових платежів, 08.08.2014 відповідачем на адресу позивача направлено лист-вимогу вих. №342-УПК від 31.07.2014 на суму 33677,94 грн., в якому зазначено, що сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" станом на 31.07.2014 становить 28715,96 грн. (чергові платежі 07.06.2014 та 07.07.2014), а також, попереджено про те, що якщо протягом 20 днів з дати направлення цієї вимоги, не буде сплачено заборгованість або не здійснено викуп, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" буде змушене відмовитися від договору.
Вищезазначений лист-вимога направлений позивачу 08.08.2014 р. на адресу, вказану у Договорі, а саме: 48271, Тернопільська обл., с. Васильківці, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №0953 від 08.08.2014 р.
Надалі, у зв'язку з незадоволенням лізингоодержувачем вимог лізингодавця відповідно до листа-вимоги (вих. №342-УПК від 31.07.2014), відповідачем направлено позивачу повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу №503-УПК від 02.09.2014 р., відповідно до умов якого вимагав протягом 7 днів, з моменту направлення даного повідомлення, повернути предмет лізингу, а також надати документи та приналежності відповідно до акту приймання-передачі. В протилежному випадку, як зазначив відповідач, він має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання/знаходження без будь-яких дозволів лізингоодержувача (в тому числі, але не виключно, в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса).
Дане повідомлення направлене позивачу 03.09.2014 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №2789 від 03.09.2014 р..
12.09.2014 р. позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої О.В. із заявою б/н про вчинення виконавчого напису.
15.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. вчинено виконавчий напис № 1584 про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" майно - автобус ПАЗ 4234, 2012 року випуску, вартістю 237456,86 грн., що передане в користування на підставі договору фінансового лізингу №2819/05/14-В укладеного 05.05.2014 та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за період з 07 червня 2014 року по 12 вересня 2014 року у розмірі 59038,01 грн.
Пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено право лізингодавця вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Отже, договір фінансового лізингу №2819/05/14-В був правомірно розірваний відповідачем в односторонньому порядку з 03.09.2014 р.
Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 1.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 (далі - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.
У пункті 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 наведений перелік документів необхідний для одержання виконавчого напису при повернені об'єкта лізингу, до яких належать:
а) оригінал договору лізингу;
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
Тобто, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.
Так на виконання зазначених вимог відповідач надав нотаріусу наступні документи:
- відповідну заяву № б/н від 12.09.2014;
- оригінал та копію договору фінансового лізингу №2819/05/14-В від 05.05.2014;
- копію листа-вимоги №342-УПК від 31.07.2014 та доказ його відправлення;
- повідомлення про відмову (розірвання) від договору вих.№503-УПК від 02.09.2014 та доказ його відправлення;
- довідку про стан взаєморозрахунків станом на 12.09.2014;
- завірені копії неоплачених рахунків.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису відповідачем було надано приватному нотаріусу - Голубничій О.В. всі документи, які вимагає чинне законодавство та які були доказом безспірності заборгованості за прострочення виконання позивачем зобов'язання за договором фінансового №2819/05/14-В від 05.05.2014 р.
Обов'язковість надання інших документів для вчинення виконавчого напису про повернення об'єкту лізингу законодавством не передбачено, а відтак у нотаріуса були відсутні підстави для відмови у вчинені спірної нотаріальної дії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість позивача перед відповідачем на час вчинення виконавчого напису була безспірною та нотаріус діяв у межах норм чинного законодавства України.
За таких обставин вимоги позивача про визнання виконавчого напису № 1584 від 15.09.2014 р. таким, що не підлягає виконанню, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Також колегія суддів зазначає, що оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" не підлягають задоволенню, суд першої інстанції правомірно скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. у справі № 910/21921/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/21921/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді Т.В. Ільєнок
П.В. Авдеєв