Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" березня 2015 р.Справа № Б-39/147-10
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
за участю сторін:
ліквідатора - Жаров П.В.
представника Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах - не з"явився
розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах з грошовими вимогами до боржника
По справі за заявою ВАТ по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд "Харківшляхбуд", м. Харків
до ВАТ по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд "Харківшляхбуд", м. Харків
про визнання банкрутом
Постановою суду від 04.07.2013 р. визнано Відкрите акціонерне товариство "Харківшляхбуд" (код 03450502) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Жарова П.В.
Ухвалою суду від 24.12.2013 р. затверджено реєстр вимог кредиторів.
05.01.2015 р. до суду надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах (вх. № 199 від 06.01.2015 р.) з грошовими вимогами до боржника в сумі 591,85 грн. - заборгованість по витратам пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2014 р. за списком №2, яку суд призначив до розгляду на 17.03.2015 р.
В судовому засіданні 17.03.2015 р. ліквідатор надав результат розгляду вимог Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах, відповідно якого вони відхилені, оскільки не є поточними та нараховані після визнання боржника банкрутом.
Представник Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах в дане судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.
Розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах з грошовими вимогами до боржника, суд зазначає наступне.
Як свідчать надані до заяви документи, вимоги УПФУ в м.Сумах складаються з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2014 р. в сумі 591,85 грн.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції 19.01.2013 року, далі - Закон).
Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 23 Закону, поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно з частиною 1 статті 38 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі неможливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки у межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Тобто, вказана норма права встановлює, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; у такої особи виникає особливий статус.
Приписами частини 2 статті 41 Закону, зокрема, передбачено, що з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснення його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.
Відповідно до частини 8 статті 41 Закону визначено, що кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.
Згідно з ст. 45 Закону передбачена черговість задоволення вимог кредиторів. У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Таким чином, у відповідності до статей 38, 41, 45 Закону, у ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина 8 статті 41 Закону).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, якою передбачено, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівниками підприємства здійснюється до внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, та враховуючи, що відповідно до норм (ч. 2 п. 9 статті 41 Закону) з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.
З огляду на викладені норми права та обставини справи, з урахуванням приписів статті 38 Закону, суд зазначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.
Отже, звернення Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до суду з грошовими вимогами у розмірі 591,85 грн. за грудень 2014 р., що складають витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які виникли після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, є необґрунтованими.
Враховуючи, що чинним законодавством не передбачена капіталізація витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, тому у ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне відхилити вимоги УПФУ в м.Сумах за грудень 2014 р. в сумі 591,85 грн.
Керуючись ст.86 ГПК України, ст.ст.23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Відхилити вимоги УПФУ в м.Сумах в сумі 591,85 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2014 р.
Ухвалу направити ліквідатору, УПФУ в м.Сумах.
Суддя Усатий В.О.