"23" березня 2015 р.Справа № 916/284/15-г
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСУС ЮКРЕЙН";
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР"
про стягнення 112542,01грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: Єурова І.В. - за дорученням;
Від відповідача: -не з'явився;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСУС ЮКРЕЙН" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" заборгованість у сумі 112 542,01 гривень за договором поставки від 12.05.2014р. № 41/2Р.
Ухвалою суду від 26 січня 2015 року порушено провадження у справі №916/284/15 та призначено до розгляду на 9 лютого 2015 року.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.
Відповідач в засідання суду призначені на 09.02.2015 року 05.03.2015 року та 23.03.2015 року, не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" за належною адресою зазначеною в позовній заяві та у спеціальному витягу з ЄДРЮО та ФОП від 04.03.2015 року..
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представника відповідача за участю повноважного представника позивача, за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
12 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСУС ЮКРЕЙН" (надалі - „Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю „СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (надалі - „Покупець") був укладений договір поставки № 41/2Р (далі - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти товар, а Покупець - приймати товар і оплачувати його вартість.
Відповідно до п.12.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014р., а згідно п. 12.2 Договору у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії Договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення Договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік.
Як зазначає Позивач, станом на час подачі даної позовної заяви Покупець не надсилав Постачальнику жодного письмового повідомлення про припинення договору, у зв'язку з чим Позивач вважає його пролонгованим та таким, що діє і на момент подачі позову.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.
Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Водночас, вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 136 155,59 гривень, про що було складено та скріплено підписами обох сторін відповідні видаткові накладні: від 04.06.2014 року за №60400004 на суму 13613,58 гривень, від 11.06.2014 року за №61100030 на суму 76790,15 гривень, від 10.07.2014 року за №71000007 на суму 13 691,28 гривень, від 08.08.2014 року за №80800083 на суму 22783,80 гривень, від 08.08.2014 року за №80800097 на суму 9276,78 гривень.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно п.8.1 договору, оплата товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в Додатковій угоді до даного договору.
Так сторони за договором уклали додаткову угоду №1 від 12 травня 2014 року та за умовами якої покупець оплачує поставлений постачальником товар один раз на тиждень в розмірі реалізованого товару за вказаний період. Відповідач частково сплатив заборгованість за поставлений товар у сумі 23 613,58 гривень.
Отже, з урахуванням часткової оплати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" перед Позивачем за договором поставки №41/2Р від 12.05.2014р. становить 112542,01 гривень.
Відповідач визначену заборгованість не сплатив, в зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСУС ЮКРЕЙН" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" заборгованість у сумі 112542,01 гривень.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведені Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме підлягає стягненню заборгованість у сумі 112542,01 гривень.
Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (65000, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, оф. 30, ідентифікаційний код 35115285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСУС ЮКРЕЙН" (61099 м. Харків вул.. Лодзька, б.8А; адреса листування: 61001 м. Харків вул.. Харківська Набережна б.2; ідентифікаційний код 39134112) заборгованість у сумі 112 542 (сто дванадцять тисяч п'ятсот сорок дві) гривни 01 копійка, судовий збір в розмірі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 85 копійок.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24 березня 2015 р.
Суддя Г.І. Гуляк