ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.03.2015Справа №910/29482/14-г
За позовомПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Приватного акціонерного товариства «Телеканал «ІНТЕР»
прозобов'язання вчинити дії
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Іщенко В.В., Івахненко І.В. - представники
від відповідача Зайома О.А. - представник
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Телеканал «ІНТЕР», в якому просить суд:
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Телеканал «ІНТЕР» протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, безкоштовно надати Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» право на відповідь під час вечірньої програми «Подробиці Інтер» у формі аудіовізуального поширення коментаря Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 24.10.2014 щодо змісту сюжету про діяльність Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 20.10.2014 наступними словами: «20.10.2014 на телеканалі «Інтер» транслювалася інформаційна передача «Подробности», один із сюжетів якої був присвячений діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта». ПАТ «Укрнафта» заявляє, що телеканал «Інтер» поширив стосовно Товариства відомості, які не відповідають дійсності.
Інформація про Товариство була подана у спотвореному вигляді, з перекручуванням фактів та обставин, що негативно відображається на його діловій репутації. У зв'язку з цим ПАТ «Укрнафта», діючи в інтересах трудового колективу та акціонерів, керуючись ст. 65 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», вважає за необхідне скористатися правом на коментар та повідомити наступне.
Товариство здійснює свою господарську діяльність у повній відповідності до норм чинного законодавства.
Господарська діяльність ПАТ «Укрнафта» перебуває під наглядом державних контролюючих органів, які в межах наданих повноважень, з встановленою законодавством періодичністю, проводять планові та позапланові перевірки Товариства.
Поширена у сюжеті інформація про порушення Товариством правил здійснення господарської діяльності, неефективного управління менеджментом господарськими процесами, внаслідок чого держава начебто недоотримала прибуток, є лише припущеннями його автора, що ґрунтуються на інформаційних матеріалах та коментарях з сумнівних або заангажованих джерел інформації.
Вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що у процесі підготовки сюжету представники телеканалу «Інтер» не зверталися до Товариства із запитами чи пропозиціями надати відповідні коментарі з приводу зазначених у сюжеті обставин, що, на наш погляд, у результаті й призвело до спотворення відомостей про Товариство.
ПАТ «Укрнафта» закликає телеканал «Інтер» та його журналістів у подальшому дотримуватися основних засад журналістської етики і принципів роботи з інформацією, поважати право глядачів на об'єктивну та правдиву інформацію та не порушувати права та законні інтереси Товариства» (з урахуванням поданого позивачем клопотання від 18.02.2015);
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Телеканал «ІНТЕР» протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, розмістити запис оприлюднення коментаря Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 24.10.2014 для необмеженого доступу глядачів на офіційному веб-сайті ресурсу «Подробиці «ІНТЕР».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено право позивача на відповідь, передбачене ст. 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2015 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі №910/29482/14 на 15 днів, а в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.03.2015.
В судовому засіданні 12.03.2015 оголошувалась перерва до 17.03.2015.
В судове засідання, призначене на 17.03.2015, представники позивача з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що зміст тексту реалізації права на відповідь, за твердженням відповідача, свідчить, що позивач бажає визнати інформацію, поширену відповідачем, недостовірною та її спростувати. Також відповідач зазначає, що останній не є власником Інтернет-видання podrobnosti.ua та не може впливати на зміст та зовнішній вигляд інформації, що розміщується на вказаному сайті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
20.10.2014 о 20:00 в ефірі телеканалу «ІНТЕР» відбулась трансляція передачі «Подробиці ІНТЕР», в якій було поширено аудіовізуальну інформацію, що стосується діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта».
В позовній заяві позивач стверджує, що оціночні судження, поширені Приватним акціонерним товариством «Телеканал «ІНТЕР» щодо Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у вказаній передачі є однобокими, неконкретними, такими, що формують у громадськості негативну думку про товариство.
Як свідчать матеріали справи, 27.10.2014 з метою реалізації права на відповідь, без вимоги про спростування інформації щодо якої надається відповідь, ПАТ «Укрнафта» звернулось до ПрАТ «Телеканал «Інтер», повідомивши Національну раду з питань телебачення і радіомовлення з письмовою заявою від 24.10.2014 №10/2151. До заяви було додано коментар, який позивач просив оприлюднити з метою обґрунтування безпідставності поширених відомостей, надавши їм власну оцінку.
Також, 27.10.2014 позивач звернувся до ПрАТ «Телеканал «Інтер» із запитом від 27.10.2014 №10/2156 про надання копії запису вказаної передачі.
Відповідач на вищезгадані звернення позивача надіслав лист від 30.10.2014 №905/I, в якому вказав, що відхиляє заяву ПАТ «Укрнафта», оскільки коментар ПАТ «Укрнафта», доданий до заяви від 24.10.2014 №10/2151 не відповідає загальноприйнятому порядку та судовій практиці реалізації права на відповідь, визначеного ч.1 ст.65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Відповідач зазначив, що за змістом коментар, доданий до заяви від 24.10.2014 №10/2151 свідчить про бажання спростувати інформацію, поширену 20.10.2014 ПрАТ «Телеканал «Інтер», зокрема, реалізувати право, визначене ст. 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», що не відповідає вимогам самої заяви від 24.10.2014.
Відповідачем не збережено та не надано суду копії запису передачі, в якій поширено інформацію про ПАТ «Укрнафта».
Частиною 2 ст.65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що порядок подачі заяви на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) визначається статтею 64 цього Закону.
Згідно з частиною 3 ст. 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» заява подається до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради.
Інших вимог до порядку подачі заяви на відповідь та до змісту такої заяви законодавством не встановлено.
Оскільки ПАТ «Укрнафта» в строк встановлений ч.3 ст.64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» звернулося з заявою від 24.10.2014 №10/2151 та коментарем, в якій не просило на підставі ст.64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» спростувати поширену ПрАТ «Телеканал «Інтер» інформацію, а навпаки наполягало на забезпеченні реалізації права на відповідь, передбаченого ст. 65 вказаного закону, відповідач необґрунтовано вважав, що позивач бажає реалізувати право на спростування інформації та безпідставно відхилив заяву позивача на відповідь.
Доводи відповідача про невідповідність заяви позивача та коментаря від 24.10.2014 №10/2151 загальноприйнятому порядку та судовій практиці реалізації права на відповідь належними та допустимими доказами не доведено. Також відповідачем не подано доказів, що свідчать про порушення позивачем загальноприйнятого порядку реалізації права на відповідь, визначеного ч.1 ст.65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Суд відзначає, що Законом України «Про телебачення і радіомовлення» не передбачено право телерадіоорганізації оцінювати зміст заяви на відповідь. Законодавство не містить критеріїв для оцінки телерадіоорганізацією того чи іншого тексту відповіді з точки зору допустимості її публікації.
Також, вказаний закон не встановлює такої підстави для відмови телерадіоорганізацією в реалізації особи права на відповідь, як невідповідність відповіді загальноприйнятому порядку та судовій практиці реалізації права на відповідь.
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» юридична особа, стосовно якої у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні.
Згідно з частиною 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», особа, яка вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Оскільки, позивач звернувся з заявою на відповідь та коментарем 24.10.2014 №10/2151 у відповідності до порядку подачі заяви на відповідь, а саме надіслав її на адресу телерадіоорганізації в строк протягом 14 днів з дня поширення відомостей, з повідомленням про це Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, вимога позивача про зобов'язання надати право на відповідь є законною і обґрунтованою, такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію» передбачено, що поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.
Як зазначено в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Згідно з п. 18 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України обов'язок доведення факту поширення інформації відповідачем покладається на позивача.
Відповідно до ст. 48 названого Закону кожна телерадіоорганізація-ліцензіат зобов'язана вести журнал обліку передач, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій).
У журналі обліку передач фіксуються: дата випуску, час початку і закінчення передачі; назва і тема передачі; прізвище авторів і ведучих передачі; мова передачі. Журнал обліку передач зберігається телерадіоорганізацією протягом року з дня останнього запису в ньому.
Згідно з витягом з журналу обліку передач ПрАТ «Телеканал «Інтер» (загальнонаціональний телевізійний канал «ІНТЕР»), 20.10.2014, починаючи з 19 год. 59 хв. 50 сек. до 20 год.45 хв.34 сек. відповідач здійснював трансляцію передачі «Подробности».
Як свідчать матеріали справи, відповідач в листі від 30.10.2014 №905/I, надісланому на адресу ПАТ «Укрнафта» на заяву на відповідь від 24.10.2014 №10/2151, а також у відзиві на позовну заяву від 21.01.2015 визнав та не заперечував факту поширення інформації про позивача в передачі «Подробности» трансляція якої відбувалась 20.10.2014 о 20 год 00 хв., щодо якої позивач мав скаргу та заяву на відповідь.
За таких обставин, доводи відповідача про недоведеність факту розповсюдження інформації відповідачем, щодо якої позивач бажає реалізувати право на відповідь, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи оригіналу запису передачі «Подробиці» від 20.10.2014 судом відхиляються.
Відповідно до частини 5 ст. 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» на вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надати йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію запису фрагменту з відповідною оплатою.
Усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту.
У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.
Як свідчать матеріали справи, позивач скористався своїм правом відповідно до ч.5 ст. 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та звернувся до відповідача з заявою про надання копії запису у передачі. Відповідач, в свою чергу, відмовив в задоволенні запиту про надання копії запису.
Разом з тим, судом встановлено, що письмовий доказ, що міститься в матеріалах справи - висновок фахівця державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, складений за результатами експертного дослідження від 10.03.2015 №18-01дК, об'єктом якого був відео сюжет від 20.10.2014 «Влада закрила очі на відмивання грошей «Укрнафтою», що розміщений на сторінці в мережі Internet за url адресою http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2014/10/20/998916.html2, містить інформацію, стосовно якої ПАТ «Укрнафта» звернулось з заявою на відповідь від 24.10.2014 №10/2151 та яка транслювався в ефірі ПрАТ «Телеканал «Інтер» 20.10.2014, починаючи з 20:00 в передачі «Подробиці Інтер».
В судовому засіданні 17.03.2015 відтворений запис, який міститься на диску, доданому до вищевказаного висновку.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», особа, яка вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію вправі скористатися наданим їй, зокрема ст. 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Отже, обов'язок телерадіоорганізації надати право на відповідь виникає, якщо особа, яка звернулась з заявою на відповідь вважає, що інформація поширена телерадіоорганізацією є такою, що принижує її гідність, честь чи ділову репутацію. Позивач стверджує, що інформація поширена відповідачем є такою, що принижує ділову репутацію позивача.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
За змістом положень ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» та ст. 65 Закону України від «Про телебачення і радіомовлення», якими передбачено право особи на відповідь у тому ж засобі масової інформації для обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку та без їх спростування, направлені на захист прав осіб від поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи, забезпечують неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізації, а також забезпечують баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, недоторканість ділової репутації, судовим захистом права на відповідь, з іншого боку.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Позивачем належними та допустимими доказами факту належності ПрАТ «Телеканал «Інтер» веб-сайту ресурсу «Подробности» не доведено, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача розмістити запис оприлюднення коментаря Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 24.10.2014 для необмеженого доступу глядачів на офіційному веб-сайті ресурсу «Подробиці «ІНТЕР» задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині, що стосується зобов'язання відповідача забезпечити реалізацію права позивача на відповідь щодо сюжету стосовно Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в передачі «Подробиці ІНТЕР» за 20.10.2014.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати покладаються на сторони в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Телеканал «ІНТЕР» (01054, м. Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 30, ідентифікаційний код 23507865) протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, безкоштовно надати Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) право на відповідь під час вечірньої програми «Подробиці Інтер» у формі аудіовізуального поширення коментаря Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 24.10.2014 щодо змісту сюжету про діяльність Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 20.10.2014, який додано до заяви Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Приватного акціонерного товариства «Телеканал «ІНТЕР» від 24.10.2014 №10/2151.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телеканал «ІНТЕР» (01054, м.Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 30, ідентифікаційний код 23507865) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м.Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 20.03.2015.
Суддя Ю.М. Смирнова