ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
20 березня 2015 року 10:00 справа №826/20120/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "Ірина-К"
доВідділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві
третя особаІнспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві
прозобов'язання вчинити дії
Приватне підприємство "Ірина-К" (далі по тексту - позивач, ПП "Ірина-К") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ВДВС Оболонського РУЮ), в якому просить зобов'язати відповідача зняти арешт з майна та коштів, які належать ПП "Ірина-К", що були накладені постановою від 25 березня 2014 року у зведеному виконавчому провадженні ВП №42689127.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/20120/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі по тексту - третя особа).
В судовому засіданні 12 березня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник третьої особи проти позову заперечив, представник відповідача до суду не прибув.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представників відповідача, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 12 березня 2015 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
На примусовому виконанні у ВДВС Оболонського РУЮ знаходить зведене виконавче провадження ВП №42689127, до якого приєднано зокрема наступні виконавчі провадження:
- ВП №42441437 щодо виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 05 березня 2013 року №57/13 про стягнення з ПП "Ірина-К" на користь держави штрафу у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103 230,00 грн.;
- ВП №42441438 щодо виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 16 листопада 2012 року №198/12 про стягнення з ПП "Ірина-К" на користь держави штрафу у сфері містобудівної діяльності у розмірі 100 620,00 грн.
У межах виконавчого провадження ВП №42441437 постановами державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ від 25 березня 2014 року накладено арешт на всі кошти в національній та іноземній валюті, що містяться на всіх рахунках, що відкриті або будуть відкриті у ПАТ "КБ "Глобус", та належать боржнику, а також накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення.
На підставі постанови ВДВС Оболонського РУЮ про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 25 березня 2014 року ВП №42441437 внесено відповідні записи про обтяження рухомого та нерухомого майна ПП "Ірина-К".
Постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ від 07 листопада 2014 року ВП №42441437 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ - постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 05 березня 2013 року №57/13 повернуто стягувачу.
Постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ від 07 листопада 2014 року ВП №42441438 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 та статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ - постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 16 листопада 2012 року №198/12 повернуто стягувачу.
Позивач зазначає, що у зв'язку із поверненням виконавчих документів без виконання стягувачеві виконавче провадження вважається завершеним, однак відповідачем у постановах про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07 листопада 2014 року ВП №42441437 та від 07 листопада 2014 року ВП №42441438 не зазначено про наслідки завершення виконавчого провадження та всупереч вимога законодавства не вчинено дій по зняттю арешту з майна та коштів ПП "Ірина-К".
Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Частина перша статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Зміст вказаної правової норми вказує, що наслідки завершення виконавчого провадження, у тому числі зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані лише у випадку закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Вичерпний перелік випадків закінчення виконавчого провадження передбачено у частини першій статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", яка не передбачає такої підстави закінчення виконавчого провадження як повернення виконавчого листа стягувачеві.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частина п'ята цієї статті встановлює, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Таким чином, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" не свідчить про завершення виконавчого провадження, оскільки стягувач не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, а тому повернення виконавчого документа стягувачеві не передбачає застосування наслідків завершення виконавчого провадження, встановлених частиною першою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене, правові підстави для зобов'язання відповідача зняти арешт з майна та коштів, які належать ПП "Ірина-К" у межах спірних правовідносин відсутні, що , в свою чергу, вказує на необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ВДВС Оболонського РУЮ доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "Ірина-К" задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству "Ірина-К" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко