ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 березня 2015 року № 826/19842/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доАпарату Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Керівника Апарату Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бондаренка Володимира Володимировича, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації
провизнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Апарата Виконавчого органу Київської Міської Ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 1, Апарат ВО КМР (КМДА), Керівника Апарата Виконавчого органу Київської Міської Ради (Київської міської державної адміністрації) Бондаренка Володимира Володимировича (далі по тексту - відповідач 2, Керівник Апарату ВО КМР (КМДА) Бондаренко В.В.), Київської міської ради (далі по тексту - відповідач 3, КМР), Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 4, КМДА) з вимогами:
- визнати дії Апарата Виконавчого органу Київської Міської Ради (КМДА) по наданню відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1, який не був зроблений цьому розпоряднику публічної інформації протиправними
- визнати інформацію, надану Бондаренком В.В. на інформаційний запит ОСОБА_1 неповною, а надану недостовірною;
- визнати бездіяльність КМР по надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 протиправною;
- зобов'язати КМР розглянути у відповідності із чинним законодавством інформаційний запит від 19.11.2014 року та надати відповідь (публічну інформацію);
- визнати бездіяльність КМДА по наданню відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 протиправною;
- зобов'язати КМДА розглянути у відповідності із чинним законодавством інформаційний запит від 19.11.2014 року та надати відповідь (публічну інформацію);
- встановити КМР та КМДА строк на подання звіту про виконання судового рішення, відповідно до положень ст.267 КАС України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірне ненадання КМР та КМДА відповідей на його інформаційні запити та направлення Апаратом ВО КМР (КМДА) за підписом Бондаренка В.В. листа, який не містить відповіді на поставлені у інформаційних запитах питання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача витребувані додаткові матеріали по справі.
12 січня 2015 року через загальний відділ документального обігу до суду від позивача надійшла заява про відвід судді, за результатами розгляду якої суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та своєю ухвалою від 15 січня 2015 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні 13лютого 2015 року судом постановлено ухвалу про відмову ОСОБА_1 у задоволені заяви про відвід судді.
У судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні позову з викладених у ньому підстав.
Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували з огляду на його необґрунтованість.
З огляду на висловлену у даній справі позицію учасників процесу щодо розгляду даної справи в порядку письмового провадження, суд на підставі частини 6 статті 71 та частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини та ознайомившись із викладеними відповідачами доводами в обґрунтування наданих ними заперечень, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивачів виходить з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 19 листопада 2014 року на ім'я секретаря КМР Резнікова О.Ю. та голови КМДА і КМР Кличка В.В. позивачем було подано інформаційні запити, в яких містилось прохання надати публічну інформацію про:
1) осіб засновників, статутний фонд та форму власності юридичної особи із назвою Виконавчий орган Київської міської ради;
2) код ЄДРПОУ юридичної особи із назвою Виконавчий орган Київської міської ради;
3) витяг чи його засвідчену копію про державну реєстрацію юридичної особи із назвою Виконавчий орган Київської міської ради;
4) довідку чи її засвідчену копію про державну реєстрацію юридичної особи із назвою Виконавчий орган Київської міської ради;
5) зразок печатки юридичної особи із назвою Виконавчий орган Київської міської ради;
6) інформацію про голову (начальника тощо) юридичної особи із назвою Виконавчий орган Київської міської ради та правові підстави для призначення цієї особи головою (надати засвідчену копію відповідного розпорядчого документа);
7) засвідчену копію статуту (договір тощо), на підставі якого діє юридична особа із назвою Виконавчий орган Київської міської ради.
За результатами розгляду зазначених інформаційних запитів 11 грудня 2014 року листом за №009-821 за підписом керівника апарату Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бондаренка В.В. позивача повідомлено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, а також наведено нормативно-правові акти, на підставі якого утворено і діє виконавчий орган Київської міської ради. Також в листі зазначено, що місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування діють на підставі законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні», а системний аналіз положень Конституції України та чинного законодавства дає можливість дійти висновку, що Київську міську державну адміністрацію може очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації. Крім того, в якості додатку до листа надано копію указу Президента України від 25 червня 2014 року №556/2014 «Про призначення В. Кличка головою Київської міської державної адміністрації» на 01 аркуші.
За відсутності у відповіді інформації, яка запитувалась, а саме: про осіб засновників, статутний фонд, форму власності, код ЄДРПОУ, не надання копій документів, а саме: статуту, витягу про державну реєстрацію юридичної особи, довідки про державну реєстрацію юридичної особи чи їх засвідчених копій, зразка печатки, інформації про голову, а також надання відповіді суб'єктами, яким інформаційні запити адресовані не були, на переконання позивача свідчить про допущення відповідачами 3 та 4 протиправної бездіяльності та про наявність підстав для зобов'язання їх розглянути та надати відповідь згідно з чинним законодавством, а відповідачами 1 та 2 протиправних дій і визнання наданої ними інформації недостовірної та неповної.
На обґрунтування правомірності оскаржуваних позивачем дій, відповідачами зазначено, що інформаційний запит ОСОБА_1 від 19 листопада 2014 року надійшов до Київської міської ради 20 листопада 2014 року та був зареєстрований за №08/472(з), а запит на ім'я голови КМР та КМДА Кличка В.В. було зареєстровано 19 листопада 2014 року за №Б-2028/4.
Відповідно до розпорядження заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 29 липня 2014 року №61 «Про розподіл обов'язків щодо розгляду вхідної кореспонденції» заступником міського голови - секретарем Київської міської ради обов'язок по розгляду інформаційних запитів покладено на керуючого справами.
На підставі статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначений запит позивача було передано для розгляду керівнику апарату виконавчого органу КМР.
Відповідно до розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 19 березня 2012 року №419, зареєстрованого в Головному управління юстиції у місті Києві 04 квітня 2012 року за №17/934 «Про основні заходи щодо забезпечення виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації)», який розроблено відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» та яким установлено процедуру складання, подання, опрацювання запитів на інформацію, що надходять до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та надання відповідей на них, обидва інформаційні запити позивача були розглянуті та за результатами такого розгляду надано відповідь за підписом керівника апарату виконавчого органу КМР (КМДА) від 11 грудня 2014 року №009-821.
Даючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.
В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. № 2939-VI з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України від 13.01.2011р. №2939-VI).
Основною метою прийняття названого Закону є створення механізму реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Він містить перелік гарантій дотримання прав на надання публічної інформації, поетапний порядок доступу до неї, надає визначення таким поняттям, як конфіденційна, таємна та службова інформація, регламентує порядок її отримання, визначає порядок і строки подачі та задоволення запиту на інформацію, а також процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.
Так, відповідно до визначення публічної інформації, яке міститься в статті 1 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до інформації забезпечується шляхом її оприлюднення у засобах масової інформації (в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом) та через надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 12 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
До обов'язків розпорядників інформації, зокрема, віднесено надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (пункт 6 частини 1 статті 14 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI).
Реалізуючи право на отримання публічної інформації запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина 2 статті 19 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI).
Окрім того, відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Частиною 2 названої правової норми також закріплено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані:
1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом;
2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (частина 5 статті 10 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI).
Положеннями статті 16 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI закріплено, що запит на інформацію підлягає реєстрації у встановленому розпорядником інформації порядку, а останній відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту.
Відповідно до статті 20 названого Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Тільки у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Тим часом статтею 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI закріплено право розпорядника відмовити в задоволенні запиту, однак, лише у разі, якщо:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону.
Аналізуючи наведену вище норму чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що відмова в наданні запитуваної інформації може бути аргументована виключно підставами, закріпленими в пунктах 1-4 частини 1 статті 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI.
Статтею 23 цього Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
З метою забезпечення безумовного виконання органами виконавчої влади Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI розпорядженням виконавчого органу КМР від 19 березня 2012 року №419, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у м. Києві 04 квітня 2012 року за №17/934 «Про основні заходи щодо забезпечення виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації)» встановлено, що ВО КМР (КМДА) є розпорядником інформації, яка отримана або створена в процесі здійснення виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) своїх повноважень та яка перебуває у володінні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктами 2 та 3 названого розпорядження закріплено, що управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є спеціальним структурним підрозділом, який в установленому законом порядку організовує доступ до публічної інформації, відповідає за попередній розгляд, опрацювання, облік, аналіз та контроль за своєчасним наданням відповідей на запити на інформацію, що надходять до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також надає консультації під час оформлення таких запитів та затверджено Порядок складання, подання, опрацювання запитів на інформацію, що надходять до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та надання відповідей на них (далі по тексту - Порядок №419).
Розділом ІІІ згаданого Порядку визначено, що запит на інформацію після надходження до управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату реєструється в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний інформаційний простір територіальної громади міста Києва».
Спеціаліст управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату визначає предмет запиту на інформацію та за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації - керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або першого заступника керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надсилає запит на інформацію структурному підрозділу - розпоряднику запитуваної інформації за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний інформаційний простір територіальної громади міста Києва».
Після надходження копії відповіді автору запиту від структурного підрозділу - розпорядника інформації до управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату, спеціаліст управління вносить відповідну інформацію у інформаційно-телекомунікаційну систему «Єдиний інформаційний простір територіальної громади міста Києва».
Тим часом відповідно до Положення про апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 вересня 2011 року №1627 (далі по тексту - Положення №1627), основним завданням апарату є правове, організаційне документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підготовка аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематична перевірка виконання актів законодавства та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надання методичної та іншої практичної допомоги головним управлінням, управлінням, відділам та іншим структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районним в місті Києві державним адміністраціям.
Пунктом 3 Положення №1627 закріплено, що Апарат відповідно до покладених на нього завдань організовує особистий прийом громадян і розгляд їх звернень, контролює вирішення порушених у них питань, узагальнює та аналізує пропозиції, що містяться в них, розробляє заходи щодо усунення причин, що породжують обґрунтовані скарги. Перевіряє в установленому порядку стан цієї роботи в структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних в місті Києві державних адміністраціях, надає їм допомогу в організації цієї роботи, а також сприяє реалізації конституційного права громадян на свободу слова та на доступ до публічної інформації.
Пунктом 6 названого Положення закріплено, що Апаратом керує керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який призначається на посаду та звільняється з посади Київським міським головою.
Керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема, організаційно забезпечує в установленому порядку розгляд депутатських запитів, інформаційних запитів та звернень з питань, що відносяться до повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Саме на підставі наведених вище правових приписів керівником апарату ВО КМР (КМДА) було організованого розгляд інформаційного запиту ОСОБА_1 від 19 листопада 2014 року адресованого ВО КМР (КМДА).
Організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Київської міської ради, її органів та депутатів відповідно до статті 14 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статті 20 Статуту територіальної громади міста Києва, Регламенту Київської міської ради здійснює секретаріат Київської міської ради (далі - секретаріат), який утворюється Київською міською радою.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статті 20 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 371/1805 (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київради від 19 грудня 2002 року № 154/314 та рішенням Київради від 27 лютого 2003 року № 263/423), Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 01 липня 2008 року № 8/8 (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 29 квітня 2010 року № 580/4018, від 27 травня 2010 року № 808/4246), на виконання пункту 5 рішення Київської міської ради від 19 червня 2014 року № 11/11 «Про затвердження структури та загальної чисельності секретаріату Київської міської ради» розпорядженням Київського міського голови від 07 липня 2014 року затверджено Положення про секретаріат Київської міської ради (далі по тексту - Положення №69).
Відповідно до пункту 13 Положення №69 розпорядженням заступника міського голови - секретаря КМР від 29 липня 2014 року №61 «Про розподіл обов'язків щодо розгляду вхідної кореспонденції» на керуючого справами покладено обов'язок щодо розгляду вхідної кореспонденції, зокрема, запитів на інформацію.
Саме керуючись названим Положенням та розпорядженням, на підставі статті 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI, враховуючи зміст інформаційного запиту позивача, який надійшов на ім'я секретаря КМР щодо надання інформації про юридичну особу із назвою Виконавчий орган Київської міської ради за результатами розгляду названого запиту, керуючий справами направив його до апарату ВО КМР для розгляду в установленому порядку та надання обґрунтованої відповіді запитувачу.
Аналіз наведених вище правових приписів, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про правомірність дій суб'єктів владних повноважень - відповідачів щодо передачі інформаційних запитів позивача для розгляду апарату ВО КМР (КМДА), а також надання відповіді на такі запити за підписом керівника апарату ВО КМР (КМДА) Бондаренка В.В.
Перевіряючи обґрунтованість доводів ОСОБА_1 щодо ненадання йому інформації, яка запитувалась у запитах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту інформаційних запитів ОСОБА_1 просив надати інформацію про засновників, статутний фонд, форму власності, голову (начальника) юридичної особи із назвою Виконавчий орган Київської міської ради, а також надати витяг про державну реєстрацію юридичної особи Виконавчого органу КМР, довідку про державну реєстрацію юридичної особи Виконавчого органу КМР або належним чином їх засвідчені копії, належним чином засвідчену копію статуту, код ЄДРПОУ юридичної особи Виконавчого органу КМР та зразок печатки названої юридичної особи.
За результатами розгляду відповідних запитів позивача повідомлено, що відповідно до положень Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» Київська міська рада має власний виконавчий орган, який утворюється нею, підзвітний та підконтрольний їй.
Відповідно до статті 101 названого Закону, виконавчим органом КМР є КМДА, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади.
Після прийняття 07 вересня 2010 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» щодо порядку утворення районних рад» КМДА не потребує утворення КМР і здійснює повноваження виконавчого органу КМР, визначені статтями 27 - 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
З посиланням на статтю 81 Цивільного кодексу України та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у відповіді зазначено, що юридичні особи публічного права створюються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, порядок утворення та правовий статус - встановлюються Конституцією України та законом, а статус юридичної особи - набувають лише з моменту державної реєстрації.
В якості додатку до листа розпорядником інформації надано копію указу Президента України від 25 червня 2014 року №556/2014 «Про призначення В. Кличка головою Київської міської державної адміністрації».
Аналізуючи відповідь, надану ОСОБА_1 на його інформаційні запити, суд приходить до висновку про ненадання відповіді на поставлені у запитах питання, що свідчить про допущення розпорядником інформації - апаратом ВО КМР (КМДА) протиправних дій щодо надання неповної відповіді та є підставою для постановлення рішення про зобов'язання повторно розглянути інформаційні запити і надати повну відповідь згідно з положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Тим часом з огляду на встановлення судом правомірності дій щодо передачі інформаційних запитів позивача для розгляду апарату ВО КМР, керуючись приписами частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне з метою повного захисту прав позивача, відновлення яких стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання саме апарату ВО КМР повторно розглянути інформаційні запити ОСОБА_1 і надати повну відповідь згідно з положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б повністю спростовували доводи позивачів, відповідачі суду не надали.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи, викладені в адміністративному позові частково знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо вимоги позивача про встановлення КМР та КМДА строку для подання звіту про виконання судового рішення відповідно до положень ст.267 КАС України, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Правові нормі, закріплені у частині 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, кореспондують положення абзацу 7 пункту 4 частини 1 статті 163, абзацу 5 пункту 4 частини 1 статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Аналізуючи наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої може, тобто - наділений правом, під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
З огляду на не наведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідачів на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення КМР та КМДА строку для подання звіту про виконання судового рішення відповідно до положень ст.267 КАС України.
Згідно частини третьої статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст.11, 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Апарата Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання неповної відповіді на інформаційні запити ОСОБА_1 від 19.11.2014 року, зареєстровані за №Б-2028/4 та за №08/472(з), листом від 11 грудня 2014 року №009-821 за підписом керівника Апарата Бондаренка В.В.
Зобов'язати Апарат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути інформаційні запити ОСОБА_1 від 19.11.2014 року, зареєстровані за №Б-2028/4 та за №08/472(з), та надати повну відповідь згідно з положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням висновків суду.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 частину понесених ним витрат по сплаті судового збору відповідно до задоволених вимог у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 коп.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.А. Добрівська