ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
12 березня 2015 року № 826/5603/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСМ ГРУП"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
проскасування постанов та припису
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСМ Груп» звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов від 26.11.2013 №573/13/7/26-12/2611/03, №574/13/7/26-13/2611/03, визнання нечинним та скасування припису від 18.11.2013.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржені припис та постанови прийнято з порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2013 №553. Крім того, позивач вказує, що ним збудовано малу архітектурну форму, а не будівлю, отже відповідачем безпідставно прийнято оскаржені припис та постанови.
Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
Ухвалою від 27.05.2014 у справі №826/5603/14 призначено будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження до закінчення проведення будівельно-технічної експертизи та отримання її висновків.
В подальшому, ухвалою від 10.02.2015 провадження поновлено та праву призначено до вирішення в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечував проти позову.
Також, в судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ТСМ Груп» на об'єкті «Автозаправний комплекс «ОККО» на проспекті Ватутіна, 32 у Дніпровському районі міста Києва, за результатом якої складено акт від 18.11.2013 (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що за результатом перевірки встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташований Автозаправний комплекс «ОККО» (об'єкт відноситься до 5 категорії складності) та належить ТОВ «ТСМ Груп». Відповідно до технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення), який виготовлено Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 01.12.2010 автозаправний комплекс (літ А), який складається із нежитлової будівлі, мийки ат колонок збудований у 2004 році.
ТОВ «ТСМ Груп» у 2013 році виконані будівельні роботи з реконструкції зазначеного комплексу шляхом добудови нежитлової будівлі (СТО) без документів, що дають право на виконання таких робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34, ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зазначене приміщення експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено припис від 18.11.2013, яким заборонено експлуатацію зазначеного об'єкту з 19.11.2013 та зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийнято постанови про накладення штрафу від 26.11.2013:
- №574/13/7/26-12/2611/03, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 032 300 грн.
- №573/13/7/26-12/2611/03, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 032 300 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Згідно ч.1,2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, а також видавати відповідні приписи та постанови.
Як зазначено вище, відповідачем встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 34, ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Згідно із ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч. 2, 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним поставлено малу архітектурну форму, а не об'єкт будівництва.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій: договору купівлі-продажу МАФ від 10.12.2010; паспорта розміщення МАФ за адресою: вул. Генерала Ватутіна, 32 у Дніпровському районі м. Києва, об'єкт розміщений за вказаною адресою придбано позивачем як малу архітектурну форму.
Натомість з акту перевірки вбачається, що Автозаправний комплекс «ОККО» відноситься до 5 категорії складності відповідно до ДСТУ НБВ.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідності) та категорії складності об'єктів будівництва.
Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і соціальних втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або із втратою цілісності об'єкта.
Можливі соціальні втрати від відмови повинні оцінюватися в залежності від таких факторів ризику, як:
• Небезпека для здоров'я і життя людей;
• Різке погіршення екологічної обстановки у прилеглій до об'єкта місцевості;
• Припинення функціонування систем і мереж зв'язку, енергопостачання, транспорту чи інших елементів життєзабезпечення населення або безпеки суспільства.
Будівлі або споруді в цілому присвоюється найвищий з отриманих (найбільший за номером) клас.
Відповідно до Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 577 до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки.
Об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Пунктом 21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 808 автозаправні станції та комплекси віднесені до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку
Разом з тим, ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 А.2 передбачено, що виходячи з того, що об'єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженернотехнічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону "Про об'єкти підвищеної небезпеки" несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності.
Відповідно до висновку експертів за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи від 26.12.2014 №7728/14-42 об'єкт (СТО), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генералал Ватутіна, 32, відповідно до вимог нормативно-правових актів, чинних на території України, не є об'єктом нерухомості (нерухомим майном). Відповідно до наданої на дослідження дозвільної та технічної документації об'єкт (СТО) є МАФом, який на території АЗС розміщується тимчасово.
Оскільки за результатом дослідження встановлено, що об'єкт (СТО) по пр. Генерала Ватутіна, 32 в м. Києві не є об'єктом нерухомості (нерухомим майном), то питання щодо визначення його категорії складності не досліджувалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновки експерта для суду не є обов'язковими, однак незгода з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Зі змісту висновку експертів від 26.12.2014 №7728/14-42 вбачається, що експертом досліджувались договір купівлі-продажу МАФ від 10.12.2010; паспорт розміщення МАФ за адресою: вул. Генерала Ватутіна, 32 у Дніпровському районі м. Києва; схему прив'язки тимчасового розміщення МАФ; проведено візуально-інструментальне обстеження об'єкту; проаналізовано норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», Закону України «Про іпотеку», «Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Оскільки експертом не надано оцінку об'єкту з урахуванням його розміщення на території автозаправочного комплексу та норм Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, отже суд не погоджується з висновком експертів, що об'єкт є малою архітектурною формою.
Враховуючи, що об'єкт (СТО) розміщено на території АЗС, яка відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 808 є об'єктом підвищеної екологічної небезпеки та згідно ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 А.2 відноситься до V категорії, отже висновок відповідача, що об'єкт (СТО) є об'єктом V категорії на думку суду є обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що дозвіл на виконання будівельних робіт та акт готовності до експлуатації об'єкта (СТО) у позивача відсутні, отже висновок відповідача про порушення позивачем норм ч. 1 ст. 34, ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на думку суду є обґрунтованим.
Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п. 7 Порядку, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки позивача слугувало звернення комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст», отже перевірку позивача проведено за наявності підстав визначених п. 7 Порядку.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком (п.16 Порядку).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. (п. 19 Порядку).
Судом встановлено, що відповідачем складено протоколи від 18.11.2013 та винесено припис від 18.11.2013, яким заборонено експлуатацію зазначеного об'єкту з 19.11.2013 та зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що акт, протоколи та припис направлено позивачу поштовим відправленням, яке повернулось з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.20 Порядку).
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта (п.21 Порядку).
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.22 Порядку).
Як зазначено вище, за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято оскаржені постанови.
Згідно з абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
Як зазначено вище, постановою №573/13/7/26-12/2611/03 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 032 300 грн.
Щодо постанови абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
Як зазначено вище, постановою№574/13/7/26-12/2611/03 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 032 300 грн.
Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваних припису та постанов, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних припису та постанов з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Судді В.М. Данилишин
І.А. Качур