ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 лютого 2015 року № 826/18724/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Клочкової Н.В., Погрібніченко І.М., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовом Euroecology International Corporation a.s.
до Державної казначейської служби України
Головного управління Державної казначейської служби України у
Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання винити дії.
Euroecology International Corporation a.s. (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (надалі - відповідач 1) про визнання неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо здійснення контролю за примусовим виконанням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконавчого листа № 403/4910/12, виданого Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська; визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання виконавчого листа №403/4910/12, виданого Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконати визначені Порядком дії щодо забезпечення примусового стягнення за виконавчим листом №403/4910/12, виданим Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.01.2015 вх. №01-5/7977/15).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачами не виконуються рішення суду, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, в силу чого, Позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав з заявленими позовними вимогами.
Позивач підтримав позивні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та зазначає, що Державна казначейська служба Україна у жодних правовідносинах стосовно виконання виконавчого листа не перебуває.
Для з'ясування всіх обставин справи судом було залучено в якості другого відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2).
Представник відповідача 2 проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та зазначає, що при подачі позивачем заяви про виконання рішення суду позивачем не було дотримано вимог законодавства, а саме, не було зазначено реквізитів банківського рахунку на який слід перерахувати кошти та зазначено код ЄДРПОУ 00000000, що не відповідає вимогам Додатку 8 Інструкції про безготівковий розрахунок в Україні в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22.
Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів,
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року клопотання AT «Euroecology International Corporation» задоволено частково. Надано дозвіл на примусове виконання арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської республіки від 14 липня 2011 року про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради на користь AT «Euroecology International Corporation»: 1502325,99 грн.; 6684992,39 грн.; частину сплаченого мита за арбітражний розгляд у розмірі 268380,11 грн.; частину сплаченої паушальної суми за адміністративні витрати Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської республіки та Аграрній палаті Чеської республіки у розмірі 181065,00 грн.; всього 8636763,49 грн. Надано дозвіл на примусове виконання додаткового арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської республіки від 07 жовтня 2011 року про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради на користь AT «Euroecology International Corporation» відшкодування частини юридичних витрат у розмірі 435015,51 грн. У задоволенні решти клопотання відмовлено. Господарським судом міста Києва 25.09.2013 р. було видано Наказ про примусове виконання рішення Господарським судом міста Києва від 22.07.2013 р., яке набрало законної сили 06.08.2013 р.
22.04.2014 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська було видано Виконавчий лист про надання дозволу на примусове виконання рішення суду.
11.06.2014 Позивачем було подано Заяву до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про примусове виконання судового рішення за вих. № 12-1369.
Листом від 16.06.2014 №15-08/1902-7497 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повідомило позивача, що Головне управління відкладає виконання виконавчого листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04,2014 по справі №403/4910/12 до надання стягувачем (позивачем) реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти.
04.09.2014 позивачем надано заяву до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якій зазначив реквізити банківського рахунку Стягувача для перерахування коштів на виконання судового рішення.
Листом від 10.12.2014 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повідомило позивача про відкладення виконання, в зв'язку з тим, що в заяві стягувача не правильно зазначені реквізити банківського рахунку на який слід перерахувати кошти, зокрема код ЄДРПОУ ПАТ КБ «Правексбанк».
Листом від 25.12.2014 за №15-08/3350-17064 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повідомило позивача про відкладення виконання рішення суду.
Euroecology International Corporation a.s. вважає бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання виконавчого листа № 403/4910/12 протиправною та звернулося з відповідним позовом до суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
В частині позовних вимог щодо визнання неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо здійснення контролю за примусовим виконанням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконавчого листа № 403/4910/12, виданого Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенція у сфері державного управління - це закріплена в законодавстві сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань, що полягають у здійсненні управлінського, тобто організуючого впливу на ті сфери і галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави.
Адміністративні суди, в свою чергу, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Державна казначейська служба України, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Крім того, Державна казначейська служба України діє відповідно до повноважень та компетенції, визначеної Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженої Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011 (надалі - Положення №460/2011).
Відповідно до пункту 2 Положення №460/2011, Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.
У відповідності до підпункту 5 та підпункту 20 пункту 4 Положення №460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює у межах повноважень контроль за: веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності; бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету; відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету; відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням; дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті; дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати за участь у лотереї в режимі реального часу; закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;
Згідно з підпунктами, 1, 3 та 5 пункту 5 Положення №460/2011, Казначейство України з метою організації своєї діяльності: забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Казначейства України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління; контролює діяльність територіальних органів Казначейства України; організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Казначейства України, його територіальних органів і підрозділів, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління;
Пунктом 7 вищезазначеного Положення, передбачено, що Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).
Вказаним Положенням визначені основні завдання, права та обов'язки Державної казначейської служби України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано заяву про примусове виконання рішення суду саме до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, а не до Державної казначейської служби України.
Також, в матеріалах справи відсутні заяви та звернення на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, які були направлені до Державної казначейської служби України про вжиття певних заходів щодо здійснення контролю за діяльністю територіального органу.
Крім того, у рішенні суду, на невиконання якого вказує Позивач, Державна казначейська служба України не була стороною у справі і у Виконавчому листі суду також не міститься зобов'язань відповідача 1 на вчинення дій, відтак, не йдеться про виконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили і є обов'язковими до виконання.
З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено в чому саме та яким чином порушені його права Державною казначейською службою України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо здійснення контролю за примусовим виконанням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконавчого листа № 403/4910/12, виданого Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання виконавчого листа № 403/4910/12, виданого Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Законом України "Про виконавче провадження", крім органів державної виконавчої служби, визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів. Зокрема, частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03 серпня 2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (надалі - Порядок №845).
Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення ( п. 1 Порядку №845).
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (п. 3 Порядку №845).
Згідно з п. 6 вказаного Порядку №845, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо). Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом. Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються в разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку. Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - не поновлюються.
Відповідно до п. 24 Порядку, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, документи, зазначені у пункту 6 цього Порядку подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, тобто до територіального органу Казначейства.
Як вже було встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем 11.06.2014 було подано Заяву до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про примусове виконання судового рішення за вих. № 12-1369.
У вищезазначеній заяві позивач просив виконати примусово виконавчий лист, виданий Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська у справі №403/4910/12 шляхом першочергового безспірного списання з рахунків боржника та повідомити стягувача про результат виконання за адресою, вказаною в заяві.
У відповідності до підпункту 2 пункту 11 Порядку №845, відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.
З заяви позивача вбачається, що останній не зазначив реквізити банківського рахунку, на який слід перерахувати кошти.
Листом від 16.06.2014 №15-08/1902-7497 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повідомило позивача, що Головне управління відкладає виконання виконавчого листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2014 по справі №403/4910/12 до надання стягувачем (позивачем) реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти.
Позивачем було подано заяву від 04.09.2014 до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якій він зазначив реквізити банківського рахунку Стягувача для перерахування коштів на виконання судового рішення.
В вищезазначеній заяві позивач зазначив наступне: «Рахунок №26002700277230 в ПАТ КБ «Правексбанк», м. Київ, МФО 38083», ЄДРПОУ 00000000, отримувач платежу: АТ «Euroecology International Corporation», призначення платежу: перерахування коштів на виконання судового рішення згідно виконавчого листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 403/4910/12.».
У заяві стягувача від 04.09.2014 зазначений код ЄДРПОУ 00000000, проте, даний код зазначений до реквізитів ПАТ КБ «Правексбанк», що не відповідає вимогам Додатку 8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22.
Листом від 10.12.2014 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повідомило позивача про відкладення виконання, в зв'язку з тим, що в заяві стягувача не правильно зазначені реквізити банківського рахунку, на який слід перерахувати кошти, зокрема код ЄДРПОУ ПАТ КБ «Правексбанк».
Позивачем надано суду додаткові пояснення 09.02.2015, в яких він зазначає, що листом від 15.12.2014 ним було надано роз'яснення ГУ ДКС у Дніпропетровській області, що ним не вказано код ЄДРПОУ ПАТ КБ «Правексбанк», а зазначив саме код ЄДРПОУ стягувача, також позивач зазначає, що він взагалі не повинен був зазначати код ЄДРПОУ, а ГУ ДКС у Дніпропетровській області при заповненні платіжного доручення повинен був самостійно проставити дев'ять нулів, як передбачено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції банк платника перевіряє відповідність заповнення вимогам додатка 8 до цієї Інструкції таких реквізитів розрахункових документів клієнтів, як "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника". Якщо згідно із законодавством України ідентифікаційний код нерезиденту не присвоюється, то ставиться дев'ять нулів.
Якщо розрахункові документи, в яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог, зокрема, глави 2 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.
Представником позивача надано суду копію листа від 15.12.2014, який, як стверджує представник позивача, надіслано на адресу відповідача 2, проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення даного листа.
Крім того, відповідач 2 зазначає, що станом на 04.02.2015 відповіді на лист Головного управління щодо уточнення реквізитів банківського рахунка отримувача коштів не отримано, що унеможливлює виконання виконавчого листа Бабушкіиського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2014 по справі №403/4910/12.
Судом встановлено, що саме позивачем при поданні заяви про примусове виконання рішення не було дотримано вимог законодавства та не зазначено реквізитів банку на які потрібно було перераховувати кошти, а в повторній заяві 04.09.2014 знов таки було допущено помилку, а саме, зазначено код ЄДРПОУ з вісьмома нулями, в той час, як стягувач (позивач) є нерезидентом та повинно бути зазначено код ЄДРПОУ з дев'ятьма нулями, що не заперечується и самим позивачем.
Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач просив визнати дії та бездіяльність відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, щодо невиконання рішення, зазначеного ним у позовній заяві, протиправними.
З аналізу матеріалів справи Суд приходить до висновку, що Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області діяло у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством та не допустило протиправних дій чи бездіяльності стосовно позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині щодо визнання неправомірною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області при здійсненні примусового виконання виконавчого листа № 403/4910/12, виданого Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виконати визначені Порядком дії щодо забезпечення примусового стягнення за виконавчим листом №403/4910/12, виданим Бабушкінським райсудом м. Дніпропетровська, суд зазначає наступне.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Н.В. Клочкова
І.М. Погрібніченко