Головуючий у 1 інстанції - Федотова В.М.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
17 березня 2015 року справа № 266/819/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого: Шишова О.О.
суддів Сіваченко І.В.
Лях О.П.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м.Маріуполя від 14 березня 2014р. у справі № 266/819/14-а (головуючий І інстанції Федотова В.М.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії, зобов'язання вчинити певні дії, -
26.02.2014 року позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя в якому зазначила що при виході на пенсію за віком відповідач безпідставно не врахував при призначенні пенсії за віком всі суми, на які були нараховані і з яких були сплачені страхові внески, що привело до заниження розміру пенсії. Просила суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя, які виразились в нарахуванні їй пенсії без урахування надбавки за вислугу років у розмірі 30% від окладу та надбавки за спеціальне звання, а також без урахування начислених та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 87% від сум заробітної плати згідно ЗУ «Про державну службу» з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 30% відсотків.
Приморським районним судом м.Маріуполя позовні вимоги задоволені. Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя, що виразилися в нарахуванні пенсії без урахування надбавки за вислугу років у розмірі 30% від окладу та надбавки за спеціальне звання, а також без урахування нарахованих і виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань. Зобов'язаний відповідач з 04.09.2013 року провести виплату пенсії у розмірі 87% від суми заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 30 % від окладу та надбавки за спеціальне звання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, що враховується при розрахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та з сум з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що відповідно Закону України „Про оплату праці", матеріальна допомога не входить до структури заробітної плати і у зазначеній нормі Закону відсутнє таке поняття як матеріальна допомога. Законних підстав для віднесення матеріальної допомоги до складу (структури) заробітної плати державного службовця немає. Крім того, вважали, що незалежно від наявності довідки від № 23415/Р/05-013 від 14.11.2013р. відповідно якої вислуга років ОСОБА_3 встановлена у розмірі 30 відсотків, підстав для перерахунку пенсії не має. Також суд першої інстанції безпідставно не врахував положення частини 4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо строків перерахунку пенсії.
Просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_3 отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно вимог ст.37 Закону України «Про державну службу» з 16.02.2009р.
04.09.2013 року ОСОБА_3 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі з урахуванням матеріальної домоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань згідно довідки № 14463/Р/05-013 від 16.07.2013, виданой Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Донецькій області.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має вищу юридичну силу, а її норми - нормами прямої дії.
У ст.22 Конституції України закріплено, що конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені при прийнятті нових законів або внесення змін в діючи закони, не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.
Статтею 8 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмежень конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами, в тому числі і ЗУ «Про державну службу». Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Згідно з ст.33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконанні службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за спеціальне звання входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч.1 ст. 66 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Частиною 1 ст.35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.
Як слідує з постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суду та інших органів» керівники мають право установлювати надбавки за високі досягнення у праці до 50% посадового окладу з врахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки (винагороди) за вислугу років, надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення.
Окрім того, за п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні чини, класний чин або спеціальні звання, вислуга років при призначенні пенсії враховуються у розмірах, що виплачуються на день звільнення.
В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове, державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного, службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов'язковими для всіх судів України.
При таких обставинах колегія суддів зазначає, що при розрахунку пенсії необхідно враховувати матеріальну допомогу до заробітної плати.
Крім того, 14.11.2013 року ОСОБА_3 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі з урахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу згідно довідки № 23415/Р/05-013 від 14.11.2013р., виданой Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Донецькій області.
Відповідно ст.33 ЗУ «Про державну службу» надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років -20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40 відсотків.
Ураховуючи, що позивачкою надана довідка № 23415/Р/05-013 від 14.11.2013р. відповідно якої вислуга років ОСОБА_3 встановлена у розмірі 30 відсотків колегія суддів вважає, що УПФУ в Приморському районі м.Маріуполя безпідставно відмовило у перерахунку пенсії.
Суд задовольняючи позовні вимоги посилався на норми ст.ст.33, 37 Закону України "Про державну службу", постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів зарплати для обчислення пенсії».
Коментуючи ст.2 Закону України „Про оплату праці", яка визначає структуру заробітної плати, суд першої інстанції зазначив, що вказана норма не містить вказівки на те, що матеріальна допомога входить до структури заробітної плати і у зазначеній нормі Закону відсутнє таке поняття як матеріальна допомога. Матеріальні виплати, зазначені в цій нормі, і матеріальна допомога - це не ідентичні поняття, а тому законних підстав для віднесення матеріальної допомоги до складу (структури) заробітної плати державного службовця немає.
Крім того, суд першої інстанції зробив висновок, що матеріальна допомога носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати у розумінні ч.2 ст.33 Закону України „Про державну службу", а сам факт утримання із суми допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Також, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення вказав на відсутність підстав для обчислення пенсії з урахуванням стажу позивачці у розмірі 30 відсотків.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції хоча і задовольнив вимоги, що є по суті правильним, однак мотивувальна частина рішення викладена в обгрунтування позиції відповідача.
Крім того, необхідно зазначити, що позивачка з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги звернулася 04.09.2013 року, з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вислуги років у розмірі 30 відсотків звернулася 14.11.2013 року.
Згідно частини 4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма потрібними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо за яву з такими документами подано після 15 числа).
При таких обставинах відповідач повинен провести перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги починаючи з 01.09.2013 року а перерахунок пенсії з урахуванням вислуги років у розмірі 30 відсотків з 01.11.2013 року.
Пунктом 1 частини 1 статті 201 КАС України встановлено, що підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення правильне по суті але з помилковим застосуванням матеріального права. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а рішення суду першої інстанції необхідно змінити.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м.Маріуполя від 14 березня 2014 р. у справі № 266/819/14-а - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м.Маріуполя від 14 березня 2014 р. у справі № 266/819/14-а - змінити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя, що виразилися в нарахуванні пенсії без урахування надбавки за вислугу років у розмірі 30% від окладу та надбавки за спеціальне звання, а також без урахування нарахованих і виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя з 01.11.2013 року провести виплату пенсії у розмірі 87% від суми заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 30 % від окладу та надбавки за спеціальне звання.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя з 01.09.2013 року провести виплату пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, що враховується при розрахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та з сум з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
О.П.Лях