Справа №752/19415/14-ц
Провадження № 2/752/443/15
Іменем України
16.03.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Овдій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі вищого органу виконавчої влади - Кабінету Міністрів України про встановлення факту, відшкодування моральної шкоди,
позивач звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі вищого органу виконавчої влади - Кабінету Міністрів України про визнання факту ушкодження здоров»я внаслідок ядерного опромінення, що підтверджується висновком Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 23.05.2000 року, визнання його права згідно з положеннями ст.1167 ЦК України на отримання моральної шкоди, завданої каліцтвом та іншим ушкодженням здоров»я, відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а саме пов»язаної з його участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, допущення негайного виконання рішення в частині відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2 групи безстроково.
Відповідно до висновків Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії та спеціалізованої радіологічної медико-соціальної експертної комісії було встановлено, що захворювання ОСОБА_1 та його інвалідність пов»язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .
Позивач, посилаючись на норми ст.1167 ЦК України просить відшкодувати йому моральну шкоду, завдану ядерним опроміненням при виконанні робіт в зоні відчуження в 1986 р., що призвело до його інвалідності.
Моральну шкоду позивач оцінює в 100000 гривень.
В ході судового розгляду позивач підтримав заявлені позовні вимоги та обґрунтування позову в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві, посилаючись на те, що держава в особі виконавчої влади на чолі з Кабінетом Міністрів України проводили випробування на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого там в 1986 р. стався вибух і він приймав участь у ліквідації наслідків аварії та отримав дозу опромінення. В подальшому Кабінет Міністрів України прийняттям своїх незаконних нормативних актів унеможливлював отримання ним компенсації у визначеному розмірі. На думку позивача, держава повинна нести відповідальність за завдану йому моральну шкоду, внаслідок ушкодження здоров»я і отримання інвалідності при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Представник Кабінету Міністрів України заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено винність дій відповідача у завданні йому моральної шкоди, а тому відсутні визначені законом підставі для стягнення моральної шкоди з Кабінету Міністрів України.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи.
Відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії інвалідність ОСОБА_1, пов»язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, на яку посилається позивач при зверненні до суду, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами спеціального законодавства, а саме: Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи, та порядок відшкодування їм шкоди, завданої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Звертаючись до суду, позивач просить встановити факт ушкодження здоров»я, внаслідок ядерного опромінення, однак порядок встановлення причинного зв»язку між ушкодженням здоров»я і роботами пов»язаними з ліквідацією Чорнобильської катастрофи та отримання інвалідності внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобилській АЕС, визначається положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, якій постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і визначається відповідними спеціалізованими лікарськими комісіями.
Відповідно до експертного висновку № 9/00 від 23.05.2000 р. Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв»язку захворювань та смертності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було встановлено, що захворювання позивача пов»язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
А тому встановлення факту опромінення і ушкодження здоров»я внаслідок участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в судовому порядку не вимагається, оскільки даний факт підтверджений відповідними висновками.
Також позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров»я, що пов»язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобилській АЕС.
Згідно з ст.13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам внаслідок аварії на Чорнобилській АЕС та зобов'язалась відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На підставі ст.48 зазначеного Закону учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС мають право на одержання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю, та щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом позивач реалізував своє право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі, визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звернувшись до суду з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства, який був вирішений судом і постановлено відповідне судове рішення.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлена відповідальність держави у вигляді відшкодування моральної шкоди, а шкода, завдана внаслідок Чорнобильської катастрофи компенсується у вигляді здійснення виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю, та права на отримання щорічної компенсації на оздоровлення.
Якщо позивач вважає, що нормативними актами, які були прийняті Кабінетом Міністрів України, і якими встановлювались розміри компенсаційних виплат за шкоду, заподіяну здоров»ю громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому була завдана моральна шкода, позивач має право захистити своє право в порядку адміністративного судочинства шляхом звернення до суду про визнання дій та актів, прийнятих органом державної влади, протиправними та відшкодування моральної шкоди, який є одним із способів захисту права у сфері публічно-правових відносин, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства.
З врахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.88 ЦПК України і вони підлягають компенсації за рахунок держави.
Керуючись ст., 3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі вищого органу виконавчої влади - Кабінету Міністрів України про встановлення факту, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: