Справа № 22-ц/793/392/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19 Скрипник В.Ф.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В. С.
20 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПальонного В. С.
суддівЄльцова В. О. , Нерушак Л. В.
при секретаріВинник І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Світанок» на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Світанок», третя особа управління агропромислового розвитку Жашківської районної державної адміністрації, про стягнення боргу згідно умов договору, -
В жовтні 2014 року позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до ПСП Агрофірма «Світанок», третя особа управління агропромислового розвитку Жашківської райдержадміністрації, про стягнення боргу згідно умов договору.
Позов обґрунтовували тим, що є власниками земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Охматівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.
Протягом кількох останніх років вказаними земельними ділянками без укладення договору оренди користувалося ПСП Агрофірма «Світанок», але в 2013 році від імені всіх власників ОСОБА_6 попередив сільськогосподарське підприємство про небажання і надалі надавати йому в користування ці земельні ділянки.
Незважаючи на попередження, ПСП Агрофірма «Світанок» в 2014 році засіяло земельні ділянки ячменем та запропонувало надати йому можливість зібрати урожай за відповідну плату, на що позивачі погодились.
На підтвердження вказаної домовленості між ОСОБА_6, який діяв також від імені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, і ПСП Агрофірма «Світанок» було укладено угоду, за умовами якої вони надають сільськогосподарському підприємству земельну ділянку загальною площею 9,18 га для надання послуг з її обробітку, а сільськогосподарське підприємство зобов'язується виростити на цій земельній ділянці ячмінь, половину вартості якого після збору та реалізації виплатити власникам.
Свої зобов'язання за договором вони виконали, надавши відповідачу в користування земельну ділянку, проте останній, виростивши на ній ячмінь та зібравши його, не виплатив їм половину його вартості.
Урожайність озимого ячменю в Жашківському районі у 2014 році склала 45 ц/га, закупівельна ціна фірми «Нібулон» по Черкаській області за 1 тонну ячменю складала 2020 грн., а тому відповідач, користуючись їхніми земельними ділянками, отримав зерна на суму 83537 грн.
З врахуванням зазначених обставин позивачі просили суд стягнути з відповідача на їх користь вартість 50% урожаю озимого ячменю в сумі 41768 грн., а також судові витрати.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2014 року позов задоволено: стягнуто з ПСП Агрофірма «Світанок» на користь ОСОБА_6 борг згідно умов договору від 18 березня 2014 року, який складається з 50% вартості урожаю озимого ячменю в сумі 412768 грн., а також 417 грн. 68 коп. судового збору, 500 грн. витрат за надання юридичної допомоги, а всього 42685 грн. 68 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПСП Агрофірма «Світанок» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, представника приватного сільськогосподарського підприємсива Агрофірма «Світанок», який заперечував проти її задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що між сторонами був укладений договір, за умовами якого ОСОБА_6 надав відповідачу земельну ділянку загальною площею 9,18 га для надання послуг з її обробітку, зокрема вирощування ячменю, за плату, яка повинна складати половину вартості зібраного урожаю, а оскільки відповідач, виростивши та зібравши ячмінь, свої зобов'язання щодо повернення позивачу половини його вартості не виконав, то з нього на користь позивача необхідно стягнути половину вартості зібраного урожаю згідно наданого позивачем розрахунку.
Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 638 ЦК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі посилалися на те, що між ними та відповідачем був укладений договір про надання послуг.
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З викладеного вбачається, що для укладення договору про надання послуг сторони повинні в будь-якому випадку досягти між собою згоди з таких його істотних умов, як предмет договору та розмір, форма і порядок внесення замовником плати за надану йому виконавцем послугу.
З тексту наданого позивачами договору неможливо зрозуміти, що є його предметом - надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур чи надання земельної ділянки в користування для ведення сільськогосподарського виробництва.
При цьому, посилаючись на укладення між ними та відповідачем договору про надання послуг, позивачі, як на правову підставу своїх вимог посилаються на ч.2 ст.409 ЦК України, яка передбачає право власника земельної ділянки на одержання плати за користування нею у разі надання цієї ділянки в користування для сільськогосподарських потреб на підставі договору.
Також з договору не вбачається, що сторони досягли згоди і щодо такої його істотної умови, як плата за надану послугу, яку має вносити замовник (позивачі у справі). Натомість договором передбачено обов'язок відповідача (виконавця) повернути половину вирощеного врожаю позивачам (замовнику).
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, судом було встановлено підписання договору від імені ПСП Агрофірма «Світанок» не його директором ОСОБА_10, як це зазначено в тексті договору, а фізичною особою ОСОБА_11 При цьому будь-які відомості про те, що вказана особа, як представник, була уповноважена вказаним сільськогосподарським підприємством на укладення договору з позивачами, у справі відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
У разі вчинення правочину особою, яка взагалі не була уповноважена на вчинення таких дій, цей правочин є неукладеним і не створює для особи, від імені якої він укладений, ніяких цивільних прав та обов'язків.
За таких обставин договір, на який посилаються позивачі в підтвердження своїх вимог, є неукладеним і будь-яких цивільних прав та обов'язків для його сторін не створює.
Відсутні в матеріалах справи і відомості про виконання сторонами умов цього договору, зокрема про передачу позивачами спірної земельної ділянки відповідачеві та про виконання відповідачем на цій земельній ділянці сільськогосподарських робіт.
Суд на вказані обставини справи та вимоги закону уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про наявність боргу відповідача перед позивачами за договором про надання послуг та стягнення цього боргу на підставі ч.2 ст.409 ЦК України.
З огляду на викладене оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 638, ч.1 ст.241 ЦК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Світанок», третя особа управління агропромислового розвитку Жашківської районної державної адміністрації, про стягнення боргу згідно умов договору скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Світанок», третя особа управління агропромислового розвитку Жашківської районної державної адміністрації, про стягнення боргу згідно умов договору відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь приватного сільськогосподарського товариства Агрофірма «Світанок» судові витрати в сумі 208 грн. 59 коп. по 52 грн. 14 коп. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :