"17" березня 2015 р.Справа № 916/217/15-г
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІСТ-СІМ"
про стягнення 125000грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІСТ-СІМ" про стягнення суми основного боргу за договором про виконання транспортних послуг №02/10-13 від 02.10.2013р. у розмірі 125000грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.15р. порушено провадження у справі №916/217/15-г.
09.02.2015р. позивач надав заяву (вх.ГСОО№3515/ від 09.02.2015р.) про відкладення розгляду справи, призначеного на 10.02.2015р. о 11год. 00хв., на іншу дату, у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання.
Надана заява судом задоволена та залучена до матеріалів справи.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
02.10.2013р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКВІСТ-СІМ" (замовник) було укладено договір про виконання транспортних послуг №02/10-13, відповідно до умов якого виконавець бере на себе обов'язки надати замовнику послуги по перевезенню автомобільним транспортом газів вуглеводневих скраплених паливних для комунально-побутового споживання - в подальшому товар. Виконавець надає послуги замовнику на підставі чинної ліцензії на перевезення вантажів.
Відповідно до п. 1.2 договору, замовник бере на себе обов'язки своєчасно та в повному обсязі за свій рахунок оплатити послуги по перевезенню товару.
Згідно з п. 3.3 договору, попередня та/або оплата за надані послуги проводиться на основі виставленого виконавцем попереднього рахунку.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що грошові кошти надсилаються на розрахунковий рахунок виконавця, на протязі 3 банківських днів за дати надходження попереднього рахунку на оплату.
Згідно з п. 3.6 договору, остаточний розрахунок за послуги проводиться після виконання об'єму робіт, обумовлених заявкою замовника згідно п. 2.2, на основі кінцевого рахунку виконавця. Замовник на протязі 5 банківських днів проводить кінцевий розрахунок за надані послуги згідно рахунку, наданого виконавцем та підтвердженого товарно-транспортними накладними, з відповідними відмітками про одержання товару.
Відповідно до п. 5.2 договору, в підтвердження виконання умов цього договору та/або заявок до нього виконавець та замовник складають акт наданих послуг за звітний календарний місяць.
Умовами п. 10.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу згідно умов п. 1.3 і діє до 02.10.2014р. включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його виконання.
На виконання умов договору були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ- 0000038, №ОУ- 0000039, №ОУ- 0000040, №ОУ- 0000041, №ОУ- 0000042, №ОУ- 0000043, №ОУ- 0000044, №ОУ- 0000045, №ОУ- 0000046, №ОУ- 0000047, №ОУ- 0000048, №ОУ- 0000049, №ОУ- 0000050, №ОУ- 0000051, №ОУ- 0000052, №ОУ- 0000053, №ОУ- 0000054, №ОУ- 0000055, №ОУ- 0000056, №ОУ- 0000057, №ОУ- 0000082, №ОУ- 0000083, №ОУ- 0000093, загальна вартість яких складає 159373,20грн.
Однак в порушення умов договору, відповідач розрахувався лише частково за надані послуги та сплатив лише 34373,20грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №2992 від 11.12.2014р. на суму 5000грн., №2741 від 16.09.2014р. на суму 10000грн., та №2398 від 12.06.2014р. на суму 19373,20грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 125000грн.
Враховуючи порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКВІСТ-СІМ" прийнятого на себе зобов'язання за договором про виконання транспортних послуг №02/10-113 від 02.10.2013р. щодо своєчасної оплати за надані послуги, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 125000грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідачу послуг з перевезення автомобільним транспортом газів вуглеводних скраплених паливних для комунально-побутового споживання за договором №02/10-13 від 02.10.2013р., існування заборгованості відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІСТ-СІМ" по оплаті, у зв'язку з чим позовна вимога фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за з надані послуги з перевезення автомобільним транспортом газів вуглеводних скраплених паливних для комунально-побутового споживання у розмірі 125000грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає судом задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, суд доходить до висновку, що позовна вимога фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІСТ-СІМ" суми основної заборгованості у розмірі 125000грн., є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.
Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2500грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІСТ-СІМ" (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15/2, код ЄДРПОУ 31601073, п/р 2600027911 у ВАТ „МТБ" м. Іллічівськ Одеської області, МФО 328168) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) суму основного боргу у розмірі 125000(сто двадцять п'ять тисяч)грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот)грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23.03.2015р.
Суддя С.Ф. Гут