25 лютого 2015 р. Справа № 804/1887/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м. Нікополі, позивач) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (далі - ПАТ "НЗТА", відповідач), в якому просить стягнути з ПАТ "НЗТА" на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 та № 2 за грудень 2014 р. в сумі 36654, 58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період грудень 2014 р. за списком № 1 в сумі 21543, 80 грн. та за списком № 2 в розмірі 15110, 78 грн., призначених відповідно до п. "а" та п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Оскільки заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Від представника позивача 24.02.2015 р. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги представник позивача підтримав.
Представником відповідача 10.02.2015 р. подано до канцелярії суду заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що згідно даних бухгалтерського обліку у ПАТ "НЗТА" перед УПФУ в м. Нікополі обліковується заборгованість у розмірі 36654, 58 грн., що виникла в результаті не відшкодування підприємством у встановлені законодавством строки витрат по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 та № 2 за грудень 2014 р., проте, станом на день розгляду адміністративної справи існують об'єктивні чинники, які унеможливлюють вжиття ПАТ "НЗТА" комплексу заходів щодо погашення існуючої заборгованості. Представником відповідача вказано, що на теперішній час органами державної виконавчої служби на усі розрахункові рахунки відповідача, відкриті в банківських установах, накладено арешти, що не дає змогу підприємству встановлювати договірні відносини з іншими суб'єктами господарювання та отримувати грошові кошти, які в подальшому могли бути джерелом погашення наявної кредиторської заборгованості. Станом на день розгляду справи фінансово-господарська діяльність ПАТ "НЗТА" не здійснюється у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та здійсненням процедури банкрутства підприємства. У зв'язку з цими обставинами на підприємстві зупинено технологічний процес в нормальному режимі, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення ПАТ "НЗТА" виготовлення продукції та її реалізацію на адресу інших суб'єктів господарювання з метою отримання грошових коштів, необхідних для погашення заборгованості перед УПФУ в м. Нікополі. Наявність вказаних обставин, на думку представника відповідача, є фактичною перешкодою для вжиття ПАТ "НЗТА" для здійснення заходів щодо погашення наявної перед позивачем заборгованості, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ "НЗТА" (код ЄДРПОУ 03326877) зареєстроване 28.12.1994 р., перебуває на обліку в УПФУ в м. Нікополі як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювали громадяни, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п."а" та "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 в сумі 21543, 80 грн. та за списком № 2 в розмірі 15110, 78 грн. за грудень 2014 р. Зазначені розрахунки були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах доказами.
Станом на день розгляду справи заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. "а" та "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2014 р. не сплачена.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.
З 01 січня 2011 р. набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 р. № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення".
Разом з цим, положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", не змінено.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 р. № 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.
Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).
У відповідності до зазначеної Інструкції, плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Відповідно до п. п. 6.1 п. 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Підпунктом 6.4. п. 6 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного р. та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до п. п. 6. 7. п. 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто діяв зазначений вище порядок відшкодування.
З огляду на викладені норми законодавчих актів відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.
Судом встановлено, що у відповідача працювали особи, яким призначена пільгова пенсія відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а" та "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2014 р. в загальній сумі 36654, 58 грн., що підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та на доставку пенсій, довідкою-розрахунком позивача.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повномуобсязі відшкодовувати УПФУ в м. Нікополі витрати на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з підприємства заборгованості в загальній сумі 36654, 58 грн. у зв'язку з наявністю у відповідача перешкод для здійснення заходів щодо погашення такої заборгованості перед УПФУ в м. Нікополі. Із заперечень представника відповідача вбачається, що сума заборгованості підприємством не оскаржується та визнається.
Судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а відмова в задоволенні адміністративного позову з підстав, наведених представником відповідача у письмових запереченнях, є безпідставною.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" на користь Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за грудень 2014 р. за списком № 1 в сумі 21543 (двадцять одна тисяча п'ятсот сорок три) грн. 80 коп. та за грудень 2014 р. за списком № 2 в розмірі 15110 (п'ятнадцять тисяч сто десять) грн. 78 коп. в загальному розмірі 36654 (тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 58 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Неклеса