ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" січня 2012 р. Справа № 2a-190/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Мельничук Є.С.
за участю: представника позивача - Поповича Я.С., представника відповідача - Пони В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуцульське подвір'я"
до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000082200 від 26.10.2011 р.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуцульське подвір'я" звернулось до суду із адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000082200 від 26 жовтня 2011 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте відповідачем без врахування всіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення. Зокрема, відповідачем при застосуванні санкцій передбачених ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не враховані доводи позивача щодо технічної неможливості поставки товару частинами, не взято до уваги відсутність вини товариства у виникненні прострочки в поставці предмету контракту. Крім цього, позивач зазначив про наявність підстав звільнення від відповідальності передбачених ч. 12 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та ч. 2 ст. 218 ГК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів відсутності підстав для скасування спірного повідомлення-рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2010 р. між ТОВ "Гуцульське подвір'я" та фірмою "MONN Optimal/N/ Moissyn Handel & Servis" було укладено контракт № 02233/03/11, згідно з яким фірма "MONN Optimal/N/ Moissyn Handel & Servis" зобов'язувалась поставити ТОВ "Гуцульське подвір'я" автоматизований деревообробний комплекс Hundegger K2 450. Поставка товару повинна була бути здійснена на умовах EXW - м. Берлін, відповідно до Інкотермс 2000. Загальна вартість контракту складає 117500 євро. Відповідно до п. 3 контракту - "Умови оплати" - кошти повинні бути сплачені наступним чином: 30% загальної вартості товару (що становить 35250,00 євро), має бути сплачено протягом семи днів з моменту підтвердження продавця про прийняття замовлення, 70% вартості товару (що становить 82250,00 євро) - протягом 5 днів з моменту отримання письмового повідомлення продавця про готовність товару для поставки.
01 грудня 2010 року позивачем перераховано кошти в сумі 35250,00 євро на виконання контракту.
Актом проведеної податкової перевірки №2082/220-35982827 від 14 жовтня 2011 року встановлено, що граничний термін надходження товару 30.05.2011 року. Станом на вказану дату, як і на дату складення акту перевірки товар на адресу позивача не надійшов. При цьому, прострочена дебіторська заборгованість ТОВ "Гуцульське подвір'я" в сумі 35250,00 євро станом на момент здійснення перевірки не погашена. Цим же актом встановлено наявність прострочення та встановлено, що термін прострочення повернення валютних цінностей склав 130 днів від встановленого 180-денного терміну проведення розрахунків по імпортним операціям резидентів (з 30 травня 2011 року по 07 жовтня 2011 року).
Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Для здійснення імпортної операції на виконання контакту № 02233/03/11 від 03.11.2010 р., у разі перевищенні терміну поставки імпортного товару з моменту здійснення позивачем авансового платежу, встановленому ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", позивачу було необхідно отримати висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Оскільки, такого висновку позивачем не одержано, перевищення строку поставки товару по контакту на 130 календарних днів є порушенням вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до ст. 4 даного Закону.
Як встановлено судом, відповідачем у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0000082200 від 26 жовтня 2011 року, прийнятого за результатами перевірки, нараховано пеню з розрахунку 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості в розмірі 156386,61 грн.
Щодо твердження позивача, про наявність підстав для звільнення від відповідальності зважаючи на наявність підстав передбачених ч. 12 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ч. 2 ст. 218 ГК України слід зазначити наступне.
Відповідно ч. 12 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.
Як вбачається із змісту вказаної норми розгляд питань щодо скасування чи зупинення дії санкції за клопотанням суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. При цьому, вказана норма стосується спеціальних санкцій, які застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Норми вказаної статті не регулюють порядок застосування санкцій у вигляді нарахування пені у відповідності до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Крім цього, позивачем не було надано суду доказів щодо вчинення дій щодо повернення дебіторської заборгованості позивача по вказаному контракту протягом строку, зазначеного у ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Відповідно п. 9.1 контракту № 02233/03/11 від 03.11.2010 року передбачено вирішення спорів, які виникають з приводу виконання контракту Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України. Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Однак, позивачем не надано суду доказів звернення із позовною заявою до органів передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що було б підставою для зупинення строків, передбачених статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і звільнення від сплати пені за цей період.
Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000082200 від 26 жовтня 2011 року на загальну суму 156386,61 грн., а позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 06.02.2012 року.