17 березня 2015 рокусправа № 804/11086/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі № 804/11086/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Софіївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконними та скасувати висновки атестаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області від 03 липня 2013 року про невідповідність займаній посаді та звільнення з органів внутрішніх справ через службову невідповідність;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 159 о/с дск від 10.07.2013року по особовому складу в частині звільнення позивача згідно п.64 "д" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - через службову невідповідність;
- поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Софіївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області з 10 липня 2013 року;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 липня 2013 року по 01 жовтня 2014 року в сумі 13865 грн..
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Позивач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду, неповне з'ясування обставин справи, прийняття рішення з порушенням норм матеріального права, позивач просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.
Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі ГУМВС України в Дніпропетровській області) у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції у даній справі - без змін.
Софіївський районний відділ ГУМВС України в Дніпропетровській області про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, свого представника для участі в судовому засіданні не направив. Відповідачем були подані письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача з зазначенням про безпідставність доводів скарги.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з червня 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ, в жовтні 2006 року був призначений на посаду оперуповноваженого сектору БНОН Софіївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Наказом начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 10.07.2013 № 159 о/с дск молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Софіївського районного відділу звільнено за п. 64 "д" (через службову невідповідність) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, на підставі висновку атестаційної комісії від 3 липня 2013 року.
Позивач, вважаючи звільнення незаконним, звернувся до суду з вимогами, викладеними у позові.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, посилаючись на те, що відповідачами було дотримано визначений нормативно-правовими актами порядок звільнення позивача з органів внутрішніх справ, і підстави для поновлення останнього на посаді, яку той займав в органах внутрішніх справ, відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Так, суд встановив, що наказом МВС України від 18.05.2013 № 480 було скасовано результати позачергового атестування особового складу підрозділів БНОН територіальних та транспортних органів внутрішніх справ та призначено проведення нового позачергового атестування особового складу підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків територіальних органів внутрішніх справ.
Атестація позивача останній раз проводилась в серпні 2008 року.
Начальником Софіївського РВ ГУМВС було складено атестаційний лист позивача, який розглянуто 03.07.2013 року на засіданні атестаційної комісії.
Під час атестування позивача, встановлено: ОСОБА_1 за час служби в ОВС на займаній посаді зарекомендував себе з негативної сторони; має посередню теоретичну підготовку враховуючи тривалий досвід практичної роботи; заняття зі службової підготовки не відвідував, заліки службової та бойової підготовки у 2012 та 2013 роках не складав, в зв'язку з тим, що перебував на лікарняному; безвідповідально ставився до виконання своїх функціональних обов'язків; авторитет у колективі та серед населення відсутній; часто допускав порушення службової дисципліни, яке виражається у невиході на службу, допускав порушення виконавчої дисципліни.
03.07.2013 року атестаційною комісією ГУМВС шляхом відкритого голосування було прийнято висновок, що оперуповноважений сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Софіївського районного відділу молодший лейтенант міліції ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС через службову невідповідність.
Із висновком атестаційної комісії та із атестаційним листом позивача ознайомлено, про що свідчить його особистий підпис.
Під час розгляду справи представником відповідача наголошувалося, що з січня по травень 2013 року у позивача показники в оперативно-службовій діяльності були відсутні, ним не виявлено ні одного факту зберігання чи збуту наркотичних речовин, не розкрито ні одного іншого злочину. На підтвердження доводів надані відповідні статистичні довідки.
Колегія суддів критично ставиться до посилань позивача щодо неможливості виконувати свої безпосередні обов'язки, пов'язані з виявленням порушень у сфері обігу наркотичних речовин, у зв'язку з перебуванням у першому півріччі 2013р. 23 рази у добовому наряді, та знаходженні на навчальній сесії, оскільки специфіка роботи працівників органів внутрішніх справ останньому була відома і жодною нормою Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ не передбачено звільнення працівника від виконання своїх безпосередніх функціональних обов'язків під час чергування в складі оперативної групи.
Характеристика позивача в частині безвідповідального ставлення до виконання своїх функціональних обов'язків та неодноразового порушення ним службової дисципліни, підтверджується тим, що протягом служби позивач притягувався до дисциплінарної відповідальності 16 разів. Той факт, що більшість стягнень на час прийняття рішення про звільнення вже знято, не спростовує безпосередньо характеристики особистості позивача як працівника ОВС.
Щодо посилань позивача на той факт, що накази про накладення дисциплінарних стягнень від 27.08.2012 року №311, від 08.11.2012 року №381, від 04.01.2013 року №5, що передували його звільненню, були скасовані у судовому порядку, та, як наслідок, висновки атестаційної комісії ГУМВС не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
З постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року (а.с. 206) та постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 17 квітня 2014 року (а.с.212), вбачається, що при винесені зазначених наказів керівництвом ОВС не було дотримано порядку накладення дисциплінарних стягнень, і саме це стало підставою для їх скасування. Зазначені судові рішення не містять спростувань фактів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, за які були застосовані стягнення, навпаки, судами підтверджено об'єктивність встановлення факту вчинення проступку, за який наказом №311 йому було оголошено догану. Окрім цього, слід зазначити, що на час проведення атестації та на час прийняття оскарженого наказу про звільнення, накази про накладення дисциплінарних стягнень від 27.08.2012 року №311, від 08.11.2012 року №381, від 04.01.2013 року №5 були чинні, а стягнення не зняті. До суду з позовом про оскарження наказів про накладення дисциплінарних стягнень позивач звернувся вже після звільнення та проведення атестації - 19 листопада 2013р., а це свідчить про те, що надаючи оцінку об'єктивним фактам, викладеним в атестаційному листі, атестаційна комісія враховувала і наявність попередніх стягнень, які зняті та погашені не були.
Статтею 18 Закону України "Про міліцію" передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі Положення №114).
Згідно з п.п. "д" пункту 64 Положення №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через службову невідповідність.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що прийняте рішення атестаційної комісії за результатами атестування про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді є правомірним. Порушень порядку звільнення, визначеного Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, не встановлено.
Оскільки судом правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовано, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі № 804/11086/13-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 20.03.2015р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак