Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 березня 2015 р. Справа №805/546/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
час прийняття постанови: 13-34 год.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Поповій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ВАВІЛОН»
до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників
від позивача: не з'явився
від відповідача: Сергієнко А.І. - за дов. від 16.03.2015р.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ВАВІЛОН» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту від 14 січня 2015 року № 2/05-66-15-01 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку, задекларовані за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 14 січня 2015 року № 2/05-66-15-01.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність дій відповідача щодо самостійної зміни показників податковій звітності в інформаційній системі «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», та зазначає, що відповідач порушує його право на те, щоб задекларовані підприємством показники відповідали показникам, відображеним в електронних базах податкової звітності. 5 березня 2015 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання щодо розгляду справи без його участі в письмовому провадженні.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що його дії відповідають вимогам діючого законодавства, не порушують охоронюваних законом прав та інтересів позивача з огляду на той факт, що висновки акту є службовим документом, носієм доказової інформації, відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків, а включення відповідачем до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ВАВІЛОН» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 39219892, що підтверджується витягом з ЄДР від 4 березня 2015 року, довідкою ЄДРПОУ, статутом, зареєстрований платником податку на додану вартість 1 липня 2014 року згідно з витягом з реєстру, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
Позивачем до відповідача були подані декларації з податку на додану вартість:
за серпень 2014 року від 22 вересня 2014 року № 9054172555, відповідно до якої в рядку 9 визначена загальна сума податкових зобов'язань в сумі 1351568 грн., в рядку 17 визначена сума податкового кредиту в розмірі 1349338 грн.;
за вересень 2014 року від 6 січня 2015 року № 9076781896, відповідно до якої в рядку 9 визначена загальна сума податкових зобов'язань в сумі 8716400 грн., в рядку 17 визначена сума податкового кредиту в розмірі 8702017 грн.;
за жовтень 2014 року від 6 січня 2015 року № 9076823051, відповідно до якої в рядку 9 визначена загальна сума податкових зобов'язань в сумі 7349191 грн., в рядку 17 визначена сума податкового кредиту в розмірі 7337064 грн.;
за листопад 2014 року від 6 січня 2015 року № 9076783823, відповідно до якої в рядку 9 визначена загальна сума податкових зобов'язань в сумі 24640 грн., в рядку 17 визначена сума податкового кредиту в розмірі 24590 грн.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
14 січня 2015 року відповідачем складений акт № 2/05-66-15-01 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року. За висновком акту, дані камеральної перевірки свідчать про встановлення фактів формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по операціях, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту за серпень-листопад 2014 року.
Позивач у позові та відповідач в акті перевірки, представник відповідача у поясненнях під час судового розгляду справи, доводять реальність або відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентів, правомірність формування податкового кредиту та податкового зобов'язання, однак суд, вирішуючи даний спір між сторонами, виходить з предмету спору, а саме правомірності чи протиправності дій податкового органу щодо коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки. У зв'язку із наведеним суд не вбачає необхідності в межах даної адміністративної справи з урахуванням предмету спору здійснювати висновки щодо реальності або відсутності реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також наявності всіх необхідних документів для підтвердження податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за спірні податкові періоди.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.
Як вбачається з витягів з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (надалі - АІС «Податковий блок») розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», наданих суду відповідачем під час судового розгляду справи, на підставі висновків акту від 14 січня 2015 року № 2/05-66-15-01 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року відповідачем було здійснене коригування показників, визначених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року. Внаслідок здійснення відповідачем коригування на підставі акту перевірки від 14 січня 2015 року № 2/05-66-15-01 показників, визначених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за серпень-листопад 2014 року, відбулося штучне відхилення між показниками позивача та показниками його контрагентів.
Виходячи з аналізу положень статті 74 Податкового кодексу України інформаційна автоматизована система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, та її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Таким чином, дії податкового органу у вигляді коригування показників в інформаційній базі мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує законні права та інтереси позивача і є протиправною.
Статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання. Податковим кодексом України передбачено узгодження податкових зобов'язань.
Суд зазначає, що податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.
Суд також зазначає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Відповідач за наслідками проведеної перевірки не приймав податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було внести дані до АІС «Податковий блок».
Суд не приймає доводи відповідача про те, що вказана автоматизована інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань. Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках, як зазначив суд вище, призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Суд також зазначає, що вищенаведений акт від 14 січня 2015 року не є перевіркою господарської діяльності позивача по взаємовідносинам з його контрагентами.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача по коригуванню задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки. Суд не приймає посилання відповідача на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, та зазначає, що єдиною підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Тому у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання. Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути відтворений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань у встановленому законом порядку. У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому грошового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України.
Таким чином, суд вважає, що відповідач в порядку статті 71 КАС України не довів правомірність внесення до АІС «Податковий блок» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача. Суд зазначає, що відповідач не навів жодних правових підстав щодо можливості коригування контролюючим органом показників податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податків на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення.
У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку, задекларовані за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 14 січня 2015 року № 2/05-66-15-01 суд відмовляє з огляду на наступне. Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Отже, зобов'язання відповідача вилучити акт перевірки з АІС «Податковий блок» фактично позбавляє можливості податковий орган виконувати покладені на нього функції та завдання у встановлений Податковим кодексом України спосіб та порядок. Стосовно зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку ТОВ «ТД ВАВІЛОН», задекларовані за грудень 2014 року, суд вважає, що дана позовна вимога позивачем не обґрунтована та порушені права та інтереси позивача відновлені судом шляхом визнання протиправними дій відповідача по коригуванню показників позивача та зобов'язання відповідача відновити ці показники в АІС «Податковий блок», що є достатнім в сфері податкових правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково. Судові витрати (сплачені квитанцією від 18 лютого 2015 року) підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до статті 94 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ВАВІЛОН» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області по коригуванню в АІС «Податковий блок» розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників, визначених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ВАВІЛОН» в деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, на підставі акту про результати камеральної перевірки від 14 січня 2015 року № 2/05-66-15-01.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» в розділі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники, визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ВАВІЛОН» в деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року з урахуванням додатків до декларацій, що були відкориговані на підставі акту про результати камеральної перевірки від 14 січня 2015 року № 2/05-66-15-01.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ВАВІЛОН» витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 грн. 54 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 березня 2015 року. Постанова у повному обсязі складена 20 березня 2015 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.