18 березня 2015 року Справа № 876/13463/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013р. по справі за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
23.08.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зупинити діяльність ТзОВ ім.М.Шашкевича щодо бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів; зупинити бездозвільне розміщення та безлімітне утворення і розміщення відходів ТзОВ ім.М.Шашкевича (Львівська обл., Золочівський район, с.Почапи, ідентифікаційний код 34086798).
Позовні вимоги мотивує тим, що у відповідача, як встановлено внаслідок проведеної перевірки, відсутній ліміт на утворення та розміщення відходів, дозволи на розміщення відходів, а також не ведеться первинний поточний облік відходів, що є порушенням ст.ст.17, 32, 33 Закону України «Про відходи».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Державна екологічна інспекція у Львівській області оскаржила дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування вимог посилається на те, що п.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, (в редакції зі змінами, яка чинна з 01.07.2013 року)
Надані Положенням про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011 року, Держекоінспекції України та її територіальним органам повноваження щодо обмеження чи зупинення (тимчасово) господарської діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, є повноваженнями щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, які після 01.07.2013 року допускаються виключно за постановою адміністративного суду.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під поняттям «інші заходи реагування» законодавець визначає припис, розпорядження, а також інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Отже, рішення про зупинення діяльності не може вважатися розпорядчим документом та підпадати під поняття «інші заходи реагування», оскільки ним не визначаються строки на усунення порушення, а зупиняється господарська діяльність суб'єкта господарювання.
Безпідставним вважає висновок суду, в тій частині, що позивач за невиконання припису може застосовувати штрафні санкції, виходячи з наступного.
Держекоінспекцією за результатами здійснення позапланового заходу, складено акт перевірки в якому було встановлено порушення вимог законодавства. Враховуючи це та керуючись вимогами п.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) звернувся у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Положенням про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011 року, Держекоінспекції України та її територіальним органам не надано право застосовувати штрафні санкції.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ ім.М.Шашкевича зареєстроване як юридична особа 25.01.2006 року та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ідентифікаційний код 34086798).
Основними видами діяльності Товариства за КВЕД є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.29 - роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.26 - роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах: 47.25 - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.24 - роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах.
У період з 31.07.2013 року по 13.08.2013 року позивачем було проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, під час якої виявлено порушення: відсутність лімітів на утворення та розміщення відходів, дозволу на розміщення відходів, нездійснення первинного поточного обліку відходів, чим порушено ст.ст.17, 32, 33 Закону України «Про відходи».
За результатами вказаного контрольного заходу позивачем було складено акт №1536/06/1292 від 31.07.2013 р. - 13.08.2013 р. та видано припис №747-06 від 13.08.2013 року з метою усунення виявлених порушень.
Даний припис відповідачем у встановленому порядку не оскаржувався.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач сам міг вжити заходів реагування, оскільки вжиття таких заходів не є компетенцією суду, а віднесено до компетенції саме контролюючого органу, виходячи з наступного:
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі також Закон №877-V).
Відповідно до ст.1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Зі змісту статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 12.12.2011р. №136, (далі - Положення) Державна екологічна інспекція у Львівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у її складі та їй підпорядковується.
П.4.2 Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо, зокрема, наявності та додержання дозволів на виклади забруднюючих речовин.
Ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
За нормою пункту "а" частини 1 статті 32 Закону України «Про відходи», з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.
Згідно ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.
Згідно з п.2 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1218 ліміт на утворення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи (далі - власник відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території.
П.8 цього Порядку визначено коло осіб, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, до них належать: власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, та власники відходів, які одержали ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини.
Правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища на час виникнення спірних відносин визначалися Порядком обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженим постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року №2751-ХІІ (далі - Порядок № 2751-ХІІ).
Відповідно до п.2 Порядку №2751-ХІІ діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути: обмежена - на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у цілому по підприємству чи по окремих його цехах (дільницях) і одиницях обладнання; тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
Відповідно до п.4 Порядку №2751-ХІІ підставою обмеження або тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств є використання природних ресурсів без відповідних дозволів.
Пунктом 3 Порядку №2751-ХІІ передбачалося, що рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.
При цьому, як встановлено ч.5 ст.4 Закону № 877-V, у чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.
Враховуючи вищу юридичну сулу закону над підзаконними нормативно-правовими актами, перевагу норм права, прийнятих пізніше, а також пріоритетність норм спеціального закону, є невірним висновок суду першої інстанції про те, що вжиття заходів про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємства не є компетенцією суду, а має здійснюватися позивачем самостійно, оскільки Закон №877-V прямо встановлює, що вказані заходи вживаються за постановою адміністративного суду за результатами розгляду відповідного позову органу державного нагляду (контролю).
Колегія суддів вважає доведеним факт відсутності у відповідача ліміту на утворення та розміщення відходів, дозволів на розміщення відходів, первинного поточного обліку відходів, а тому вжиття заходів із зупинення діяльності ТзОВ ім.М.Шашкевича щодо бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів; зупинення бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів до отримання відповідачем дозволу на розміщення відходів є законним та таким, що підлягає реалізації.
Дані обставини стверджуються також постановою Державної екологічної інспекції у Львівській області №1144-06 від 20.08.2013р. про притягнення до адміністративної відповідальності в.о. директора ТзОВ ім.М.Шашкевича Пузиняка О.В. за вчинення правопорушення передбаченого ст.17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст.44, 110 Водного кодексу України, винесеного на підставі протоколів про адміністративне правопорушення №004830, №004829 від 16.08.2013р., де останній визнав інкриміновані порушення та зазначив, що виявлені недоліки будуть усунені (а.с.31 - 33).
Відповідно до ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Щодо вимоги позивача про допущення постанови до негайного виконання, то таке є правом суду, а не обов»язком.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з»ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає до скасування з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову, що узгоджується з положеннями п.3 ст.2 КАС України.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області - задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013р. по справі №813/6538/13-а - скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити.
Зупинити діяльність ТзОВ ім.М.Шашкевича (Львівська обл., Золочівський район, с.Почапи, ідентифікаційний код 34086798) щодо бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів.
Зупинити бездозвільне розміщення та безлімітне утворення і розміщення відходів ТзОВ ім.М.Шашкевича (Львівська обл., Золочівський район, с.Почапи, ідентифікаційний код 34086798).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець
Повний текст виготовлено 20.03.2015р.