Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"28" січня 2013 р. Справа № 0670/8406/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
при секретарі Волянській О.В. ,
за участю апелянта,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" грудня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації у видачі на його ім'я довідки з дозволом на перереєстрацію автомобіля марки "VW GOLF", 1998 року випуску, кузов НОМЕР_1, яким був забезпечений його померлий батько ОСОБА_5, і зобов'язати відповідача видати довідку-дозвіл на таку перереєстрацію. В обґрунтування вимог зазначив, що у червні 2006 року його батько, ОСОБА_5, був забезпечений вказаним автомобілем, який надійшов як гуманітарна допомога. Після смерті батька позивач звернувся до управління із заявою про надання дозволу на переоформлення автомобіля марки "VW GOLF", 1998 року випуску, на своє ім'я, однак листом № 02 З-1792/02 від 21.11.2011 року у задоволенні заяви було відмовлено, оскільки пунктом 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою КМ України від 19 липня 2006 року N 999, не передбачена передача після смерті інваліда наданого йому автомобіля членам сім'ї. З такою відмовою ОСОБА_3 не погоджується, бо, на його думку, відповідач повинен був керуватися пунктом 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 08 вересня 1997 року, відповідно до якого після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається члену його сім'ї, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Крім того вказав на те, що відповідно до вимог Закону України "Про гуманітарну допомогу", громадянин Чехії ОСОБА_7, який подарував автомобіль померлому батьку, дав згоду на переоформлення спірного автомобіля на нього.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації № 113 від 29 червня 2006 року інваліду І групи постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС ОСОБА_5 було видано автомобіль марки "VW GOLF", 1998 року випуску, кузов НОМЕР_1, який надійшов як гуманітарна допомога Головному управлінню від громадянина Чехії ОСОБА_7 для конкретного інваліда (а.с. 56).
Вказаний автомобіль ОСОБА_5 як власник зареєстрував в органах ДАІ УМВС України, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 16).
Як видно із копії свідоцтва про смерть, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Малинського районного управління юстиції Житомирської області 25 травня 2011 року, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер (а.с. 15).
Після смерті свого батька ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати дозвіл на переоформлення автомобіля марки "VW GOLF", 1998 року випуску, на його ім'я (а.с. 6).
Листом Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації № 02 З-1792/02 від 21.11.2011 року позивачу було відмовлено на підставі пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19 липня 2006 року № 999 (а.с. 14).
Суд першої інстанції вірно встановив, що на момент видачі ОСОБА_5 спірного автомобіля діяв Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 08 вересня 1997 року, відповідно до пункту 37 якого, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Постанова Кабінету Міністрів України № 999 від 08 вересня 1997 року "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" втратила чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року N 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями".
Згідно з пунктом 41 цього Порядку, за бажанням інвалідів головні управління соціального захисту можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобіль, отриманий головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку. Після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
Тобто, вказаний Порядок, в новій редакції, не передбачає перереєстрації автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда після його смерті.
Судом першої інстанції достовірно встановлено, що предметом і підставою вимог позивача є надання дозволу на переоформлення автомобіля, наданого як гуманітарна допомога його батьку, який помер 21 травня 20011 року.
Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Оскільки спірні правовідносини виникли ІНФОРМАЦІЯ_1 року - у день смерті ОСОБА_5, тому застосуванню підлягають правові норми, які діяли на час їх виникнення, а саме - Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений Постановою КМ України від 19 липня 2006 року N 999 (у редакції станом на травень 2011 року).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16 травня 2012 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24528546) та від 07 листопада 2012 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27483345), яка відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Головним управлінням праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на підставі пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою КМ України від 19 липня 2006 року N 999, правомірно відмовлено ОСОБА_3 у переоформленні на його ім'я автомобіля марки "VW GOLF", 1998 року випуску, кузов НОМЕР_1, яким був забезпечений його померлий батько, ОСОБА_5, тому позовні вимоги про визнання цієї відмови протиправною і зобов'язання надати дозвіл на проведення перереєстрації вказаного автомобіля є необґрунтованими.
Постанова суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" грудня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський
Повний текст cудового рішення виготовлено "28" січня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Головне управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації вул.Черняхівського, 105,м.Житомир,10005