ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
16 березня 2015 року № 813/3352/13-а
зал судових засідань №8
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Бугара М.Р.,
за участю:
представника позивача Тищенка А.О.,
представника відповідача Бойко Т.М.,
представника третьої особи Балобанова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" до Державної фінансової інспекції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - компанії "Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті" в особі представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті" про скасування вимоги,-
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" до Державної фінансової інспекції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - компанії "Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті" в особі представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті", в якому з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 03.04.20114 р. №264 просить суд:
- скасувати акт Державної фінансової інспекції у Львівській області про результати ревізії фінансово-господарської діяльності ЛКП «Львівавтодор» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. від 18.02.2013 р. №06-24/2;
- скасувати уточнення обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції у Львівській області від 15.07.2013 р. за №06-15м/5577 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ЛКП «Львівавтодор» (акт ревізії від 18.02.2013 р. №06-24/2);
- скасувати обов'язкові вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області від 23.07.2013 р. за №№06-15м/5577 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ЛКП «Львівавтодор» (акт ревізії від 18.02.2013 р. №06-24/2).
Позовні вимоги мотивовані тим, що з висновками ревізії ЛКП «Львівавтодор» не погоджується, оскільки під час ревізії не було враховано те, що ціни підрядника були запропоновані через процедуру відкритих міжнародних торгів, і пропозиція підрядника була визначена ЛКП «Львівавтодор» як найнижча цінова пропозиція, відповідно до політики і правил закупівель Європейського банку реконструкції і розвитку (далі - ЄБРР). Не враховано те, що для здійснення технічного нагляду у відповідності до ст. 5.15 «Закупівлі» Кредитної угоди був укладений договір №С20071/EUMF-2009-06-02 від 19 березня 2010 року на здійснення технічного нагляду з компанією Egis Bceom International, на виконання якого всі акти приймання-передачі, хід виконання робіт від початку укладання контракту до повного виконання його по контракту, що був укладений між ЛКП «Львівавтодор» та компанією «Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті» в особі представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті» розглядалися та затверджувалися зазначеною компанією Egis Bceom International.
Також не взято до уваги ревізорами, що закупівля робіт з реконструкції міських вулиць вздовж трамвайних ліній №2, №6 в м. Львові здійснювалось за кредитні кошти ЄБРР, а тому відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про здійснення державних закупівель» вказана закупівля робіт за кошти ЄБРР здійснюється у відповідності з правилами цієї фінансової установи. Окрім того, під час оцінки вартості виконаних робіт, інспекторами не взято до уваги фактично виконані об'єми робіт, які взяті у листах вимірів та запитах на затвердження робіт, які є первинними документами контракту, що містять схеми, формули для розрахунку, розцінки застосовані для матеріалів, наявність відкоригованої проектної документації.
Стосовно порушень у сфері виплати заробітної плати позивач зазначив, що відповідно до статуту ЛКП «Львівавтодор» власником підприємства є Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, фінансується виключно із коштів міської ради. Окрім того, в акті перевірки №13010130027 від 17.01.2013 р. не виявлено порушень щодо оплати праці.
Відповідач подав до суду заперечення на позов від 10.06.2013 р. №13-35/4338 (а.с.160-179, т.7). Заперечення мотивовані тим, що проведеною ревізією ЛКП «Львівавтодор» виявлені ряд порушень, як призвели до збитків на суму 5730,3 тис. грн. Зокрема, суцільною звіркою по об'єктах «Реконструкція вулиці Коновальця», «Реконструкція вулиці Городоцька», «Реконструкція вулиці Личаківська», «Реконструкція вулиці Мельника», «Реконструкція вулиці Генерала Т. Чупринки» щодо відповідності виконаних робіт та оплачених замовником по «Відомостях об'ємів робіт» з ціною робіт, передбаченою умовами тендерної пропозиції та додатком до контракту від 20.04.2011р. №39789/1 встановлено розбіжності в ціні на «плитку бетонну тротуарну товщиною 6 см». Наведене на думку позивача суперечить контрактному договору від 20.04.2011р. №39789/1, додатку до Контрактної документації «Відомість об'ємів робіт» та п.13.8 «Спеціальних умов Контракту», яким передбачено, що коригування цін не допускається.
Ревізією також встановлено, що додатком № 5 до контракту №39789/1 від 14.09.2012 р. внесено зміни до контракту в частині збільшення вартості плитки по чотирьох лотах на загальну суму 22644,37 євро та в порушення вимог п.13.8 контракту оплатило вартість «плитки бетонної тротуарної товщиною 6 см» по ціні вищій ніж встановлено тендерною пропозицією, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 28138,66 євро або 299958,00 грн. Окрім цього, сума завищення кредиторської заборгованості по розрахунках з «Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті» становить в загальній сумі 59991,60 грн. ПДВ. За наслідками ревізії встановлено, що загальним фондом міського бюджету недоотримано доходів на загальну суму 949650,00 грн., чим завдано збитків на вказану суму.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позов та додаткових запереченнях від 16.03.2015 р. №13-35/1549. Додатково зазначив, що зазначені у спірній вимозі суми (що є предметом спору) є збитками та стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
На цих підставах, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник третьої особи в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Державна фінансова інспекція у Львівській області в період з 26.12.2012р. по 18.02.2013р. провела ревізію фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» на підставі Плану Державної фінансової інспекції у Львівській області на IV квартал 2012 року.
За результатами перевірки складено акт №06-24/2 від 18.02.2013 р.
Перевіркою встановлено порушення за 2011 рік:
- завищення витрат підприємства 2 рядку 090 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати форми №2-м за 2011р. на загальну суму 285738,59 грн. внаслідок зайвих виплат доплат до посадових окладів працівникам ЛКП «Львівавтодор»;
- завищено витрати підприємства у рядку 090 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати форми №2-м за 2011р. на загальну суму 59744,00 грн. внаслідок зайвої виплати доплати до посадових окладів директору ЛКП «Львівавтодор»;
- не проведено відрахування обов'язкового відрахування частки чистого прибутку до загального фонду місцевого бюджету в розмірі 30 %, що становить 949 650,00 грн.
Перевіркою вставлено порушення за 2012 рік:
- завищення в рядку 070 «Адміністративні витрати» Звіту про фінансові результати форми 2 за 2012 рік витрат підприємства на суму 419307,13 грн. внаслідок зайвих виплат доплат до посадових окладів працівникам ЛКП «Львівавтодор»;
- завищення в рядку 070 «Адміністративні витрати» Звіту про фінансові результати форми 2 за 2012 рік витрат підприємства на суму 77493.00 грн. внаслідок зайвих виплат доплат до посадових окладу директора ЛКП «Львівавтодор»;
- завищення касових видатків ЛКП «Львівавтодор» у Звіті про надходження та використання бюджетних коштів за 2012 рік форми 4-3м за КТКВК 180409 «Внески органів місцевого самоврядування в статутні фонди суб'єктів господарської діяльності» (КЕКС 1310) на суму 135556,00 грн. внаслідок зайвих виплат доплат до посадових окладів;
- в ряд. 30 ф.1 Баланс за 2012 р. станом на 31.12.2012 р. занижено вартість основних засобів на суму 15750,00 грн., в р. 010 не відображено вартість нематеріальних активів на суму 2752,00 грн., в р. 070 не відображено вартість необоротних активів на суму 9237,18 грн. та в р. 100 занижено вартість запасів на суму 1040 грн., внаслідок не оприбуткування за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей безкоштовно отриманих матеріальних цінностей від консультаційної компанії;
- завищення в р. 030 ф.1 Баланс за 2012 р. вартості основних засобів в частині вартості проведеної реконструкції, з залученням кредитних коштів на загальну суму 44061284 грн., внаслідок завищення вартості виконаних робіт з реконструкції доріг та трамвайних колій (в т.ч. внаслідок завищення кошторисної вартості об'єктів реконструкції, розрахованої за державними будівельними нормами на 36250082,00 грн. внаслідок завищення обсягів проведення оплати за придбання засобів для роботи інженера без їх фактичного отримання (офіс) - 355333,30 грн.);
- завищення в рядку 530 ф.1 Баланс за 2012р. станом на 31.12.2012 р. суми кредиторської заборгованості по розрахунках з постачальниками та підрядниками, внаслідок завищення вартості виконаних робіт з реконструкції в частині ПДВ на суму 8812256,00 грн.
Окрім того, ревізією встановлено нестачу бруківки 214,34 м. куб., мозаїки кам'яної 142 х 3, люків чавунних з гартами для дощоприймачів 14 шт, перильної огорожі 22 м, природного бортового каменю 515м та бетонної плитки розміром 0,3х0,3 м - 963,44 м.кв.
Не погоджуючись за актом ревізії позивач подав заперечення від 20.03.2013 р. № 216.
Висновком від 28.03.2013 р. ДФІ у Львівській області відмовила у запереченні ЛКП «Львівавтодор».
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем надіслано вимогу № 06-15м/2208 від 28.03.2013р. "Про обов'язкові вимоги за результатами ревізії", відповідно до яких зобов'язано ЛКП «Львівавтодор» усунути виявлені порушення в повному обсязі, інформацію про вжиті заходи в термін до 28.04.2013 р. надіслати на адресу ДФІ у Львівській області.
Наказом ДФІ у Львівській області від 08.07.2013 р. №118 скасовано акт ревізії ЛКП «Львівавтодор» в частині необґрунтовано зроблених висновків про завдання збитків підприємству в рамках реалізації інвестиційного проекту.
У зв'язку із цим, на адресу ЛКП «Львівавтодор» було надіслано лист-вимогу від 15.07.2013 р. №06-15м/5577 з уточненими обов'язковими вимогами.
З врахуванням скасування акта ревізії від 18.02.2013 р. №06-24/2 встановлено фінансових порушень (збитків) на загальну суму 5049,8 тис. грн. (з них незаконні витрати 4100,1 тис. грн., недоотримані доходи місцевим бюджетом в сумі 949,7 тис. грн.) інші порушення фінансової дисципліни в сумі 680,5 тис. грн.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Щодо позову в частині скасування вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області №06-15м/5577 від 15.07.2013 року то суд вважає, що у задоволенні такої необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України така є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені вище норми кореспондуються із положеннями п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, Державна фінансова інспекція у Львівській області пред'явила вимогу від 15.07.2013 р. №06-15м/5577 про усунення порушень, виявлених під час ревізії ЛКП «Львівавтодор».
При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Вказана правова позиція суду узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 15 квітня 2014 року справа №21-40а14, постанова від 18 вересня 2014 року справа №21-332а14, постанова від 07 жовтня 2014 року справа №21-368а14, постанова від 20 січня 2015 року справа №21-603а14), що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Суд вважає позовну вимогу про скасування акта ревізії безпідставною, з наступних підстав.
Згідно зі ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006р. № 550 передбачено, що акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. З огляду на це акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом оскарження. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства об'єктом контролю, а отже - документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Тому оцінка акта ревізії, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України, яка викладена в постанові № 21-237а13 від 10 вересня 2013р., що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для суду при прийнятті рішення.
Узагальнюючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 23.03.2015 року.
Cуддя Братичак У.В.