ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" березня 2015 р. Справа № 809/727/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
за участю секретаря судового засідання Куриша Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
про стягнення заборгованості в сумі 1 145,06 грн.,-
18.02.2015 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 1 145,06 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем залишається непогашеною податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у сумі 1 145,06 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному розмірі (а.с. 19).
Відповідач у судове засідання не з'явився. Кореспонденція, направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 13.03.2015 року повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнахоження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).
З урахуванням наведеного, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 22.01.2010 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, як фізична особа - підприємець (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську.
Судом також з'ясовано, що відповідач у відповідності до пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України, являється платником податку на доходи фізичних осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.).
Підпунктом 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, податок на доходи фізичних осіб.
Згідно пункту 162 статті162 згаданого Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1).
З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2014 року відповідачем на виконання вимог пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, якою платником податків самостійно узгоджено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у сумі 19 701,16 грн. (а.с. 11 - 13).
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання відповідача, визначені ним у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, є узгодженим.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 179.7 статті 179 даного Кодексу фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 даного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із не виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, отриманих у 2013 році в сумі 1 145,06 грн. з врахуванням переплати 18 556,10 грн.
Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу № 4694 - 25 від 01.08.2014 року (а.с. 10).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 цієї статті встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у сумі 1 145,06 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Наявність податкового боргу підтверджується довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську від 14.02.2015 року, обліковою карткою платника податків, та іншими матеріалами справи (а.с. 6, 8-9).
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.
За таких обставин, податковий борг у сумі 1 145,06 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 даного Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пункту 95.3. статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід держави податковий борг у сумі 1 145 (одну тисячу сто сорок п'ять) грн. 06 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 20.03.2015 року.