12 березня 2012 року Справа № 2а-8975/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання А.С. Нецик
за участю представників від
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення суми фінансових санкцій у розмірі 744 413,41 грн.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми фінансових санкцій у розмірі 744 413,41 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, до судового засідання надав клопотання відповідно до якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити. Зазначене клопотання та розгляд справи просить здійснювати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, до судового засідання надав клопотання відповідно до якого заперечує проти позову в повному обсязі та просить в задоволенні позову відмовити. Зазначене клопотання та розгляд справи просить здійснювати без його участі.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що борг по фінансовим (штрафним) санкціям виник в результаті проведеною Вільнянською МДПІ перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину «Олімп» розташованого за адресою м.Вільнянськ, вул Бочарова, 15, який належить відповідачу.
За результатами перевірки складено акт №0027/08/06/23/НОМЕР_1 від 28.04.2010 яким встановлено порушення: п.11, п.12, п. 13 ст. З Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі висновків Акта та виявлених порушень позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2010 №0000372304, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 744 583,41грн.
За рахунок наявної переплати у розмір 170,00 грн. сума заборгованості, яка обліковується за відповідачем становить 744 413,41 грн.
Не погодившись із указаним рішенням, в частині застосування фінансових санкцій на суму 744 485,26грн., відповідач оскаржив його у адміністративному порядку до ДПА України у Запорізькій області та ДПА України, проте відповідними рішеннями указаних органів від 09.07.2010 №498/14/25-020 та від 13.09.2010 №6143/Б/25-0415 скарги позивача залишені без задоволення, а спірне рішення -без змін.
Відповідно до ст.1 Закону№265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Пунктом 12 ст.3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону №265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Як зазначено в Акті, порядок ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації для фізичних осіб-підприємців визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1269, а форма зазначеної книги встановлена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.1993 №12 (далі-Інструкція).
Так, відповідно до ст.9 Закону №265/95-ВР постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1269 затверджений Порядку ведення книги обліку доходів і витрат.
Згідно із п.1 зазначеного Порядку, Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником податку на додану вартість, а тому дія зазначеної постанови на нього не поширюється.
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, встановлена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.1993 №12 (у редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі-Інструкція).
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф.№10 (далі-Книга) за погодженням з Федерацією профспілок робітників кооперації та інших форм підприємництва України Державною податковою адміністрацією України підготовлений та викладений у листі останнього від 05.11.1997 №17-0117/10-8886 (далі-Порядок).
Згідно із п. 2 Порядку, суб'єкти підприємницької діяльності забезпечують облік руху товарів і готівки (записи здійснюються кульковою або чорнильною ручкою чітко, розбірливо, підтирання або виправлення не допускаються) по кожній графі Книги у такому порядку, зокрема:
графи 1, 2, 3 та 7 Книги заповнюються громадянами на момент виготовлення продукції, наданих послуг, а також придбання усієї групи товарів і підраховуються лише в кінці кварталу для співвідношення сум між придбанням і реалізацією товарів для подання декларації про отримані суми доходу;
громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня. При цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день;
показники, що зазначаються у графах 4, 5 і 6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.
Відповідно до усіх даних на кінець кварталу підраховуються суми між придбаним і реалізованим товаром та витрат і визначається сума отриманого чистого доходу, на підставі яких заповнюються квартальні декларації.
Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.
Перевірка обліку руху товарів безпосередньо на місці проведення підприємницької діяльності провадиться податковим інспектором виключно на день перевірки, після чого робиться запис за такою формою: дата, "перевірено ", посада, звання, прізвище та ініціали перевіряючого і підпис. Запис повинен заповнювати один повний рядок. Вилучення Книги з місця проведення торговельної діяльності не допускається. Встановлені при перевірці порушення до Книги не записуються, а відображаються в акті або протоколі.
Приписами ст.21 Закону №265/95-ВР встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проаналізувавши викладене, суд вважає, що оскільки, чинним, законодавством не встановлений та не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів саме фізичною особою-підприємцем, що є платником податку на додану вартість, а обставини, що стали підставою для винесення спірного рішення, є спростованими, то правових підстав для застосування до відповідача санкції відповідно до ст.21 Закону№265/95-ВР суд не вбачає.
Крім того, судом встановлено, що відповідач не погодившись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій звернувся з позовом до Запорізького окружного адміністративного суду в якому просить визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення Вільнянської МДПІ Запорізької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372304 від 14.05.2010. Постановою суду від 10.11.2010 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 апеляційна скарга Вільнянської МДПІ Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2010 -залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду -без змін. Таким чином, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2010 набрала законної сили.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена правомірність спірного рішення в частині застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 744 485,26грн., у зв'язку із чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд
В задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 12.03.2012.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева