м. Миколаїв.
19 березня 2015 року Справа № 814/691/15
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомХарківського національного університету внутрішніх справ, пр. 50-річчя. СРСР, 27, м. Харків, 61080
доОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54017
простягнення заборгованості в сумі 33154,20 грн.,
Позивач, Харківський національний університет внутрішніх справ, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1, про стягнення коштів у сумі 33154,20 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.
16.08.2010 р. відповідач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом 1-го курсу Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ.
Наказом від 25.08.2011 р. № 431 о/с відповідача переведено до Харківського національного університету внутрішніх справ (а. с. 10).
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 28.02.2014 р. № 34 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до УМВС України в Миколаївській області (а. с. 11).
Наказом УМВС України в Миколаївській області від 15.12.2014 р. № 325 о/с звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 "ж" (за власним бажанням) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (а. с. 12).
При цьому, 29.08.2011 р. між Харківським національним університетом внутрішніх справ, управлінням МВС України у Миколаївській області та ОСОБА_1 підписаний договір про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі (а. с. 13-14).
Пунктом 2.3.6 договору встановлено, що відповідач зобов'язується у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору (зокрема, пункт 3.2. - відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання), відшкодовувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Аналіз наданих доказів свідчить, що у лютому 2014 р. відповідача відраховано зі складу курсантів, а у грудні 2014 р. звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 "ж" (за власним бажанням), тобто минуло менше трьох років для звільнення від зобов'язання відшкодовувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Крім того, за змістом ч. 7 ст. 18 Закону України "Про міліцію", курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 р. № 313 (далі - Порядок), визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах.
Так, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п. 2 Порядку).
Довідка-розрахунок від 14.02.2014 № 4/2210 свідчить, що загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, за період з 15.08.2010 р. по 28.02.2014 р. складає 33154,20 грн., у тому числі: 10011,75 грн. - грошове забезпечення, 9976,17 грн. - продовольче забезпечення; 2747,24 грн. - речове забезпечення, 10419,04 грн. - вартість житлово-комунальних послуг і спожитих енергоносіїв (а. с. 15).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 182,70 грн., що й підлягає відшкодуванню.
На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову позивач сплатив 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 1644,30 грн.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 54017, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (р/р 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, у сумі 33154,20 грн.
3. Повернути Харківського національного університету внутрішніх справ (ідентифікаційний код 08571096) судовий збір у сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1644,30 грн. на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784002 УДКСУ у м. Миколаєві, код 37992781, МФО 826013, ЄДРПОУ 35356555).
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська