ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
18 березня 2015 року 09:27 справа №826/977/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКомунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"
третя особаОСОБА_2
провизнання дій протиправними, визнання недійсною довідки
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (далі по тексту - відповідач, КП "Київське МБТІ"), у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо складання та виготовлення довідки характеристики (витягу) на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, від 24 листопада 2004 року №971930 та скасувати таку довідку-характеристику (витяг).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/977/15, залучено до участі в адміністративній справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 19 лютого 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; третя особа до суду не прибула.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представників відповідача та третьої особи, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 19 лютого 2015 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Матеріали справи підтверджують, що 24 листопада 2004 року відповідачем видано громадянці ОСОБА_2 довідку-характеристику №971930 для відчуження нерухомого майна, про те, що нерухоме майно, яким є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під номером 41818 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, видане Головним управлінням житлозабезпечення Київської міської державної адміністрації серія КВ №44861 13 червня 2000 року (на підставі наказу №679-С/КІ від 01 червня 2000 року).
Вказана довідка-характеристика містить інформацію про наступне: балансова вартість в гривнях - 80 997, 25 грн.; вся квартира складається з трьох житлових кімнат; загальна площа 88,30 м2, житлова площа 44,40 м2.
Позивач вважає, що довідку-характеристику від 24 листопада 2004 року №971930 видано з порушенням встановлених правил, оскільки саме в довідці відсутні дані про самовільну перебудову та відмітки про наявність чи відсутність дозвільних документів щодо вчинених перепланувань.
Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.
Порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб визначає Інструкція про порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації, затверджена наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30 квітня 1996 року №35 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин; далі по тексту - Інструкція).
У відповідності до пункту 2.1 Інструкції, кожній видачі довідки-характеристики обов'язково передує обстеження об'єктів нерухомості незалежно від того, коли була видана попередня довідка-характеристика.
Згідно пункту 2.2 Інструкції довідка-характеристика видається на замовлення власника нерухомого майна або за його дорученням на підставі матеріалів інвентаризаційної справи з урахуванням всіх змін, виявлених при обстеженні об'єкта нерухомості, а також даних про його державну реєстрацію в бюро технічної інвентаризації.
Пунктами 2.4-2.6 Інструкції передбачено, що виявлені при обстеженні самовільно побудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заносяться у довідку-характеристику.
Якщо власник, який звернувся за довідкою-характеристикою, подає відповідні документальні підтвердження, що він не має відношення до самовільно побудованих чи реконструйованих об'єктів нерухомого майна, то ця обставина вказується у довідці-характеристиці.
В разі виявлених при обстеженні змін в об'єкті нерухомого майна, внаслідок чого змінилась жила чи загальна площа, в довідці-характеристиці вказується номер і дата рішення місцевого органу державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, на підставі якого зроблені побудова, добудова, перебудова, реконструкція.
З аналізу наведених правових норм вбачається обов'язок бюро технічної інвентаризації обстеження об'єктів нерухомості, та у разі виявлення при обстеженні змін внаслідок чого змінилась жила чи загальна площа, обов'язок зазначення в довідці-характеристиці номеру і дати рішення місцевого органу державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, на підставі якого зроблені побудова, добудова, перебудова, реконструкція.
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції у довідці-характеристиці для оформлення продажу, дарування, обміну, спадщини на квартиру в багатоповерховому чи багатоквартирному будинку вказується тільки власник (співвласники) квартири, правовстановлюючий документ і номер квартири.
Пунктами 2.15-2.16 Інструкції передбачено, що на прохання замовника бюро технічної інвентаризації може провести експертну оцінку об'єкта нерухомого майна, яка вказується у довідці-характеристиці.
В довідці-характеристиці на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичної особи, а також на квартири в багатоквартирному будинку вказується балансова вартість об'єкта згідно з довідкою власника.
Як свідчать матеріали справи, довідка-характеристика від 24 листопада 2004 року №971930 видана відповідачем для відчуження нерухомого майна, яким є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та повністю відповідає вимогам, що встановлені Інструкцією, а саме вказано власника квартири, правовстановлюючий документ, номер квартири, а також балансову вартість об'єкта.
При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідачем перед видачею оскаржуваної довідки-характеристики не проведено обстеження об'єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_1, а також не надано жодних доказів в обґрунтування невідповідності та недостовірності відомостей, що зазначені в довідці-характеристиці, а саме факту наявності змін в об'єкті нерухомого майна, внаслідок чого змінилась жила чи загальна площа.
Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Разом з тим, довідку-характеристику, а також інформацію, зазначену в ній не можна вважати рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.
Будь-яка інформація, зазначена в довідці, сама по собі не може порушувати права, свободи чи інтереси позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача при складанні та видачі довідки-характеристики від 24 листопада 2004 року №971930 є правомірними, а позовні вимоги щодо визнання недійсною зазначеної довідки є необґрунтованими.
При цьому, враховуючи, що довідку-характеристику видано на замовлення власника нерухомого майна, а саме третьої особи - ОСОБА_2, учасниками у сфері публічно-правових відносин можуть бути відповідач та третя особа, а тому суд приходить до висновку, що порушене право позивача у межах даного спору відсутнє.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що на підставі довідки-характеристики від 24 листопада 2004 року №971930 здійснено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка є предметом спору у справі про розподіл спільного майна між позивачем та третьою особою, оскільки докази на підтвердження зазначеного в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права оскаржити рішення, дії або бездіяльність, вчинені на підставі довідки-характеристики від 24 листопада 2004 року №971930, у встановленому законом порядку.
Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено факту протиправності дій відповідача при складанні та видачі довідки-характеристики від 24 листопада 2004 року №971930, а також враховуючи, відсутність порушеного права позивача в межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко