ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
19 березня 2015 року Справа № 813/8741/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий суддя Грень Н. М.,
секретар судового засідання Кіщак К.В.,
представника позивача Сащук М.М.,
представника відповідача не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області про визнання незаконною та скасування постанови Головного управління юстиції у Львівській області, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області до Головного управління юстиції у Львівській області з вимогою визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 02.12.2014 року ВП №44067240 про накладення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Львівської області Тетюком Р.М. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. за повторне невиконання рішення суду. Первинна постанова про накладення штрафу винесена 23.09.2014 року. Зазначає, що постановою від 18.07.2014 року про відкриття виконавчого провадження надано позивачу термін для добровільного виконання виконавчого документа до 25.07.2014 року. Дану постанову позивач отримав 24.07.2014 року згідно штампу вхідної кореспонденції, тому у зазначений строк добровільно виконати постанову не було можливості. Крім цього, позивачем подано до Бориславського міського суду Львівської області заяву про відстрочку виконання рішення від 29.01.2010 року, на підставі якого видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. Про наявність такої заяви позивачем повідомлено державного виконавця та заявлено клопотання про відстрочку провадження виконавчих дій. Позивачем повідомлено державного виконавця, що житлове приміщення, яке було надано стягувачу на виконання рішення суду, самовільно зайнято іншими особами. Справа про їх виселення перебуває на розгляді в Апеляційному суді Львівської області, а тому до завершення розгляду цієї справи Виконавчий комітет Бориславської міської ради не має можливості виконати рішення суду від 29.01.2010 року, оскільки ордер може видаватись лише на вільне жиле приміщення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був повідомлений про розгляд справи, заперечень по суті позовних вимог не надав. Оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень відповідно до частини 4 ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній доказами.
Суд, заслухав пояснення позивача, дослідив матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору та встановив наступне.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюком Р.М. 18.07.2014р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44067240 за виконавчим листом № 2-4/10 від 20.11.2013р. виданим Бориславським міським судом Львівської області, про зобов'язання виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області надати ОСОБА_3 інше благоустроєне жиле приміщення. Вказаною постановою виконавчому комітету Бориславської міської ради надано строк для самостійного виконання виконавчого документа до 25.07.2014р.Постанову про відкриття виконавчого провадження виконавчим комітетом Бориславської міської ради отримано 24.07.2014р.
Листом від 25.07.2014р. №3-21/15-16 виконавчий комітет Бориславської міської ради повідомив відділ примусового виконання рішення УДВС ГУЮ у Львівській області про неможливість виконання виконавчого листа № 2-4/10 від 20.11.2013р. у зв'язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу позивача 24.07.2014р., а строк наданий на добровільне виконання закінчується 25.07.2014р. Крім того, позивач у вказаному листі просив державного виконавця відстрочити провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа до вирішення справи № 1301/1394/2012 за позовом виконавчого комітету Бориславської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про їх виселення без надання іншого жилого приміщення, так як дані особи самовільно вселилися в квартиру, яка згідно з рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради від 26.04.2012р. № 106 надана ОСОБА_3
З матеріалів справи встановлено,що Бориславським міським судом Львівської області 15.05.2014р. прийнято рішення, яким позов виконавчого комітету Бориславської міської ради задоволено. Справа перебуває на розгляді в апеляційному суді Львівської області.
Незважаючи на наявність поважних причин невиконання у встановлений державним виконавцем строк виконавчого документа, постановою від 23.09.2014р. ВП № 44067240 на боржника накладено штраф в розмірі 680,00 грн. та зобов'язано виконати виконавчий документ в строк до 01.10.2014 року. За повторне невиконання рішення суду постановою головного державного виконавця відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області від 02.12.2014 року накладено штраф в розмірі 680,00 грн.
Не погоджуючись з первинною постановою про накладення штрафу від 23.09.2014 року позивач звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року в справі №813/7027/14 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюка Р.М. від 23.09.2014 року ВП №44067240 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. Станом на 19 березня 2015 року постанова не оскаржена та набрала законної сили.
Згідно з статтею 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до вимог статті 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а згідно з ст.ст.7, 14 КАС України - принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах.
Відповідно до ст.ст. 255, 258 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
В силу вимог ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання, має право в т.ч. одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; звертатися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз'яснення рішення, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 25 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону № України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно з ч.1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням)про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
В ході розгляду справи представник позивача довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, а відповідачі не спростували позовних вимог, не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови та будь-яких заперечень проти позову й доказів на їх обґрунтування.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Отже, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду від 02.12.2014 року ВП № 4406724 підлягає скасуванню оскільки, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року скасовано первинну постанову про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн.
Зважаючи на наведені вище обставини справи та норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов належить задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 02.12.2014 року ВП №44067240 про накладення штрафу
3. Судовий збір стягненню не підлягає.
Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст постанови складено та підписано 20.03.2015 року.