465/2714/14-к
1/465/22/15
Вирок
Іменем України
06.03.2015 -10.03.2015 року Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, позапартійного, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, одруженого, має малолітню дитину 2004 року народження, яка знаходиться на утриманні його дружини ОСОБА_11 , раніше судимого вироком від 01.04.1997 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ст. 81 ч. 3 КК України до 1 року позбавлення волі, проживаючого в АДРЕСА_1 ,-
за ст. 69, ч. 3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року ); ст. 257, ч. 4 ст.187, ч. 3ст.289, ч. 2ст.127, ч. 3ст.146, ч. 4ст.189, ч.2ст.194, п. п. 4, 6, 9, 12 ч. 2ст.115; ч. 1 ст.263 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, позапартійного, військовозобов'язаного, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має дитину 1997 року народження, яка знаходиться на утриманні в його дружини ОСОБА_13 , раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2 ,-
за ст. 69, ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року); ст. 257, ч. 4 ст.187, ч. 3ст.289, ч.2ст.127, ч. 3ст.146, ч. 4ст.189, ч.2ст.194, ч. 1 ст.263 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Калинівка Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, позапартійного, з незакінченою вищою освітою, військовозобов'язаного, згідно ст.89 КК України не судимого, одруженого, має неповнолітню дитину 2000 року народження, що знаходиться на утриманні його дружини ОСОБА_15 , проживаючого в АДРЕСА_3 ,-
за ст. 257, ч. 4 ст.187, ч.2ст.194, ч. 1 ст.263, ч.3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Львова, росіянина, громадянина України, позапартійного, військовозобов'язаного, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, має дитину, 1997 року народження, яка знаходиться на утриманні його колишньої дружини ОСОБА_17 , раніше судимого в 1987 році Ленінградським міським судом Російської Федерації за ст. 146 ч. 2 КК РСФСР до 8 років позбавлення волі, проживаючого в АДРЕСА_4 ,-
за ст. 257, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст.358, ч.2 ст.194 КК України,
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , росіянина, уродженця м. Горький Російської Федерації, особа без громадянства, невійськовозобов'язаного, неодруженого, дітей немає, з незакінченою вищою освітою, непрацюючого, не судимого, до арешту проживав в АДРЕСА_5 ,-
за ст. 257, ч. 4 ст.187 КК України,
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українця, уродженця с. Спас Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, невійськовозобов'язаного, одруженого, має одну дитину, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого - у 1992 році Косівським районним судом Івано-Франківської області за ст. 141 ч. 3 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі; в 1997 році Коломийським районним судом Івано-Франківської області за ст. 215 ч. 1 КК України (в редакції 1960 року), справу закрито на підставі ст. 6 п. 4 КПК України до арешту, проживаючого в АДРЕСА_6 ,-
за ст. 257, ч. 4 ст.187КК України,
ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , українця, уродженця м. Львів, громадянина України, невійськовозобов'язаного, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого, до арешту проживаючого в АДРЕСА_7 ,-
за ст. 257, ч. 4 ст.187, ч. 1ст.263, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч. 1ст.357, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України,
ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця міста Новий Розділ Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, згідно з ст.89 КК України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 ,-
за ст. 257, ч. 4 ст.187, ч. 3ст.289, п. п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст.115 КК України,
ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м.Львів, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, згідно ст.89 КК України, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_9 ,-
за ч. 4 ст.187, 257, ч.2 ст. 289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115 КК України,-
Встановив:
На початку 2000 року у м. Львові підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , кримінальна справа стосовно якого закрита у зв'язку з його смертю, для систематичного вчинення протягом тривалого часу попередньо підготовлених та спланованих озброєних нападів на підприємства, установи, організації та окремих осіб з метою заволодіння чужим майном з подальшим привласненням його на свою користь для особистого збагачення, організували стійке, стабільне, згуртоване, озброєне вогнепальною та холодною зброєю мобільне злочинне угрупування - банду.
До участі у цій банді та вчинених у її складі нападів у період з лютого 2000 року по серпень 2004 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, залучили ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, три особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, та інших не встановлених на даний час слідством осіб, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження.
Організована підсудними ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , банда мала наступні ознаки: наявність понад дві особи - членів банди; стійкість; загальна мета учасників угрупування - вчинення нападів на підприємства, установи, організації та на окремих громадян; наявність транспортних засобів, засобів зв'язку - мобільних телефонів, одягу, який максимально схожий на форменний одяг працівників Державтоінспекції та спецпідрозділу органів внутрішніх справ “Беркут”, зброї; узгодження дій по застосуванню у ході нападів фізичного та психічного насильства до потерпілих, підготовка шляхів та способів втечі після нападів та запобігання затриманням правоохоронними органами; використання для підготовки і організації вчинення нападів та зберігання викраденого майна наявних у користуванні приміщень; розподіл викрадених під час нападів грошових коштів, дорогоцінностей, майна та отриманих від реалізації викраденого майна грошових коштів чи інших матеріальних цінностей між членами наведеного злочинного угрупування в залежності від ролі та участі кожного з них у підготовці та вчиненні таких нападів, а також збут та подальша реалізація викраденого майна.
Під час вчинення нападів члени банди зберігали та застосовували наступну зброю: револьвер “Наган” калібру 7,62 мм, саморобний пістолет-кулемет кабіну 9 мм, обріз двоствольної мисливської рушниці ІЖБ-47 16 калібру, обріз одноствольної мисливської рушниці ІЖ-К 16 калібру, обріз двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-34Е 12 калібру, рушницю “Maverick” 12 калібру, тротилові шашки вагою 75 та 200 грам, ручну гранату РГ-42, бойовий уніфікований підривник дистанційної дії УЗРГМ, боєприпаси до гладкоствольної і нарізної зброї та іншу не встановлену слідством зброю. При цьому всі інші члени банди знали про наявність у них зазначеної вогнепальної зброї, усвідомлювали це та бажали її застосування у ході вчинення нападів у складі банди.
Для підготовки та скоєння нападів у складі банди, її члени використовували: належні їм на праві власності та наявні у користуванні підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 легкові транспортні засоби; засоби зв'язку - наявні у членів банди мобільні телефони; засоби конспірації - максимально ідентичний за формою та матеріалом одяг, саморобним способом виготовлені маски на голову, рукавички, форменний одяг працівників Державтоінспекції та спецпідрозділу органів внутрішніх справ “Беркут”; засоби для подолання опору потерпілих та зв'язування останніх з метою полегшення вчинення нападів - металеві кайдани, клейкі стрічки; засоби для полегшення вчинення злочинів - ліхтарики, металеві предмети у вигляді відмичок.
Озброївшись наведеною вище вогнепальною і холодною зброєю та оснастившись для полегшення скоєння нападів кайданками, саморобними масками на голову, рукавицями, клейкими стрічками, ліхтариками, металевими предметами у вигляді відмичок, підсудні розробили загальний план здійснення нападів на підприємства, установи, організації та на окремих осіб, згідно з котрим напади здійснювались на попередньо вивчені об'єкти та потерпілих із використанням зброї та засобів конспірації, переважно у нічний час, а способом заволодіння майном передбачалось його викрадення із застосуванням до потерпілих наведень вогнепальної зброї, вказаних засобів та методів фізичного і психічного насильства.
Діючи у складі наведеної стійкої озброєної злочинної групи (банди), маючи єдиний умисел на вчинення у складі банди нападів на підприємства, установи, організації та на окремих осіб з метою заволодіння їх майном, підсудні протягом грудня 2000 року - серпня 2004 року спланували та вчинили наступні бандитські напади:
1. В лютому 2000 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння індивідуальним майном громадян у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у квартирі АДРЕСА_10 зберігається велика сума грошей.
Після цього підсудний ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з підсудним ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, розробили детальний план вчинення нападу, згідно якого ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на легковому автомобілі, що перебував у користуванні ОСОБА_10 , повинні прибути у м. Тернопіль, де при в'їзді їх повинна зустріти особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та провести до зазначеної квартири, в якій із застосуванням фізичного та психічного насильства ОСОБА_10 та ОСОБА_12 повинні вчинити напад на осіб, які перебувають у цій квартирі, у ході якого подолати їх можливий опір та вчинити викрадення грошей в особливо великих розмірах.
На виконання наведеного попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом придатним для стрільби гумовими набоями, та ОСОБА_12 , будучи озброєний ножем, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 23 лютого 2000 року автомобілем марки ВАЗ-2106, дн НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , прибули у м. Тернопіль. На виконання заздалегідь розробленого плану, у м. Тернополі ОСОБА_10 та ОСОБА_12 зустрілись з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, який згідно з попередньо розробленим планом нападу, показав ОСОБА_10 місце розташування квартири.
Після цього, діючи у складі банди та за попереднім зговором між собою, з корисливих мотивів, з наміром заволодіння індивідуальним майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 прибули до квартири АДРЕСА_10 .
В подальшому, у період з 14 год. 30 хв. до 14 год. 40 хв. 23 лютого 2000 року ОСОБА_10 , діючи у складі банди спільно із ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, та особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, відповідно до наперед розробленого плану нападу, вчинили такий, що поєднаний із застосуванням фізичного та психічного насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, та з погрозами застосування такого насильства, напад на квартиру АДРЕСА_10 та власницю квартири - ОСОБА_25 , та жительку квартири АДРЕСА_11 , ОСОБА_26 , за таких обставин:
згідно з наперед розробленим злочинним планом нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом придатним для стрільби гумовими набоями, та ОСОБА_12 , який озброєний ножем, через вхідні двері незаконно проникли у квартиру АДРЕСА_10 . В приміщенні даної квартири, згідно розподілу ролей, наперед розробленого плану нападу, з наміром подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи та покликати на допомогу, з метою безперешкодного заволодіння індивідуальним майном в особливо великих розмірах з подальшим оберненням на свою користь та на користь інших учасників банди, ОСОБА_10 наніс численні удари потерпілій ОСОБА_25 по обличчю та тілу, кинув потерпілу на тверду поверхню, чим умисно заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, при цьому, вказане насильство було небезпечним для життя потерпілої в момент заподіяння. В той же час, ОСОБА_12 , будучи озброєним ножем погрожував ОСОБА_27 , приставляючи його до шиї потерпілої та кинув її на тверду поверхню, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя потерпілої в момент заподіяння. В результаті нападу ОСОБА_10 та ОСОБА_12 заволоділи грішми потерпілої ОСОБА_28 на загальну суму 19 000 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 23 лютого 2000 року становить 105 474, 70 грн., після чого ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8ст.6КПК України, розділили вказану суму між собою.
2. В грудні 2001 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 за попередньою змовою групою осіб, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у будинку АДРЕСА_12 знаходиться велика сума грошей.
Після цього ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_29 та ОСОБА_14 розробили детальний план вчинення нападу. На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_20 , будучи озброєним не встановленою слідством вогнепальною зброєю, ОСОБА_12 , будучи озброєним револьвером “Наган” калібру 7,62 мм, який являється нарізною вогнепальною зброєю та придатний для стрільби патронами калібру 7,62 мм, та ОСОБА_14 , будучи озброєним невстановленою слідством вогнепальною зброєю, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 12 грудня 2001 року автомобілем марки ВАЗ-2106, під керуванням ОСОБА_10 , прибули у м. Винники, де на виконання заздалегідь розробленого плану ОСОБА_20 показав іншим учасникам банди вищевказаний будинок.
У період з 9 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. 12 грудня 2001 року ОСОБА_10 , діючи у складі банди спільно із ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, незаконно проникли на територію господарства, що за адресою: АДРЕСА_12 . Після цього, ОСОБА_10 , ОСОБА_20 та ОСОБА_12 через вхідні двері незаконно проникли у вказаний будинок. В приміщенні даного будинку ОСОБА_10 , ОСОБА_20 та ОСОБА_12 нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , за допомогою мотузок зв'язали руки та ноги потерпілих, чим умисно заподіяли потерпілим тілесні ушкодження, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування. В той же час, ОСОБА_14 незаконно проник у літню кухню господарства, що за адресою: АДРЕСА_12 , де застосував фізичне та психічне насильство, небезпечне для життя та здоров”я в момент заподіяння до ОСОБА_33 , та з погрозою застосування такого насильства. Після цього, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_12 , який прийшов на допомогу, з метою подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи та покликати на допомогу, з метою безперешкодного незаконного заволодіння чужим майном з подальшим оберненням на свою користь та користь інших учасників в приміщенні літньої кухні напали на ОСОБА_34 , нанесли численні удари по обличчю та тілу останнього, за допомогою ременя зв'язали його руки та ноги, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 : грошовими коштами в сумі 400 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 12 грудня 2001 року становить 2 119 грн.; ювелірними виробами з золота - браслетом вартістю 2 000 грн., браслетом вартістю 1 000 грн., ланцюжком з кулоном вартістю 4 000 грн., сережками вартістю 4 000 грн., перснем вартістю 2 500 грн., перснем вартістю 5 500 грн., трьома обручками вартістю 4 500 грн., перснем вартістю 1 500 грн., кулоном вартістю 2 700 грн., перснем вартістю 200 грн.; мобільним телефоном марки “Тріумф” вартістю 500 грн.; автомобільним радаром вартістю 300 грн.; трьома патронами до мисливської рушниці вартістю 12 грн.,- всього на загальну суму 30 531 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою.
3. В грудні 2001 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, та три не встановлені слідством особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, за попередньою змовою, групою осіб, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що водій автомобіля марки “Мерседес 212Д” перевозить велику суму грошей.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_23 кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8ст.6 КПК України, та трьома не встановленими слідством особами, розробили детальний план вчинення нападу. На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , будучи озброєним невстановленою слідством вогнепальною зброєю, ОСОБА_12 , будучи озброєним револьвером “Наган” калібру 7,62 мм, який являється нарізною вогнепальною зброєю та придатний для стрільби патронами калібру 7,62 мм, ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, ОСОБА_21 та не встановлена слідством особа, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 3 грудня 2001 року автомобілем марки ВАЗ-2106, під керуванням ОСОБА_10 , прибули на вул. Стрийську, що у м. Ходорів Жидачівського району Львівської області. В той же час, дві не встановлені слідством особи слідували за автомобілем марки “Мерседес 212 Д”, що під керуванням ОСОБА_35 та за допомогою наявних засобів мобільного зв'язку передавали іншим учасникам банди інформації про місце розташування вказаного автомобіля.
Згідно з наперед розробленим злочинним планом нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, та одягнений у формений одяг працівника спецпідрозділу органів внутрішніх справ “Беркут”, ОСОБА_23 , будучи озброєним невстановленою слідством вогнепальною зброєю та одягнений у формений одяг працівника Державтоінспекції, ОСОБА_12 , будучи озброєним револьвером “Наган” калібру 7,62 мм, ОСОБА_24 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа, одягнуті у саморобні маски, за допомогою жезла працівника Державтоінспекції зупинили автомобіль марки “Мерседес 212 Д”, під керуванням ОСОБА_36 . Після цього, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа, проникли у салон вказаного автомобіля, здійснивши напад, з метою заволодіння чужим майном, нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_35 , чим умисно заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування, з метою безперешкодного заволодіння майном в особливо великих розмірах.
В результаті нападу підсудний ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та три невстановлені слідством особи заволоділи наступним майном потерпілого ОСОБА_35 : набором автомобільних ключів вартістю 400 грн., мобільним телефоном “Моторола” вартістю 300 грн., посилок та речей, які ОСОБА_37 перевозив на загальну суму 20 000 грн., а всього на загальну суму 36 700 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою, а також автомобілем ОСОБА_35 марки “Мерседес 212 Д” вартістю 16 000 грн. та знищили майно потерпілого на загальну суму 680 грн.
4. В січні 2002 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_23 кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_12 та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, за попередньою змовою, групою осіб, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що житель м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області зберігає вдома велику суму грошей.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 ,-кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 28 січня 2002 року автомобілем марки ВАЗ-2106, під керуванням ОСОБА_10 , прибули до будинку АДРЕСА_13 .
У період з 16 год. 30 хв. 28 січня 2002 року до 1 год. 00 хв. 1 лютого 2002 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_12 та ОСОБА_24 ,-кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, зайшли у під”їзд будинку АДРЕСА_13 , де згідно з розподілом ролей, з наміром подолання опору потерпілого, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, нанесли удар по обличчю голові ОСОБА_38 , чим умисно заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування. В подальшому, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_24 , утримували ОСОБА_38 протягом вище вказаного періоду часу, проти його волі, у квартирі АДРЕСА_14 та у не встановленому слідством місці, вимагаючи у потерпілого грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 28.01.-01.02.2002 року становить 221 404 грн., та застосовували по потерпілого фізичне насильство, а саме: припікали гарячою праскою шкіру на животі, наносили удари дерев'яними палицями по тулубі і кінцівках, з верхньої щелепи плоскогубцями виривали зуби, плоскогубцями зривали нігтеві пластинки та пальцях правої руки, поламали другий палець на правій руці, сигаретою спалили шкіру на тильній поверхні правої кисті, двічі вчинили постріли у стегно справа, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8ст.6КПК України, та ОСОБА_12 заволоділи наступним майном потерпілого ОСОБА_38 : ювелірними виробами з золота: ланцюжком 583 проби вагою 50 грам вартістю 3 000 грн., браслетом 583 проби вагою 40 грам вартістю 2 000 грн., перснем із зображенням античного воїна вагою 10 грам вартістю 600 грн., перснем із каменем чорного кольору вагою 10 грам вартістю 600 грн.; чоловічою шкіряною курткою вартістю 1 340 грн., чоловічою курткою темно-синього кольору вартістю 260 грн., шерстяним светром вартістю 260 грн., штанами вартістю 160 грн., мобільним телефоном “Моторола” вартістю 720 грн., автомобільним радіотелефоном вартістю 800 грн.,- всього на загальну суму 9 480 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою.
Однак, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_12 та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, не вдалось викрасти грошових коштів та іншого майна у особливо великих розмірах, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах не змогли віднайти чи отримати від потерпілого.
5. В березні 2002 року підсудний ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, за попередньою змовою, групою осіб, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримавши відомості про те, що в будинку АДРЕСА_15 зберігається велика сума грошей, розробили детальний план вчинення нападу. На виконання якого ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 24 березня 2002 року автомобілем марки ВАЗ-2106, під керуванням ОСОБА_10 , прибули до будинку АДРЕСА_15 .
У період з 20 год. 30 хв. до 21 год. 00 хв. 24 березня 2001 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , одягнуті у саморобні маски, незаконно проникли у будинок АДРЕСА_15 . В приміщенні даного будинку ОСОБА_10 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_39 , за допомогою мотузок зав'язали руки та ноги останнього та ОСОБА_40 , умисно заподіяли ОСОБА_41 тілесні ушкодження, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_23 , ОСОБА_10 та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8ст.6 КПК України, заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_39 та ОСОБА_40 : грошовими коштами в сумі 3 000 грн. та 250 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 24 березня 2002 року становить 1 330 грн.; ювелірними виробами та предметами з золота: ланцюжком вартістю 400 грн., ланцюжком вартістю 400 грн., кулоном у вигляді “Матері Божої” вартістю 450 грн., кулоном у вигляді шестигранника вартістю 450 грн., корпусом до годинника вартістю 2 000 грн., кометою номіналом 20 доларів США вартістю 2 000 грн., монетою вартістю 1 000 грн., печаткою з каменем чорного кольору вартістю 800 грн., обручкою вартістю 300 грн., обручкою вартістю 300 грн.; порохотягом марки “Сіменс” вартістю 200 грн., телефоном марки “Панасонік” вартістю 500 грн., праскою вартістю 86 грн., газовим пістолетом марки “Компакт МЕ 38” вартістю 600 грн., пневматичним пістолетом марки “ІЖ-53М23 вартістю 300 грн., пневматичною гвинтівкою вартістю 500 грн., трьома мисливськими ножами вартістю 500 грн.; всього на загальну суму 13 116 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою, а також заволоділи автомобілем марки “Міцубісі-Галант”, дн НОМЕР_2 вартістю 26 000 грн., що належав ОСОБА_42 .
6. В квітні 2002 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у квартирі АДРЕСА_16 знаходиться велика сума грошей.
На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_14 , будучи озброєним невстановленою слідством вогнепальною зброєю, ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 3 квітня 2002 року автомобілем марки ВАЗ-2109, під керуванням ОСОБА_10 , прибули у смт. Вигода.
На виконання заздалегідь розробленого плану, перед в”їздом у дане селище, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження залишили автомобіль марки ВАЗ-2109 в обумовленому місці, зупинили автомобіль-таксі марки ВАЗ-2105 під керуванням ОСОБА_43 , який, на прохання зазначених осіб довіз їх до будинку АДРЕСА_17 та залишився чекати їх повернення.
Після цього, діючи у складі банди та за попереднім зговором між собою, з корисливих мотивів, з наміром заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_12 прибули до квартири АДРЕСА_16 .
В подальшому, у період з 22 год. 00 хв. до 22 год. 30 хв. 3 квітня 2002 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_14 , будучи озброєним невстановленою слідством вогнепальною зброєю, ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, одягнуті у саморобні маски, незаконно проникли у квартиру АДРЕСА_16 . В приміщенні даної квартири ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_12 з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , зв'язали руки та ноги потерпілих, чим умисно заподіяли потерпілому ОСОБА_44 тілесні ушкодження, які, відносяться до легких та легких з короткочасним розладом здоров”я тілесних ушкоджень; потерпілій ОСОБА_45 тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_12 заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_46 та ОСОБА_47 : грошовими коштами в сумі 7 000 грн. та 1 500 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 3 квітня 2002 року становить 7 987 грн.; ювелірними виробами з золота - ланцюжком з хрестиком вартістю 600 грн., ланцюжком з кулоном у формі знаку зодіаку вартістю 800 грн., обручкою вартістю 120 грн., кільцем вартістю 250 грн., кільцем вартістю 140 грн.; мобільними телефонами марки “Нокія” вартістю 840 грн., марки “Сіменс С-35” вартістю 590 грн., марки “Моторола” вартістю 500 грн., господарським ножем вартістю 25 грн. ; всього на загальну суму 18 852 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою.
7. В березні 2002 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у будинку, що в селі Калинівка Яворівського району Львівської області знаходиться велика сума грошей.
На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_12 , будучи озброєним газовим пістолетом, та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, наприкінці березня 2002 року автомобілем марки ВАЗ-2109, під керуванням ОСОБА_10 , прибули у село Калинівка.
Після цього, діючи у складі банди та за попереднім зговором між собою, з корисливих мотивів, з наміром заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 прибули до будинку сім”ї Котовських, що в с.Калинівка Яворівського району Львівської області.
В подальшому, у період з 22 год. 30 хв. до 23 год. 00 хв. наприкінці березня 2002 року, згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_12 , будучи озброєним газовим пістолетом, та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, одягнуті у саморобні маски, незаконно проникли на територію господарства сім”ї Котовських, що у селі Калинівка.
Після цього, ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, та ОСОБА_12 через вхідні двері незаконно проникли у будинок, що за вказаною адресою. В приміщенні якого, ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України та ОСОБА_12 зв'язали руки та ноги потерпілої ОСОБА_48 , з метою подолання опору з боку потерпілої, позбавлення її можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, руками стискали шию останньої, кидали на тверді поверхні, наносили численні удари по тілу, за допомогою ножиць різали пальці потерпілої, чим умисно заподіяли потерпілій тілесні ушкодження, а також зв”язали руки та ноги потерпілої ОСОБА_49 , при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування. В той же час, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, через вхідні двері незаконно проник у літню кухню господарства сім”ї Котовських, що у с. Калинівка, де з застосуванням фізичного та психічного насильства, небезпечного для життя та здоров”я до ОСОБА_50 , та з погрозами застосування такого насильства, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілої в момент заподіяння та створило реальну загрозу для її життя в момент застосування. Після цього, ОСОБА_10 , з метою подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи та покликати на допомогу, з метою безперешкодного незаконного заволодіння чужим майном з подальшим оберненням на свою користь та користь інших учасників, в приміщенні літньої кухні, напав на ОСОБА_51 , якого кинув на тверду поверхню, наніс численні удари по його голові і тілу та зв'язав його руки, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування. Крім цього, в ході розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, та ОСОБА_12 заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_52 та ОСОБА_48 : грошовими коштами в сумі 100 грн. та 300 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на кінець березня 2002 року становить 1 596, 72 грн.; ювелірними виробами з золота - ланцюжком вартістю 190 грн., ланцюжком вартістю 300 грн., ланцюжком вартістю 420 грн., кулоном з зображенням Діви Марії вартістю 150 грн., обручкою вартістю 80 грн., кулон у вигляді троянди вартістю 150 грн., всього на загальну суму 2 906, 75 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою, чим завдали потерпілими ОСОБА_52 та ОСОБА_53 значної шкоди.
Однак, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, не вдалось викрасти грошові кошти та інше майно у особливо великих розмірах з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах у наведеному будинку у сім”ї Котовських не змогли віднайти чи отримати від потерпілих.
8. В квітні 2002 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку з смертю та дві невстановлені слідством особи, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримали відомості про те, що в будинку, що смт. В. Синьовидне Сколівського району Львівської області, зберігається велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та двома невстановленими слідством особами, розробили детальний план вчинення нападу, на виконання, якого, ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та дві невстановлені слідством особи діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 27 квітня 2002 року автомобілем марки ВАЗ-2109, під керуванням ОСОБА_10 , прибули до будинку, що в смт. В. Синьовидне Сколівського району Львівської області.
В подальшому, у період з 23 год. 00 хв. до 23 год. 50 хв. 27 квітня 2002 року ОСОБА_10 , діючи у складі банди спільно із ОСОБА_23 , ОСОБА_54 та двома невстановленими слідством особами згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , та дві невстановлені слідством особи, одягнуті у саморобні маски, через вхідні двері незаконно проникли у будинок, що смт. В. Синьовидне Сколівського району. В приміщенні даного будинку, згідно розподілу ролей, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та дві невстановлені слідством особи, з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, зав'язали руки та ноги потерпілих ОСОБА_55 та ОСОБА_56 , при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та дві невстановлені слідством особи заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_55 , ОСОБА_56 та ОСОБА_57 : грошовими коштами в сумі 380 грн., 23 301 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 27 квітня 2002 року становить 124 133, 74 грн.; ювелірними виробами з золота та срібла: перснем у вигляді квітки з синім каменем вартістю 1065, 48 грн., перснем у вигляді вісімки з діамантами вартістю 4 261, 92 грн., каблучкою вартістю 1 598, 22 грн., перснем у вигляді ромба вартістю 1 864, 59 грн., перснем у вигляду дуг вартістю 1 331, 85 грн., перснем у вигляді щита вартістю 799, 51 грн., перснем у вигляді квітки вартістю 532, 74 грн., сережками вартістю 532, 74 грн., сережками у вигляді пелюсток вартістю 1 331, 84 грн., кільцем вартістю 266, 37 грн., сережками у вигляді дисків вартістю 266, 07 грн., сережками у вигляді пелюсток вартістю 799, 51 грн., кільцями вартістю 106, 43 грн., ланцюжком вартістю 3 458, 91 грн., браслетом вартістю 1 331, 84 грн., ланцюжком вартістю 3 724, 98 грн., браслетом вартістю 851, 42 грн., браслетом вартістю 266, 37 грн., кулоном з ланцюжком вартістю 1 598, 22 грн., кулоном вартістю 639, 29 грн., хрестиком з ланцюжком вартістю 1 065, 48 грн., хрестиком з ланцюжком вартістю 1 065, 48 грн., хрестиком вартістю 372, 91 грн., кулоном у вигляді дзвоника 266, 37 грн., хрестиком вартістю 159, 82 грн., хрестиком вартістю 159, 82 грн.,- всього на загальну суму 151 043, 74 грн., яку після вчиненого нападу розділили між собою.
9. В червні 2002 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, та невстановлена слідством особа, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримали відомості про те, що в що в будинку АДРЕСА_18 , зберігається велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановленою слідством особою розробили детальний план вчинення нападу. На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа з корисливих мотивів, 21 червня 2002 року автомобілем марки “Мерседес” прибули до будинку АДРЕСА_18 .
У період з 10 год. 00 хв. 21 червня 2002 року по 1 год. 22 червня 2002 року ОСОБА_10 , діючи у складі банди спільно із ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановленою слідством особою відповідно до наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , та невстановлена слідством особа, одягнуті у саморобні маски, через вхідні двері незаконно проникли у будинок АДРЕСА_18 , де будучи об'єднанні єдиним умислом на позбавлення життя потерпілого, ОСОБА_10 збив потерпілого ОСОБА_58 з ніг, після чого разом з ОСОБА_23 та невстановленою слідством особою зв'язали руки та ноги потерпілого ОСОБА_58 , з метою подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, по черзі наносили останньому численні удари по голові та тілу, при цьому ОСОБА_23 усвідомлюючи що завдає особливих фізичних страждань потерпілому, прикладав розпечену праску до його тіла, в результаті чого в потерпілого були виявлені такі тілесні ушкодження: термічні опіки 2-3 степені на передній поверхні грудної клітки і живота, на правій поверхні живота, на спині, на сідницях, на правому передпліччі і на лівому стегні, різані рани в ділянці правої вушної раковини і в правій виличковій ділянці, забійні рани на передній поверхні гомілок, кровопідтьоки на обличчі, на передній поверхні обох плечових суглобів, на зап”ястях, на передній поверхні лівого кульшового суглобу, на передній поверхні обох колінних суглобів, на гомілках, на вушних раковинах, на задньо-внутрішній поверхні правого плеча, на задній поверхні стегон, на підошвенній поверхні стоп, в ділянці гомілково-ступеневих суглобів, ссадна на обличчі, на зовнішній поверхні правого стегна і правої гомілки, на зовнішній поверхні лівої гомілки, на долонній поверхні 1 пальця правої кисті, закритий перелом лівої малого мілкої кістки, крововиливи в мігкі покрови голови, в м”язи спини і нижніх кінцівок, які згідно висновку експерта № 40\2002 від 1 серпня 2002 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої важкості, легкого тілесного ушкодження та легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілого та нанесення йому тілесних ушкоджень, що потерпілий сприймав як реальну загрозу й небезпеку для його життя і здоров'я. Крім цього, згідно розподілу ролей, наперед розробленого плану нападу, будучи об'єднаними єдиним умислом на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_58 , з наміром подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи та покликати на допомогу, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах з подальшим оберненням на свою користь та на користь інших учасників банди, ОСОБА_10 збивши з ніг потерпілого та привівши його в безпорадний стан разом з ОСОБА_23 та невстановленою слідством особою, зв'язали потерпілого. В той час ОСОБА_21 , будучи об'єднаними єдиним умислом на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_58 , спостерігав на дворі за обстановкою, щоб у разі небезпеки бути викритими повідомити інших учасників нападу. Після чого ОСОБА_23 з метою позбавити ОСОБА_58 життя, почав стискувати його шию шнурком що залишився від зв'язування потерпілого. В результаті стискання шиї потерпілого ОСОБА_58 йому були нанесені тілесні ушкодження у вигляді перелому обох великих рожків під”язикової кістки і від притискування її до шийного відділу хребта, ОСОБА_59 помер.
ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановленій слідством особі не вдалось викрасти грошових коштів та іншого майна у особливо великих розмірах з причин, що не залежали від їх волі, оскільки, вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах у наведеному будинку ОСОБА_58 не змогли віднайти чи отримати від потерпілого.
10. В жовтні 2002 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та дві невстановлені слідством особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння індивідуальним майном громадян у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у квартирі АДРЕСА_19 зберігається велика сума грошей.
На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та дві невстановлені слідством особи, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 8 жовтня 2002 року автомобілем марки ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_10 , прибули у до будинку АДРЕСА_20 .
У період з 7 год. 00 хв. до 7 год. 30 хв. 8 жовтня 2002 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_12 , та дві невстановлені слідством особи, будучи озброєними невстановленою слідством вогнепальною зброєю, через вхідні двері незаконно проникли у квартиру АДРЕСА_19 , де з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, нанесли численні удари по обличчю та тілу потерпілих ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , кидали потерпілих на тверду поверхню, чим умисно заподіяли потерпілим тілесні ушкодження, а також застосовували психічне насильство до потерпілих ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , при цьому, наведене насильство було небезпечним для життя потерпілих в момент заподіяння. В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та дві невстановлені слідством особи заволоділи грішми потерпілої ОСОБА_61 на загальну суму 11 500 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 8 жовтня 2002 року становить 61 180 грн., 5 100 російських рублів, що згідно інформації управління Національного банку України про курс російського рубля по відношенню до української гривні станом на 8 жовтня 2002 року становить 867 грн., 300 євро, що згідно інформації управління Національного банку України про курс євро по відношенню до української гривні станом на 8 жовтня 2002 року становить 1 566 грн., майном потерпілої ОСОБА_61 - мобільним телефоном “Моторола” вартістю 372, 40 грн., всього на загальну суму 63 985, 4 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою.
11. В березні 2003 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та невстановлена слідством особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, від ОСОБА_19 отримали відомості про те, що 5 березня 2003 року жителі с.Спас Коломийського району Івано-Франківської області з великою сумою грошей поїдуть у м. Луцьк з метою придбання автомобіля.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та невстановленою слідством особою, розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним револьвером “Наган”, калібру 7,62 мм, який являється нарізною вогнепальною зброєю та придатним для стрільби патронами калібру 7,62 мм, ОСОБА_12 , будучи озброєним рушницею “Maverick” 12 калібру, яка являється бойовою зброєю багатоцільового призначення, ОСОБА_16 та невстановлена слідством особа, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, наприкінці 5 березня 2003 року автомобілем марки ВАЗ-2109, під керуванням ОСОБА_10 прибули до села Заруддя.
В подальшому, у період з 2 год. 00 хв. до 2 год. 30 хв. 6 березня 2003 року, згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, автомобілем марки ВАЗ-2109, на трасі, що біля с. Заруддя, наздогнав автомобіль марки “Ауді-80”, за допомогою жезла працівника Державтоінспекції один з членів банди наказав водію вказаного автомобіля зупинитись. Не зупинивши автомобіль марки “Ауді-80” за допомогою жезла працівника Державтоінспекції, один із членів банди, діючи згідно наперед розробленого злочинного плану нападу та розподілу ролей, вчинив три постріли з револьвера “Наган”, калібру 7,62 мм, в напрямку автомобіля марки “Ауді-80” з метою пошкодити його та зупинити, а ОСОБА_12 , діючи згідно наперед розробленого злочинного плану нападу та розподілу ролей, вчинив один постріл з рушниці “Maverick” 12 калібру по автомобілю марки “Ауді-80”, в результаті чого пошкодив переднє ліве колесо автомобіля і змусив водія зупинити його. Після цього, ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, згідно розподілу ролей, за допомогою фізичного та психічного насильства, а також наявної вогнепальної зброї, вивели з салону автомобіля марки “Ауді-80” потерпілих ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 та ОСОБА_73 , з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, нанесли останнім численні удари по голові і тілу, чим умисно заподіяли потерпілим тілесні ушкодження, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 та ОСОБА_73 : грошовими коштами в сумі 550 грн. та 5 200 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 6 березня 2003 року становить 27 739, 40 грн.; шкіряною курткою вартістю 900 грн., шкіряною курткою вартістю 1 000 грн., шкіряною курткою вартістю 800 грн., зимовою курткою вартістю 130 грн., мобільним телефоном марки “Нокія” вартістю 550 грн., посвідченням водія та паспортом громадянина на прізвище ОСОБА_72 ,- всього на загальну суму 31 669, 40 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою.
Однак, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та невстановленій слідством особі не вдалось викрасти грошових коштів та іншого майна у особливо великих розмірах, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах не змогли віднайти чи отримати від потерпілих.
Крім цього підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та невстановлена слідством особа 06 березня 2003 року в ході розбійного нападу на автомобіль марки “Ауді-80” на трасі, що поблизу села Заруддя, згідно наперед розробленого плану та розподілу ролей знищили переднє ліве колесо належного потерпілому ОСОБА_74 автомобіль марки “Ауді-80” вартістю 300грн.
12. В березні 2003 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у будинку, що в селі Доманово Ратнівського району Волинської області знаходиться велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 розробили детальний план вчинення нападу. На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 , діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 29 березня 2003 року автомобілем марки ВАЗ-2109, під керуванням ОСОБА_10 , прибули у село Доманово.
У період з 00 год. 30 хв. до 01 год. 00 хв. 29 березня 2003 року, згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 , одягнуті у саморобні маски, незаконно проникли через вхідні двері у будинок сім”ї ОСОБА_75 , що у селі Доманово, де згідно розподілу ролей, наперед розробленого плану нападу, з наміром подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи та покликати на допомогу, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах з подальшим оберненням на свою користь та на користь інших учасників банди, ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 нанесли потерпілому ОСОБА_76 численні удари по тілу та голові, чим умисно заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, які відносяться до легких та легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я, а також - закритий багатооскольчастий перелом лівого наколінника, який відноситься до середньої важкості тілесних ушкоджень, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування. Одночасно, ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та ОСОБА_12 нанесли потерпілій ОСОБА_77 тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілої в момент заподіяння та створило реальну загрозу для її життя в момент застосування. Крім цього, в ході розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та ОСОБА_12 заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_76 та ОСОБА_77 : грошовими коштами в сумі 300 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на кінець березня 2002 року становить 1 596, 72 грн.
Однак, ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 не вдалось викрасти грошових коштів та іншого майна у особливо великих розмірах з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах у наведеному будинку у сім”ї ОСОБА_75 не змогли віднайти чи отримати від потерпілих.
13. В травні 2003 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку смертю, та невстановлена слідством особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримали відомості про те, що в що в будинку АДРЕСА_21 , зберігається велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та невстановленою слідством особою розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, з корисливих мотивів, 26 травня 2003 року автомобілем марки ВАЗ-2109, під керуванням ОСОБА_10 , прибули до будинку АДРЕСА_21 .
В подальшому, у період з 22 год. 00 хв. по 23 год. 26 травня 2003 року ОСОБА_10 , діючи у складі банди спільно із ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 та невстановленою слідством особою, відповідно до наперед розробленого плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, одягнуті у саморобні маски, через вхідні двері незаконно проникли у будинок АДРЕСА_21 . В приміщенні даного будинку ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, нанесли численні удари по голові та тілу потерпілих ОСОБА_78 та ОСОБА_79 кидали на тверді поверхні, зв'язали руки та ноги потерпілих, в результаті чого нанесли потерпілим наступні тілесні ушкодження, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , та невстановлена слідством особа заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_78 та ОСОБА_80 : 20000 грн. та 1200 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 26 травня 2003 року становить 63 996 грн.; ювелірними виробами з золота та срібла: ланцюжком вартістю 200 грн., ланцюжком вартістю 150 грн., ланцюжком вартістю 300 доларів США, перснем вартістю 200 доларів США, перснем вартістю 150 доларів США, ланцюжком вартістю 300 доларів США, медальйоном вартістю 80 доларів США, сережками вартістю 200 грн., сережками вартістю 200 грн., сережками вартістю 180 грн., перснем вартістю 450 грн., перснем вартістю 140 грн., ланцюжком та браслетом вартістю 200 доларів США, браслетом вартістю 300 грн., браслетом вартістю 450 грн., браслетом вартістю 200 грн., перснем вартістю 30 грн., перснем вартістю 25 грн., хрестиком вартістю 70 грн., сережками вартістю 800 грн., хрестиком вартістю 100 доларів США, хрестиком вартістю 100 доларів США, хрестиком вартістю 80 грн., медальйоном вартістю 150 грн., сережками вартістю 200 грн.; електрочайником марки “Тефаль” вартістю 50 доларів США, набором столового посуду вартістю 300 грн., міксером вартістю 100 грн., сумкою вартістю 30 грн., спиртними напоями на загальну суму 1 500 грн., ліхтариком вартістю 70 грн., продуктами харчування на загальну суму 120 грн., ключами від автомобіля марки “Аудіо-80” вартістю 30 грн., ключем від дверей вартістю 10 грн., - всього на загальну суму 97 883, 84 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою.
14. В липні 2003 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, та невстановлена слідством особа, матеріали стосовно якої виділено окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримали відомості про те, що в будинку в с. Урич Сколівського району Львівської області зберігається велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановленою слідством особою розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа, невстановленою слідством вогнепальною зброєю, з корисливих мотивів, 31 липня 2003 року, прибули у с. Урич Сколівського району.
В подальшому, у період з 3 год. 30 хв. по 4 год. 30 хв. 31 липня 2003 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа, одягнуті у саморобні маски, будучи озброєними невстановленою слідством вогнепальною зброєю, вчинили попередньо спланований напад з корисливих мотивів з наміром заволодіння чужим майном поєднаним з застосуванням психічного та фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих та з погрозами застосування такого насильства. Через вхідні двері незаконно проникнувши в будинок, що в с. Урич Сколівського району, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа, з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, зв'язали за допомогою мотузки руки та ноги потерпілих ОСОБА_81 та ОСОБА_82 , при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , та невстановлена слідством особа заволоділи майном потерпілих ОСОБА_81 та ОСОБА_82 : грошовими коштами 1 000 грн.; ювелірними виробами з золота: сережками вартістю 550 грн., ланцюжком вартістю 500 грн., кулоном у формі сердечка вартістю 100 грн., ланцюжком вартістю 1 500 грн.; кепкою вартістю 45 грн., туфлями вартістю 300 грн., годинником марки “Сітезен” вартістю 300 грн., мобільним телефоном марки “Нокія” вартістю 1 500 грн., ключі вартістю 20 грн., - всього на загальну суму 5 815 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою, а також автомобілем марки “Лінкольн-Навігатор” вартістю 231 898, 68 грн., що належить ДТЕП “Інтертранс”.
ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановленій слідством особі не вдалось викрасти грошові кошти та інше майно у особливо великих розмірах з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах у наведеному будинку не змогли віднайти чи отримати від потерпілих.
15. В листопаді 2003 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , та ОСОБА_23 , матеріали кримінальної справи відносно якого закриті у зв'язку з смертю, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримали відомості про те, що в будинку в с. Дуліби Стрийського району Львівської області зберігається велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 , з корисливих мотивів, 17 листопада 2003 року, прибули у с. Дуліби Стрийського району.
В подальшому, у період з 20 год. 00 хв. по 20 год. 30 хв. 17 листопада 2003 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 , одягнуті у саморобні маски, будучи озброєними невстановленою слідством вогнепальною зброєю, вчинили попередньо спланований напад з корисливих мотивів з наміром заволодіння чужим майном поєднаним з застосуванням психічного та фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих та з погрозами застосування такого насильства, через вхідні двері незаконно проникли у будинок, що в с. Дуліби Стрийського району. В приміщенні даного будинку, згідно розподілу ролей, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах нанесли численні удари по тілу та голові потерпілих ОСОБА_83 , ОСОБА_84 та ОСОБА_85 , зв'язали руки та ноги потерпілих, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 заволоділи майном потерпілих ОСОБА_83 , ОСОБА_84 та ОСОБА_85 : золотою чоловічою печаткою проби - “585”, 20 розміру, вагою приблизно 6 грам, вартістю 540 гривень; золотим чоловічим браслетом на руку 585 проби, золото Київського заводу - Український ювелір з замком “коробкою” з контрольним запором вагою 20-25 грам, вартістю 1500 гривень; золотим ланцюжком 585 проби, вагою 30 грам у вигляді трьох менших кілець з жовтого золота та одного більшого кільця з білого золота, що чергувались між собою, вартістю 2050 гривень; золотим годинником із золотим браслетом фірми “Луч” з вмістом золота 40 грам, циферблат бежевого кольору, написи чорні, писані 583 проби, вартістю 3000 гривень; золотим годинником без браслета 583 проби фірми “Восток”, темний циферблат, вартістю 900 гривень; зеленою сумкою вартістю 100 гривень; золотим жіночим годинником з золотим браслетом овальної форми циферблат світлий золотистого кольору, вартістю 1200 гривень; пакетом з золотими виробами різних найменувань, а саме 10 кульчиків, 20 перстенів, 4 браслети, 5 ланцюжків, одиним образом у вигляді іконки з білого золота, загальною вартістю 16.000 гривень; грошима, а саме 700 доларів США, 260 євро, 20 фунтів стерлінгів, та гривні, що згідно курсу НБУ становить 27.000 викрадених гривень; мобільним телефоном “Нокія 65120” № НОМЕР_3 , вартістю 800 гривень; вагою темно-сірого кольору, вартістю 500 гривень; пістолетом газовий ПГШ-790 разом з 5 набоями та з кобурою чорного кольору, загальною вартістю 1000 гривень; ключами від автомобіля і від будинку, які були з брелком від сигналізації, вартістю 100 гривень; мобільним телефоном “Нокія 3310”, вартістю 600 гривень; мобільним телефоном “Нокія 6210” - 900 гривень; золотим перстнем 18, 5-19 розміру 585 проби, вагою 5 грам, вартістю 400 гривень; золотим ланцюжком 585 проби, вагою 12 грам, вартістю 700 гривень; золотим ланцюжком 585 проби вагою 4 грами, довжиною 55 см., вартістю 250 гривень; золотим кулоном Матір Божа 585 проби овальної форми вагою 1,2 грам, вартістю 80 гривень; золотим хрестиком 585 проби з розп'яттям, імпортний вагою 1 грам, вартістю 70 гривень; золотим сережками вартістю 500 гривень, всього на загальну суму 57 590 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою.
16. В грудні 2003 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_86 , матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що водій автомобіля марки “Мерседес” перевозить велику суму грошей.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та невстановленою слідством особою на ім”я ОСОБА_86 , розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа на ім”я ОСОБА_86 , діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 2 грудня 2003 року на двох невстановлених слідством автомобілях, прибули на трасу, що поблизу с. Плав'є Сколівського району Львівської області.
У період з 1 год. 00 хв. до 1 год. 30 хв. 2 грудня 2003 року діючи у складі банди згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою здійснили напад з корисливих мотивів з наміром заволодіння чужим майном поєднаний із застосуванням психічного та фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих та з погрозами застосування такого насильства на автомобіль марки “ Мерседес бенс спринтер” д.н.з. НОМЕР_4 та осіб, що перебували в ньому. ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , будучи озброєним револьвером “Наган” калібру 7,62 мм, ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа на ім.”я ОСОБА_86 , одягнуті у саморобні маски, за допомогою спеціальних засобів пробили колесо вказаного автомобіля, під керуванням ОСОБА_87 . Після цього, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_86 , згідно розподілу ролей, підбігли до зазначеного автомобіля та з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , чим умисно заподіяли потерпілим тілесні ушкодження: ОСОБА_94 - які відносяться до легкого тілесного ушкодження; ОСОБА_93 - які відносяться до легко тілесного ушкодження, а також зв”язали руки та ноги потерпілих, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа на ім”я ОСОБА_86 заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_95 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 : грошима в сумі 17 185 євро, що згідно інформації управління Національного банку України про курс євро по відношенню до української гривні станом на 2 грудня 2003 року становить 110 130, 60 грн., 338 грн.; майном потерпілих: мобільним телефоном “Самсунг” вартістю 1 652, 92 грн., окулярами вартістю 120 грн., футляром для окулярів вартістю 20 грн., - всього на загальну суму 112 261, 52 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою.
17. В липні 2004 року підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та дві невстановлені слідством особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у будинку АДРЕСА_22 знаходиться велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_12 , особою матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та двома невстановленими слідством особами, розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_96 , ОСОБА_12 , особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та дві невстановлені слідством особи, озброєні невстановленою слідством вогнепальною зброєю, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 1 серпня 2004 року автомобілем марки “Фольксваген-Гольф”, під керуванням особи матеріали щодо якої виділено в окреме провадження прибули у м. Винники.
У період з 23 год. 00 хв. 1 серпня 2004 року до 4 год. 00 хв. 2 серпня 2004 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_12 , особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та дві невстановлені слідством особи, озброєні невстановленою слідством вогнепальною зброєю, одягнуті у саморобні маски, вчинили попередньо спланований напад з корисливих мотивів з наміром заволодіння чужим майном поєднаний із застосуванням психічного та фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих та з погрозами застосування такого насильства. Через вхідні двері незаконно проникнувши у будинок АДРЕСА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та дві невстановлені слідством особи з метою подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_97 , чим заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, а також - злам 5-го ребра зліва; звих фаланги 5-го пальця правої руки, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня важкості, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування. Крім цього, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадженнята дві невстановлені слідством особи зв'язали руки та ноги ОСОБА_97 липкою стрічкою, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілого та нанесення йому тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілий сприймав як справжню та реальну загрозу й небезпеку для його життя і здоров'я.
В результаті нападу підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та дві невстановлені слідством особи заволоділи наступним майном потерпілого ОСОБА_97 : грошовими коштами в сумі 8 000 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 1 серпня 2004 року становить 42 528 грн.; майном потерпілого - мобільним телефоном марки “Нокія” вартістю 1 063, 2 грн.; помповою рушницею німецького виробництва вартістю 3 189, 6 грн.; годинником марки “Шофхайзен” вартістю 5 316 грн.; жіночою шубою вартістю 3 721, 2 грн.; трьома спортивними костюмами вартістю 425, 28 грн. кожен; зимовою курткою вартістю 425, 28 грн.; сонцезахисними окулярами марки “Рейбен” вартістю 531, 6 грн.; джинсами марки “Хуго Босс” вартістю 318, 96 грн.; шторами та фіранками вартістю 100 грн., всього на загальну суму 55 469, 68 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою, а також пошкодили майно потерпілого на загальну суму 2 700 грн.
Крім цього, ОСОБА_20 у червні 2003 року, з метою подальшого використання, від невстановленої слідством особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, незаконно отримав бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , заповнений на прізвище ОСОБА_98 , виданий 31 січня 2000 року Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, який проживає за адресою АДРЕСА_23 , який згідно «Номенклатури бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Міністерства фінансів України», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» №283 від 19 квітня 1993 року, є документом суворого обліку та виготовлення яких здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах, що охороняються органами внутрішніх справ, а також згідно «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 3423-21 від 02.09.1993 року, «Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника…», «…є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам…», «… документом, що посвідчує особу громадянина України…», «…видається кожному громадянинові України паспортною службою органів внутрішніх справ…», «Бланки паспортів виготовляються на замовлення Міністерства внутрішніх справ України Головним управлінням по організації виготовлення цінних паперів і документів суворого обліку Міністерства фінансів України…», у який з метою введення в оману службових осіб підприємств, установ, організацій стосовно власної особи та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вклеїв на першій сторінці вказаного паспорта власну фотографію та власноручно виконав підпис у графі першої сторінки даного паспорта «підпис власника паспорта».
В подальшому, ОСОБА_20 , умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, з метою заволодіння чужим майном, 19 червня 2003 року ввів в оману працівника ДПІ Шевченківського району м.Львова ДПА України у Львівській області стосовно власної особи, пред'явивши завідомо підроблений документ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_98 , виданий 31 січня 2000 року Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, та від імені ОСОБА_99 заповнив облікову картку фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, в результаті чого 20 червня 2003 року отримав картку фізичної особи - платника податків на прізвище ОСОБА_98 № НОМЕР_6 .
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_20 умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, в приміщенні магазину ТзОВ «Крез-Капітал», що за адресою: м.Львів, вул.Пасічна,90, 21 червня 2003 року, з метою заволодіння коштами Дністровської філії ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк» у великих розмірах, ввівши в оману працівника Дністровської філії ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» стосовно власної особи, подав працівнику банку завідомо підроблені документи: паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_98 , виданий 31 січня 2000 року Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області; картку фізичної особи - платника податків на прізвище ОСОБА_98 № НОМЕР_6 та довідку про заробітну плату та інші прибутки на 2003 рік № 16 від 20 червня 2003 року, видану ОСОБА_100 , з реквізитами ВБПП «Універсалсервіс», маючи умисел не виконувати взятих на себе зобов'язань щодо сплати кредитору відсотків за користування кредитом, повернення в повному обсязі кредиту із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями, уклав з Дністровською філією ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк» від імені ОСОБА_99 договір кредиту № 615/31-707 від 21 червня 2003 року, в результаті чого незаконно отримав грошові кошти в сумі 4689,76 грн. для придбання побутової техніки: мікрохвильової печі «LG MC-807SLR», кухонної плити «Ardo C 640 EB i» та авто магнітоли «Kenwood KRC-2909 YG», яку в подальшому отримав від працівників магазину ТзОВ «Крез-Капітал».
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_20 умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, в приміщенні магазину ПП “Альвеол», що за адресою: м.Львів, вул.Наливайка, 20, 5 лютого 2004 року, з метою заволодіння майном ПП «Альвеол», ввівши в оману працівника даного підприємства стосовно власної особи, подав цьому працівнику завідомо підроблені документи: паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_98 , виданий 31 січня 2000 року Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області; картку фізичної особи - платника податків на прізвище ОСОБА_98 № НОМЕР_6 та довідку про доходи № 8 від 4 лютого 2004 року видану ОСОБА_100 , з реквізитами ВБПП «Універсалсервіс», маючи умисел не виконувати взятих на себе зобов'язань щодо проведення оплати щомісячно пропорційно в термін до шести місяців до повної оплати вартості придбаного товару, уклав з ПП «Альвеол» договір купівлі-продажу товарів у розстрочку № 1176 від 5 лютого 2004 року, в результаті чого незаконно отримав майно приватного підприємства - авто магнітолу «Pioneer DEH-P84000MP”, яке в подальшому отримав від працівників магазину.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_20 умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, в приміщенні магазину ПП “Теком-сервіс», що за адресою: м.Львів, вул.В.Великого, 59А, 11 лютого 2004 року, з метою заволодіння коштами кредитної спілки «Єднання», ввівши в оману працівника ПП «Теком-сервіс» стосовно власної особи, подав працівнику даного приватного підприємства завідомо підроблені документи: паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_98 , виданий 31 січня 2000 року Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області; картку фізичної особи - платника податків на прізвище ОСОБА_98 № НОМЕР_6 та довідку про доходи № 10 від 11 лютого 2004 року видану ОСОБА_100 , з реквізитами ВБПП «Універсалсервіс», маючи умисел не виконувати взятих на себе зобов'язань щодо повернення наданої позички, уклав з кредитною спілкою «Єднання» договір позички №Т182 від 11 лютого 2004 року, в результаті чого незаконно отримав грошові кошти в сумі 2 668 грн. для придбання побутової техніки - відеокамери «JVC GR-D20E», яку в подальшому отримав від працівників магазину ПП «Теком-сервіс».
Крім цього, в грудні 2003 року підсудний ОСОБА_14 та двоє осіб, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, з метою реалізації свого злочинного наміру щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, зібрали відомості про те, що мешканець смт.Широке, Дніпропетровської області має на меті придбати автомобіль марки “ВАЗ 2108” для ремонту власного автомобіля, а приватний підприємець ОСОБА_101 здійснює господарську діяльність в сфері надання транспортних засобів у прокат, розробили план вчинення нападу, на виконання якого 10 грудня 2003 року біля 15.30 год. прибули до ПП “Кіча”, що за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Софії Ковалеської, 10, де ОСОБА_102 на пропозицію особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, уклав з ОСОБА_101 договір оренди-прокату автотранспортного засобу у фізичної особи та отримав у своє розпорядження строком на дві доби автомобіль марки ВАЗ-2108, дн НОМЕР_7 . Після цього, на виконання попередньо розроблено плану особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 11 грудня 2003 року виготовили дублікати ключів до зазначеного автомобіля, які передав ОСОБА_14 та особі, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження. В подальшому відволікли увагу ОСОБА_103 , а ОСОБА_14 ,використовуючи заздалегідь виготовлені дублікати ключі до автомобіля марки ВАЗ-2108, дн НОМЕР_7 , незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, який в подальшому спільно передали ОСОБА_104 та ОСОБА_105 , ввівши останніх в оману стосовно походження автомобіля, та отримав грошові кошти в сумі 1 000 доларів США. Цими умисними діями ОСОБА_14 заволодів належним ОСОБА_106 автомобілем марки ВАЗ-2108, дн НОМЕР_7 , чим завдав збитки потерпілому на загальну суму 20 000 грн., що у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Крім того, підсудний ОСОБА_22 у невстановленої слідством особи та у невстановлений слідством час придбав вогнепальну зброю та боєприпаси, які зберігав в орендованій квартирі АДРЕСА_24 . 09 вересня 2010 року під час проведення огляду даної квартири було виявлено та вилучено зброю та боєприпаси, а саме: пістолет, що є придатною до стрільби короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, переробленою саморобним способом з газово-шумового пістолета “ПАШ-790”, мисливський самозарядний карабін “ARGO BENELLI ARMI”, який являється придатною до стрільби вогнепальною нарізною зброєю, п'ять патронів кал.308 WIN та тридцять п'ять патронів кал.22WMR, що є придатними до стрільби боєприпасами до мисливської нарізної зброї, тобто ОСОБА_22 вчинив без передбаченого законом дозволу придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів.
Підсудний ОСОБА_10 свою вину у наведеному визнав частково та показав, що у 2000 році ОСОБА_24 запропонував йому і ОСОБА_12 заробити грошей. Він разом з ОСОБА_12 приїхав в ОСОБА_107 , де їх зустріла людина і повідомила, що в квартирі в м.Тернопіль особа привозить гроші з Італії. В подальшому він з ОСОБА_12 ввійшли в квартиру, де було дві жінки, одну з них збив на підлогу, забрали гроші в сумі 9000 доларів США.
В кінці 2001-початку 2002 р. ОСОБА_14 запропонував йому і ОСОБА_12 заробити грошей. Він разом з ОСОБА_12 приїхав у м. Винники, де їх зустріли ОСОБА_14 з ОСОБА_108 , та повідомили, що гроші мають бути в будинку. Зайшли в будинок, людей, що були там зв'язали. Знайшли в хаті 300 доларів США.
Крім того, в 2001 році ОСОБА_23 запропонував пограбувати бус, який їде з Італії з великою кількістю грошей. Він разом з ОСОБА_24 , ОСОБА_23 та ОСОБА_12 поїхали на Стрийську трасу (поворот на Новий Розділ). Мав при собі газовий пістолет. Він одягнув форму працівника «Беркут», ОСОБА_23 вдягнув форму працівника ДАІ. ОСОБА_23 зупинив бус і взяв у водія документи. Він заліз в бус, хтось вдарив його по голові, від чого він втратив свідомість, прийшов до тями у Львові. Чи був з ними ОСОБА_21 не пам'ятає.
У січні 2002 року ОСОБА_24 з ОСОБА_12 повідомили, що є людина, яка володіє великою сумою грошей. ОСОБА_10 разом з ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , приїхали на вул. Довженка у м. Львові, потерпілий спускався в ліфті. Вони взяли його під руки, нанесли удар та спочатку поїхали на Новий Львів, а потім до нього- ОСОБА_10 на Привокзальну. ОСОБА_23 наніс потерпілому удар і розбив потерпілому голову. Він, ОСОБА_109 з ОСОБА_12 поїхали за бинтом, коли приїхали, то побачили, що ОСОБА_23 і ОСОБА_24 мордували потерпілого. Потім повезли потерпілого на дачу ОСОБА_23 та тримали його там три доби. Він, ОСОБА_10 , лякав потерпілого газовим пістолетом, зарядив його гумовими набоями, зачепив йому ногу. ОСОБА_23 запропонував налякати потерпілого: завезли його з ліс, присипали землею. Проте потім він, ОСОБА_109 разом з ОСОБА_12 , забрали потерпілого та відпустили.
В 2002 році разом з ОСОБА_23 поїхали на машині ОСОБА_22 в м. Новий Розділ, де їх зустріли ОСОБА_110 з ОСОБА_21 . Двері відкрив потерпілий, він, ОСОБА_10 , наскочив на нього і збив з ніг. Потерпілого зв'язали. ОСОБА_23 бив потерплого та катував його праскою. Він почав шукати гроші, однак нічого не знайшов. Перед тим як виходити з хати він поклав перед потерпілим ніж і дав попити води. Вказав, що коли виходив з хати, потерпілий був живий і просив пити. Потім дізнався, що потерпілий помер. Наміру позбавити життя у потерпілого у нього не було. ОСОБА_22 з ними не було.
В жовтні 2002 року, він з ОСОБА_111 і ще двома мужчинами приїхали на вул.Миколайчука, всі четверо заскочили в квартиру потерпілого. В нього був газовий пістолет, він збив мужчину з ніг, жінку з дітьми не рухав, попросив їх накритись одіялом. Знайшли 8000 доларів США.
В березні 2003року ОСОБА_14 познайомив його, ОСОБА_10 , з ОСОБА_16 . Він, ОСОБА_10 , поїхав з ОСОБА_12 до ОСОБА_16 зробити проводку в машині. ОСОБА_16 допоміг та і сказав, що потрібно провчити одну людину. Вони поїхали в с.Доманово, коли приїхав потерпілий, він, ОСОБА_10 , на нього накинувся, газовий пістолет, що мав при собі, не витягував. Була бійка, жінка вискочила у вікно, побігла кликати на допомогу. Гроші не забрали. Разом з ним, ОСОБА_10 , був ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 .
У травні 2003р. він, ОСОБА_112 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 і ще одна особа, ОСОБА_22 з ними не було, поїхали в смт. Славське, де мали відомості, що у будинку зберігається велика сума грошей. Приїхавши на місце, вони зробили маски, він мав газовий пістолет, який витягував, але не застосовував. Двері в будинок були відкриті, вони цим скористались і заскочили в приміщення, де виявили ще мужчину. В будинок зайшла жінка, її не били, зв'язали та залишили. Мужчину зв'язали. З цього будинку вони нічого не викрали.
В листопаді 2003 року він, ОСОБА_113 , ОСОБА_112 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 і ОСОБА_116 поїхали в с. Дуліби, Стрийського району, Львівської області. Терлецького з ними не було. Він мав газовий пістолет, однак його не діставав. Потерпілий відкрив двері, і він заламав йому руки, поклав на живіт, залишився з ним. Хлопці побігли у будинок шукати золото. Викрали майже три кілограми золота.
В грудні 2003 року він, ОСОБА_23 , ОСОБА_114 , ОСОБА_112 та ОСОБА_86 , ОСОБА_117 з ними не було, на трасі поблизу с. Плав'є скоїли напад на бус, який перевозив велику суму грошей. Звідки викрали 14 000 євро.
В липні 2004 року ОСОБА_118 , ОСОБА_116 , він і ОСОБА_112 поїхали в м.Винники, він мав з собою газовий пістолет. В будинку АДРЕСА_22 напали на потерпілого, збили з ніг, потерпілого бив ОСОБА_116 . Викрали 7000 доларів США і норкову шубу, годинник, хтось взяв костюм. Після чого повертались машиною, йшов дощ, автомобіль застряг, приїхав ОСОБА_119 і ще одна особа і допомогли виїхати. Ніж поклав біля потерпілого, щоб потім міг себе розв'язати, та дав йому ліки. ОСОБА_18 не приймав участі у розбійному нападі, про такий напад він його не повідомляв.
Крім наведеного, ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що газовий пістолет був постійно з ним, вся зброя зазначена в обвинувальному висновку його, проте вся зброя не використовувалась в нападах, ОСОБА_22 бачив з ОСОБА_23 , з ним справ не мав, машину ОСОБА_22 використовували один раз.
Крім того вказав, що злочини по вул. Варшавській у м. Львові, в смт.Вигода Івано-Франківської області, в смт.В.Синьовидне Сколівського району Львівської області, с.Заруддя Збражівського району Тернопільської області, в с.Урич Сколівського р-ну Львівської області не скоював. Скоєння ним злочину в с.Калинівка Яворівського району Львівської області не пригадує. Також пояснив, що явки з повинною писав в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області у зв'язку з катуванням його працівниками УБОЗ Дніпропетровської області, після яких переніс операцію. Також під впливом фізичного та психологічного тиску, без участі адвоката давав в м.Кривий Ріг свої перші визнавальні покази. Пізніше в м.Львові також під тиском працівників УБОЗ у Львівській області давав визнавальні покази та оговорював інших осіб, про яких йому говорили працівники міліції. У тих злочинах, які вчинив, розкаюється. На запитання суду повідомив, що в нього в користуванні був мобільний телефон № НОМЕР_8 .
Підсудний ОСОБА_12 свою вину у наведеному визнав частково та пояснив, що в лютому 2000 р. на пропозицію ОСОБА_24 , він, ОСОБА_10 та знайомий ОСОБА_24 в Тернополі, скоїли напад на квартиру, куди привозили гроші із-за кордону. Двері відкрила жінка. Вони зайшли в квартиру, ОСОБА_10 був в одній кімнаті. Він- ОСОБА_12 пішов в іншу кімнату, де знайшов 9000 доларів США. ОСОБА_24 був у Львові, хворів, тому не зміг поїхати у Тернопіль.
В грудні 2001 року він домовився з ОСОБА_10 про зустріч у м. Винники. Після чого поїхали у м.Винники з ОСОБА_14 та його знайомим з метою скоєння нападу на будинок. В нього, ОСОБА_12 , був газовий пістолет, нагана з собою не мав. ОСОБА_14 пішов в літню кухню, а він, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та знайомий ОСОБА_14 пішли в будинок. Згори спустився чоловік, якого затягли у кімнату. Коли він, ОСОБА_12 , зайшов у кімнату, то побачив, що ОСОБА_14 бореться з чоловіком. Він, ОСОБА_12 , взяв табуретку і вдарив потерпілого два рази по голові. З будинку викрали 300 доларів США, мобільний телефон, автомобільний радар, ювелірних виробів не було.
В грудні 2001року він, ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_110 поїхали на Стрийську трасу (поворот на Новий Розділ), де мали зупинити був, який віз велику суму грошей. ОСОБА_23 жезлом зупинив бус. Коли бус зупинився, ОСОБА_10 заскочив в кабіну водія. ОСОБА_24 сів за руль. По дорозі водій вискочив з буса. Бус кинули на краю села та поїхали додому. Під час нападу зброї не мали.
В січні 2002 року він, ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_23 та ОСОБА_24 приїхали на вул.Довженка у м.Львові з метою викрадення майна потерпілого ОСОБА_120 . Коли потерпілий вийшов з будинку, ОСОБА_23 ззаду вдарив його монтіровкою по голові, вони посадили потерпілого в машину. Завезли потерпілого на квартиру ОСОБА_10 , що по АДРЕСА_25 . Після цього він, ОСОБА_12 , з ОСОБА_10 вийшли з квартири і поїхали в аптеку за ліками, оскільки в потерпілого була розбита голова. Коли повернулися, побачили, що потерпілого катували праскою. На другий день відвезли потерпілого в село до ОСОБА_23 .. В селі на полігоні були катакомби, в яких тримали його до вечора. Ввечері відвезли потерпілого в ліс, кинули в яму та почали закидати землею. Потім потерпілого витягнули з землі. Після цього відвезли потерпілого до м. Новий Розділ та відпустили.
В жовтні 2002 року він, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 та АДРЕСА_18 викрали 8000 доларів США, при цьому він наніс тілесні ушкодження потерпілому. Хто запропонував здійснити напад на квартиру не пам'ятає.
В березні 2003 року в с.Доманово Волинської області озброєного нападу не було. ОСОБА_16 хотів вирішити конфлікт з людиною, яка його образила. Вони поїхали з ним в це село. Біля будинку почалась штовханина, жінку закрили у кладовці. З ним були ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , зброї з собою не мали.
В травні 2003 року по АДРЕСА_21 він, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_121 і ОСОБА_23 та ОСОБА_110 скоїли напад на будинок. Зайшовши в будинок, закрили жінку у підвалі, на другому поверсі був чоловік з малою дитиною. Обшукали будинок, гараж, знайшли гроші. ОСОБА_22 з ними не було. Зброї з собою не мали, були тільки шапки, які закривали обличчя.
В листопаді 2003 року в с.Дуліби Стрийського району Львівської області, він, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_121 , ОСОБА_116 , ОСОБА_115 , ОСОБА_110 скоїли розбійний напад. В ОСОБА_122 був газовий пістолет, він його виймав. Коли зайшли у будинок, ОСОБА_10 погрожував пістолетом власнику будинку. В будинку він, ОСОБА_12 , боровся з потерпілим, викрали золото. ОСОБА_21 в будинок не заходив, залишився біля машини. ОСОБА_22 з ними не було.
В грудні 2003 року в с.Плав”є Сколівського району Львівської області, за наводкою ОСОБА_123 , він, ОСОБА_12 , маючи газовий пістолет, ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_121 , ОСОБА_126 напали на водія автомобіля “Мерседес-Спрінтер”. Водій чинив опір. Він, ОСОБА_127 , зробив декілька попереджень, вистрілив водію в ногу та запхав його в бус. Викрали гроші в сумі 10 000 Євро. ОСОБА_125 був в машині, при нападі його не було. Терлецького при нападі також не було.
В липні 2004 року він, ОСОБА_12 , ОСОБА_125 , ОСОБА_115 і ОСОБА_116 поїхали до м.Винники. Підійшли до дверей будинку, двері відчинили, і вони заскочили в будинок. Зв'язали потерпілого, ОСОБА_125 мав при собі пістолет. Обшукуючи будинок, викрали 7000 доларів США. ОСОБА_125 пішов за машиною, коли її забирав, то машина застряла в багнюці. Кочетков подзвонив своєму знайомому, щоб допоміг витягнути машину. ОСОБА_18 з ними не було.
Злочини в смт.Вигода Івано-Франківської області, в с.Калинівка Яворівського району Львівської області, в смт.В.Синьовидне Сколівського району Львівської області, в с.Заруддя Збаражівського району Тернопільської області та в с.Урич Сколівського району Львівської області він, ОСОБА_12 , не вчиняв.
Також пояснив, що явки з повинною писав в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області у зв'язку з катуванням його працівниками УБОЗ Дніпропетровської області. Також під впливом фізичного та психологічного тиску, без участі адвоката давав в м.Кривий Ріг свої перші визнавальні покази. В м.Львові під тиском працівників УБОЗ у Львівській області давав визнавальні покази, погоджувався на відтворення обстановки та обставин події та оговорював інших осіб, про яких йому говорили працівники міліції. Розкаюється у злочинах, які вчинив.
Підсудній ОСОБА_14 свою вину у вчиненому визнав частково та показав, що в грудні 2001 року він разом з ОСОБА_128 , ОСОБА_12 та особою на ім'я ОСОБА_129 скоїли напад у м.Винники, де проникли на територію господарства, він пішов в літню кухню, прив'язав старшу жінку до стільця і запитав, чи є гроші. Потім зайшов мужчина, з яким вони боролись, прийшов ОСОБА_112 і вони даного мужчину зв'язали. Зброї з собою ніхто не мав. Удари потерпілому наносив ОСОБА_12 . ОСОБА_130 з ними не було.
Злочини в смт.Вигода Івано-Франківської області, в с.Калинівка Яворівського району Львівської області, в с.Заруддя Збаражівського району Тернопільської області він, ОСОБА_14 , не вчиняв.
Вказав, що явки з повинною писав в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області у зв'язку з катуванням його працівниками УБОЗ у Дніпропетровській області. Також під впливом фізичного та психологічного тиску, без участі адвоката давав в м.Кривий Ріг свої перші визнавальні покази. В м.Львові під тиском працівників УБОЗ у Львівській області давав визнавальні покази, погоджувався на відтворення обстановки та обставин події та оговорював інших осіб, про яких йому говорили працівники міліції. Зазначив, що з приводу побиття писав скарги в різні інстанції, однак жодних відповідей чи реагування не було.
Підсудний ОСОБА_16 свою вину у наведеному визнав частково та показав, що бланк незаповненого посвідчення помічника прокурора Залізничного району м. Львова він знайшов в 2000-2001 році біля райадміністрації Залізничного району та вподальшому вніс свої дані та вклеїв свою фотографію, однак не використовував його. Це посвідчення було знайдено в нього вдома при обшуку.
В березні 2003року він, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 поїхали в с.Доманово поговорити з однією людиною, яка йому заважала займатися бізнесом, а саме створювала проблеми при розмитненні товарів на митниці. Поїхали не на розбій, а щоб настрашити потерпілого. Грошей ніяких не забрали. Визнає себе винним за заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
Злочини в смт.Вигода Івано-Франківської області, в с.Калинівка Яворівського району Львівської області в с.Заруддя Збаражівського району Тернопільської області, він, ОСОБА_16 , не вчиняв.
Пояснив, що явки з повинною писав в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області у зв'язку з викраденням його з м.Львова та катуванням працівниками УБОЗ у Дніпропетровській області. Під впливом фізичного та психологічного тиску, без участі адвоката давав в м.Кривий Ріг свої перші визнавальні покази та оговорював інших осіб у вчиненні злочинів. Коли слідство велося в м.Львові і у нього з'явився захисник, він спростував свої покази дані в м.Кривий Ріг та почав давати правдиві покази.
Підсудний ОСОБА_18 свою вину не визнав, показав, що злочину в м. Винники щодо потерпілого ОСОБА_131 не вчиняв. Пояснив, що йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_10 з яким він колись познайомився в кафе "Троянда", повідомив, що його автомобіль застряг в багнюці та попросив допомогти йому витягнути з болота автомобіль. ОСОБА_18 передзвонив своєму знайомому ОСОБА_132 , з яким він разом їздив на рибалку, та попросив, щоб той під'їхав на машині. Разом з ОСОБА_133 він поїхав в м.Винники та допомогли ОСОБА_10 витягти з багнюки автомобіль. Після цього разом з ОСОБА_133 поїхали додому. Про те, що в цей день був скоєний розбійний напад в м.Винники по вул.Забави йому нічого не було відомо. На запитання суду повідомив, що в нього був в користуванні мобільний телефон № НОМЕР_9 .
Підсудний ОСОБА_19 свою вину у вчиненому не визнав та вказав, що злочин в в с.Заруддя Збаражівського району Тернопільської області не вчиняв.
В березні 2003 року при вчиненні розбійного нападу в с.Доманово Волинської області участь не приймав. В 2003 році він повертаючись із м. Києва зупинився у ОСОБА_134 . Заїхали хлопці. В подальшому він разом з ними поїхав на Волинь, до невідомого йому чоловіка. Приїхали до хати, побачив бійку, через пару хвилин все закінчилось.
Підсудний ОСОБА_20 свою вину у наведеному визнав частково та показав, що розбійного нападу в грудні 2001р. на будинок по АДРЕСА_12 він не вчиняв. Підробленя та використання паспорта громадянина України на прізвище ОСОБА_99 , а також довідок про доходи, картки фізичної особи визнав повністю, вказавши, що використав їх для отримання кредиту в банку.
Підсудній ОСОБА_21 свою вину у наведеному визнав частково та показав, що в 2001р. він разом ОСОБА_10 , ОСОБА_111 , ОСОБА_23 і ОСОБА_24 поїхали в в м.Ходорів, де мали зупинити бус з грошима. ОСОБА_23 та ОСОБА_10 переодягнулись в працівників ДАІ. Він, ОСОБА_21 , удари потерпілому не наносив. Із зброєю нікого не бачив. Грошей ніяких не привласнили.
У 2002 році він з ОСОБА_128 , ОСОБА_135 та ОСОБА_136 скоїли напад в м. Новий Розділ, використовуючи машину марки “Мерседес”, яка належала ОСОБА_137 . ОСОБА_117 з ними не було. Він, ОСОБА_21 , в будинок не заходив. Вбивства ОСОБА_138 не вчиняв. Не бачив, чи ОСОБА_125 , ОСОБА_126 мали з собою зброю.
У нападі у смт.Славське у травні 2003р. приймали участь він, ОСОБА_21 , разом з ОСОБА_128 , ОСОБА_139 . ОСОБА_117 з ними не було. Він- ОСОБА_21 в будинок не заходив. Через деякий час знайшли гроші, і поїхали. Гроші поділили, суму не пам'ятає.
Злочину в с.Урич Сколівського району Львівської області не вчиняв.
У листопаді 2003р. він, ОСОБА_21 , разом з ОСОБА_128 , ОСОБА_135 , ОСОБА_139 , та ОСОБА_136 , ОСОБА_117 там не було, поїхали в с.Дуліби. Він- ОСОБА_121 в будинок не заходив, решта всі пішли в будинок, довго не повертались. З будинку взяли золото. Він- ОСОБА_121 ніякого золота не отримував.
В кінці 2003 року він, ОСОБА_112 , ОСОБА_126 , ОСОБА_125 , ОСОБА_115 і ОСОБА_116 зупинили бус, який повертався з Італії з грошима. Зброї з собою не мав. Терлецького з ними не було. Розкаюється у тих злочинах, які вчинив.
Підсудній ОСОБА_22 свою вину визнав частково та в судовому засіданні показав, що участі в організації та діяльності банди в складі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 він не приймав, про існування такої банди йому відомо не було, розбійних нападів в складі цієї банди не вчиняв. З числа цих осіб він був знайомий з ОСОБА_23 , з яким підтримував дружні стосунки, через ОСОБА_140 познайомився зі ОСОБА_21 . З іншими особами познайомився вже в судовому засіданні. Участі у нападі на ОСОБА_141 не приймав. В час вчинення нападу на потерпілого перебував на відпочинку за межами Львівської області зі своїми знайомими. Перед поїздкою на відпочинок на прохання ОСОБА_23 передав останньому свій автомобіль “Мерседес”, який ОСОБА_23 мав намір використовувати в особистих цілях. Про те, що автомобіль може бути використаний ОСОБА_23 при вчиненні злочинів відомо не було та заперечив свою причетність до вчинення розбійного нападу в с.Урич Сколівського району на потерпілих ОСОБА_81 та ОСОБА_82 та в с.Дуліби. Пояснив, що цих злочинів не вчиняв, в с. Урич ніколи не бував. З листопада 2003 року він проживав зі своєю дівчиною ОСОБА_142 в АДРЕСА_26 . і лише декілька разів разом зі своєю дівчиною їздив до своєї матері і сестри у м.Львів, а на ніч повертався зі своєю дівчиною у м.Новий Розділ.
Участі в розбійному нападі на мікроавтобус біля с.Плав”є Стрийського району 2.12.2003 року він не приймав, хто вчинив цей напад йому не відомо. В ніч з 1 на 2.12.2003 року він знаходився в квартирі АДРЕСА_26 у своєї дівчини ОСОБА_143 та нікуди не відлучався.
31.10.2003р. в с. Лисятичі участі у заволодінні транспортним засобом належним потерпілому ОСОБА_144 не приймав. У його матері в с.Лагодів є будинок з гаражем. Ключі від гаражу знаходились в батька, яких ніколи не брав та в гаражі нічого не зберігав. ОСОБА_145 не користувався і після смерті батька. Останній раз в с. Лагодів був приблизно 15.10.2003 року. Після цього жив спочатку у м.Львові, в квартирі своїх батьків, а в кінці місяця поїхав разом з своєю дівчиною до її родичів в с.Малехів, а потім в м.Новий Розділ, де разом жили в квартирі матері ОСОБА_146 .
До заволодіння 31.10.2003р. у с.Лисятичі автомобілем "Ауді", якій належав потерпілому ОСОБА_144 відношення не має. Яким чином в гаражі його матері, опинився автомобіль "Ауді" йому не відомо.
В другій половині серпня 2010 р. він в м.Тернополі не був, автомобілем “Тойота Прадо”, належним потерпілому ОСОБА_147 не заволодівав, про обставини вчинення цього злочину йому не відомі. Що стосується автомобіля “Тойота Прадо”, виявленого біля будинку, в якому він знімав квартиру, то цей автомобіль залишив йому на зберігання, за два дні до затримання співробітниками міліції, мужчина на ім”я ОСОБА_148 , знайомий його товариша ОСОБА_149 , яким чином цей автомобіль опинився у ОСОБА_150 йому відомо не було. Вважав, що ОСОБА_148 користувався цим автомобілем “Тойота Прадо” на законних підставах.
До заволодіння транспортним засобом - автомобілем “Тойота Прадо” потерпілого ОСОБА_151 він не причетний, даний автомобіль йому залишив товариш ОСОБА_152 . Він оглядав, як і інші речі, які знаходились в автомобілі, номерні знаки. Яким чином в автомобілі ОСОБА_150 , опинились ці автомобільні знаки йому не відомо.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_22 свою вину у вчиненні злочину передбаченому ч.1 ст.263 КК визнав повністю та показав, що на початку вересня 2010 року, за два дні до його затримання співробітниками міліції, йому подзвонив знайомий його товариша ОСОБА_149 на ім”я ОСОБА_148 та попросив взяти на зберігання автомобіль “Тойота Прадо” та речі, які знаходяться в цьому автомобілі. Коли ОСОБА_148 приїхав до будинку АДРЕСА_15 , де він - ОСОБА_153 знімав квартиру АДРЕСА_27 , то попросив найбільш цінні речі, які були в в великій спортивній сумці, забрати в квартиру та передав йому ключі від автомобіля з брелком автосигналізації. Він забрав з автомобіля в квартиру велику спортивну сумку. Після того, як ОСОБА_148 поїхав, він відкривав сумку, оглядав речі - рушницю з оптичним прицілом та пістолет, при цьому усвідомлював, що ці предмети є вогнепальною зброєю, зберігав їх в себе в квартирі до часу їх вилучення співробітниками міліції 9.09.2010 року. Крім того, в автомобілі “Тойота Прадо” оглядав та брав в руки різні речі, які знаходились в автомобілі, який йому залишив ОСОБА_148 . Зокрема оглядав газові пістолети, набої до газових пістолетів, номерний автомобільний знак, інші речі, які були в салоні автомобіля. Розкаюється у вчиненому.
Крім часткового визнання своєї вини ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та не визнання своєї вини ОСОБА_19 , їх вина у встановленому судом підтверджується зібраними та перевіреними на судовому слідстві об'єктивними доказами по справі.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 ,- кримінальна справа відносно якого закрита за ст.6 п.8 КПК України та особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, на ОСОБА_28 та ОСОБА_26 за адресою АДРЕСА_28 наступним:
показами потерпілої ОСОБА_28 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 23.02.2000 року вона перебувала вдома в АДРЕСА_28 . Біля 14 год., відкриваючи двері у квартиру, побачила двох мужчин, які їй видалися підозрілими. Тоді передзвонила сусідці ОСОБА_26 , яку попросила зайти з вказаної причини. Коли ОСОБА_26 зайшла, то повідомила, що на сходовій клітці бачила двох мужчин. Коли взялась за клямку вхідних дверей, то двері різко відчинились і в квартиру увірвались двоє невідомих мужчин. Далі відчула удар по голові, від якого впала на підлогу. Мужчина, який наніс удар, продовжував наносити їй удари по голові. В його руках бачила чорну палицю, щось на зразок міліцейської дубинки. Другий мужчина напав на ОСОБА_26 , однак що він з нею робив, не бачила. Нападники забрали гроші в сумі 19 000 доларів США, які лежали на столі у кухні (т. 3 а.с. 27-29, 103-104, 140-142)
Показами потерпілої ОСОБА_26 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 23.02.2000 року вона перебувала вдома. Приблизно о 14 год. зайшла до сусідки ОСОБА_28 на її прохання, оскільки та в коридорі побачила підозрілих мужчин. У квартирі ОСОБА_28 знову сказала, що у коридорі бачила двох підозрілих мужчин. Тоді остання відчинила двері квартири і в цей момент в квартиру зайшли двоє мужчин. Один з них приставив їй ножа до горла та кинув на підлогу. Другий мужчина напав на ОСОБА_25 , кинувши її на підлогу. (т. 3 а.с. 12-13, 78-80, 159-152).
Показами потерпілого ОСОБА_154 , згідно з якими у лютому 2000 року, прийшовши додому, від дружини ОСОБА_25 довідався, що на неї в квартирі вчинено напад, в ході якого двоє нападників заволоділи коштами в сумі 19 000 доларів США (т. 3 а.с. 160).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого потерпіла ОСОБА_28 підтвердила дані раніше покази та вказала на місце, де нападник наносив їй удари (т. 3 а.с. 143-146).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно з яким потерпіла ОСОБА_26 підтвердила дані раніше покази та вказала на місце, де нападник наносив їй удари (т. 3 а.с. 154-158).
Протоколом пред'явлення фотографій для впізнання, згідно з яким потерпіла ОСОБА_25 серед пред'явлений фотознімків впізнала ОСОБА_12 як особу, яка вчинила на неї напад (т. 3 а.с. 108).
Протоколом пред'явлення фотографій для впізнання, згідно з яким потерпіла ОСОБА_25 серед пред'явлений фотознімків впізнала ОСОБА_10 як особу, яка 23.02.2000 року вчинила на неї напад (т. 3 а.с. 110).
Висновком експерта № 489 від 29.02.2000 року, згідно з яким у потерпілої ОСОБА_28 виявлено наступні тілесні ушкодження: забійну рану правої скроневої ділянки, забій 1 пальця правої кисті, струс головного мозку (т. 3 а.с. 53).
Оскільки явка з повинною обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 по даному епізоду відповідає тим показанням, які вони давали в подальшому в ході досудового слідства та в судовому засіданні, то обставини зазначені в них щодо вчинення злочинів, а саме те, що, що весною 2000 року ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_12 вчинив розбійний напад на квартиру в м. Тернополі, в результаті якого заволоділи коштами в сумі 9 000 доларів США, суд приймає як доказ (т. 3 а.с. 119,120).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно з яким ОСОБА_10 підтвердив свої покази та вказав місце, де зустрівся з ОСОБА_155 , а також розташування квартири, на яку спільно з ОСОБА_12 вчинив розбійний напад. (т. 3 а.с. 127-134).
Протоколом ставки віч-на-віч між обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , під час якої перший підтвердив свої покази. (т. 3 а.с. 124-126).
По епізоду розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_34 за адресою м. Львів-Винники, вул. Жуковського, 22 вина підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_158 доведена наступними доказами.
Показами потерпілої ОСОБА_31 даними в судовому засіданні про те, що у грудні 2001 року о 9.30 год. знаходилась вдома разом з чоловіком ОСОБА_159 , сестрою ОСОБА_160 . Її мати ОСОБА_161 знаходилась у літній кухні. Вона з чоловіком знаходились на другому поверсі будинку. В якийсь момент почули крик ОСОБА_162 , яка знаходилась на першому поверсі будинку і разом з чоловіком спустились сходами на перший поверх будинку, де побачила, як з коридору будинку до них підбіг незнайомий чоловік, обличчя якого закривала маска. В руці в нього був пістолет . В цей же момент через вхідні двері у будинок забіг ще один невідомий у масці, в руці якого був пістолет. Цей невідомий вдарив її чоловіка по голові, від якого той впав на підлогу. Тоді невідомий сказав їй лягти на підлогу, що вона і зробила. Нападники зв'язали їм руки та ноги, після чого затягнули їх у кімнату, де побачила ОСОБА_163 , яка зв'язана лежала на ліжку. Її поклали на ліжко біля ОСОБА_162 , а чоловіка на підлогу. У кімнаті нападники почали вимагати гроші, наносили їм удари, погрожувати розправою. В ході нападу невідомі заволоділи грішми, ювелірними виробами, мобільним телефоном, мисливським патронами. В судовому засіданні повідомила, що впізнає нападників ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 .
Показами потерпілого ОСОБА_32 даними в судовому засіданні про те, що у грудні 2001 року він перебував вдома з дружиною ОСОБА_168 . В той час у них в гостях була сестра ОСОБА_169 - ОСОБА_170 , яка приїхала з Греції. Він з дружиною перебував на другому поверсі будинку, ОСОБА_170 на першому. В якийсь момент почув, що хтось зайшов у будинок, після чого почув крик ОСОБА_162 і з дружиною спустився на перший поверх будинку, де побачив незнайомого мужчину, на обличчі якого була маска. В руці в нього був пістолет типу "Наган". В цей момент почув, що двері у будинок відчинились, і хтось його вдарив ззаду по голові, від чого впав на підлогу. Нападники його та дружину зв'язали та затягнули у кімтану, де була ОСОБА_171 . У кімнаті нападники почали йому наносити удари, вимагаючи гроші. В якийсь момент нападники пішли з будинку. Після цього його, дружину та її сестру розв'язав сусід. Зайшовши у літню кухню, виявили ОСОБА_172 , яка була прикута кайданами до столу, а також зв'язаного ОСОБА_173 . В результаті нападу невідомі заволоділи його мобільним телефоном марки "Тріумф" вартістю 500 грн., автомобільним радаром вартістю 300 грн. та 4 мисливськими патронами вартістю 12 грн.
Показами потерпілої ОСОБА_30 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що у грудні 2001 року приїхала в Україну до своєї сестри, яка проживає у м. Винники Львівської області. 12.12.2000 року, перебувала у будинку, де проживає сестра ОСОБА_31 з чоловіком ОСОБА_174 і матір”ю ОСОБА_175 . Біля 9.30 год. знаходилась на першому поверсі будинку і спала. ОСОБА_169 та ОСОБА_176 знаходились на другому поверсі будинку, мати - у літній кухні. В цей час почула, як відчинились двері у кімнату, де вона перебувала, і побачила, що у кімнату зайшов невідомий чоловік, обличчя якого закривала маска, на руках були рукавиці. Невідомий почав наносити їй удари по тілу, від чого вона почала кричати. Тоді невідомий закрив їй рота, а руки зв'язав. В цей момент почула, як хтось спускається з другого поверху будинку. Через деякий час двоє невідомих завели у кімнату зв'язаних ОСОБА_169 та ОСОБА_177 . Нападники почали їм наносити удари по тілу, погрожувати зброєю, вимагаючи гроші. Один з нападників познімав з неї золоті вироби - два браслети, ланцюжок з кулоном, кульчики з діамантами. Коли нападники покинули будинок, підійшла до вікна і покликала сусіда ОСОБА_178 , який їх всіх розв'язав. Коли забігли у літню кухню, виявили прикуту кайданами до столу маму, а також її брата ОСОБА_34 , який був зв'язаний. В результаті нападу невідомі заволоділи належними їй золотими виробами на загальну суму 27 000 гривень. (т.7 а.с. 15-16).
Показами потерпілої ОСОБА_179 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що в грудні 2001 року вона перебувала в приміщенні літньої кухні. У будинку знаходились її донька ОСОБА_169 з чоловіком ОСОБА_159 , друга донька ОСОБА_170 , яка приїхала в гості з Греції. Біля 10 години з вікна літньої кухні побачила, як через подвір'я до кухні прямує невідомий чоловік, обличчя якого закрите маскою. Вказаний чоловік зайшов у літню кухню, штовхнув її на диван і прикував її руки кайданами до столу. Незнайомець запитав, скільки людей у будинку, на що вона відповіла, що в будинку є дві доньки і чоловік однієї з них. В цей момент через вікно побачила, що до літньої кухні йде її брат ОСОБА_180 . Невідомий заховався за дверми літньої кухні, а коли брат зайшов в середину, то незнайомець накинувся на нього ззаду. Вони почали боротись. На кухню забіг ще один незнайомець у масці і вони вдвох зв'язали брату руки та ноги. Тоді другий незнайомець вийшов з кухні. Коли нападники покинули кухню, то через деякий час її звільнив ОСОБА_181 (т. 7 а.с. 42-44).
Показами потерпілого ОСОБА_34 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що у грудні 2001 року вранці він прийшов до своєї сестри ОСОБА_182 , яка проживає по сусідству. Оскільки переважно вранці вона знаходиться у літній кухні, то відразу ж попрямував туди. Зайшовши у приміщення літньої кухні, побачив, що ОСОБА_161 сидить на дивані. В цей момент ззаду хтось наскочив йому на спину, коли повернувся, побачив, що на нього напав невідомий мужчина, голову і обличчя якого закривала маска, на руках були рукавиці. Через декілька секунд у приміщення літньої кухні забіг ще один мужчина у масці. Вони почали з ним боротись, наносити йому удари по голові і тілу. Нападники повалили його на підлогу і зав'язали йому руки та ноги. Після цього один нападник вийшов з кухні, а через 30-40 хвилин вийшов і другий. Через певний проміжок часу у кухню прийшов ОСОБА_181 - зять ОСОБА_182 , який звільнив їх. (т. 7 а.с. 46-48).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого потерпіла ОСОБА_183 розповіла про обставини вчинення розбійного нападу на неї, вказала місце, де нападник прикував її кайданами; місце, де нападники боролися з ОСОБА_184 (т. 7 а.с. 157-161) Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого потерпілий ОСОБА_176 розповів про обставини вчинення розбійного нападу на нього та інших, вказав місце, де нападник наніс йому удар; кімнату, куди його затягли нападники в подальшому. (т. 7 а.с. 147-151).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого потерпілий ОСОБА_185 розповів про обставини вчинення на нього розбійного нападу і вказав місце, де на нього напав невідомий.( т. 7 а.с. 152-156).
Протоколами пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпіла ОСОБА_186 впізнала ОСОБА_12 , ОСОБА_10 як осіб, що вчинили на неї та інших розбійний напад. (т. 7 а.с. 25,26).
Протоколами пред'явлення предметів для впізнання, згідно яких потерпілі ОСОБА_176 , ОСОБА_31 серед пред'явлених пістолетів системи “Наган”, впізнали револьвер “Наган”, який був у злочинців під час нападу. Вказаний револьвер вилучено на горищі будинку АДРЕСА_29 (місце проживання ОСОБА_10 ) (т. 7 а.с. 37, 38).
Протоколами пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпіла ОСОБА_31 впізнала ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , як осіб, що вчинили на неї та інших розбійний напад. (т.7 а.с. 23,27).
Протоколами пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_176 впізнав ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , як осіб, що вчинили на нього та інших розбійний напад.(т. 7 а.с. 24,28).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_14 розповів про обставини вчинення розбійного нападу на будинок у м. Винники Львівської області, вказав місце розташування даного будинку; вказав місце, де прикував кайданами старшу жінку до столу. (т. 7 а.с. 50-51).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_12 розповів про обставини вчинення розбійного нападу на будинок у м. Винники Львівської області, вказав будинок, де проживає ОСОБА_31 та інші. (т. 7 а.с. 33-36).
При цьому покази ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_20 про те, що останній при вчиненні даного злочину участі не брав, судом до уваги не приймаються, оскільки такі спростовуються наступними доказами:
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, за участю адвоката ОСОБА_187 згідно з яким потерпіла ОСОБА_31 впізнала ОСОБА_158 під № 3 як особу, що вчинили на неї та інших розбійний напад. В даному протоколі адвокат зробив зауваження про те, що на його думку особа під № 2 має зріст 170 см., вагу 70 кг., більше зауважень ні від кого не поступало (т.7 а.с. 72-75).
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_31 вказала на ОСОБА_20 та підтвердила, що вона його впізнає як особу, що разом з іншими підсудними, вчинила на неї та її родичів розбійний напад, вказавши, що дану особу буде пам'ятати все своє життя.
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, за участю адвоката ОСОБА_187 згідно якого потерпілий ОСОБА_176 впізнав ОСОБА_158 під №2 як особу, що вчинила на нього та інших розбійний напад. В даному протоколі адвокат зробив зауваження про те, що представлені особи для впізнання, різного зросту і різної ваги, потерпілому ОСОБА_188 про зовнішній вигляд ОСОБА_20 могла розказати його дружина ОСОБА_31 , з якою проводилась аналогічна слідча дія 4 травня 2005 року. (т. 7 а.с. 78-81).
Судом встановлено, що відповідно до протоколів пред'явлення особи для впізнання представлені особи для впізнання були приблизно однакового зросту та приблизно однакової ваги. Крім цього серед представлених осіб для впізнання потерпілому ОСОБА_188 одна особа була інша, ніж була представлена потерпілій ОСОБА_168 . Тому на думку суду, вказана слідча дія відповідає вимогам КПК України та приймається судом як доказ.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно з яким ОСОБА_10 розповів про обставини вчинення розбійного нападу на будинок у м. Винники Львівської області, вказав будинок, в якому проживає ОСОБА_31 та інші., повідомив, що з ними був мужчина на ім'я ОСОБА_129 (т. 7 а.с. 29-32).
Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_10 в присутності свого захисника ОСОБА_7 вказав на фотознімок ОСОБА_158 і показав, що вказана особа схожа на мужчину по імені ОСОБА_129 , спільно з яким він вчинив розбійний напад на ОСОБА_31 та інших.(т. 7 а.с. 63-64).
По епізоду вчинення розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України та трьома невстановленими слідством особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, на ОСОБА_35 в м. Ходорів Жидачівського району Львівської області, наступним:
Показами потерпілого ОСОБА_35 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що він зареєстрований як приватний підприємець та надає послуги по перевезенню посилок з Італії в Україну. Так, 03.12.2001 року він перетнув кордон України на автомобілі марки “Мерседес-бенц”, дн НОМЕР_10 . При в”їзді в м. Ходорів побачив автомобіль марки ВАЗ-2105 білого кольору, біля якого стояли мужчини у форменому одязі працівників міліції та податкової міліції. Вказані мужчини жезлом наказали йому зупинитись. Коли зупинився, мужчини у формі підійшли до автомобіля, і один з них попросив показати документи. Коли нахилився до бардачка, щоб взяти документи, то відчув удар по голові. Тоді до мікроавтобуса підбігло ще декілька нападників і почали його витягувати з салону автомобіля. З метою захисту схопив кухонного ножа, яким наніс комусь з нападників удар, від чого зламався ніж. Тоді нападники викинули його з салону автомобіля і поїхали. В подальшому мікроавтобус виявили на дорозі між селами Городище і Рудківці Жидачівського району. В результаті нападу нападники заволоділи посилками на загальну суму 20 000 грн., його майном: набором ключів вартістю 400 грн., мобільним телефоном марки “Моторола” вартістю 300 грн., а також пошкодили майно на загальну суму 300 грн. (т. 4 а.с. 47-48, 61-63, 84-86, 125-127).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно з яким потерпілий ОСОБА_37 підтвердив дані раніше покази та вказав місце, де на нього було вчинено розбійний напад. (т.4 а.с. 88).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно з яким потерпілий ОСОБА_37 серед пред'явлених осіб впізнав ОСОБА_23 як особу, яка схожа на нападника, що вчинив на нього напад 03.12.2001 року (т.4 а.с. 111-112).
Очною ставкою між потерпілим ОСОБА_189 та ОСОБА_23 , згідно з яким перший підтвердив дані раніше покази, розповівши про обставини вчинення на нього 03.12.2001 року розбійного нападу. ОСОБА_23 , прослухавши покази потерпілого, відмовився давати будь-які покази (т. 4 а.с. 113-114).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно з яким обвинувачений ОСОБА_10 підтримав дані раніше покази та вказав місце, де спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та іншими особами вчинив напад на мікроавтобус марки “Мерседес-бенц” та водія (т. 4 а.с. 72-75).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно з яким обвинувачений ОСОБА_12 підтримав дані раніше покази та вказав місце, де спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_10 та іншими особами вчинив напад на мікроавтобус марки “Мерседес-бенц” та водія (т. 4 а.с. 80-83).
Очною ставкою між обвинуваченими ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , в ході якої перший розповів про обставини вчинення розбійного нападу на автомобіль-бус в м. Ходорові. ОСОБА_23 підтримав покази ОСОБА_12 , аналогічною очною ставкою між обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 92-95, 98-102).
Показами свідка ОСОБА_190 дані ним на досудовому слідстві та перевірені в судовому засіданні про те, що взимку, можливо 04.12.2001 року вночі, можливо між 3 та 4 годинами він пробудився, почувши крик невідомого йому мужчини, який кілька разів вигукнув «відкрийте». Вказаний мужчина віком біля 40 років стояв біля вхідної хвіртки на подвір'ї будинку, в якому він проживає по АДРЕСА_30 . Зрозумівши, що щось трапилось, він вийшов з будинку на вулицю і побачив вказаного мужчину, який не дивлячись на зимову пору був лише в одних шкарпетках на ногах. На його запитання мужчина повідомив, що на нього напали невідомі йому особи, які зупинили його мікроавтобус неподалік м.Ходорів. Зрозумівши, що вказаного мужчину пограбовано, він по телефону зв'язався з черговою частиною Жидачівського РВ і повідомив про вказану подію (т. 4 а.с.97).
Висновком експерта № 2007 від 17.06.2005 року, згідно з яким при огляді гр. ОСОБА_35 на його голові виявлено рубці, які являються слідами загоєних ран у минулому, не виключено, що вони могли виникнути у грудні 2001 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження (т. 4 а.с. 143-144).
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст. 6 КПК України, на ОСОБА_38 в АДРЕСА_13 , наступним:
Показами потерпілого ОСОБА_38 даними ним на досудовому слідстві та перевірені в судовому засіданні про те, що 28.01.2002 року біля 16 год. 30 хв. виходив з будинку АДРЕСА_13 , його хтось ззаду вдарив по голові, і три нападники викрутили йому руки назад і одягли кайданки, посадили в автомобіль і кудись повезли. Нападники вимагати в нього гроші, катували його розпеченою праскою, погрожували вбивством сина та залякувати подальшими тортурами. Силою утримували його 3дні, били, залякували, завезли в якийсь бункер. Також підтримав дані на досудовому слідстві пояснення про те, що один з нападників витягнув пістолет, яким почав йому погрожувати вбивством. Нападник вистрілив з пістолета йому в ногу гумовою кулею, а далі вчинив ще один постріл, однак не попав. Після цього один нападник схопив його за голову, другий насильно відкрив рота, а третій один за одним плоскогубцями вирвав йому чотири зуба, вимагаючи гроші. Тоді після деякої перерви один з нападників плоскогубцями вирвав йому ніготь вказівного пальця правої руки, а також плоскогубцями схопив палець і розтрощив його. На наступний день вранці нападники завели його у погріб будинку, де припнули кайданками до якоїсь труби, наносили йому удари по тілу та продовжуючи вимагати гроші. Потім повели в ліс, де зв'язали руки і ноги, штовхнули в яму і почали закопувати. Коли його закопали повністю, почув голоси нападників про те, що його потрібно витягти. Витягнувши з ями, посадили в автомобіль, відвезли назад у будинок. Через деякий час вивели з підвалу, завели у кімнату, дали води, щоб помитись, та одяг, щоб переодягнутися. Після цього його відвезли на трасу біля м. Новий Розділ, де пересадили у власний автомобіль і наказали їхати додому. (т.5 а.с.21-102, 233).
Показами свідка ОСОБА_191 даними на досудовому слідстві та перевірені в судовому засіданні про те, що в день нападу вона була в квартирі, яку для неї з сестрою винаймав ОСОБА_192 , що по АДРЕСА_13 , він вийшов з квартири і вже не повернувся (т.5 а.с.103-106). Аналогічними показами свідків ОСОБА_193 (т.5 а.с.125-132).
Показами свідка ОСОБА_194 даними в судовому засіданні про те, що підсудніх вона не знає, обставин справи вже не пригадує, ті покази, які вона давала на досудовому слідстві підтримує, більше нічого додати не може. На досудовому слідстві свідок ОСОБА_194 повідомила про те, що 28 січня 2002 року приблизно біля 16 год. вона прийшла до своїх дворідної сестер ОСОБА_191 та ОСОБА_193 в АДРЕСА_13 (квартири не пригадує). В даній квартирі був також її знайомий ОСОБА_195 . Заходячи в під'їзд вона побачила, що біля автомобіля ОСОБА_196 стоять два незнайомих їй хлопця, як виглядали та як були одягнуті вона не зауважила оскільки хлопці стояли до неї спиною. В квартирі вона про це сказала ОСОБА_197 , на що він відповів що в автомобілі залишив телефон та особисті речі, одягнувся і вийшов з квартири. Наступний раз вона бачила ОСОБА_196 приблизно в березні-квітні 2002 року (т. 5 а.с. 133-137).
Показами свідка ОСОБА_198 даними на досудовому слідстві та перевірені в судовому засіданні про те, що з 28.01.2002 року її чоловіка ОСОБА_196 не було 3 дні, повернувся він побитий, з вогнепальними пораненнями (т. 5 а.с. 147-155), аналогічними показами даними на досудовому слідстві та перевіреними судом свідка ОСОБА_199 (т. 5 а.с. 156-160).
Показами свідка ОСОБА_200 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що одного дня в кінці січня 2002 року до нього двічі дзвонив ОСОБА_192 та попросив позичити 10 000 доларів США, оскільки, йому терміново потрібні гроші. Він відповів, що таких грошей не має. Для чого потрібні гроші ОСОБА_192 не пояснював. (т. 5 а.с. 161-168).
Показами ОСОБА_23 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що у 2000 чи 2002 році ним, ОСОБА_201 , ОСОБА_111 , ОСОБА_202 та ОСОБА_203 в одному з будинків м. Львова було вчинено напад на мужчину з м. Новий Розділ. Він, ОСОБА_204 та ОСОБА_112 у під”їзді вказаного будинку вчинили напад на мужчину, в ході якого він або ОСОБА_204 вдарив потерпілого металічною палкою по голові. Мужчину вивели з під”їзду будинку, посадили в його ж автомобіль марки “Хонда-Цивік” і відвезли в квартиру, де в той час проживав ОСОБА_205 . Це навпроти залізничного вокзалу. У квартирі почали вимагати у потерпілого 30 000 доларів США і по черзі наносити йому удари, оскільки той відповідав, що грошей не має. Протримавши мужчину у квартирі всю ніч, на наступний день відвезли його на територію Яворівського полігону, де посадили у якийсь бункер і знову били. ОСОБА_204 при цьому вистрілив мужчині гумовою кулею у ногу. Далі, відвезли мужчину на його дачу, яка розташована поблизу, де посадили у підвал. На третю добу мужчину вивезли у ліс, щоб налякати. Для цього викопали яму, в яку кинули потерпілого і почали закопувати, однак той продовжував говорити, що грошей у нього не має. Тоді його викопали і відвезли назад у будинок, де дали йому змогу помитись. Після цього мужчину на його ж автомобілі відвезли поблизу м. Новий Розділ, де залишили. (т. 2 а.с. 32-33).
Висновком експерта № 1729 від 07.08.2002 року, згідно якого на момент проведення експертизи у ОСОБА_196 виявлені рубці в працій тім'яній ділянці, на передній черевній стінці і лівій здухвинній ділянці, в правій лопатковій ділянці, на тильній поверхні правої кисті, на правій нозі, рубець і деформація нігтьової пластинки 2 пальця правої кисті, які у сукупності відносяться до легкого тілесного ушкодження (т.5 а.с. 114-117).
Протоколами відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_10 вказав місце, де спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 вчинили напад на ОСОБА_38 ; ОСОБА_12 вказав місце, де спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 вчинили напад на ОСОБА_38 , вказали місце розташування квартири, де утримували ОСОБА_38 (т. 5 а.с. 256, 257).
Очною ставкою між ОСОБА_12 та потерпілим ОСОБА_206 , під час якої перший вказав на ОСОБА_38 як на особу, на яку 28.01.2002 року спільно з ОСОБА_207 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 вчинив напад у Сихівському масиві м. Львів. Під час очної ставки ОСОБА_208 підтримав дані раніше покази та розповів про обставини побиття його біля будинку АДРЕСА_13 , про обставини його катування нападниками та вимагання грошей, а також незаконного позбавлення волі протягом 28.01-01.02.2002 року. Прослухавши покази ОСОБА_38 , ОСОБА_12 з ними погодився, однак заявив, що участі в його побитті не приймав. Це робили ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (т. 5 а.с. 262-266).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого ОСОБА_10 серед пред'явлених мужчин впізнав ОСОБА_38 як особу, на яку спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_12 вчинив напад. (т. 5 а.с 243).
Протоколом пред'явлення предметів для впізнання, згідно якого ОСОБА_208 серед пред'явлених золотих ланцюжків впізнав золотий ланцюжок, який нападники забрали у нього. Вказаний ланцюжок був вилучений у ОСОБА_12 (т. 5 а.с. 234).
Протоколом пред'явлення предметів для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_198 серед пред'явлений ланцюжків із жовтого металу впізнала ланцюжок ОСОБА_120 . Вказаний ланцюжок був вилучений у ОСОБА_12 (т. 5 а.с. 248).
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст. 6 КПК України, на потерпілих ОСОБА_209 та ОСОБА_39 по АДРЕСА_15 вина підсудного ОСОБА_10 доводиться наступним:
Показами потерпілого ОСОБА_39 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, про те, що 24.03.2002 року біля 20.30 год. він перебував з дружиною вдома. В цей момент почув з вулиці гавкіт собаки і виглянувши у вікно, побачивши біля хвіртки незнайомого хлопця. Коли підійшов до вхідних дверей та відчинив їх, то в цей момент його хтось вдарив по голові, від чого втратив свідомість. Прийшовши до тями, побачив у кімнаті двох невідомих чоловіків у масках, один тримав його за руки, другий наносив удари і запитував, де гроші. Незнайомцям сказав, де лежать гроші в сумі 3 000 гривень та 250 доларів США. В результаті нападу невідомі заволоділи вказаними грішми, ювелірними виробами та предметами з золота: ланцюжком вартістю 400 грн., ланцюжком вартістю 400 грн., кулоном у вигляді “Матері Божої” вартістю 450 грн., кулоном у вигляді шестигранника вартістю 450 грн., корпусом до годинника вартістю 2 000 грн., монетою номіналом 20 доларів США вартістю 2 000 грн., монетою вартістю 1 000 грн., печаткою з каменем чорного кольору вартістю 800 грн., обручкою вартістю 300 грн., обручкою вартістю 300 грн.; порохотягом марки “Сіменс” вартістю 200 грн., телефоном марки “Панасонік” вартістю 500 грн., праскою вартістю 86 грн., газовим пістолетом марки “Компакт МЕ 38” вартістю 600 грн., пневматичним пістолетом марки “ІЖ-53М23 вартістю 300 грн., пневматичною гвинтівкою вартістю 500 грн., трьома мисливськими ножами вартістю 500 грн. - всього на загальну суму 13 116 грн., а також автомобілем марки “Мітсубісі-Галант”, дн НОМЕР_2 , вартістю 26 000 гривень. (т. 21 а.с. 21).
Показами потерпілої ОСОБА_40 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, про те, що 24.03.2002 року разом з чоловіком перебувала вдома. Приблизно о 21 год. почула стукіт у двері і чоловік пішов їх відчиняти. Після цього, у кімнату, де вона знаходилась, забіг мужчина у масці, який наказав повернутись обличчям до стіни і зв'язав їй за спиною руки. У кімнату забіг ще один невідомий у масці. З другої кімнати чула шум, з якого зробила висновок, що б”ють її чоловіка. В ході нападу невідомі заволоділи їхнім майном на загальну суму 40 000 гривень. (т. 21 а.с. 28) .
Показами свідка ОСОБА_210 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, про те, що згідно яких 24.03.2002 року ввечері перебувала вдома. Біля 22.15 год. почула стукіт у двері, а коли їх відчинила, то побачила сусіда ОСОБА_211 , який був весь в крові, руки зв”язані. Вона розв'язала йому руки, після чого викликали працівників міліції. Потім побігла до будинку ОСОБА_212 , де виявила зв'язану ОСОБА_213 , яку звільнила. Потерпілі розповіли, що на них вчинено розбійний напад невідомими особами (т. 21 а.с. 29).
Висновком експерта № 768 від 04.04.2005 року, про те, що у гр. ОСОБА_39 згідно представлених медичних документів виявлено: синці на голові, на лівому плечі та передпліччі, в ділянці правого ліктьового суглоба, на лівій гомілці, на правій гомілці, рани в потиличній ділянці, на лівій гомілці, садна в ділянці ліктьового суглобу, в ділянці правого ліктьового відростка, які могли виникнути 24.03.2002 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження (т. 21 а.с. 57).
Незважаючи на покази в судовому засіданні підсудного ОСОБА_10 , в яких він не визнає вини по даному епізоду, його вина, крім вищенаведених доказів, підтверджується наступним:
Показами ОСОБА_23 даними на досудовому слідстві про те, що 24.03.2002 року він спільно з ОСОБА_201 та ОСОБА_202 вчинив напад на будинок по АДРЕСА_12 , де в масках напали на мужчину і жінку, зв'язали їх. З будинку забрали гроші, золоті вироби, а також автомобіль марки “Містсубісі-Галант” (т. 2 а.с. 22-90).
Очною ставкою між обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_23 , згідно з якою ОСОБА_23 підтримав дані ним покази. (т. 2 а.с. 98-102).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_10 за участю його захисника ОСОБА_7 , згідно з яким ОСОБА_10 розповів про обставини вчинення розбійного нападу на будинок АДРЕСА_15 , вказавши місце розташування вказаного будинку. Жодних зауважень до протоколу від підсудного чи його адвоката не поступало (т. 21 а.с. 43-52).
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, на сім”ю ОСОБА_214 в смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області, доводиться наступними доказами:
Показами потерпілого ОСОБА_46 , даними в судовому засіданні про те, що 9 років тому був здійснений на нього розбійний напад. Це було під вечір, хтось подзвонив та попросив поміняти йому 10 доларів США. Він відкрив двері, забігли люди в масках, їх було 3-4 чоловіки та той, що просив поміняти гроші. Один з них був з пістолетом, інший з ножем. Почалась бійка, тоді йому приставили ніж, зав”язали руки скотчем і вдарили по голові, зв”язали жінку і дитину. Вимагали та забрали гроші, золото. В судовому засіданні пояснив що впізнає ОСОБА_165 , ОСОБА_164 , ОСОБА_166 , з якими на досудовому слідстві проводились слідчі дії, відтворення обстановки та обставин події. Повністю підтримує покази дані на досудовому слідстві. Цивільний позов не заявляв (т. 6 а.с. 32-38, 185-186).
Показами потерпілої ОСОБА_47 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, про те, що 03.04.2002 року біля 20 години перебувала з чоловіком і сином вдома. Через деякий час у двері квартири хтось постукав. Чоловік відчинив двері. На порозі стояв незнайомий молодий мужчина. Коли чоловік, відчинивши двері, пішов по коридору у глиб квартири, побачила, як у квартиру забігли невідомі в масках. Нападники зв'язали їй руки і ноги клейкою стрічкою та почали обшукувати квартиру, запитували де лежать гроші та дорогоцінності. З іншої кімнати чула шум бійки. Один з нападників зірвав у неї з шиї два золотих ланцюжка загальною вартістю 1 400 гривень. В результаті нападу невідомі заволоділи коштами в сумі 1 500 доларів США, 7 000 гривень, золотими виробами - двома золотими ланцюжками вартістю 1 400 гривень, обручкою вартістю 120 гривень, трьома перстнями вартістю 510 грн., трьома мобільними телефонами вартістю 1 930 гривень, ножем вартістю 25 гривень (т.6 а.с.40-42, 178-180).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно з яким потерпілий ОСОБА_215 розповів про обставини вчинення на нього та його сім”ю розбійного нападу; вказав місця, де наносили йому тілесні ушкодження та місце, де знаходились гроші, якими заволоділи нападники. (т. 6 а.с. 190-193). Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого потерпіла ОСОБА_216 розповіла про обставини вчинення розбійного нападу на неї та її сім”ю; вказала місця, де нападники наносили їй тілесні ушкодження, а також, де знаходились викрадені золоті вироби (т. 6 а.с. 187-189).
Висновком експерта № 148-д від 20.05.2002 року, згідно з яким у ОСОБА_46 виявлені тілесні ушкодження: забійна рана в тім”яній ділянці справа; садно та синці на грудній клітці, синці на поперековій ділянці, в ділянці нігтьової фаланги другого пальця правої кисті. Садно та синці відносяться до легких тілесних ушкоджень, забійна рана - до легких з короткочасним розладом здоров”я (т. 6 а.с. 45).
Висновком експерта № 212 від 20.05.2002 року, згідно з яким у ОСОБА_47 виявлено тілесні ушкодження: забійна рана на нижній повіці правого ока, синець навколо правого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 6 а.с. 47).
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, зокрема Рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Шабельник проти України», у якому судом зроблено висновок про те, що «згідно зі статтею 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), як правило, вже на початку поліцейських допитів обвинуваченому має надаватися можливість користуватися допомогою захисника. Права захисту буде в принципі непоправно порушено, якщо при засудженні його судом використовуватимуться викривальні показання, отримані під час допиту без присутності захисника», суд не приймає як докази протоколи пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно яких ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_10 , ОСОБА_217 , ОСОБА_12 як осіб, спільно з якими протягом 2000-2004 років вчиняв розбійні напади, зокрема у смт. Вигода Івано-Франківської області (т.1 а.с.139,140,141), протоколи пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_10 , ОСОБА_217 , ОСОБА_12 як осіб, спільно з якими протягом 2000-2004 років вчиняв розбійні напади, зокрема у смт. Вигода Івано-Франківської області (т.1 а.с.142,143,144), явку з повинною ОСОБА_14 (т.6 а.с.96), протокол відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_14 вказав місце розбійного нападу на валютника (т. 6 а.с. 112), протокол очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , згідно якої перший розповів про обставини вчинення розбійного нападу в смт.Вигода, а ОСОБА_14 підтримав його покази (т.1 а.с.126-129), зізнавальні покази обвинуваченого ОСОБА_16 (т.1 а.с.122-124), оскільки такі на думку суду, були добуті на досудовому слідстві з порушенням обвинувачених права на захист.
Так, в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_16 , ОСОБА_14 пояснили, що дані слідчі дії були проведені з застосуванням фізичного та психічного насильства з боку працівників міліції, а також без участі захисників. Протоколи про відмову від захисників підписували також у зв'язку з застосуванням до них фізичного насильства. Свою причетність до злочинів по даному епізоду ОСОБА_16 та ОСОБА_14 заперечили.
Оскільки вказані вище слідчі дії з обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_14 були проведені без захисників, носять зізнавальний характер, в ході судового розгляду підсудними заперечувались обставини вчинення злочинів, які відображені у вищезазначених документах, то такі судом як доказ не приймаються.
Разом з тим, незважаючи на покази в судовому засіданні підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 в яких вони не визнають вини по даному епізоду, однак погодились на дослідження показів осіб що не з'явились в судове засідання, які ті давали на досудовому слідстві, їх вина підтверджується наступним:
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.03.2005року, згідно якого ОСОБА_10 вказав місце розбійного нападу на валютника. Перед проведенням даної слідчої дії, ОСОБА_10 відмовився від участі захисника, про що слідчим був складений протокол посвідчений захисником ОСОБА_7 (т. 6 а.с.104, 105-107).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_12 вказав місце розбійного нападу на валютника. Перед проведенням даної слідчої дії, ОСОБА_12 відмовився від участі захисника, про що слідчим був складений протокол посвідчений захисником ОСОБА_218 (т. 6 а.с. 108-110).
Показами ОСОБА_219 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, про те, що перебуваючи у м. Львові, їздив з ОСОБА_14 в м. Долину Івано-Франківської області. Під час поїздки, проїжджаючи м. Вигоду, ОСОБА_14 вказав на будинок, розказавши при цьому, що спільно з своїми знайомими ОСОБА_220 , ОСОБА_221 і ОСОБА_222 вчинив напад на квартиру валютника в цьому будинку, в ході якого забрали гроші в сумі 5 чи 10 тисяч доларів США (т. 1 а.с. 65-68).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_215 впізнав ОСОБА_12 як особу, що звернулась до нього з проханням поміняти 10 доларів США безпосередньо перед нападом (т. 6 а.с. 102).
Очною ставкою між потерпілим ОСОБА_223 та ОСОБА_12 , згідно якої потерпілий вказав на ОСОБА_12 як на особу, яка звернулась до нього з проханням поміняти 10 доларів США перед нападом, а також розповів про обставини вчинення на нього та його сім”ю розбійного нападу. Прослухавши покази ОСОБА_46 , ОСОБА_12 в присутності свого адвоката ОСОБА_224 підтримав їх. (т.6 а.с. 103).
Крім наведеного вище, слід зазначити, що при допиті 5.03.2005 р. ОСОБА_225 пояснив, що з ОСОБА_226 познайомився років 10 тому назад, коли ОСОБА_227 лежав у лікарні у смт.Вигода Долинського району. Через декілька років ОСОБА_227 приїхав до нього та попросив, щоб він- ОСОБА_225 знайшов йому кімнату у санаторії, який знаходиться у с.Новий Мізин. Він знайшов ОСОБА_228 кімнату та познайомив його із посадовими особами санаторію. Потім через деякий час ОСОБА_227 приїхав зі своїми знайомими на Новий рік. ОСОБА_227 передзвонив на мобільний та домовились про час та місце зустрічі. В домовлений день та час приїхав ОСОБА_227 на автомобілі ВАЗ 2109 сірого кольору з невідомим хлопцем. ОСОБА_227 запитався чи не знає він хлопця на ім”я ОСОБА_229 . Він - ОСОБА_230 відповів, що знає цього хлопця. Тоді ОСОБА_227 сказав показати де той хлопець живе. Поїхали в смт.Вигода, до будинку де живе цей хлопець, по АДРЕСА_17 . ОСОБА_227 запитав чим займається цей ОСОБА_229 , він відповів що займається обміном валюти. Після цієї зустрічі, через півтора місяці ОСОБА_227 знову подзвонив і повідомив, що хоче зустрітись та назначив зустріч в с.Тяпче Долинського району. У вказаний день та час він приїхав у с.Тяпче на своєму автомобілі ВАЗ 2107. Через деякий час до нього під”їхала автомашина ВАЗ 2109 з якої вийшов ОСОБА_227 , який сказав, що їм потрібно в смт. Вигода і сказав щоб він відвіз на своєму автомобілі. Він запитався, чому ОСОБА_227 не хоче їхати на автомобілі яким приїхали, на що ОСОБА_227 відповів, що в них проблеми з карбюратором. Як з”ясувалось ОСОБА_227 приїхав не один, в автомобілі було ще троє незнайомих хлопців. Автомобіль ВАЗ 2109 залишили на подвір”ї місцевої мешканки, яка дозволила поставити машину. Після цього він їх повіз в смт.Вигода. Не доїжджаючи смт.Вигода ОСОБА_227 попросив зупинитись і розвернутись, сказав зачекати його. Всі четверо вийшли з автомашини і нічого не кажучи пішли в напрямку смт.Вигода. Коли він - ОСОБА_225 почав розвертатись спустило колесо на його автомобілі і він став його міняти на запаску. Коли закінчував міняти колесо, то побачив ОСОБА_231 з хлопцями, в руках одного з них був якійсь пакет. Після цього всі сіли в його автомашину і він підвіз їх до с.Тяпче, де знаходився автомобіль ВАЗ 2109. Коли під”їхали, троє хлопців вийшли з машини і пішли до ВАЗ 2109, а ОСОБА_227 залишився і сказав їхати за ними. По дорозі з ОСОБА_16 не розмовляв, той лише попросив довезти до с. Лісовичи. Не доїзжаючи с.Лісовичі водій ВАЗ 2109 повернув у ліс, він їхав за ним з ОСОБА_232 . Заїхавши в ліс на 100 м їх автомобіль розвернувся і зупинився. Теж саме зробив і він. ОСОБА_227 вийшов з автомашини і сказав почекати. За хвилин 20 ОСОБА_227 повернувся і дав йому гроші, при цьому ОСОБА_227 сказав, що він заробив ці гроші. Вдома перерахував, виявилось 1500 грн. Він не знав, що ОСОБА_227 з хлопцями йде грабувати квартиру Василя “валютчика”. ОСОБА_227 в нього не питався чи має він на прикметі осіб яких можна пограбувати (т.6 а.с. 128-129).
Вироком Франківського районного суду м.Львова від 02-04 вересня 2013 року, встановлено, що ОСОБА_225 , 3.04.2002 року, достовірно знаючи про вчинення ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , особою матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, у складі банди, з корисливих мотивів, озброєного нападу на квартиру АДРЕСА_16 , тобто вчинення ними особливо тяжкого злочину, надав членам банди після вчинення злочину належний йому транспортний засіб, чим вчинив заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжкого злочину. В цій частині ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2014 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст. 6 КПК України, на сім”ю Котовських в с. Калинівка Яворівського району Львівської області,їх вина доводиться наступним:
Показами потерпілої ОСОБА_48 , даними на досудовому слідстві та перевірені судом про те, що на неї був здійснений напад, під час якого нападники, душили її та її маму, вимагали 5 000 доларів США, порізали їй пальці, забрали 300доларів США та золоті вироби: три ланцюжки, медальйон, обручкою та кулоном. Всього вона бачила трьох нападників, описати чи впізнати їх не зможе так як нападники були в масках. (т. 21 а.с. 109-111).
Показами потерпілої ОСОБА_49 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що одного дня наприкінці березня 2002 року перебувала разом з донькою вдома. Біля 22 години у будинок забігло двоє невідомих мужчин в масках на обличчях. Нападники вимагали гроші. Один з нападників завів доньку у іншу кімнату, де їх сім”я зберігала гроші. Через деякий час нападники пішли геть. В результаті нападу невідомі заволоділи коштами в сумі 300 доларів США та золотими виробами (т. 21 а.с. 115).
Показами потерпілої ОСОБА_50 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що одного дня наприкінці березня 2002 року перебувала вдома. Біля 22 години зайшла у приміщення літньої кухні, щоб помитись. У цей момент у літню кухню забігло двоє невідомих чоловіків, одягнені у маски. Один з них запитав, чи є батьки. Відповіла, що мати у будинку, а батько пішов до сусідів. Тоді один з мужчин зв'язав їй руки та ноги, один з нападників залишився в приміщенні кухні, а другий вийшов. В якийсь момент у літню кухню зайшов батько і нападник почав з ним боротись. У кухню забіг ще один нападник і вони вдвох, поборовши батька, зв'язали йому руки та ноги. Через деякий час нападники пішли (т. 21 а.с.121).
Показами потерпілої ОСОБА_233 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, про те, що одного дня в кінці березня 2002 року, приблизно о 22 год., перебувала вдома. В будинку були ще мати і бабуся. Батько в той момент пішов до сусідів. Мати і бабуся дивились телевізор, а вона спала у своїй кімнаті. Прокинулась від шуму, а також почула, що у сусідній кімнаті розмовляють невідомі і плаче мати. Зрозумівши, що на їх будинок вчинено напад, вискочила через вікно і побігла до сусідів, де знаходився батько, якому розповіла про вищеописане, він відразу ж побіг додому. Жодного з нападників вона не бачила, скільки їх було їй невідомо ( т. 21 а.с.123).
Показами потерпілого ОСОБА_51 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що одного дня наприкінці березня 2002 року, біля 22 години, перебував у сусіда. В цей момент до сусіда забігла донька ОСОБА_234 і повідомила, що на їх будинок напали невідомі. Він відразу ж побіг додому, а коли забіг у приміщення літньої кухні, побачив невідомого мужчину, обличчя якого закривала маска. Невідомий був одягнутий у чорний одяг. В цей момент відчув сильний удар по голові і впав на підлогу. Далі відчув, як двоє осіб почали його бити по тілу, зв'язали йому руки та накрили покривалом. При цьому нападники запитували, де у будинку знаходяться гроші. Через 10-15 хвилин невідомі пішли. В результаті нападу невідомі заволоділи коштами в сумі 300 доларів США та золотими виробами (т. 21 а.с. 118).
Незважаючи на покази в судовому засіданні підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_12 в яких вони не визнають вини по даному епізоду, їх вина крім вищенаведених доказів підтверджується наступним:
Показами ОСОБА_10 даними ним на досудовому слідстві за участю адвоката ОСОБА_7 в яких він визнав свою участь у нападі на сім'ю ОСОБА_235 в с.Калинівка Яворівського району Львівської області (т.21 а.с.124).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_10 від 28 лютого 2005 року, згідно якого вказав місце розташування будинку, на який був вчинений напад, вказав місце, де утримував дівчину в ході нападу. Дана слідча дія була проведена з участю захисника ОСОБА_236 адвокати ОСОБА_7 . Жодних зауважень на дану слідчу дію ні від обвинуваченого ні від його адвоката не поступило (т. 21 а.с. 125).
Показами ОСОБА_12 даними ним на досудовому слідстві за участю адвоката ОСОБА_224 в яких він визнав свою участь у нападі на сім'ю ОСОБА_235 в с.Калинівка Яворівського району Львівської області (т.21 а.с.128).
По даному епізоду, органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , які на думку слідства, разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у будинку, що в селі Калинівка Яворівського району Львівської області знаходиться велика сума грошей.
На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_14 , будучи озброєним невстановленою слідством вогнепальною зброєю, ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , будучи озброєним газовим пістолетом, та ОСОБА_24 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, наприкінці березня 2002 року автомобілем марки ВАЗ-2109, під керуванням ОСОБА_10 , та автомобілем марки “Опель”, піл керуванням ОСОБА_14 , прибули у село Калинівка. На виконання заздалегідь розробленого плану, перед в”їздом у дане село, ОСОБА_14 вказав ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та ОСОБА_24 вище вказаний будинок.
Після цього, діючи у складі банди та за попереднім зговором між собою, з корисливих мотивів, з наміром заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 прибули до будинку сім”ї Котовських, що в с.Калинівка Яворівського району Львівської області.
В подальшому, у період з 22 год. 30 хв. до 23 год. 00 хв. наприкінці березня 2002 року, згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , будучи озброєним газовим пістолетом, та ОСОБА_24 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, одягнуті у саморобні маски, незаконно проникли на територію господарства сім”ї Котовських, що у селі Калинівка, а ОСОБА_14 залишився на вулиці з метою попередити учасників нападу про можливу небезпеку.
Після цього, ОСОБА_24 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 через вхідні двері незаконно проникли у будинок, що за вказаною адресою. В приміщенні якого, ОСОБА_16 , ОСОБА_24 та ОСОБА_12 зв'язали руки та ноги потерпілої ОСОБА_48 , з метою подолання опору з боку потерпілої, позбавлення її можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, руками стискали шию останньої, кидали на тверді поверхні, наносили численні удари по тілу, за допомогою ножиць різали пальці потерпілої, чим умисно заподіяли потерпілій тілесні ушкодження, а також зв”язали руки та ноги потерпілої ОСОБА_49 , при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування. В той же час, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, через вхідні двері незаконно проник у літню кухню господарства сім”ї Котовських, що у с. Калинівка, де з застосуванням фізичного та психічного насильства, небезпечного для життя та здоров”я до ОСОБА_50 , та з погрозами застосування такого насильства, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілої в момент заподіяння та створило реальну загрозу для її життя в момент застосування. Після цього, ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_16 , який прийшов на допомогу, з метою подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи та покликати на допомогу, з метою безперешкодного незаконного заволодіння чужим майном з подальшим оберненням на свою користь та користь інших учасників, в приміщенні літньої кухні, напали на ОСОБА_51 , якого кинули на тверду поверхню, нанесли численні удари по його голові і тілу та зв'язали його руки, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування. Крім цього, в ході розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_24 ,-кримінальна справа відносно якого закрита за п.8ст.6КПК України, висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , - кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст. 6 КПК України, ОСОБА_16 та ОСОБА_12 заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_52 та ОСОБА_48 : грошовими коштами в сумі 100 грн. та 300 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на кінець березня 2002 року становить 1 596, 72 грн.; ювелірними виробами з золота - ланцюжком вартістю 190 грн., ланцюжком вартістю 300 грн., ланцюжком вартістю 420 грн., кулоном з зображенням Діви Марії вартістю 150 грн., обручкою вартістю 80 грн., кулон у вигляді троянди вартістю 150 грн., всього на загальну суму 2 906, 75 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою, чим завдали потерпілими ОСОБА_52 та ОСОБА_53 значної шкоди.
Однак, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 ,- кримінальна справа відносно якого закрита за п.8 ст.6 КПК України, не вдалось викрасти грошові кошти та інше майно у особливо великих розмірах з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах у наведеному будинку у сім”ї Котовських не змогли віднайти чи отримати від потерпілих.
Таким чином, на думку органу досудового слідства, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 своїми діями вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою группою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, тобто злочин, передбачений ст.187 ч.4 КК України.
На підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_16 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено такі докази: покази потерпілих ОСОБА_48 (т. 21 а.с. 109-111), ОСОБА_233 ( т. 21 а.с.123), ОСОБА_49 (т. 21 а.с. 115), ОСОБА_50 (т. 21 а.с.121), ОСОБА_51 (т. 21 а.с. 118), показами обвинувачених ОСОБА_10 даними ним на досудовому слідстві в яких він визнав свою участь у нападі на сім'ю ОСОБА_235 в с.Калинівка Яворівського району Львівської області (т.21 а.с.124), протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_10 (т. 21 а.с. 125), показами ОСОБА_12 даними ним на досудовому слідстві (т.21 а.с.128), визнавальні покази обвинуваченого ОСОБА_14 (т.1 а.с.102-111), протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_14 , згідно якого останній вказав місце розташування будинку, на який спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 було вчинено розбійний напад; вказав місце, де учасники нападу залишили автомобілі перед нападом (т. 21 а.с. 129), протокол очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , згідно якої перший розповів про обставини вчинення розбійного нападу в с.Калинівка, а ОСОБА_14 підтримав його покази (т.1 а.с.126).
Проаналізувавши покази потерпілих ОСОБА_48 , ОСОБА_233 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_49 , судом встановлено, що хто саме вчинив напад на їхню сім'ю вони не знають, впізнати осіб що скоїли на них напад не можуть.
Щодо визнавальних показів обвинуваченого ОСОБА_14 , протоколу відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_14 , згідно якого останній вказав місце розташування будинку, на який спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 було вчинено розбійний напад; вказав місце, де учасники нападу залишили автомобілі перед нападом, протоколу очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , згідно якої перший розповів про обставини вчинення розбійного нападу в с.Калинівка, а ОСОБА_14 підтримав його покази, то суд такі покази до уваги не приймає з огляду на наступне.
Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Шабельник проти України», судом зроблено висновок про те, що «згідно зі статтею 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), як правило, вже на початку поліцейських допитів обвинуваченому має надаватися можливість користуватися допомогою захисника. Права захисту буде в принципі непоправно порушено, якщо при засудженні його судом використовуватимуться викривальні показання, отримані під час допиту без присутності захисника». Під час допиту в судовому засіданні, підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_16 пояснили що зізнавальні покази по епізоду нападу на сім'ю ОСОБА_235 в с.Калинівка Яворівського району Львівської області вони давали в м.Кривий Ріг де до них праціники міліції застосовували фізичне та психічне насильство, а також без участі захисників. В судовому засіданні свою причетність до злочинів по даному епізоду ОСОБА_16 та ОСОБА_14 заперечили. Також ОСОБА_14 в суді зазначив, що відтворення обстановки та обставин події з його участю слідчий в ОВС ССПСУ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_237 також проводив без участі захисника, привізши його на місце події та сказав показати руками на будинок, де нібито ним був вчинений злочин. Таким чином, оскільки вказані вище слідчі дії з обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_14 були проведені без захисників, носять зізнавальний характер, в ході судового розгляду підсудними заперечувались обставини вчинення злочинів, які відображені у вищезазначених документах, то такі судом як доказ не приймаються.
Крім цього, кримінальне законодавство України не передбачає відповідальності обвинуваченого за дачу ним завідомо неправдивих показань. Під час досудового слідства ОСОБА_109 , ОСОБА_12 давали покази про вчинення ними даного розбійного нападу разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , однак в судовому засіданні заперечили як свою участь в цьому злочині так і участь ОСОБА_14 та ОСОБА_16 . З огляду на те, судом не може бути встановлена вина у вищевказаному епізоді підсудних ОСОБА_166 та ОСОБА_231 лише лише на показах інших підсудних даними ними на досудовому слідстві та категоричне заперечення їх під час слухання справи в суді.
Інших доказів участі ОСОБА_14 та ОСОБА_16 у розбійному нападі на сім'ю ОСОБА_235 в с. Калинівка Яворівського району Львівської області слідством не здобуто.
Належним чином перевіривши зазначені докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не зібрано достатньо достовірних, об”єктивних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_14 та ОСОБА_16 злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою группою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою по епізоду розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_235 в с. Калинівка Яворівського району Львівської області.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю на ОСОБА_55 та ОСОБА_56 в с. В. Синьовидне Сколівського району Львівської області доводиться наступними доказами:
Показами потерпілої ОСОБА_56 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 27.04.2002 року біля 23 год. знаходилась вдома. В будинку також була її мати ОСОБА_55 з племінницею ОСОБА_238 . В цей час почула шум з двору. Коли встала і пройшла до вхідних дверей, то побачила, як у будинок увірвались четверо мужчин, обличчя яких закривали маски. Один з нападників наказав їй сидіти тихо, інші розбіглись по кімнатах. Вони почали обшукувати будинок. Один з нападників відкрив її сумку, з якої забрав гроші в сумі 80 грн. та 1 долар США. Інший нападник забрав гроші в сумі 300 грн. та 300 доларів США, які лежали в серванті. В шафі вони знайшли належні її сестрі ОСОБА_239 вироби з золота. Крім цього, у дитячому ліжечку нападники знайшли банку, в якій знаходились 23 000 доларів США, які належали сестрі. Після цього нападники зв'язали її та матір (т. 20 а.с. 34).
Показами потерпілої ОСОБА_55 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 27.04.2002 року вона, її донька ОСОБА_240 та онука знаходились вдома. В якийсь момент почула шум на вулиці, а через деякий час у кімнату забіг невідомий мужчина, обличчя якого закривала матерчаста маска. Невідомий наказав лягти на ліжко і запитав, де у будинку знаходяться гроші, почав обшукувати кімнату. З дозволу нападника вийшла на кухню до онуки, де побачила ще двох невідомих мужчин, обличчя яких також закривали маски. На руках вони мали рукавиці. У коридорі побачила четвертого нападника, який також був у масці. Інші нападники також почали обшукувати будинок, в ході чого знайшли і забрали гроші в сумі 23 000 доларів США, золоті вироби, що належали її доньці ОСОБА_241 . Після цього нападники зв'язали її та ОСОБА_240 і пішли (т. 20 а.с. 32).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілою ОСОБА_56 , згідно якого потерпіла розповіла про обставини вчинення розбійного нападу на неї та її близьких, вказала місце розташування невідомих під час нападу; місця, де знаходились гроші (т. 20 а.с. 54).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілою ОСОБА_55 , згідно якого потерпіла розповіла про обставини вчинення на неї та її близьких розбійного нападу, вказала місця, де бачила нападників (т. 20 а.с. 52).
Показами потерпілої ОСОБА_242 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що вона довідалась від мами, що у квітні 2002 року на останню було вчинено невідомими розбійний напад. В результаті нападу невідомі заволоділи належними їй золотими виробами загальною вартістю понад 25 000 грн.
Незважаючи на покази в судовому засіданні підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_12 в яких вони не визнають вини по даному епізоду, їх вина крім вищенаведених доказів підтверджується наступним:
Показами ОСОБА_23 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що, на будинок в селі Сколівського району Львівської області, де зберігається велика сума грошей. Участь у нападі приймали, крім нього, ОСОБА_204 , ОСОБА_112 , ОСОБА_114 та ОСОБА_86 з Нового Роздолу. Автомобіль, яким прибули у дане село, залишили біля нього. Потім підійшли до потрібного будинку, зірвали гачок, на який були зачинені двері і увірвались всередину. ОСОБА_114 залишився на вулиці. У будинку були дві жінки, одна віком років 50, друга - 70 та дівчинка. Обшукавши будинок, хтось з них знайшов банку, де були гроші, яку вони забрали. Коли в подальшому порахували гроші, то їх виявилось 23 000 доларів США., які поділили між собою (т. 2 а.с. 26-29).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_10 , за участю його захисника ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_10 вказав на будинок в с. В. Синьовидне Сколівського району Львівської області, на який було вчинено напад. Жодних зауважень до протоколу від підсудного чи його адвоката не поступало (т. 20 а.с. 49-51).
Протоколом додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_10 , в якому він зазначив обставини вчинення злочину, підтвердив проведення відтворення обстановки та обставин події по даному епізоду, а також власноручно зробив запис про те, що він особисто давав потерпілим «валідол» та «воду» (т.20 а.с.59-63).
Протоколом очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_12 згідно якого ОСОБА_10 підтримав обставини викладені ним про відтворенні обстановки та обставин події, покази дані ним в якості обвинуваченого по даному епізоду, після яких ОСОБА_12 пригадав що брав участь у цьому розбійному нападі за обставин про які назвав ОСОБА_10 . Дана слідча дія проводилась у присутності захисника ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_243 . На запитання свого адвоката ОСОБА_12 повідомив, що раніше під час допиту він не пригадував місце події а саме що це було в с.В.Синєвидне, не розумів про який епізод його запитують. На запитання слідчого повідомив, що з приводу цього епізоду тиску на нього зі сторони міліції ніякого не було. Жодних зауважень до протоколу від підсудного чи його адвоката не поступало (т. 20 а.с. 66-69).
По епізоду розбійного нападу та вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_141 в АДРЕСА_18 , доведено наступними доказами:
Протоколом огляду місця події від 22.06.2002 року, згідно якого у будинку АДРЕСА_18 , виявлено труп ОСОБА_141 з чисельними термічними опіками в області грудей, живота, сідниць та іншими тілесними ушкодженнями (т. 8 а.с. 2-17).
Висновком експерта № 40\2002 від 01.08.2002 року, згідно якого смерть ОСОБА_141 наступила від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї тупим продовгуватим предметом. Крім цього, при експертизі трупа ОСОБА_141 виявлені наступні тілесні ушкодження: термічні опіки 2-3 ступенів на передній поверхні грудної клітки і живота, на правій боковій поверхні живота, на спині, на сідницях, на правому передпліччі і на лівому стегні; різані рани в ділянці правої вушної раковини і в правій виличковій ділянці; забійні рани на передній поверхні гомілок; кровопідтьоки на обличчі, на передній поверхні обох плечових суглобів, на зап'ястях, на передній поверхні лівого кульшового суглобу на передній поверхні обох колінних суглобів, на гомілках, на вушних раковинах, на задньо-внутрішній поверхні правого плеча, на задній поверхні стегон, на підошвенній поверхні стоп, в ділянці гомілково-ступневих суглобів; садна на обличчі, на зовнішній поверхні правого стегна і правої гомілки, на зовнішній поверхні лівої гомілки, на долонній поверхні одного пальця правої кисті; закритий перелом лівої малогомілкової кістки; крововиливи в м'які покрови голови, в м'язи спини і нижніх кінцівок (т. 8 а.с. 20-29).
Показами ОСОБА_10 даними ним в судовому засіданні про те, що 2002 році разом з ОСОБА_23 поїхали на машині ОСОБА_22 в м. Новий Розділ, де їх зустріли ОСОБА_110 з ОСОБА_21 . Двері відкрив потерпілий, він- ОСОБА_125 наскочив на нього і збив з ніг. Потерпілого зв'язали. ОСОБА_23 бив потерплого та катував його праскою. Він почав шукати гроші, однак, нічого не знайшов. Перед тим як виходити з хати він поклав перед потерпілим ніж і дав попити води. Вказав, що коли виходив з хати потерпілий був живий і просив пити. Потім дізнався, що потерпілий помер. Наміру позбавити життя у потерпілого у нього не було. ОСОБА_22 з ними не було.
Показами ОСОБА_21 даними ним в судовому засіданні про те, що у 2002 році він з ОСОБА_128 , ОСОБА_23 та ОСОБА_136 скоїли напад в м. Новий Розділ, використовуючи машину марки “Мерседес”, яка належала ОСОБА_137 . ОСОБА_22 з ними не було. Він- ОСОБА_21 в будинок не заходив. Вбивства ОСОБА_138 не вчиняв. Не бачив чи ОСОБА_10 , ОСОБА_23 мали з собою зброю.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з ОСОБА_10 , в ході якого останній вказав на будинок, де було вчинено розбійний напад на ОСОБА_141 (т.10 а.с. 104-113).
Ставкою віч-на-віч від 23.06.2005 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_10 , в ході якої останній підтримав дані раніше покази про факт нападу (т. 10 а.с. 163-166).
Показами ОСОБА_23 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, згідно яких останній показав, що в 2002 році йому передзвонив ОСОБА_21 та повідомив, що потрібно зустрітись. Разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_22 прибули у м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області, де зустрілись з ОСОБА_21 , який сказав, що знає мужчину, який приїхав з заробітків і в нього зберігається велика сума грошей. Крім цього, ОСОБА_21 сказав, що вже приготував маски з шапок та рукавиці. Вони вчотирьох прибули до господарства, яке вказав ОСОБА_21 . На території даного господарства знаходяться два будинки - дво та одноповерховий. З двоповерхового будинку вийшов мужчина та підійшов до вхідних дверей одноповерхового. Коли мужчина заходив у цей будинок, на нього накинулись ОСОБА_10 і ОСОБА_22 . За ними у будинок зайшов і він, а ОСОБА_21 залишився на вулиці. Тоді ОСОБА_10 побіг оглядати будинок, а він з ОСОБА_22 зв'язали потерпілого. В потерпілого запитав, де є гроші, на що той відповів, що грошей не має. Про це повідомив ОСОБА_10 і ОСОБА_22 . Тоді ОСОБА_10 з кімнати виніс розпечену праску і сказав, що з мужчиною буде говорити “по інакшому”. Разом з ОСОБА_10 перевернули потерпілого лицем до землі і ОСОБА_10 почав прикладати розпечену праску до сідниць потерпілого. Він також прикладав розпечену праску до тіла потерпілого. Мужчина відповідав, що гроші у банку. ОСОБА_10 приніс з кухні плоскогубці, якими він почав стискати палець на нозі мужчини та розчавив його. Далі потерпілого не рухав, а обшукував будинок. ОСОБА_22 пішов обшукувати двоповерховий будинок, а ОСОБА_10 пішов слідом за ним. Приблизно через 5 хвилин повернувся ОСОБА_10 , який залишився з потерпілим, а він пішов також обшукувати двоповерховий будинок і гаражі. Не знайшовши грошей, втрьох пішли геть. (т. 10 а.с. 191-195).
Потоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з ОСОБА_23 , в ході якого останній підтвердив дані раніше покази, вказав на будинок ОСОБА_141 та розповів про обставини вбивства потерпілого. (т 10 а.с. 205-216).
Показами потерпілого ОСОБА_59 даними на досудовому слідстві та перевірені в судовому засіданні про те, що він являється батьком ОСОБА_141 , який 11 років назад вбитий бандою. Крім цього, вказав, що підтримує дані ним пояснення на досудовому слідстві про те, що хто мав відношення до вбивства його сина ОСОБА_141 йому не відомо. Ніяких речей з хати не пропало. В своїх поясненнях в ході досудового слідства, які перевірені в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_59 , показав, що він являється батьком ОСОБА_244 , 1958 р.н. Його син ОСОБА_245 був одружений, але за те, що зловживав спиртними, його дружина з ним розлучилась і поїхала проживати до себе додому в Харківську область. Після того ОСОБА_245 проживав разом з братом ОСОБА_246 в одному будинку, а він побудував другий будинок, переїхав із сім'єю в нього проживати. В зв'язку з тим, що його син ОСОБА_245 зловживав спиртним, в нього з ним склалися натягнуті сімейні відносини. Приблизно 2 роки тому ОСОБА_245 знайшов роботу в Красноярському краї і поїхав туди на заробітки. Як йому відомо в Красноярському краї робота в сина була відповідальна і він там спиртного не вживав. Приїхав його син ОСОБА_245 із заробітків в квітні 2002 року. Він його зустрів в аеропорту в м.Львові, приїхали з ним додому. ОСОБА_245 йому сказав, що приїхав на три місяці, після чого планує знову їхати на заробітки в Красноярський край. Час від часу ОСОБА_245 приходив до нього в гості. Останній раз він прийшов до ОСОБА_247 20.06.2002 року із своїм зятем ОСОБА_222 та внучкою, зять тримав в ОСОБА_247 машину. Пізніше йому ОСОБА_248 розповідав, що ОСОБА_245 купив горілки, вина, води, робив порядки, мав намір запросити його в гості на зелені свята. Про те, що ОСОБА_245 знімав гроші з книжки йому було відомо, так як перший раз він їздив знімати гроші разом з дочкою ОСОБА_249 . Зняли вони з книжки 1800 доларів США і на ці гроші ОСОБА_245 купив холодильник, магнітофон та дещо з одягу. Після цього ОСОБА_245 їздив з ОСОБА_250 , сусідкою та ОСОБА_251 і другий раз зняли з книжки гроші в сумі 3000 доларів США, які ОСОБА_252 тримала в себе. Також хоче сказати, що останнім часом його син ОСОБА_245 підтримував дружні стосунки із їхнім родичем ОСОБА_253 , який ОСОБА_254 допомагав по господарству. Також до нього приходив його знайомий ОСОБА_255 з яким ОСОБА_245 міг випивати, а також ОСОБА_252 разом з дочками ОСОБА_256 та ОСОБА_257 , які також допомагали ОСОБА_254 по господарству. Про те, що вбили ОСОБА_258 йому стало відомо 22.06.2002 року від сусідів ОСОБА_247 . Хто міг скоїти його вбивство йому невідомо (т.8 а.с.152-153).
Ставкою віч-на-віч між ОСОБА_10 та ОСОБА_23 , в ході якої кожен настояв на свої показах (т. 10 а.с. 198-204).
Потоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з ОСОБА_21 , в ході якого останній вказав на будинок, де було вчинено розбійний напад на ОСОБА_141 та вбивство останнього (т. 64 а.с. 115-164).
Показами завідувача Миколаївського відділення СМЕ ОСОБА_259 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом згідно яких у червні 2002 року ним була проведена судово-медична експертиза трупа ОСОБА_260 . При проведенні експертизи встановлено, що смерть ОСОБА_141 наступила в результаті механічної асфіксії, тобто здавлення шиї тупим продовгуватим предметом. Після цих ушкоджень ОСОБА_261 жодних активних дій вчиняти не міг. Крім цього, на тілі ОСОБА_141 було також виявлено численні термічні опіки та інші тілесні ушкодження. (т. 10 а.с. 217-219).
Покази ОСОБА_10 та ОСОБА_21 про те, що вони не мали наміру позбавляти життя потерпілого ОСОБА_141 , судом до уваги не приймаються, оскільки приведення ними в безпорадний стан потерпілого, завдання йому великої кількості тілесних ушкоджень, а також стискання шиї одним із співучасників злочину свідчить про те, що в них був єдиний умисел на позбавлення життя ОСОБА_260 .
По даному епізоду, органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення ОСОБА_22 , який на думку слідства разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_23 та ОСОБА_21 , діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримали відомості про те, що в будинку АДРЕСА_18 , зберігається велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_22 , з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та ОСОБА_10 розробили детальний план вчинення нападу, згідно якого ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 та ОСОБА_21 на легковому автомобілі марки «Мерседес», що перебував у користуванні ОСОБА_22 , повинні прибути до будинку АДРЕСА_18 , в якому із використанням саморобних масок, застосуванням фізичного та психічного насильства, повинні вчинити напад на осіб, які перебувають у уьому будинку, в ході якого подолати їх можливий опір та вчинити викрадення чужого майна в особливо великих розмірах.
На виконання наведеного попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з корисливих мотивів, 21 червня 2002 року автомобілем марки «Мерседес», під керуванням ОСОБА_22 , прибули до будинку АДРЕСА_18 .
В подальшому в період з 10 год. 00 хв. 21 червня 2002 року по 1 год. 22 червня 2002 року ОСОБА_22 діючи у складі банди спільно із ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та ОСОБА_10 відповідно до наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , та ОСОБА_22 , які були одягнуті у саморобні маски, через вхідні двері незаконно проникли у будинок АДРЕСА_18 , де зв'язали руки та ноги потерпілого ОСОБА_58 , з метою подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, нанесли останньому численні удари по голові та тілу, прикладали розпечену праску до тіла потерпілого, в результаті чого нанесли потерпілому тілесні ушкодження: термічні опіки 2-3 степені на передній поверхні грудної клітки і живота, на правій поверхні живота, на спині, на сідницях, на правому передпліччі і на лівому стегні, різані рани в ділянці правої вушної раковини і в правій виличковій ділянці, забійні рани на передній поверхні гомілок, кровопідтьоки на обличчі, на передній поверхні обох плечових суглобів, на зап”ястях, на передній поверхні лівого кульшового суглобу, на передній поверхні обох колінних суглобів, на гомілках, на вушних раковинах, на задньо-внутрішній поверхні правого плеча, на задній поверхні стегон, на підошвенній поверхні стоп, в ділянці гомілково-ступеневих суглобів, ссадна на обличчі, на зовнішній поверхні правого стегна і правої гомілки, на зовнішній поверхні лівої гомілки, на долонній поверхні 1 пальця правої кисті, закритий перелом лівої малого мілкої кістки, крововиливи в мігкі покрови голови, в м”язи спини і нижніх кінцівок, які згідно висновку експерта № 40\2002 від 1 серпня 2002 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої важкості, легкого тілесного ушкодження та легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілого та нанесення йому тілесних ушкоджень, що потерпілий сприймав як реальну загрозу й небезпеку для його життя і здоров'я. Крім цього, згідно розподілу ролей, наперед розробленого плану нападу, з наміром подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи та покликати на допомогу, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах з подальшим оберненням на свою користь та на користь інших учасників банди, ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 та ОСОБА_21 стискували шию потерпілого ОСОБА_58 , чим нанесли останньому наступні тілесні ушкодження: перелом обох великих рожків під”язикової кістки від притискування її до шийного відділу хребта, в результаті чого ОСОБА_59 помер.
ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 та ОСОБА_21 не вдалось викрасти грошових коштів та іншого майна у особливо великих розмірах з причин, що не залежали від їх волі, оскільки, вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах у наведеному будинку ОСОБА_58 не змогли віднайти чи отримати від потерпілого.
Таким чином, на думку органу досудового слідства ОСОБА_22 своїми діями, які виразились в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині вчинене із корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_22 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено такі докази: покази обвинуваченого ОСОБА_10 дані ним на досудовому слідстві в яких він вказував що вчиняв напад на ОСОБА_141 в м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області разом з ОСОБА_22 (т.10 а.с.96-103, 155-158, 185-187), покази обвинуваченого ОСОБА_23 дані ним на досудовому слідстві в яких він вказував що вчиняв напад на ОСОБА_141 в м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області разом з ОСОБА_22 (т.10 а.с.191-195), покази обвинуваченого ОСОБА_21 дані ним на досудовому слідстві в яких він вказував що вчиняв напад на ОСОБА_141 в м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області разом з ОСОБА_22 (т.64 а.с.26-28, 55-67), покази потерпілого ОСОБА_58 , (т.8 а.с.42-46), протокол огляду місця події від 22.06.2002 року, висновок експерта №40\2002 від 01.08.2002 року (т.8 а.с.2-17), протокол відтворення обстановки та обставин події проведеного з ОСОБА_128 (т.10 а.с.104-113), протокол відтворення обстановки та обставин події проведеного з ОСОБА_23 (т.10 а.с.205-216), протокол відтворення обстановки та обставин події проведеного з ОСОБА_21 (т.64 а.с.115-164), показами завідувача Миколаївського відділення СМЕ ОСОБА_259 (т.10 а.с.217-219).
Проаналізувавши покази потерпілого ОСОБА_58 , який являється батьком ОСОБА_141 про те, що його сина ОСОБА_258 вбили йому стало відомо 22.06.2002 року від сусідів ОСОБА_247 . Хто міг скоїти вбивство йому не відомо (т.8 а.с.42-46), протокол огляду місця події від 22.06.2002 року, згідно якого у будинку АДРЕСА_18 , виявлено труп ОСОБА_141 з чисельними термічними опіками в області грудей, живота, сідниць та іншими тілесними ушкодженнями (т.8 а.с.2-17), висновок експерта №40\2002 від 01.08.2002 року, згідно якого смерть ОСОБА_141 наступила від механічної асфікції внаслідок стиснення органів шиї тупим продовгуватим предметом (т.8 а.с.20-29), покази завідувача Миколаївського відділення СМЕ ОСОБА_259 згідно яких у червні 2002 року ним була проведена судово-медична експертиза трупа ОСОБА_260 . При проведенні експертизи встановлено, що смерть ОСОБА_141 наступила в результаті механічної асфікції, тобто здавлення шиї тупим продовгуватим предметом (т.10 а.с.217-219), судом встановлено, що ці докази не можуть свідчити про вчинення ОСОБА_22 даного злочину.
Оцінюючи покази ОСОБА_23 та ОСОБА_10 , ОСОБА_21 дані на досудовому слідстві, суд критично оцінює їх в частині участі ОСОБА_22 у скоєнні розбійного нападу та вбивстві ОСОБА_141 , оскільки такі спростовані наступними доказами.
Свідок ОСОБА_262 допитаний в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_22 , з яким він підтримує дружні стосунки, він знайомий тривалий час. Останній раз бачив його у 2010 році. Сам він є приватним підприємцем, володіє автосервісом та автомийкою. В другій половині червня 2002 року організував поїздку на відпочинок у м.Кам”янець-Подільський для святкування днів народжень двох своїх співробітників та річниці початку діяльності автомийки та автосервісу. Запропонував поїздку саме в це місце тому, що він там відпочиває з 1997 року. На поїздку він запросив також ОСОБА_22 з яким часто разом відпочивав. На відпочинок поїхали він з дружиною, його брат, його працівник Підцерковний ОСОБА_129 з дружиною, працівник ОСОБА_263 та ОСОБА_22 . Святкували дні народження ОСОБА_264 та ОСОБА_265 , якому ІНФОРМАЦІЯ_11 виповнилось 18 років. На відпочинок виїхали в четвер 19.06.2002 р., до Львова повернулись в неділю ввечері 22.06.2002 року.
На час перебування на відпочинку ОСОБА_22 постійно був з ними. Крім цього свідок представив суду фотографію з вказаного відпочинку на яких зображений він а позаду нього сидить ОСОБА_22 на даній фотографії стоїть дата 22.06.2002р. та година 10 год. 30 хв. На іншій фотографії зображений ОСОБА_22 біля річки та стоїть дата 21.06.2002р. і година 15 год.33 хв. Також свідок ОСОБА_262 надав фотографії краєвидів з даного відпочинку на яких стоять дати 20, 21, 22. 06.2002 р. (т.102 а.с.221-224).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_266 пояснив, що директор автосервісу ОСОБА_262 , де він працював, запропонував в червні 2002 року відзначити поїздкою в м.Кам”янець-Подільський річницю діяльності автосервісу та одночасно відмітити дні народження його - ОСОБА_264 та іншого працівника ОСОБА_265 , якому виповнилось 18 років. Він погодився так як в нього день народження був ІНФОРМАЦІЯ_12 . В поїздку ОСОБА_262 також запросив свого товариша ОСОБА_22 . Сам він теж добре знав ОСОБА_22 , в свій час ОСОБА_153 запрошував його на свій день народження, тому він проти участі ОСОБА_22 не заперечував.
В поїздку він - ОСОБА_266 взяв свою дружину. Поїхали на двох машинах на три дні. На відпочинку були він - ОСОБА_266 з дружиною, ОСОБА_262 з дружиною, брат ОСОБА_267 , працівник автосервісу ОСОБА_268 та ОСОБА_22 . До Львова повернулись ввечері 22.06.2002 р. Ця поїздка йому запам”яталась, оскільки більше ніколи в м.Кам”янець-Подільському він не бував. На пред'явленій фотографії з датою 19.06.2002р. та годиною 15 год.48 хв. впізнав себе та ОСОБА_22 (т.102 а.с. 224).
Свідок ОСОБА_268 в судовому засіданні пояснив, що в другій половині червня 2002 року директор автосервісу, де він працює до цього часу, ОСОБА_262 запропонував йому поїхати в м.Кам'янець-Подільський щоб відсвяткувати день його народження (свідок ОСОБА_268 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 ) та річницю діяльності автосервіса. Він погодився з пропозицією свого керівника, оскільки він до цього ніколи в цьому місті не був і хотів цікаво відмітити своє 18-річчя. В поїздку, крім нього, ОСОБА_262 запросив свого брата, працівника автосервісу ОСОБА_264 з дружиною, свого товариша ОСОБА_22 , якого він добре знав, оскільки ОСОБА_22 часто бував на автосервісі. Поїздка тривала три дні, повернулись в неділю 22.06.2002 року. Він вперше таким чином відзначав свій день народження, а тому ця подія йому запам”яталась. Після цього він неодноразово бував в цьому місті на відпочинку разом з ОСОБА_269 . На пред'явлених фотографіях впізнав свідка ОСОБА_267 , ОСОБА_264 а також ОСОБА_22 (т.102 а.с.223-224).
Згідно паспортів громадянина України на ім'я ОСОБА_264 та ОСОБА_265 дні їх народжень припадають на 05.06.1963 р. та 18.06.1984 р. відповідно.
Зазначені пояснення свідків ОСОБА_267 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , щодо обставин перебування на відпочинку з 19.06.2002 р. по 22.06.2002 р. у м. Кам”янець-Подільському разом з підсудним ОСОБА_22 суд приймає до уваги як достовірні, оскільки такі пояснення є логічними та послідовними, підтверджені фотографіями. При цьому суд враховує, що такі пояснення іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, не спростовані.
Крім цього, судом з'ясовано, що ОСОБА_22 в ході досудового слідства по кримінальній справі № 181-0104 по цьому епізоду пред”явлено обвинувачення за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, в умисному протиправному заподіянні смерті потерпілому із корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб в складі ОСОБА_23 , ОСОБА_10 ОСОБА_21 та самого ОСОБА_22
ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 в ході досудового слідства по кримінальній справі №141-1519 по епізоду вбивства ОСОБА_141 обвинувачення пред”явлено за п.п.4,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України, як вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин або полегшити вчинення іншого злочину, за попередньою змовою групою осіб.
Невідповідність пред”явленого ОСОБА_22 обвинувачення по цьому епізоду в ході досудового слідства по кримінальній справі №181-0104 обвинуваченню, пред”явленому ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 в ході досудового слідства, по кримінальній справі №141-1519 свідчить про наявність не усунених в ході досудового слідства протиріч у цих кримінальних справах, які на даний час об”єднані в одне провадження.
Враховуючи наведене, покази підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_21 щодо непричетності ОСОБА_270 до розбійного нападу та вбивства потерпілого ОСОБА_141 , пояснення свідків ОСОБА_267 , ОСОБА_264 та ОСОБА_265 про перебування ОСОБА_22 з 19.06.2002 р. по 22.06.2002 р. на відпочинку з ними у м.Кам'янець-Подільському, суд приходить до висновку про недоведеність участі підсудного ОСОБА_22 у вчинені розбійного нападу та вбивстві потерпілого ОСОБА_260 .
При цьому суд не приймає до уваги покази підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 дані ними в ході досудового слідства щодо причетності ОСОБА_22 до вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_141 , оскільки в судовому засіданні ОСОБА_10 , ОСОБА_271 заперечили участь ОСОБА_22 у цьому злочині 21.06.2002 року та пояснили, що участь у нападі на ОСОБА_141 приймали ОСОБА_23 , особа на ім”я ОСОБА_86 , та вони - ОСОБА_10 та ОСОБА_21 . Крім цього ОСОБА_10 також пояснив, що поряд з потерпілим постійно знаходився ОСОБА_23 , який катував потерпілого. Підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_21 також пояснили, що в ході досудового слідства давали щодо участі ОСОБА_22 у вчиненні цього злочину неправдиві свідчення з метою покращення свого становища оскільки вважали що ОСОБА_22 вже помер.
За таких обставин суд приходить до висновку про вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_141 підсудними ОСОБА_10 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 .
Належним чином перевіривши зазначені докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не зібрано достатньо достовірних, об”єктивних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_22 злочину передбаченого п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, тобто вчинення підсудним ОСОБА_22 умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині - гр. ОСОБА_272 з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на сім'ю ОСОБА_273 за адресою АДРЕСА_31 їх вина доведена наступними доказами:
Показами потерпілих ОСОБА_61 , ОСОБА_65 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що в жовтні 2002 року, приблизно 10 числа біля 7.00 год. чоловік ОСОБА_273 вийшов з квартири і пішов до гаражу взяти автомобіль. Через 10-15 хвилин двері у квартиру відчинились і увірвались четверо мужчин, які були в масках. Вказані особи увірвались слідом за ОСОБА_274 . Один з нападників повалив його у коридорі на підлогу та почав зв'язувати руки, а другий заскочив на кухню, де вони знаходилась. Один з нападників декілька раз вдарив ОСОБА_275 по тілу, хапав за шию, душив, вимагаючи при цьому гроші. Тоді вона з сумочки витягнула 400 доларів США і віддала йому. Коли в кухню забіг її батько, то почав боротися з нападником. В цей момент на кухню забіг інший нападник і вдарив батька по голові. Нападник, тримаючи її за волосся, затягнув у спальну кімнату. Інший нападник затягнув у спальню і її батька, поклав його колінами на підлогу і зв'язав йому руки шнуром від праски. Один з нападників тримав її за волосся, потім почав душити якимось шнурком, а також один раз вдарив по обличчю пістолетом. Тоді вона витягнула з білизни долари США, приблизно 8000, і віддала їх нападнику. Ще один з нападників відкрив сейф, який знаходиться у спальній кімнаті, звідки забрав долари США, біля 5 000 російських рублів, 200 грн. і 300 євро. Всього грошей було на загальну суму 12 000 доларів (т. 21 а.с. 215,235).
Показами потерпілого ОСОБА_60 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 08.10.2002 року біля 7 години ранку він вийшов з квартири і пішов за автомобілем на стоянку. Коли повернувся і відчиняв двері, ззаду на нього накинулись двоє мужчин, обличчя яких закривали маски. Вони заштовхали його у квартиру, де повалили на підлогу. Один з нападників сів йому на спину і весь час тримав його, заламавши руки назад. Ще троє нападників побігли вглиб квартири. Чув шум бійки з кухні та кімнат квартири, крики дружини та тестя. Через деякий час нападники пішли з квартири. В результаті нападу невідомі заволоділи коштами, еквівалентними 12 000 доларів США (т. 21 а.с. 245).
Показами підсудного ОСОБА_10 даними в судовому засіданні про те, що в жовтні 2002 року, він з ОСОБА_111 і ще двома мужчинами приїхали на АДРЕСА_18 , всі четверо заскочили в квартиру потерпілого. В нього був газовий пістолет, він збив мужчину з ніг, жінку з дітьми не рухав, попросив їх накритись одіялом. Знайшли 8000 доларів США.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_10 , згідно якого останній розповів про обставини вчинення розбійного нападу на вище вказану квартиру, вказав місце розташування квартири ( АДРЕСА_31 ); вказав місце у квартирі, де знаходилась жінка. (т. 21 а.с. 226).
Показами підсудного ОСОБА_12 про те, що в жовтні 2002 року він, ОСОБА_10 , ОСОБА_24 та АДРЕСА_18 викрали 8000 доларів США при цьому він наніс тілесні ушкодження потерпілому. Хто запропонував здійснити напад на квартиру не пам'ятає.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_12 розповів про обставини вчинення розбійного нападу на квартиру АДРЕСА_19 , вказав місце розташування цієї квартири.(т. 21 а.с. 228).
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , та невстановленою слідством особою на ОСОБА_72 , ОСОБА_70 , ОСОБА_69 , ОСОБА_73 , ОСОБА_71 на автотрасі поблизу с. Заруддя Збаражівського району Тернопільської області, а також участі ОСОБА_19 у даному злочині, незважаючи на не визнання вини підсудними та пояснень про те, що на досудовому слідстві вони визнавали свою вину з причини тиску та фізичного впливу на них працівників правоохоронних органів, їх вина у вчиненому стверджується наступним:
Показами потерпілого ОСОБА_72 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що в ніч з 05 на 06 березня 2003року спільно з односельчанами ОСОБА_276 , ОСОБА_277 , ОСОБА_278 , ОСОБА_279 автомобілем марки “Ауді-80” поїхали у м. Луцьк з метою придбати легкові автомобілі, а також продати автомобіль марки “Ауді-80”. ОСОБА_280 мав з собою 5200доларів США, а ОСОБА_281 - 2000 доларів США. Проїхавши село Заруддя Збаражівського району Тернопільської області, з їх автомобілем порівнявся автомобіль марки ВАЗ-2109. В цьому автомобілі побачив мужчин, які були одягнені у маски. Мужчини з даного автомобіля почали кричати на російській мові “остановитесь, стрелять будем” і за допомогою жезла працівника Державтоінспекції наказували зупинитись. Побачивши, що він не зупиняє автомобіль, один з нападників, який сидів на задньому сидінні автомобіля марки “ВАЗ-2109”, почав стріляти по їх автомобілю з пістолета. Не зупинивши таким чином їхній автомобіль, нападник, який сидів на передньому сидінні, з рушниці прострілив переднє колесо “Ауді-80”. Коли їх автомобіль зупинився, то з ВАЗ-2109 вискочили чотири нападника, які витягнули їх з салону автомобіля марки “Ауді-80”. При цьому один з нападників рукояткою пістолета розбив вікно у дверцях їхнього автомобіля. Нападники зразу поклали їх на землю, а потім відвели їх до лісопосадки, що розташована біля дороги, де почали вимагати у них гроші, обшукуючи всіх по черзі. Знайшовши гроші, нападники сказали їм встати і бігти в поле. При цьому один з нападників вистрілив в повітря. В ході нападу у нього забрали мобільний телефон “Нокія-3310” вартістю 550грн., шкіряну куртку вартістю 800грн. Також в ході нападу нападники наносили їм удари по тілу. Крім цього, біля свого автомобіля ОСОБА_282 знайшов гільзу мисливського патрона, який був відстріляний нападниками. (т.14 а.с. 225).
Аналогічними показами даними на досудовому слідстві та перевіреними судом потерпілих ОСОБА_70 , в якого нападники забрали належні йому 5200 доларів США та куртку вартістю 130грн., ОСОБА_71 , в якого нападники забрали 500грн. та шкіряну куртку вартістю 1000грн., ОСОБА_69 , в якого нападники забрали шкіряну куртку вартістю 800грн., мобільний телефон вартістю 550грн. та потерпілого ОСОБА_73 (т.14 а.с. 168, 221, 230, 216).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_282 впізнав ОСОБА_16 як особу, яка 06.03.2003 року вчинила на нього та інших розбійний напад. Вказана слідча дія проводилась за участю захисника ОСОБА_16 , адвоката ОСОБА_283 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу даної слідчої дії від ОСОБА_16 чи його захисника не поступило (т.14 а.с.170-172).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_284 впізнав ОСОБА_10 як особу схожу на ту, яка у березні 2003 року вчинила на нього розбійний напад. Вказана слідча дія проводилась за участю захисника ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_7 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу даної слідчої дії від ОСОБА_10 чи його захисника не поступило (т.14 а.с.188-190).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_282 впізнав ОСОБА_10 як особу схожу на ту, яка у березні 2003 року вчинила на нього розбійний напад. Вказана слідча дія проводилась за участю захисника ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_7 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу даної слідчої дії від ОСОБА_10 чи його захисника не поступило (т.14 а.с.191-193).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_282 впізнав ОСОБА_12 як особу що вчинила на нього у березні 2003 року розбійний напад. Вказана слідча дія проводилась за участю захисника ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_243 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу даної слідчої дії від ОСОБА_12 чи його захисника не поступило (т.14 а.с.200-202).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_284 впізнав ОСОБА_12 як особу яка у березні 2003 року вчинила на нього розбійний напад. Вказана слідча дія проводилась за участю захисника ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_243 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу даної слідчої дії від ОСОБА_12 чи його захисника не поступило (т.14 а.с.203-205).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_280 впізнав ОСОБА_12 що схожий на особу яка у березні 2003 року вчинила на нього розбійний напад. Вказана слідча дія проводилась за участю захисника ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_243 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу даної слідчої дії від ОСОБА_12 чи його захисника не поступило (т.14 а.с.206-208).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_285 впізнав ОСОБА_12 що схожий на особу яка у березні 2003 року вчинила на нього розбійний напад. Вказана слідча дія проводилась за участю захисника ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_243 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу даної слідчої дії від ОСОБА_12 чи його захисника не поступило (т.14 а.с.209-211).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_281 впізнав ОСОБА_12 як особу яка у березні 2003 року вчинила на нього розбійний напад. Вказана слідча дія проводилась за участю захисника ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_243 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу даної слідчої дії від ОСОБА_12 чи його захисника не поступило (т.14 а.с.212-214).
Висновком експерта № 2025 від 30.08.2005 року, згідно якого гільза мисливського патрону, яка вилучена в потерпілого ОСОБА_69 , відстріляна з рушниці “Maverick”, що вилучена під час огляду горища, що за адресою: АДРЕСА_29 , і належить ОСОБА_10 (т. 14 а.с. 242).
Вина ОСОБА_19 у вчиненні даного злочину підтверджується його явкою з повинною від 22.03.2005 року (т.14 а.с.60), яка приймається судом як доказ, оскільки в подальшому вказані в ній обставини щодо повідомлення ОСОБА_286 про жителів с.Спас Коломийського району, які будуть вести гроші, ОСОБА_19 підтвердив в протоколі додаткового допиту в якості обвинуваченого (т.14 а.с.132-138). При цьому суд важає, що право на захист ОСОБА_19 в ході досудового слідства порушено не було. Так, судом встановлено, що після написання ОСОБА_19 явки з повинною 22 березня 2005 року, його допит як підозрюваного відбувся 24 березня 2005 року за участю адвоката ОСОБА_287 (т.14 а.с.75). На даному допиті ОСОБА_19 відмовився від дачі показів в порядку ст.63 Конституції України. Подальші слідчі дії з ОСОБА_19 , а саме очна ставка з ОСОБА_10 (т.14 а.с.80), впізнання (.14 а.с.79), пред'явлення обвинувачення (т.14 а.с.81), допит як обвинуваченого (т.14 а.с.84) проводились за участю його адвоката. Таким чином, ОСОБА_19 мав можливість спілкуватись зі своїм захисником та отримувати правову допомогу. В подальшому, скориставшись своїм правом на відмову від захисника (т.14 а.с.131) ОСОБА_19 написа відповідну заяву і був допитаний слідчим в якості обвинуваченого без участі захисника (т.14 а.с.132-139).
По даному епізоду, органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення ОСОБА_14 . Відповідно до пред'явленого обвинувачення слідством встановлено, що в березні 2003 року обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та невстановлена слідством особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, від ОСОБА_19 отримали відомості про те, що 5 березня 2003 року жителі с.Спас Коломийського району Івано-Франківської області з великою сумою грошей поїдуть у м. Луцьк з метою придбання автомобіля.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та невстановленою слідством особою, розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , будучи озброєним револьвером “Наган”, калібру 7,62 мм, який являється нарізною вогнепальною зброєю та придатним для стрільби патронами калібру 7,62 мм, ОСОБА_12 , будучи озброєним рушницею “Maverick” 12 калібру, яка являється бойовою зброєю багатоцільового призначення, ОСОБА_16 та невстановлена слідством особа, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, наприкінці 5 березня 2003 року автомобілем марки ВАЗ-2109, під керуванням ОСОБА_10 прибули до села Заруддя.
В подальшому, у період з 2 год. 00 хв. до 2 год. 30 хв. 6 березня 2003 року, згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, автомобілем марки ВАЗ-2109, на трасі, що біля с. Заруддя, наздогнав автомобіль марки “Ауді-80”, та ОСОБА_14 за допомогою жезла працівника Державтоінспекції наказав водію вказаного автомобіля зупинитись. Не зупинивши автомобіль марки “Ауді-80” за допомогою жезла працівника Державтоінспекції, ОСОБА_14 , діючи згідно наперед розробленого злочинного плану нападу та розподілу ролей, вчинив три постріли з револьвера “Наган”, калібру 7,62 мм, в напрямку автомобіля марки “Ауді-80” з метою пошкодити його та зупинити, а ОСОБА_12 , діючи згідно наперед розробленого злочинного плану нападу та розподілу ролей, вчинив один постріл з рушниці “Maverick” 12 калібру по автомобілю марки “Ауді-80”, в результаті чого пошкодив переднє ліве колесо автомобіля і змусив водія зупинити його. Після цього, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, згідно розподілу ролей, за допомогою фізичного та психічного насильства, а також наявної вогнепальної зброї, вивели з салону автомобіля марки “Ауді-80” потерпілих ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 та ОСОБА_73 , з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, нанесли останнім численні удари по голові і тілу, чим умисно заподіяли потерпілим тілесні ушкодження, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 та ОСОБА_73 : грошовими коштами в сумі 550 грн. та 5 200 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 6 березня 2003 року становить 27 739, 40 грн.; шкіряною курткою вартістю 900 грн., шкіряною курткою вартістю 1 000 грн., шкіряною курткою вартістю 800 грн., зимовою курткою вартістю 130 грн., мобільним телефоном марки “Нокія” вартістю 550 грн., посвідченням водія та паспортом громадянина на прізвище ОСОБА_72 ,- всього на загальну суму 31 669, 40 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою.
Однак, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та невстановленій слідством особі не вдалось викрасти грошових коштів та іншого майна у особливо великих розмірах, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах не змогли віднайти чи отримати від потерпілих.
Крім цього підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та невстановлена слідством особа 06 березня 2003 року в ході розбійного нападу на автомобіль марки “Ауді-80” на трасі, що поблизу села Заруддя, згідно наперед розробленого плану та розподілу ролей знищили переднє ліве колесо належного потерпілому ОСОБА_74 автомобіля марки “Ауді-80” вартістю 300 грн.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_14 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено такі докази: покази потерпілих ОСОБА_72 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_69 , ОСОБА_281 (т.14 а.с.225, 168, 221, 230, 216), протоколи пред'явлення для впізнання ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 (т.14 а.с.170-214), висновок експерта №2025 від 30.08.2005 року (т.14 а.с.242, явка з повинною ОСОБА_19 (т.14 а.с.60), покази обвинуваченого ОСОБА_19 дані ним на досудовому слідстві (т.14 а.с.132), покази обвинуваченого ОСОБА_14 дані ним на досудовому слідстві ( т.1 а.с.102-111), покази обвинуваченого ОСОБА_16 дані ним на досудовому слідстві (т.1 а.с.122-124), очна ставка між обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_14 (т.1 а.с.126), показами обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 дані ними на досудовому слідстві (т.1 а.с.162, 204).
Проаналізувавши покази потерпілих ОСОБА_72 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_69 , ОСОБА_281 , протоколи пред'явлення для впізнання ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , висновок експерта №2025 від 30.08.2005 року, покази обвинуваченого ОСОБА_19 дані ним на досудовому слідстві судом встановлено, що дані докази не можуть свідчити про вчинення ОСОБА_14 інкримінованого йому злочину.
Щодо зізнавальних показів ОСОБА_14 дані ним на досудовому слідстві, показів ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 про участь ОСОБА_14 у вчиненні цього злочину дані ними на досудовому слідстві, то як було зазначено судом раніше, відповідно до Рішення Європейського з прав людини суду від 19 лютого 2009 року у справі «Шабельник проти України», суд не може визнати дані докази допустимими, оскільки такі були дані на стадії досудового слідства з порушенням права на захист. І зважаючи на те, що в судовому засіданні ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 заперечили як свою участь так і участь ОСОБА_14 у даному злочині, то вказані протоколи допиту та очна ставка судом як доказ не приймаються.
Інших доказів участі ОСОБА_14 у розбійному нападі на ОСОБА_72 , ОСОБА_70 , ОСОБА_69 , ОСОБА_73 , ОСОБА_71 на автотрасі поблизу с. Заруддя Збаражівського району Тернопільської області слідством не здобуто.
Належним чином перевіривши зазначені докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не зібрано достатньо достовірних, об”єктивних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_14 злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою группою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_72 , ОСОБА_70 , ОСОБА_69 , ОСОБА_73 , ОСОБА_71 на автотрасі поблизу с. Заруддя Збаражівського району Тернопільської області, а також вчинення ним умисного знищення чужого майна, вчинене загально небезпечним способом, тобто злочин, передбачений ст.194 ч.2 КК України.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 на сім”ю Козак в с. Доманово Ратнівського району Волинської області, вина підсудних доведена наступними доказами:
Показами потерпілого ОСОБА_288 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 18.03.003 року біля 00 год. приїхав власним автомобілем до себе додому в с.Доманово Ратнівського району Волинської області. Коли підійшов до вхідних дверей до нього підбігло кілька осіб і він відчув удар по голові. Нападники повалили його на поріг і у прихожій будинку почали наносити удари по тілу. В цей момент на поріг будинку вибігла дружина ОСОБА_77 , яку один з нападників виштовхав з будинку. На вулиці чув крики дружини. Тоді нападники затягли його у коридор будинку, де продовжували наносити удари по тілу та вимагати гроші. Далі, нападник заштовхав дружину назад у будинок. Через деякий час почув крик нападника про те, що жінка втекла і вони вибігли з будинку. В ході нападу вказані особи заволоділи його грішми в сумі 300 доларів США. В подальшому, до будинку прибіг сільський голова ОСОБА_289 , який сказав, що дружина викликала міліцію. Після цього, його та дружину доставили у Ратнівську ЦРЛ, де надали медичну допомогу (т. 14 а.с. 88).
Показами потерпілої ОСОБА_77 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 18.03.2003 року вона знаходилась дома. Біля 0.30 год. почула, що на подвір”я заїхав автомобіль і зрозуміла, що це її чоловік. Через хвилину з вулиці донеслись крики, з яких зрозуміла, що його б”ють. Тоді підбігла до вхідних дверей і спробувала їх відчинити, однак їх хтось тримав ззовні. Коли двері відчинились, побачила декількох нападників, які били чоловіка. Один з нападників виштовхав її на вулицю, де кілька раз вдарив по голові. В його руці був пістолет. Далі, нападник заштовхав її у будинок, де завів у кладовку та наказав не виходити. В цей час у коридорі будинку чула крики чоловіка. Побачивши, що нападник, який її заштовхав у кладовку, вийшов у коридор, вибігла з кладовки і через вікно вистрибнула з будинку на вулицю, щоб покликати когось на допомогу. Після цього прибігла до односельчанина ОСОБА_290 , який з своїм батьком побіг до її будинку. Через деякий час її та чоловіка доставили у Ратнівську ЦРЛ, де надали медичну допомогу (т. 14 а.с. 86).
Показами потерпілої ОСОБА_291 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що в кінці березня 2003 року на будинок, в якому вона проживає з сім”єю, було вчинено напад. В цей час вона спала і прокинулась від стороннього шуму, з чого зробила висновок, що на будинок напали невідомі. Нападників не бачила, оскільки в час нападу заховалась у кімнаті. Чула крики батька та матері, а також сторонні голоси нападників. (т. 14 а.с. 99).
Показами потерпілої ОСОБА_292 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 29.03.2003 року перебувала вдома. Біля 1 години прокинулась від криків батька та матері. У коридорі біля вхідних дверей побачила матір. Коли вхідні двері у будинок відчинились, побачила чотирьох чи п”ятьох мужчин у масках. До неї підбіг нападник, заштовхав у кімнату та наказав сидіти тихо. ( т. 14 а.с. 102).
Показами свідка ОСОБА_290 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 29.03.2003 року він перебував вдома. Біля 0.00 год. до нього додому прийшла односельчанка ОСОБА_77 , яка повідомила, що на її жилий будинок вчинено напад, а також, що нападники б”ють її чоловіка. По телефону ОСОБА_77 викликала міліцію, а він сам побіг до будинку останньої. Біля будинку побачив ОСОБА_288 , обличчя якого було в крові. (т.14 а.с. 37).
Висновком експерта № 59 від 18.04.2003 року, згідно якого у ОСОБА_77 виявлено наступні тілесні ушкодження: рани в ділянці голови, синці та садна в ділянці спини, в ділянці верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я (т. 14 а.с. 33).
Висновком експерта № 218 від 01.09.2004 року, згідно якого у гр. ОСОБА_288 виявлено наступні тілесні ушкодження: садно в ділянці обличчя, рани в ділянці верхньої губи та лівої гомілки, які відносяться до легких та легких з короткочасним розладом здоров”я тілесних ушкоджень; закритий багатооскольчатий перелом лівого надколінника, який відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості (т. 14 а.с. 35).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_10 підтримав дані раніше покази та вказав на будинок ОСОБА_288 , що в селі Доманово Ратнівського району Волинської області, де спільно з ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 вчинили розбійний напад (т.14 а.с. 92).
Ставкою віч-на-віч між ОСОБА_10 та ОСОБА_293 , згідно якої перший вказав на ОСОБА_19 , як на особу, що приймала участь у вчиненні розбійного нападу в с. Доманово Ратнівського району Волинської області. (т. 14 а.с. 80).
Покази підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 про те, що вони не вчиняли розбійний напад, а лише хотіли залякати потерпілого, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються показами потерпілої ОСОБА_77 про те, що в одного з нападників вона бачила пістолет, потерпілого ОСОБА_76 про те що нападники в нього забрали 300 доларів США та показами даними на досудовому слідстві обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що в ході розбійного нападу забрали в господаря будинку 300 доларів США.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, на ОСОБА_294 та ОСОБА_295 в смт. Славське Сколівського району Львівської області, вина підсудних доведена наступними доказами:
Показами потерпілого ОСОБА_294 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 26.05.2003 року разом з дружиною та онукою перебував вдома. Біля 22.30 год. почув незрозумілий шум на сходах будинку. Коли вийшов у коридор, то побачив трьох мужчин, обличчя яких закривали маски. Нападники підбігли до нього і запитали, де в будинку знаходяться гроші. Останній вказав місце, де були гроші, які вони забрали. Нападники його зв'язали і ще перед тим, ніж забрали гроші, наносили удари по тілу. Після заволодіння певною сумою грошей продовжували наносити удари, вимагаючи більшу суму грошей. Під час нападу невідомі також обшукали будинок, після чого пішли. В результаті нападу невідомі заволоділи золотими і срібними ювелірними виробами, особистими речами, грошима в сумі 20 000 доларів США та 12 000 гривень (т. 25 а.с. 23).
Показами потерпілої ОСОБА_295 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 26.05.2003 року перебувала вдома. У будинку також знаходились її чоловік та онука. Біля 22 години вийшла з будинку, поралась по господарству. Після цього повернулась у будинок і почула крик чоловіка. В цей момент до неї підбігло двоє невідомих осіб, обличчя яких закривали маски. Один з нападників закрив їй рота рукою і наніс удар. Нападники скрутили їй руки і затягли у котельну, де зв'язали їй руки та ноги. Один з нападників почав їй наносити удари тілу і вимагати гроші. Другий нападник кудись пішов, а інший продовжував наносити удари і вимагати гроші. З будинку чула шум, який свідчив про те, що нападники обшукують будинок. Через деякий час нападники пішли геть. В результаті нападу невідомі заволоділи золотими і срібними ювелірними виробами, особистими речами, грошима в сумі 20000 доларів США та 12000 гривень (т. 25 а.с. 19).
Протоколом пред'явлення для впізнання, згідно якого потерпіла ОСОБА_295 впізнала ОСОБА_12 як особу, що вчинила на неї та її близьких розбійний напад (т. 25 а.с. 81).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_10 , згідно якого він розповів про обставини розбійного нападу у смт. Славське, вказав місце розташування цього будинку (т. 25 а.с. 40).
Очною ставкою між ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , згідно якої перший розповів про обставини вчинення розбійного нападу у смт. Славське. ( т. 25 а.с. 58).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_21 , згідно якого останній розповів про обставини розбійного нападу у смт. Славське, вказав місце розташування цього будинку (т. 64 а.с. 115-164).
В обвинувальному висновку по кримінальній справі № 141-1519 про обвинувачення ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та інших, по епізоду вчинення розбійного нападу 26.05.2003 р. на жителів с.м.т.Славське ОСОБА_79 та ОСОБА_295 , серед інших учасників вказано також і ОСОБА_22 .
Згідно ч.1 ст.275 КПК України 1960 року розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред”явленого їм обвинувачення.
Згідно постанови про притягнення в якості обвинуваченого по кримінальній справі №181-0104 по цьому епізоду ОСОБА_22 обвинувачення не пред'являлось. (т.93 а.с. 130-139), відповідно і в обвинувальному висновку по кримінальній справі №181-0104 відсутнє посилання на обвинувачення підсудного ОСОБА_22 у вчиненні злочину по епізоду 26.05.2003 року (т.93 а.с.164-212).
Оскільки ОСОБА_22 по цьому епізоду не висунуто в передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку обвинувачення суд не вправі розглядати можливу причетність ОСОБА_22 до вчинення цього злочину.
По епізоду вчинення розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , кримінальна справа щодо якого закрита, на ОСОБА_81 та ОСОБА_82 в с. Урич Сколівського району Львівської області, незважаючи на не визнання вини підсудними та пояснень про те, що на досудовому слідстві вони визнавали свою вину з причини тиску та фізичного впливу на них працівників правоохоронних органів, їх вина у вчиненому стверджується наступним:
Показами потерпілої ОСОБА_82 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 28.07.2003 року разом з внуком ОСОБА_296 та ОСОБА_297 приїхала на дачу останнього, яка знаходиться в с. Урич Сколівського району Львівської області. 30.07.2003 року біля 22.30 год. перебувала у вказаному будинку. В цей час на службовому автомобілі марки “Лінкольн-Навігатор” приїхав ОСОБА_298 і поставив автомобіль у гараж. 31.07.2003 року біля 3 год. прокинулась від незрозумілого шуму у будинку і в цей момент їй хтось раптово поклав руку на обличчя і наказав лягти на живіт. Після цього їй на голову і на внука накинули якесь покривало. Тоді нападники її зв'язали, їх було п”ять осіб, вона чула як вони обшукували будинок. В одного з нападників у руці бачила пістолет. Чула як нападники б”ють ОСОБА_81 , вимагаючи у нього гроші та коштовності. Через деякий час почула, як від будинку від”їхав автомобіль і в будинку стало тихо. В результаті нападу невідомі заволоділи її грішми в сумі 300 грн., золотими виробами на загальну суму 1 050 грн. Всього напад тривав біля 1 години (т. 19 а.с. 82).
Показами потерпілого ОСОБА_81 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом, про те, що 30.07.2003 року біля 22.30 год. він приїхав в с. Урич Сколівського району Львівської області, де знаходиться його дача. У дачному будинку перебувала ОСОБА_82 та її внук ОСОБА_299 31.07.2003 року біля 3 год. прокинувся від шуму і його хтось раптово схопив за шию. Коли розплющив очі, побачив, що біля нього стоять двоє незнайомих, на головах яких були маски. Один з нападників приставив йому до голови пістолет - револьвер. Один з нападників почав зривати з його шиї золотий ланцюжок. Тоді він сам його зняв з шиї і віддав нападникам. Двоє нападників зв'язали йому руки та ноги і поклали животом на підлогу. Один з нападників почав погрожувати пістолетом, наніс кілька ударів по тілу. Бачив, як нападники підійшли до ОСОБА_82 , зв”язали її і на неї та внука накинули покривала. Нападники обшукали будинок, забрали гроші в сумі 700 грн. Також забрали ключі від службового автомобіля марки “Лінкольн-Навігато”, який стояв у гаражі. Забравши деякі речі, нападники вийшли з будинку. Окрім грошей та золотого ланцюжка вартістю 1500 грн., заволоділи його туфлями вартістю 300 грн., годинником марки “Сітізен” вартістю 300 грн., мобільним телефоном “Нокія” вартістю 1600 грн., двома ключами вартістю 20 грн., автомобілем марки “Лінкольн-Навігатор” вартістю 231 898, 68 грн. Всього напад тривав біля 1години. (т.19 а.с. 86-94).
Висновком експерта № 1856 від 04.08.2003 року, згідно якого у ОСОБА_81 виявлено синці на верхніх кінцівках, на животі, на правій нозі, які утворились від дії тупих предметів, відносяться до легкого тілесного ушкодження (т.19 а.с. 95).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_10 за участю його захисника ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_10 вказав на будинок в с. Урич Сколівського району Львівської області, на який було вчинено напад. Жодних зауважень до протоколу від підсудного чи його адвоката не поступало (т. 19 а.с. 210-212).
Показами обвинуваченого ОСОБА_21 даними ним на досудовому слідсві за участю адвоката ОСОБА_300 , про те, що в період з 3 год. 30 хв. по 4 год. 30 хв. 31 липня 2003 року він вчинив розбійний напад на будинок, що в с.Урич Сколівського району Львівської області та осіб що перебували в ньому. В ході нападу заволоділи автомобілем марки «Лінкольн-Навігатор». В даному протоколі ОСОБА_21 зазначив, що працівники міліції, які доставляли його в ІТТ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області будь-якого фізичного чи психологічного тиску на нього не чинили, фізичного насильства до нього не застосовували. Будь-яких зауважень та доповнень ні в нього ні в його захисника до протоколу не було (т.64 а.с.26-28).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_21 за участю його захисника ОСОБА_300 , згідно якого ОСОБА_21 вказав на будинок в с. Урич Сколівського району Львівської області, на який було вчинено напад. Жодних зауважень до протоколу від підсудного чи його адвоката не поступало (т. 64 а.с. 137-164).
По даному епізоду, органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення ОСОБА_12 та ОСОБА_22 про те, що в липні 2003 року вони разом з обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, та невстановленою слідством особою, матеріали стосовно якої виділено окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримали відомості про те, що в будинку в с. Урич Сколівського району Львівської області зберігається велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та невстановленою слідством особою розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, згідно якого ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа, невстановленою слідством вогнепальною зброєю, з корисливих мотивів, 31 липня 2003 року, прибули у с. Урич Сколівського району.
В подальшому, у період з 3 год. 30 хв. по 4 год. 30 хв. 31 липня 2003 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа, одягнуті у саморобні маски, будучи озброєними невстановленою слідством вогнепальною зброєю, вчинили попередньо спланований напад з корисливих мотивів з наміром заволодіння чужим майном поєднаним з застосуванням психічного та фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих та з погрозами застосування такого насильства. Через вхідні двері незаконно проникнувши в будинок, що в с. Урич Сколівського району, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа, з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, зв'язали за допомогою мотузки руки та ноги потерпілих ОСОБА_81 та ОСОБА_82 , при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та невстановлена слідством особа заволоділи майном потерпілих ОСОБА_81 та ОСОБА_82 : грошовими коштами 1 000 грн.; ювелірними виробами з золота: сережками вартістю 550 грн., ланцюжком вартістю 500 грн., кулоном у формі сердечка вартістю 100 грн., ланцюжком вартістю 1 500 грн.; кепкою вартістю 45 грн., туфлями вартістю 300 грн., годинником марки “Сітезен” вартістю 300 грн., мобільним телефоном марки “Нокія” вартістю 1 500 грн., ключі вартістю 20 грн., - всього на загальну суму 5 815 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою, а також автомобілем марки “Лінкольн-Навігатор” вартістю 231 898, 68 грн., що належить ДТЕП “Інтертранс”.
ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 та невстановленій слідством особі не вдалось викрасти грошові кошти та інше майно у особливо великих розмірах з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони у ході нападу грошових коштів та майна у особливо великих розмірах у наведеному будинку не змогли віднайти чи отримати від потерпілих.
На підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_22 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено такі докази: покази потерпілих ОСОБА_82 , ОСОБА_81 (т.19 а.с.82, 86-94), висновок експерта №1856 від 04.08.2003 року, згідно якого у ОСОБА_81 виявлено синці на верхніх кінцівках, на животі, на правій нозі, які утворились від дії тупих предметів, відносяться до легкого тілесного ушкодження (т.19 а.с. 95), покази обвинуваченого ОСОБА_10 дані ним на досудовому слідстві (т.19 а.с.216-221), протокол відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_10 (т.19 а.с.210-212), очною ставкою між обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_23 (т.2 а.с.92-95), очною ставкою між обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_23 (т.2 а.с.98-102), покази обвинуваченого ОСОБА_21 даними ним на досудовому слідсві (т.64 а.с.26-28), протокол відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_21 (т. 64 а.с. 137-164).
Проаналізувавши покази потерпілих ОСОБА_82 , ОСОБА_81 , висновок експерта №1856 від 04.08.2003 року, судом встановлено, що ці докази не можуть свідчити про вчинення ОСОБА_12 та ОСОБА_22 вказаного злочину.
Щодо протоколів очних ставок між ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , ОСОБА_10 та ОСОБА_23 проведених на досудовому слідстві, то судом такі до уваги не приймаються з огляду порушення відносно обвинувачених права на захист.
З огляду на те, що законодавство України не передбачає відповідальності обвинуваченого за дачу ним завідомо неправдивих показань. Під час досудового слідства ОСОБА_10 , ОСОБА_21 давали покази про вчинення ними даного розбійного нападу разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_22 , однак в судовому засіданні заперечили як свою участь в цьому злочині так і участь ОСОБА_12 та ОСОБА_22 , тому судом не може бути встановлена вина у вищевказаному епізоді підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_22 лише на показах інших підсудних даними ними на досудовому слідстві та категоричне заперечення їх під час слухання справи в суді.
Інших доказів участі ОСОБА_12 та ОСОБА_22 , у розбійному нападі на ОСОБА_81 та ОСОБА_82 в с. Урич Сколівського району Львівської Львівської області слідством не здобуто.
Належним чином перевіривши зазначені докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не зібрано достатньо достовірних, об”єктивних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_12 та ОСОБА_22 злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою группою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_81 та ОСОБА_82 в с. Урич Сколівського району Львівської Львівської, а також відсутні докази вчинення ОСОБА_12 та ОСОБА_22 злочину передбаченого ч.3 ст.289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені організованою групою та поєднанні із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинені із проникненням у приміщення і які завдали великої матеріальної шкоди с. Урич Сколівського району Львівської Львівської.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку з смертю на ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, вина підсудних доведена наступними доказами:
Показами потерпілого ОСОБА_84 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 16.11.2003 року біля 19 години перебував вдома. У будинку була ще дружина ОСОБА_85 та її батько. Біля 19 год. почув дзвінок у двері. Відчинивши їх, відразу ж розвернувся і пішов у глиб будинку, оскільки подумав, що прийшов брат дружини. Пройшовши по коридору кілька кроків, почув тупіт ніг, а коли повернувся, побачив трьох незнайомих мужчин, одягнутих у темний одяг та маски. Вони забігли у будинок, повалили його на підлогу і затягли у коридор, де зв'язали руки і накрили голову курткою. В іншій кімнаті, де перебував тесть, чув шум боротьби. Потім його перетягнули у інший коридор і там він побачив зв'язаного тестя. Нападники почали йому наносити удари, вимагаючи при цьому гроші. По звуках зрозумів, що нападники обшукують будинок. Всього нападники перебували у будинку біля 1години. В результаті нападу нападники заволоділи численними золотими виробами, газовим пістолетом, двома мобільними телефонами на загальну суму понад 50000гривень (т. 16 а.с. 29-30, 110).
Показами потерпілого ОСОБА_83 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 16.11.2003 року знаходився вдома. У будинку також перебували зять ОСОБА_301 та донька ОСОБА_302 . Біля 19.20 год. почув якийсь шум на веранді. Підійшовши до дверей веранди, побачив, що двері відчинились і до нього підбігло двоє мужчин у масках, які повалили його на підлогу і почали наносити йому удари по голові і тілу. Потім його зв'язали і перетягнули з веранди у вітальну кімнату, куди затягнули також зятя. Нападники били його і вимагали гроші. Через деякий час нападники пішли з будинку. В результаті нападу невідомі заволоділи його мобільним телефоном марки “Нокія” (т. 16 а.с. 32).
Показами потерпілої ОСОБА_85 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 16.11.2003 року перебувала вдома. У будинку були також її чоловік і батько. Біля 19.20 години почула дзвінок вхідних дверей, а потім незрозумілий шум. Через 1 хвилину у кімнату, де вона перебувала, забіг невідомий чоловік, обличчя якого було закрите шарфом. Нападник зняв з неї золоті прикраси. Чула, як в іншій кімнаті кричить батько. Після цього у кімнату зайшов ще один нападник і зв'язав їй руки (т. 16 а.с. 109).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з потерпілим ОСОБА_303 , згідно якого потерпілий розповів про обставини вчинення на нього розбійного нападу; вказав місце, де на нього напали невідомі; де зв'язали та погрожували. (т. 16 а.с. 94-98).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з потерпілим ОСОБА_304 , згідно якого потерпілий розповів про обставини вчинення розбійного нападу; вказав місце, де його зв'язали нападники (т. 16 а.с. 108).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_21 , згідно якого він розповів про обставини вчинення розбійного нападу у с. Дуліби Стрийського району Львівської області, вказав місце, де були залишені автомобіль та він стояв, спостерігаючи за навколишньою обстановкою (т. 64 а.с. 115-164).
Висновком експерта № 682 від 17.11.2003 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_83 виявлено множинні поверхневі рани чола, тімені, синяки чола, правої щоки, спини, правого передпліччя, осадження спини, правої щоки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження (т. 16 а.с. 114).
Висновком експерта № 684 від 17.11.2003 року, згідно якого у ОСОБА_84 виявлено підшкірний крововилив та садно правої скроні, осадження шкіри правого ліктя, спини, які відносяться до легкого тілесного ушкодження (т. 16 а.с. 116).
Протоколом відтворення обстановки та обставни події з ОСОБА_10 , згідно якого він розповів про обставини вчинення розбійного нападу у с. Дуліби Стрийського району Львівської області, вказав будинок, на який було вчиненно розбійний напад. (т. 16 а.с. 102-105) Аналогічним протоколом відтворення обстановик та обставин події з ОСОБА_12 (т.16 а.с.106-107).
По даному епізоду, органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення ОСОБА_22 в тому, що в листопаді 2003 року він разом з обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , та ОСОБА_23 , матеріали кримінальної справи відносно якого закриті у зв'язку з смертю, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, отримали відомості про те, що в будинку в с. Дуліби Стрийського району Львівської області зберігається велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_22 , з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_10 ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 , з корисливих мотивів, 17 листопада 2003 року, прибули у с. Дуліби Стрийського району.
В подальшому, у період з 20 год. 00 хв. по 20 год. 30 хв. 17 листопада 2003 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 , одягнуті у саморобні маски, будучи озброєними невстановленою слідством вогнепальною зброєю, вчинили попередньо спланований напад з корисливих мотивів з наміром заволодіння чужим майном поєднаним з застосуванням психічного та фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих та з погрозами застосування такого насильства, через вхідні двері незаконно проникли у будинок, що в с. Дуліби Стрийського району. В приміщенні даного будинку, згідно розподілу ролей, ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах нанесли численні удари по тілу та голові потерпілих ОСОБА_83 , ОСОБА_84 та ОСОБА_85 , зв'язали руки та ноги потерпілих, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілих та нанесення їм тілесних ушкоджень, що потерпілі сприймали як справжню та реальну загрозу й небезпеку для їх життя і здоров'я.
В результаті нападу ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 заволоділи майном потерпілих ОСОБА_83 , ОСОБА_84 та ОСОБА_85 : золотою чоловічою печаткою проби - “585”, 20 розміру, вагою приблизно 6 грам, вартістю 540 гривень; золотим чоловічим браслетом на руку 585 проби, золото Київського заводу - Український ювелір з замком “коробкою” з контрольним запором вагою 20-25 грам, вартістю 1500 гривень; золотим ланцюжком 585 проби, вагою 30 грам у вигляді трьох менших кілець з жовтого золота та одного більшого кільця з білого золота, що чергувались між собою, вартістю 2050 гривень; золотим годинником із золотим браслетом фірми “Луч” з вмістом золота 40 грам, циферблат бежевого кольору, написи чорні, писані 583 проби, вартістю 3000 гривень; золотим годинником без браслета 583 проби фірми “Восток”, темний циферблат, вартістю 900 гривень; зеленою сумкою вартістю 100 гривень; золотим жіночим годинником з золотим браслетом овальної форми циферблат світлий золотистого кольору, вартістю 1200 гривень; пакетом з золотими виробами різних найменувань, а саме 10 кульчиків, 20 перстенів, 4 браслети, 5 ланцюжків, одиним образом у вигляді іконки з білого золота, загальною вартістю 16.000 гривень; грошима, а саме 700 доларів США, 260 євро, 20 фунтів стерлінгів, та гривні, що згідно курсу НБУ становить 27.000 викрадених гривень; мобільним телефоном “Нокія 65120” № НОМЕР_3 , вартістю 800 гривень; вагою темно-сірого кольору, вартістю 500 гривень; пістолетом газовий ПГШ-790 разом з 5 набоями та з кобурою чорного кольору, загальною вартістю 1000 гривень; ключами від автомобіля і від будинку, які були з брелком від сигналізації, вартістю 100 гривень; мобільним телефоном “Нокія 3310”, вартістю 600 гривень; мобільним телефоном “Нокія 6210” - 900 гривень; золотим перстнем 18, 5-19 розміру 585 проби, вагою 5 грам, вартістю 400 гривень; золотим ланцюжком 585 проби, вагою 12 грам, вартістю 700 гривень; золотим ланцюжком 585 проби вагою 4 грами, довжиною 55 см., вартістю 250 гривень; золотим кулоном Матір Божа 585 проби овальної форми вагою 1,2 грам, вартістю 80 гривень; золотим хрестиком 585 проби з розп'яттям, імпортний вагою 1 грам, вартістю 70 гривень; золотим сережками вартістю 500 гривень, всього на загальну суму 57 590 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_22 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено такі докази: покази потерпілих ОСОБА_301 , ОСОБА_83 , ОСОБА_85 (т.16 а.с.29-30, 32, 109), протоколи відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_301 , ОСОБА_304 , (т.16 а.с.94-98, 108), покази обвинуваченого ОСОБА_21 даними ним на досудовому слідсві (т.64 а.с.26-28, 55-67), протокол відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_21 (т. 64 а.с. 115-164), висновок експерта № 682 від 17.11.2003 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_83 виявлено множинні поверхневі рани чола, тімені, синяки чола, правої щоки, спини, правого передпліччя, осадження спини, правої щоки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження (т. 16 а.с. 114), висновок експерта № 684 від 17.11.2003 року, згідно якого у ОСОБА_84 виявлено підшкірний крововилив та садно правої скроні, осадження шкіри правого ліктя, спини, які відносяться до легкого тілесного ушкодження (т. 16 а.с. 116), покази обвинуваченого ОСОБА_10 даними ним на досудовому слідсві (т.16 а.с.146-153), покази обвинуваченого ОСОБА_12 даними ним на досудовому слідсві (т.16 а.с.154-160), протокол відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_10 (т.16 а.с.102-105), протокол відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_12 (т.16 а.с.106-107).
Проаналізувавши покази потерпілих ОСОБА_301 , ОСОБА_83 , ОСОБА_85 , протоколи відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_301 , ОСОБА_304 , ), висновок експерта № 682 від 17.11.2003 року та висновок експерта № 684 від 17.11.2003 року, судом встановлено, що ці докази не можуть свідчити про вчинення ОСОБА_22 вказаного злочину.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 пояснили, що розбійний напад 17 листопада 2003 року в с.Дуліби на потерпілих ОСОБА_305 , ОСОБА_306 та ОСОБА_85 вчинили ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_115 , ОСОБА_124 , можливо був ще і ОСОБА_110 . ОСОБА_22 участі у вчиненні цього злочину не приймав. В ході досудового слідства вони оговорювали ОСОБА_22 як по цьому епізоду, так і по багатьох інших.
Суд враховує, що в ході досудового слідства інших доказів участі підсудного ОСОБА_22 у вчиненні цього злочину, крім пояснень ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_12 та ОСОБА_21 даних в ході досудового слідства щодо участі у вчиненні цього злочину ОСОБА_22 , які підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 в судовому засіданні заперечили, не здобуто.
Тому судом не може бути встановлена вина у вищевказаному епізоді підсудного ОСОБА_22 лише на показах інших підсудних даними ними на досудовому слідстві та категоричне заперечення їх під час слухання справи в суді.
Крім цього, в судовому засіданні свідок ОСОБА_307 пояснила, що пояснила, що з ОСОБА_22 познайомилась на святкуванні нового 2003 року. Коли в нього помер батько, то почала жити з ОСОБА_22 в квартирі по АДРЕСА_32 , 30-31 жовтня 2003 року вона разом з ОСОБА_22 поїхала в с.Малехів, де 01.11.2003 року її родина відзначала 9 днів зі смерті діда. В той же день 1.11.2003 року разом з ОСОБА_22 повернулась до м.Новий Розділ, де разом з ОСОБА_308 постійно проживали в квартирі її матері за адресою АДРЕСА_26 до 27.01.2004 року. За цей час ОСОБА_22 нікуди не відлучався, постійно був з нею, ночував в неї в квартирі. Стосунки з ОСОБА_22 підтримувала до 2005 року. На підтвердження своїх стосунків з ОСОБА_22 надала суду фотографії на яких вони зображені (т.102 а.с.218-220).
Свідок ОСОБА_307 в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_22 як хлопця своєї сестри ОСОБА_143 , з 1.11.2003 року по 27.01.2004 року ОСОБА_22 постійно проживав в квартирі їх матері у АДРЕСА_26 .
Згідно показів свідка ОСОБА_307 в ході досудового слідства, які перевірені в судовому засіданні ОСОБА_22 в їх квартирі проживав на протязі 3 місяців з 1.11.2003 р. по 27.01.2004 року. (т.77 а.с.177 ).
Всебічно та повно дослідивши здобуті в ході слідства докази суд приходить до висновку, що розбійний напад на потерпілих ОСОБА_305 , ОСОБА_306 та ОСОБА_85 в складі банди 17.11.2003року вчинено підсудними ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , що стосується підсудного ОСОБА_22 , то суд приходить до висновку про недоведеність його участі у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою группою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 в с. Дуліби Стрийського району Львівської області.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , кримінальна справа щодо якого закрита у зв'язку з смертю, невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_86 , метеріали стосовно якого виділені в окреме провадження на ОСОБА_309 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_310 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 в с. Плав'є Сколівського району Львівської області, вина підсудних доведена наступними доказами.
Показами потерпілої ОСОБА_95 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що з 1998 року з сім”єю постійно проживає в Італії. У неї у власності знаходиться автомобіль марки “Мерседес-Бенц”. 30.12.2003 року вказаним автомобілем приїхала в Україну, щоб провідати родичів. З нею були три незнайомі жінки, яких підібрала на автостанції, знайомий ОСОБА_311 . В м. Чоп у автомобіль також підсів її брат ОСОБА_312 . Проїхавши с. Тухолька Сколівського району, ОСОБА_313 , який був за кермом автомобіля, повідомив, що спустило колесо. Він зупинив автомобіль і почав з ОСОБА_222 міняти колесо. Жінки були в автомобілі. Після заміни колеса побачила, як до них підбігло кілька невідомих осіб, які відразу ж почали наносити їм удари по тілу, стріляти з невідомої зброї. Невідомі всіх посадили у салон автомобіля, самі сіли і автомобіль почав рухатись. Приблизно через 10-15 хвилин автомобіль зупинився і їх по одному вивели з салону автомобіля, поклали на землю та зв'язали. При цьому невідомі вимагали гроші, їх обшукували, обшукали також салон автомобіля. Після цього, невідомі знову їх завели в салон автомобіля і автомобіль почав рухатись. Приблизно через 15 хвилин автомобіль зупинився, невідомі вийшли з салону і вона в далині почула шум двигуна автомобіля. Тоді вони самостійно розв'язались і з одного будинку, що розташований поблизу, викликали працівників міліції. В результати нападу в неї забрали 750 євро, мобільний телефон “Панасонік” (т. 17 а.с. 77).
Згідно, даних на досудовому слідстві та перевірених в судовому засіданні аналогічних щодо обставин скоєння нападу, показів потерпілих ОСОБА_92 ОСОБА_91 , ОСОБА_314 , ОСОБА_90 , ОСОБА_93 напад було вчинено невідомим особами, будь-яким чином ідентифікувати нападників вони не змогли. Хто причетний до цього нападу потерпілим не відомо (т. 17 а.с. 85, 89 , 100, т.18 а.с. 140).
Висновком експерта № 715 від 03.12.2003 року, згідно якого у ОСОБА_90 виявлено поверхневі рани лівого надпліччя, лікові гомілки, які утворились в результаті дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо і гумовою кулею; забійно-рвана рана тімені, осадження правої щоки та обох губ правої гомілки, які утворились в результаті дії тупих предметів і відносяться до легкого тілесного ушкодження (т. 17 а.с. 67).
Висновком експерта № 716 від 03.12.2003 року, згідно якого у ОСОБА_314 виявлено підшкірний крововилив потилиці, поверхневі рани правого стегна та лівого стегна, садно правої кисті, які утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо і при ударі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження (т.17 а.с.69).
Висновком експерта № 717 від 03.12.2003 року, згідно якого у ОСОБА_93 виявлено підшкірний крововилив нігтевої фаланги вказівного пальця правої кисті, який утворився від дії тупого предмету, можливо і від здавлення, і відноситься до легкого тілесного ушкодження (т.17 а.с. 71).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_12 розповів про обставини вчинення розбійного нападу; вказав місце, де вчинили напад на бус (т.18 а.с. 98).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_10 розповів про обставини вчинення розбійного нападу; вказав місце, де вони вчинили напад на бус (т. 18 а.с. 86).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_21 детально розповів про обставини вчинення розбійного нападу. (т.64 а.с. 115-164).
По даному епізоду, органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення ОСОБА_22 в тому, що в грудні 2003 року він разом з обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , матеріали кримінальної справи відносно якого закриті у зв'язку з смертю та невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_86 , мареріали стосовно якого виділено в окреме провадження, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що водій автомобіля марки “Мерседес” перевозить велику суму грошей.
Після цього, ОСОБА_22 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 та невстановленою слідством особою на ім”я ОСОБА_86 , розробили детальний план вчинення нападу, на виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа на ім”я ОСОБА_86 , діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 2 грудня 2003 року на двох невстановлених слідством автомобілях, прибули на трасу, що поблизу с. Плав'є Сколівського району Львівської області.
У період з 1 год. 00 хв. до 1 год. 30 хв. 2 грудня 2003 року діючи у складі банди згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою здійснили напад з корисливих мотивів з наміром заволодіння чужим майном поєднаний із застосуванням психічного та фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих та з погрозами застосування такого насильства на автомобіль марки “ Мерседес бенс спринтер” д.н.з. НОМЕР_4 та осіб, що перебували в ньому. ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , будучи озброєним револьвером “Наган” калібру 7,62 мм, ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_86 , одягнуті у саморобні маски, за допомогою спеціальних засобів пробили колесо вказаного автомобіля, під керуванням ОСОБА_87 . Після цього, ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_86 , згідно розподілу ролей, підбігли до зазначеного автомобіля та з метою подолання опору з боку потерпілих, позбавлення їх можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , чим умисно заподіяли потерпілим тілесні ушкодження: ОСОБА_94 - які відносяться до легкого тілесного ушкодження; ОСОБА_93 - які відносяться до легко тілесного ушкодження, а також зв”язали руки та ноги потерпілих, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілих в момент заподіяння та створило реальну загрозу для їх життя в момент застосування.
В результаті нападу ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та невстановлена слідством особа на ім”я ОСОБА_86 заволоділи наступним майном потерпілих ОСОБА_95 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 : грошима в сумі 17 185 євро, що згідно інформації управління Національного банку України про курс євро по відношенню до української гривні станом на 2 грудня 2003 року становить 110 130, 60 грн., 338 грн.; майном потерпілих: мобільним телефоном “Самсунг” вартістю 1 652, 92 грн., окулярами вартістю 120 грн., футляром для окулярів вартістю 20 грн., - всього на загальну суму 112 261, 52 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, яке після вчиненого нападу розділили між собою.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_22 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено такі докази: покази потерпілих ОСОБА_95 , ОСОБА_92 , ОСОБА_91 , ОСОБА_314 , ОСОБА_315 (т.17 а.с.77, 85, 89, 100, т.18 а.с.140), висновок експерта № 715 від 03.12.2003 року, висновком експерта № 716 від 03.12.2003 року, висновок експерта № 717 від 03.12.2003 року (т. 17 а.с. 67, 69, 71), явка з повинною ОСОБА_165 (т.77 а.с.199) , покази обвинуваченого ОСОБА_10 даними ним на досудовому слідсві (т.18 а.с.109), покази обвинуваченого ОСОБА_23 даними ним на досудовому слідсві (т.2 а.с.26-29), покази обвинуваченого ОСОБА_12 даними ним на досудовому слідсві (т.18 а.с.106), протокол відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_10 (т.18 а.с.86), протокол відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_12 (т.18 а.с.98), покази обвинуваченого ОСОБА_21 даними ним на досудовому слідсві (т.64 а.с.26-28, 55-67), протокол відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_21 (т. 64 а.с. 115-164).
Проаналізувавши покази потерпілих ОСОБА_95 , ОСОБА_92 , ОСОБА_91 , ОСОБА_314 , ОСОБА_315 висновки експертиз № 715 від 03.12.2003 року, № 716 від 03.12.2003 року, № 717 від 03.12.2003 року, судом встановлено, що ці докази не можуть свідчити про вчинення ОСОБА_22 вказаного злочину.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 пояснили, що розбійний напад 2 грудня 2003 року на ОСОБА_309 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_310 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 в с. Плав”є Сколівського району Львівської області вчинили ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_115 , ОСОБА_124 і ОСОБА_110 . ОСОБА_22 участі у вчиненні цього злочину не приймав. В ході досудового слідства вони оговорювали ОСОБА_22 як по цьому епізоду, так і по багатьох інших.
Суд враховує, що в ході досудового слідства інших доказів участі підсудного ОСОБА_22 у вчиненні цього злочину, крім пояснень ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, ОСОБА_12 та ОСОБА_21 даних в ході досудового слідства щодо участі у вчиненні цього злочину ОСОБА_22 , які підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 в судовому засіданні заперечили, не здобуто.
Тому судом не може бути встановлена вина у вищевказаному епізоді підсудного ОСОБА_22 лише на показах інших підсудних даними ними на досудовому слідстві та категоричне заперечення їх під час слухання справи в суді.
Крім цього, в судовому засіданні свідок ОСОБА_316 пояснила, що з ОСОБА_22 познайомилась на святкуванні нового 2003 року. В них виникли серйозні стосунки, вважала ОСОБА_22 своїм майбутнім чоловіком. 23.10.2003 року приїхала з ОСОБА_22 до Львова щоб познайомитись з його матір'ю і родиною, які живуть у АДРЕСА_33 . На пропозицію сестри ОСОБА_22 вона залишилась в них жити. Весь час були разом. ОСОБА_22 нікуди не відлучався, з міста Львова не виїзжав.
30-31 жовтня 2003 року вона разом з ОСОБА_22 поїхала в с.Малехів, де 1.11.2003 року її родина відзначала 9 днів зі смерті діда. В той же день 1.11.2003 року разом з ОСОБА_22 вернулась до м.Новий Роздол, де разом з ним постійно проживали в квартирі її матері до 27.01.2004 року. За цей час ОСОБА_22 нікуди не відлучався, постійно ночував в неї вдома.
В 2004-2005 роках її, її маму та брата неодноразово допитували з приводу 1 та 2 грудня 2003 року. Слідчий цікавився чи був ОСОБА_22 в неї вдома в ці дні. Оскільки вона дуже добре пам'ятала події 1-2.12.2003 року, то дала з цього приводу вичерпні пояснення, пояснила, що вони з ОСОБА_22 збирались їхати на іменини його швагра ОСОБА_317 , але не поїхали, залишились вдома і 1 і 2 грудня провели разом. В ніч з 1 на 2 грудня ОСОБА_22 з дому не виходив, був з нею. Стосунки з ОСОБА_22 підтримувала до 2005 року. Після цього його не бачила.
Згідно перевірених в судовому засіданні її показів в ході досудового слідства, зокрема 14.01.2004 р. та 15.07.2005 року ( т.77 а.с. 170-172, 225-226 ) щодо обставин 1 та 2 грудня 2003 року свідок ОСОБА_307 пояснювала, що ОСОБА_22 1 та 2 грудня 2003 року перебував з нею в домі її матері у м.Новий Розділ.
Свідок ОСОБА_307 в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_22 як хлопця своєї сестри ОСОБА_146 , з 1.11.2003 року до 27.01.2004 року ОСОБА_22 проживав в квартирі їх матері разом з ОСОБА_318 . Вони мали намір взяти шлюб. ОСОБА_22 1 і 2 грудня 2003 року був в них вдома, з квартири вночі не виходив.
Згідно перевірених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_319 - матері свідків ОСОБА_307 та ОСОБА_307 , які вона дала в ході досудового слідства 20.01.2004 р., - ОСОБА_22 в ніч на 2 грудня 2003 року перебував в її квартирі АДРЕСА_26 . (т.77 а.с.178 ).
Свідок ОСОБА_320 , покази якої перевірено в судовому засіданні пояснила, що 2.12.2003 року син ОСОБА_321 разом зі своєю дівчиною ОСОБА_318 знаходився в м.Н.Розділ. Вона це точно пам'ятає, оскільки 1.12. - свято ОСОБА_317 і 2.12.2003 року вона телефонувала до ОСОБА_146 , цікавилась чому не приїхали (т.77 а.с.167-169).
Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_22 щодо невизнання своєї вини у скоєнні даного злочину суд надає їм віри, так як вони нічим не спростовані, стверджені наведеними вище доказами по справі.
Всебічно та повно дослідивши здобуті в ході слідства докази суд приходить до висновку, що розбійний напад на мікроавтобус “Мерседес-Бенц” 02.12.2003р. біля с.Плав”є Сколівського району Львівської області скоєно озброєною організованою злочинною групою в складі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , що стосується підсудного ОСОБА_22 , то суд приходить до висновку про недоведеність його участі у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою группою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_309 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_310 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 в с. Плав'є Сколівського району Львівської області.
По епізоду розбійного нападу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та двома невстановленими слідством особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, на ОСОБА_97 за адресою АДРЕСА_22 вина підсудних стверджується наступним:
Показами потерпілого ОСОБА_97 даними в судовому засіданні про те, що 01.08.2004 року він перебував у власному будинку, що за адресою: АДРЕСА_22 . Приблизно о 23 годині почув з вулиці гавкіт собаки і підійшов до вхідних дверей, відчинивши їх ключем. В цей момент невідома особа з вулиці рвучко потягнула двері на себе і він відчув удар по голові, від якого впав на підлогу. В будинок забігли злочинці, обличчя яких він не бачив. Далі, невідомі затягли його у кімнату на першому поверсі будинку. Нападники вимагали в нього гроші, при цьому наносили йому удари ногами по тілу. В результаті нападу невідомі заволоділи належними йому грішми в сумі 8 000 доларів США, помповою рушницею, золотим годинником, жіночою шубою, трьома спортивними костюмами, курткою, сонцезахисними окулярами, мобільним телефоном, джинсами, шторами та фіранками на загальну суму понад 2810 доларів США. Крім цього, при звертанні до нього підсудного ОСОБА_322 російською мовою, повідомив, що впізнає цю особу по голосу, як особу яка запитувала його про стан здоров'я та давала лікарства. На запитання ОСОБА_18 пояснив, що на слідчій дії впізнання по голосу міг і помилитися. Також на запитання ОСОБА_18 що перший раз він впізнав по голосу статиста а не його ОСОБА_18 , відповів що пригадує таку обставину і міг тоді помилитися. На пропозицію суду впізнати підсудних по голосу шляхом читання ними російськомовного тексту повідомив, що оскільки пройшло багато часу навряд чи зможе впізнати ще когось по голосу.
Висновком експерта № 2153 від 04.08.2004 року, згідно якого у ОСОБА_97 виявлені: синець на повіках лівого ока і крововилив в оболонках його, 5 синців та садна на обличчі, синець на правій вушній раковині, 2 садна і крововиливи на нижній губі справа, 4 синці і садно на грудях та на передній черевній стінці, 5 синців на лівому плечі, синець на спині зліва, множинні синці на руках, горизонтально розташовані прямолінійні подряпини в ділянці правого променево-зап'ястного суглобу, множинні синці та садна на кистях та їх пальцях обох рук, 6 саден і синець в ділянці передніх поверхонь колінних суглобів, 2 синці на стегнах, 4 синці на гомілках. При звертанні за медичною допомогою потерпілому ОСОБА_323 було встановлено діагноз: “струс головного мозку, злам 5-го ребра, звих середньої фаланги 5-го пальця правої кисті”. Діагноз перелому і звиху підтверджено результатами представлених для проведення експертизи рентгенологічних досліджень грудної клітки та правої кисті. Виявлені ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, легких тілесних та легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я (т. 22 а.с. 141-144).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_10 розповів про обставини вчинення розбійного нападу на ОСОБА_97 та вказав місце розташування будинку потерпілого, вказав місце розташування кімнат у будинку; вказав місце, де лежав зв'язаний ОСОБА_324 (т. 22 а.с. 161-167).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_12 розповів про обставини вчинення розбійного нападу на ОСОБА_97 та вказав місце розташування будинку потерпілого, вказав місце розташування кімнат у будинку; вказав місце, де лежав зв'язаний ОСОБА_324 (т. 22 а.с. 234-236).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_97 як особу, на яку він вчинив розбійний напад. (т. 22 а.с. 201).
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_97 як особу, на яку він вчинив розбійний напад. (т. 22 а.с. 267).
Очною ставкою між потерпілим ОСОБА_325 та ОСОБА_10 , згідно якої останній підтвердив свої покази щодо вчинення розбійного нападу на ОСОБА_97 (т. 22 а.с. 202-204).
Очною ставкою між потерпілим ОСОБА_325 та ОСОБА_12 , згідно якої останній підтвердив свої покази щодо вчинення розбійного нападу на ОСОБА_97 (т. 22 а.с. 268-270).
Протоколом вилучення, згідно якого на горищі будинку АДРЕСА_29 , вилучено жіночу хутряну шубу та годинник з металу жовтого кольору, які видав ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 257) та відповідно протоколом пред'явлення предметів для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_324 впізнав годинник, виданий ОСОБА_10 , і яким заволоділи нападники. (т. 22 а.с. 258), а також протоколом пред'явлення предметів для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_324 впізнав жіночу хутряну шубу, видану ОСОБА_10 , і якою заволоділи нападники. (т. 22 а.с. 259).
По даному епізоду органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення ОСОБА_18 в тому, що в липні 2004 року він разом з обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та двома не встановленими слідством особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, діючи у складі банди з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом вчинення озброєного бандитського нападу, зібрали відомості про те, що у будинку АДРЕСА_22 знаходиться велика сума грошей.
Після цього, ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного наміру, спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та двома не встановленими слідством особами, розробили детальний план вчинення нападу. На виконання попередньо розробленого та доведеного до відома членів банди плану нападу, ОСОБА_96 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та дві не встановлені слідством особи, озброєні невстановленою слідством вогнепальною зброєю, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 1 серпня 2004 року автомобілем марки “Фольксваген-Гольф”, під керуванням особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, прибули у м. Винники.
У період з 23 год. 00 хв. 1 серпня 2004 року до 4 год. 00 хв. 2 серпня 2004 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та дві не встановлені слідством особи, озброєні не встановленою слідством вогнепальною зброєю, одягнуті у саморобні маски, вчинили попередньо спланований напад з корисливих мотивів з наміром заволодіння чужим майном поєднаний із застосуванням психічного та фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих та з погрозами застосування такого насильства. Через вхідні двері незаконно проникнувши у будинок АДРЕСА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та дві невстановлені слідством особи з метою подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_97 , чим заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, а також - злам 5-го ребра зліва; звих фаланги 5-го пальця правої руки, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня важкості, при цьому наведене насильство було небезпечним для життя та здоров”я потерпілого в момент заподіяння та створило реальну загрозу для його життя в момент застосування. Крім цього ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та дві не встановлені слідством особи зв'язали руки та ноги ОСОБА_97 липкою стрічкою, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілого та нанесення йому тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілий сприймав як справжню та реальну загрозу й небезпеку для його життя і здоров'я.
В результаті нападу підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та дві не встановлені слідством особи заволоділи наступним майном потерпілого ОСОБА_97 : грошовими коштами в сумі 8 000 доларів США, що згідно інформації управління Національного банку України про курс долара США по відношенню до української гривні станом на 1 серпня 2004 року становить 42 528 грн.; майном потерпілого - мобільним телефоном марки “Нокія” вартістю 1 063, 2 грн.; помповою рушницею німецького виробництва вартістю 3 189, 6 грн.; годинником марки “Шофхайзен” вартістю 5 316 грн.; жіночою шубою вартістю 3 721, 2 грн.; трьома спортивними костюмами вартістю 425, 28 грн. кожен; зимовою курткою вартістю 425, 28 грн.; сонцезахисними окулярами марки “Рейбен” вартістю 531, 6 грн.; джинсами марки “Хуго Босс” вартістю 318, 96 грн.; шторами та фіранками вартістю 100 грн., всього на загальну суму 55 469, 68 грн., яке після вчиненого нападу розділили між собою, а також пошкодили майно потерпілого на загальну суму 2 700 грн.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_18 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено такі докази: покази потерпілого ОСОБА_97 (т.22 а.с.26-27, 33-34), висновок експерта № 2153 від 04.08.2004 року (т.22 а.с.141-144), явка з повинною ОСОБА_12 (т.22 а.с.159), явка з повинною ОСОБА_10 (т.22 а.с.160), покази обвинуваченого ОСОБА_10 даними ним на досудовому слідстві (т.22 а.с.288-289), покази обвинуваченого ОСОБА_12 даними ним на досудовому слідстві (т.22 а.с.291-292), протокол відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_10 (т.22 а.с.161-167), протокол відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_12 (т.22 а.с.234-236), протокол пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно з яким ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_326 як особу, спільно з якою вчинив розбійний напад на тренера футбольної команди “Карпати” у м. Винники Львівської області (т. 2 а.с. 9), протокол пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_326 як особу, спільно з якою вчинив розбійний напад на тренера футбольної команди “Карпати” у м. Винники Львівської області (т. 2 а.с. 8), протокол пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_97 як особу, на яку він вчинив розбійний напад. (т. 22 а.с. 201), протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно з яким ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_97 як особу, на яку він вчинив розбійний напад. (т. 22 а.с. 267), протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_325 та ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 202-204), протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_325 та ОСОБА_12 (т. 22 а.с. 268-270), протокол ставки між ОСОБА_18 та ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 185-187), протокол пред'явлення осіб для впізнання по голосу, згідно з яким ОСОБА_324 по голосу впізнав ОСОБА_18 як особу, що вчинила на нього розбійний напад (т. 22 а.с. 188), протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_325 та ОСОБА_18 , згідно з якою перший підтвердив свої покази про обставини вчинення на нього розбійного нападу та показав, що впізнав ОСОБА_18 по голосу як особу, що вчинила на нього розбійний напад (т.22 а.с. 223-225), протокол пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно з яким ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_327 як особу, що приїжджала спільно з ОСОБА_18 у будинок ОСОБА_97 в ході розбійного нападу (т. 22 а.с. 237, 239), протокол пред'явлення осіб для впізнання, згідно з яким ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_327 як особу, що приїжджала спільно з ОСОБА_18 у будинок ОСОБА_97 в ході розбійного нападу (т. 22 а.с. 245), показами свідка ОСОБА_327 даними на досудовому слідстві про те, що на початку серпня 2004 року біля 23 години йому передзвонив знайомий ОСОБА_328 та попросив відвезти його у м. Винники. В подальшому вони зустрілись і поїхали у м. Винники. Дорогу йому показував ОСОБА_328 . Приїхавши у м. Винники, вони пройшли до якогось будинку. У кімнаті будинку побачив зв'язаного мужчину і трьох осіб, обличчя яких були закриті масками. Побачивши це, відразу вийшов з будинку. Потім до нього підійшов ОСОБА_328 і сказав, що потім все пояснить, сказавши при цьому, щоб нікому нічого не розповідав, бо буде мати проблеми (т. 22 а.с. 246-247), протоколом очної ставки між ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_329 , згідно з якою вказані особи підтвердили свої покази, а ОСОБА_10 вказав на ОСОБА_327 як на особу, що приїжджала у будинок ОСОБА_97 з ОСОБА_18 (т. 22 а.с. 248), протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_329 та ОСОБА_18 , згідно з якою перший підтвердив дані раніше покази. (т. 22 а.с. 251), протоколом вилучення, згідно з яким на горищі будинку АДРЕСА_29 , вилучено жіночу хутряну шубу та годинник з металу жовтого кольору, які видав ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 257), протокол пред'явлення предметів для впізнання, згідно з яким потерпілий ОСОБА_324 впізнав годинник, виданий ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 258), протокол пред'явлення предметів для впізнання, згідно з яким потерпілий ОСОБА_324 впізнав жіночу хутряну шубу, видану ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 259).
Проаналізувавши покази потерпілого ОСОБА_97 , висновок експерта № 2153 від 04.08.2004 року, протокол пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно з яким ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_326 як особу, спільно з якою вчинив розбійний напад на тренера футбольної команди “Карпати” у м. Винники Львівської області (т. 2 а.с. 9), протокол пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно з яким ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_326 як особу, спільно з якою вчинив розбійний напад на тренера футбольної команди “Карпати” у м. Винники Львівської області (т. 2 а.с. 8), протокол пред'явлення осіб для впізнання, згідно якого ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_97 як особу, на яку він вчинив розбійний напад. (т. 22 а.с. 201), протоколом пред'явлення осіб для впізнання, згідно з яким ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_97 як особу, на яку він вчинив розбійний напад. (т. 22 а.с. 267), протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_325 та ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 202-204), протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_325 та ОСОБА_12 , протоколом вилучення, згідно з яким на горищі будинку АДРЕСА_29 , вилучено жіночу хутряну шубу та годинник з металу жовтого кольору, які видав ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 257), протокол пред'явлення предметів для впізнання, згідно з яким потерпілий ОСОБА_324 впізнав годинник, виданий ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 258), протокол пред'явлення предметів для впізнання, згідно з яким потерпілий ОСОБА_324 впізнав жіночу хутряну шубу, видану ОСОБА_10 (т. 22 а.с. 259), судом встановлено, що ці докази не можуть свідчити про вчинення ОСОБА_18 вказаного злочину.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , пояснили, що розбійний напад 1 серпня 2004 року на ОСОБА_97 за адресою м. Львів-Винники, вул. Забава, 33А вони вчинили разом з ОСОБА_330 та ОСОБА_331 . ОСОБА_18 з ними не було, на досудовому слідстві вони його оговорили. ОСОБА_10 пояснив, що коли він пішов за автомобілем, то оскільки йшов дощ, його автомобіль застряг. Він дзвонив своїм знайомим, щоб ті приїхали і допомогли витягти машину. Подзвонив ОСОБА_18 , той приїхав і ще з однією особою допомогли виїхати. Як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_12 в судовому засіданні категорично заперечили участь ОСОБА_18 в даному розбійному нападі.
В судовому засіданні ОСОБА_18 повідомив, що злочину в м. Винники щодо потерпілого ОСОБА_97 не вчиняв. Пояснив, що йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_10 , з яким він колись познайомився в кафе «Троянда», повідомив, що його автомобіль застряг в багнюці та попросив допомогти витягнути з болота автомобіль. ОСОБА_18 передзвонив своєму знайомому ОСОБА_332 , з яким він разом їздив на рибалку, та попросив, щоб той під'їхав на машині. Разом з ОСОБА_333 він поїхав в м.Винники та допомогли ОСОБА_10 витягти з багнюки автомобіль. Після цього разом з ОСОБА_333 поїхали додому. Про те, що в цей день був скоєний розбійний напад в м.Винники по вул.Забави йому нічого не було відомо. Вказав, що його було затримано працівниками УБОЗ УМВСУ у Львівській області 09 грудня 2004 року і поміщено в приймальник-розподільник, в якому він перебував до 5 січня 2005 року. Лише 05 січня 2005 року було оформлено його затримання слідчим. Також зазначив, що в приміщенні УБОЗу його піддавали жорстоким катуванням та побиттям, примушували написати явку з повинною, а на його прохання допустити адвоката повідомляли відмовою. При допиті ОСОБА_18 в якості свідка 30 грудня 2004 року він заявив слідчому, що всі подальші слідчі дії з ним просить проводити з участю адвоката (т.22 а.с.184). Незважаючи на це 04 січня 2005 року без участі захисника між ним та ОСОБА_10 була проведена очна ставка (т.22 а.с.186-187). 05 січня 2005 року без участі захисника з ним було проведено впізнання по голосу, де потерпілий ОСОБА_324 впізнав його по голосу як особу, яка скоїла на нього напад (т.22 а.с.188). Крім цього ОСОБА_18 повідомив, що в ході досудового слідства та слухань даної кримінальної справи в суді не розумів української мови, оскільки народився і виріс в Росії. При проведенні з ним слідчих дій на досудовому слідстві йому не забезпечили участі перекладача. В даному судовому засіданні підсудний ОСОБА_18 написав заяву про те, що протягом часу перебування під вартою (більше 9 років) українську мову він вивчив і перекладача не потребує.
Згідно ч.1 ст.5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом; b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу; e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції. В ч.3 ст.5 Конвенції передбачено, що Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
З огляду на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема справи «Нечипорук, Йонко проти України", у п.176 якого йдеться, що «Суд також наголошує, що незадокументоване затримання особи свідчить про абсолютне ігнорування принципово важливих гарантій статті 5 Конвенції і виявляє грубе порушення цієї статті. Незадокументування таких відомостей, як дата, час і місце затримання особи, її ім'я, підстави для затримання та ім'я особи, яка здійснює затримання, має вважатися таким, що суперечить вимозі законності і самій меті статті 5 Конвенції. В п.177 цього рішення «….Суд зазначає, що єдиним документом, у якому пояснюються підстави для затримання заявника 20 травня 2004 року (до його адміністративного затримання) і сформульовані підозри, на підставі яких міліція вирішила затримати його, є пояснювальна записка працівників міліції, які здійснили його затримання, адресована їхньому начальникові; згідно з нею вони вирішили затримати заявника, оскільки побачили, що він "швидко йшов, озираючись навкруги", очевидно вагаючись - іти додому чи в інше місце (див. пункт 7 вище). Суд вважає, по-перше, що цей документ не був належним документом, що документував затримання, а, по-друге, на тому етапі не існувало обґрунтованої підозри у вчиненні заявником злочину». В п.178 зазначеного рішення справи "Нечипорук, Йонко проти України" вказано, «що стосується подальшого триденного затримання заявника (20-23 травня 2004 року), задокументованого міліцією як затримання на підставі підозри у вчиненні ним адміністративного правопорушення, то Суд зазначає, що протягом цього періоду із заявником поводилися як із підозрюваним у кримінальній справі… Дивлячись за зовнішнім втіленням чи використаними формулюваннями та концентруючись на реальності ситуації, Суд визнає, що адміністративне затримання заявника було насправді частиною тримання його під вартою, про яке йдеться в пункті 1(c) статті 5, як підозрюваного у кримінальній справі про вбивство, але без забезпечення його процесуальних прав як підозрюваного, зокрема, його права на захист».
В матеріалах кримінальної справи, що слухається в суді, наявний рапорт оперуповноваженого УБОЗ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_334 , в якому зазначено, "що 09.12.2004 року ним проводились оперативні заходи по кримінальній справі №142-3133 від 03.08.2004 року, порушеної по факту розбійного нападу на гр. ОСОБА_97 , який мав місце в м.Винники 02.08.2004 року. Проведеними заходами встановлена особа на ім'я ОСОБА_328 , який брав участь в скоєнні даного розбійного нападу. Ним являється ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_14 , уродженець Нижнього Новгорода, без прописки та постійного місця проживання, винаймав помешкання за адресою АДРЕСА_5 . Даний громадянин затриманий за бродяжництво і утримується в приймальнику-розподільнику при УМВСУ у Львівській області" (т.22 а.с.175).
В п.181 зазначеного вище рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонко проти України» вказано «Суд зазначає, що згідно із законодавством України позбавлення свободи без вмотивованого рішення суду можливе лише в обмеженій кількості достатньо чітко визначених випадків. Так, стаття 29 Конституції дозволяє застосування такого заходу максимум протягом трьох діб і лише у випадку нагальної необхідності запобігти злочинові чи перепинити його. Згідно зі статтями 106 і 115 Кримінально-процесуального кодексу слідчий може затримати особу, якщо її застали при вчиненні злочину, якщо очевидці чи потерпілі вказали на неї, що саме вона вчинила злочин, або якщо на ній чи на її одягу виявлено явні сліди злочину».
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що затримання ОСОБА_18 09.12.2004 року та поміщення його в приймальник-розподільник оу УБОЗ УМВСУ у Львівській області фактично було його затриманням в якості підозрюваного у кримінальній справі по факту нападу на громадянина ОСОБА_335 . З часу такого затримання, а саме з 09.12.2004 року ОСОБА_18 , на думку суду, мав мати всі права підозрюваної особи, зокрема право на захист.
На підставі викладеного, суд вважає протокол впізнання по голосу, складений на досудовому слідстві, відповідно до якого ОСОБА_324 впізнав по голосу ОСОБА_18 як особу, яка скоїла на нього напад, (т.22 а.с.188) недопустимим доказом, оскільки такий здобутий з порушенням права ОСОБА_18 на захист. З тих самих підстав недопустимим доказом являється і протокол очної ставки між ОСОБА_10 та ОСОБА_18 (т.22 а.с.186-187).
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_324 вказав, що облич нападників він не бачив (в своїх показах на досудовому слідстві зазначав, що нападники були в масках чорного кольору), а на досудовому слідстві впізнав ОСОБА_18 по голосу. Оскільки судом встановлено, що така слідча дія відбулася з порушенням права останнього на захист, то складений в подальшому протокол очної ставки між ОСОБА_325 та ОСОБА_18 , на якій ОСОБА_324 підтвердив, що впізнав ОСОБА_18 по голосу (т.22 а.с.223-225), суд також вважає недопустимим доказом.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_324 на пропозицію суду впізнати підсудних по голосу шляхом читання ними російськомовного тексту повідомив, що, оскільки пройшло багато часу, не зможе впізнати когось по голосу. Окрім того ОСОБА_324 підтвердив факт проведення впізнання на досудовому слідстві ОСОБА_18 по голосу два рази, та зазначив те, що він міг тоді помилитися. Суд, проаналізувавши покази потерпілого ОСОБА_97 , з врахуванням ч.3 ст.62 Конституції України, згідно з якою усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходить до висновку, що покази потерпілого ОСОБА_97 не є доказом вчинення цього злочину підсудним ОСОБА_18 .
Зважаючи на те, що в судовому засіданні підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_12 заперечили участь ОСОБА_18 у скоєнні разом з ними розбійного нападу на будинок ОСОБА_97 , та на подану заяву ОСОБА_10 в Апеляційний суд Львівської області про те, що він оговорив на досудовому слідстві ОСОБА_18 (т.69 а.с.98-99), та подану заяву ОСОБА_12 в Апеляційний суд Львівської області про те, що він оговорив на досудовому слідстві ОСОБА_18 (т.68 а.с.101), єдиним доказом, який міг би підтвердити вину ОСОБА_18 , є покази свідка ОСОБА_327 , дані ним на досудовому слідстві.
Покази свідка ОСОБА_327 , дані ним на досудовому слідстві, на підставі яких складені протоколи очних ставок між ним та ОСОБА_10 і ОСОБА_18 , які підтверджують дані раніше ОСОБА_329 покази, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_336 пояснив, що познайомився з ОСОБА_18 на рибалці, з того часу підтримував з ним стосунки. Одного дня, в серпні 2004 року ОСОБА_18 подзвонив та попросив, щоб він його підвіз, бо застрягла якась машина десь під Львовом. Він забрав ОСОБА_18 , під'їхав з ним в м.Винники, зачепив машину, витягнули її, після чого завіз ОСОБА_18 у м. Львів. Пригадує, що автомобіль, який вони витягували був марки «Мазда». В жодний будинок вони не заходили і нікого зв'язаним він не бачив. Під час судового слідства повідомив, що на досудовому слідстві він говорив неправду, оскільки працівники УБОЗ його затримали та дві доби тримали в кабінеті по вул.Науковій,16 в м.Львові, примушуючи оговорити ОСОБА_18 . При цьому на нього чинився психічний та фізичний тиск, працівники міліції били його лодонями по голові, по нирках, можливо били його і ще якимись підручними засобами. По медичну допомогу він не звертався, також не звертався і в правоохоронні органи, оскільки в нього була «паніка». ОСОБА_10 впізнав, як особу, якій вони допомогли витягти машину. Його бачив лише один раз. Також на запитання суду повідомив, що в т.69 а.с.58 наявна заява, яку він підписував, адресована начальнику відділу криміналістики ОСОБА_337 (слідчий, що розслідував справу), про те, "що в ході розслідування по справі розбійного нападу на ОСОБА_97 він давав неправдиві покази проти ОСОБА_18 , оскільки на нього чинився тиск з боку слідчих, і він оговорив ОСОБА_18 , хвилюючись за свою безпеку". Окрім того повідомив, що події в зазначеній заяві описані ним не правдиво, насправді події мали місце такі, як він розповів в судовому засіданні. На запитання суду повідомив, що номер його мобільного телефону НОМЕР_11 .
Відповідно до п. п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України» від 18 грудня 2008 року суд встановив наступне “Щодо фактів справи, яка розглядається, Суд нагадує, що пан ОСОБА_338 дав свої зізнавальні показання під час допиту його як свідка. З огляду на відсутність яких-небудь доказів стосовно поганого поводження з цією особою, Суд не може встановити поза розумним сумнівом той факт, що він давав свої показання під тиском. З іншого боку, Суд зазначає, що, на відміну від підозрюваного або обвинуваченого, які згідно з чинним законодавством користувалися правом "на мовчання", свідок був зобов'язаний повідомити всю відому йому інформацію, інакше він би ніс кримінальну відповідальність. Більше того, на відміну від підозрюваного або обвинуваченого свідок не мав передбаченого законом права проконсультуватися з адвокатом перед першим допитом. 51. Хоча в цій справі йдеться про визнання винним не того, хто давав зізнавальні показання, а його співобвинуваченого, Суд визнає, що основоположні принципи є загалом такими самими, і що такі показання, отримані за відсутності процесуальних гарантій, повинні були розглядатися з надзвичайною ретельністю, із врахуванням, зокрема, того факту, що пан ОСОБА_338 одразу відмовився від своїх показань, поскаржившись до компетентних органів на те, що він давав їх під тиском. Крім того, пан ОСОБА_338 постійно заперечував свої попередні зізнання не лише під час першого відкритого слухання в суді, але ще на стадії досудового слідства».
Відповідно до ст.132 КПК України 1960 року у постанові про притягнення як обвинуваченого має бути зазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назву справи; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.
Проаналізувавши пред'явлене ОСОБА_18 обвинувачення на основі показів ОСОБА_327 , наданими ним на досудовому слідстві, та на які, як доказ вини ОСОБА_18 , покликається прокурор, суд встановив, що пред'явлене ОСОБА_18 обвинувачення не відповідає показам свідка ОСОБА_339 на досудовому слідстві. Так, в обвинуваченні зазначено, що " ОСОБА_18 , ОСОБА_96 , будучи озброєними газовим пістолетом, пристосованим для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_12 , ОСОБА_340 та дві не встановлені слідством особи, озброєні не встановленою слідством вогнепальною зброєю, діючи у складі банди, з корисливих мотивів, 1 серпня 2004 року автомобілем марки “Фольксваген-Гольф”, під керуванням ОСОБА_341 прибули у м. Винники. У період з 23 год. 00 хв. 1 серпня 2004 року до 4 год. 00 хв. 2 серпня 2004 року згідно наперед розробленого злочинного плану нападу, розподілу злочинних ролей та за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , будучи озброєним газовим пістолетом, придатним для стрільби гумовими набоями, ОСОБА_12 , ОСОБА_340 та дві не встановлені слідством особи, озброєні не встановленою слідством вогнепальною зброєю, одягнуті у саморобні маски, вчинили попередньо спланований напад. Через вхідні двері незаконно проникнувши у будинок АДРЕСА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_340 та дві не встановлені слідством особи з метою подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи, з метою безперешкодного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах нанесли численні удари по обличчю та тілу ОСОБА_97 , чим заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров”я. Крім цього ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_340 , дві не встановлені слідством особи зв'язали руки та ноги ОСОБА_97 липкою стрічкою, а також висловлювали в усній формі погрози вчинити умисне вбивство потерпілого та нанесення йому тілесних ушкоджень шляхом застосування наявної вогнепальної зброї, що потерпілий сприймав як справжню та реальну загрозу й небезпеку для його життя і здоров'я." В той же час свідок ОСОБА_336 в своїх показах вказує про те, що "на початку серпня 2004 року, коли він був в м. Городок, до нього приблизно о 23. 00 год. зателефонував ОСОБА_328 ( ОСОБА_119 ) і попросив, щоб той відвіз його з м.Львова в м.Винники, щоб забрати в свого знайомого свої речі. Приблизно в 24 год. він зустрівся із ОСОБА_342 в районі ринку «Південний», той сів до нього в автомобіль, і вони поїхали в м.Винники. Приблизно біля 1 год. ночі вони приїхали в м.Винники". Таким чином, згідно з показами ОСОБА_327 , даними ним на досудовому слідстві, у м.Винники вони прибули біля 1 год. ночі, в той час як в постанові про притягнення в якості обвинуваченого зазначається, що ОСОБА_18 розпочав розбійний напад разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та іншими особами о 23 год. Також під час допиту свідок ОСОБА_336 не вказує на те, що ОСОБА_18 одягав маску, разом з тим в постанові про притягнення ОСОБА_343 в якості обвинуваченого зазначено, що всі нападники були в масках (т.22 а.с.246-247). Крім цього, згідно з роздруківкою телефонних розмов вбачається, що ОСОБА_10 (т.80677330956) телефонував ОСОБА_18 (т. НОМЕР_9 ) 01.08.2004 року о 23 год. 09 хв. При чому в цей час номер мобільного телефону ОСОБА_18 був прив'язаний до базової станції м.Львів вул.Любінська, 168А. Дана обставина дає змогу суду зробити висновок про те, що о 23 год. 09 хв. ОСОБА_18 знаходився в м.Львові а не у м.Винники. Після чого 01.08.2004 року о 23 год. 10 хв. ОСОБА_18 (т.80677152804) зателефонував ОСОБА_344 (т. НОМЕР_11 ), при тому номер мобільного телефону ОСОБА_18 прив'язаний до базової станції м.Львів вул.Любінська, 168А. Також на підставі роздруківки телефонних розмов вбачається, що ОСОБА_336 ще три рази 01.08.2004 року о 23 год.16 хв, 23 год.35 хв, 23 год. 39 хв. дзвонив ОСОБА_18 , при тому номер мобільного телефону ОСОБА_18 прив'язаний до базової станції м.Львів вул.В.Великого, 52, що також дає підстави суду зробити висновок про те, що в цей час ОСОБА_18 перебував у м.Львові, а не у м.Винники. Коли 01.08.2004 року о 23 год. 49 хв. ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_18 , то номер мобільного телефону ОСОБА_18 був прив'язаний до базової станції с.Ков'яри Пустомитівського району, що дає можливість суду зробити висновок про те, що ОСОБА_18 їхав в напрямку м.Винники, оскільки вихідний дзвінок з його телефону на мобільний телефон ОСОБА_10 був 02.08.2004 року о 00 год. 12 хв. з прив'язкою його телефона до базової станції АДРЕСА_34 (т.22 а.с.217-218).
В процесі судового слідства з'ясовано, що обвинувачення не відповідає вимогам ст.132 КПК України 1960 року щодо часу і обставин злочину: так, пред'явлене ОСОБА_18 обвинувачення на основі показів ОСОБА_327 , наданими ним на досудовому слідстві, та на які, як доказ вини ОСОБА_18 , покликається прокурор, не підтверджується жодними показами свідка ОСОБА_339 . Зокрема, згідно з показами ОСОБА_327 , даними ним на досудовому слідстві, у м.Винники вони прибули біля 1 год. ночі, в той час, як в постанові про притягнення в якості обвинуваченого зазначається, що ОСОБА_18 розпочав розбійний напад разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та іншими особами о 23 год. Також під час допиту свідок ОСОБА_336 не вказує на те, що ОСОБА_18 одягав маску, разом з тим в постанові про притягнення ОСОБА_343 в якості обвинуваченого зазначено, що всі нападники були в масках (т.22 а.с.246-247). До того ж роздруківка телефонних розмов підтверджує, що 02.08.2004 року з 23.09. до 23.39 .00 год ОСОБА_18 ще знаходився у м. Львові.
Окрім того обставини справи, викладені в показах ОСОБА_327 під час досудового слідства, покази ОСОБА_327 , дані ним в судовому засіданні та заява, яку він подав на ім'я начальника відділу криміналістики ОСОБА_345 , суттєво різняться між собою. Проаналізувавши усі покази свідка ОСОБА_339 , суд вважає, що ці покази в цілому не можна приймати до уваги, оскільки вони не є логічними та послідовними щодо обставин даної справи. Крім цього, суд вважає, що оскільки ОСОБА_336 був свідком протиправних дій, про які він заявив в протоколі допиту на досудовому слідстві, а в правоохоронні органи про це не заявляв, то він має нести відповідальність за ч.1 ст.396 КК України, а у випадку, якщо він боявся і не повідомляв про це в правоохоронні органи, відносно нього мало бути прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Разом з тим, в матеріалах кримінальної справи відсутня як постанова про порушення кримінальної справи, так і постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього.
Таким чином, судом встановлено, що всупереч ст. 65 КПК України 1960 р. органом досудового слідства не здобуто жодних фактичних даних, які б встановлювали винуватість підсудного ОСОБА_18 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990р. (із змінами) «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.
Відповідно до ст. 323 КПК України (1960 р.) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює докази, ґрунтуючись на всебічному повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Всебічно та повно дослідивши здобуті в процесі слідства докази, суд вважає вину ОСОБА_18 у вчиненні розбійного нападу організованою злочинною групою в складі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та двома не встановленими слідством особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження на ОСОБА_97 за адресою АДРЕСА_22 , а саме вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою группою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, та участь ОСОБА_18 у озброєній банді та у вчинюваному нею нападі, тобто злочинів передбачених ст.ст.257, 187 ч.4 КК України, не доведеними.
Органом досудового слідства ОСОБА_16 обвинувачується в тому, що від не встановленої слідством особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, отримав бланк посвідчення працівника прокуратури України (яке, згідно з "Номенклатурою бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Міністерства фінансів України", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» №283 від 19 квітня 1993 року, є документом суворого обліку та виготовлення яких здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах, що охороняються органами внутрішніх справ, згідно "Положення про посвідчення посадової особи органів прокуратури України", затвердженого Постановою Президії Верховної Ради України від 9 грудня 1991 року "…видається посадовим особам органів прокуратури України після призначення їх на посади наказом відповідного прокурора…", "…використання посвідчень допускається протягом строку наданих посадовій особі прокуратури України повноважень…", та надає право: безперешкодно входити у державні, громадські установи, міністерства, відомства, підприємства, незалежно від форм власності; позачергово отримувати квиток у касах залізничних, автобусних вокзалів і станцій, морських і річкових вокзалів і пристаней, об'єднання "Авіаліній України", безкоштовно користуватись на території України всіма видами транспорту міського, приміського, місцевого і міжміського сполучення, крім таксі; під час відрядження бронювати місця у готелях і на всіх видах транспорту), в яке з метою подальшого використання у своїх злочинних цілях та введення в оману службових осіб підприємств, установ, організацій стосовно своєї особи, вклеїв власну фотографію та за допомогою принтера у графі "прізвище, ім'я, по батькові" вніс власне прізвище, ім'я та по батькові, а у графі "посада" ? помічник прокурора Залізничного району м.Львова. Крім цього, ОСОБА_16 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на підробку посвідчення працівника прокуратури України, з метою введення в оману службових осіб підприємств, установ, організацій стосовно справжності вищевказаного посвідчення, виготовив печатку з зображенням гербу України та текстом "Прокуратура", "Прокуратура України", "Прокуратура Львівської області", відтиски якої наніс у вказане посвідчення.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_16 у скоєнні даного злочину досудовим слідством надано такі докази:
Протокол обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_16 в АДРЕСА_4 , під час якого виявлено та вилучено посвідчення помічника прокурора Залізничного району м.Львова № 152 на прізвище ОСОБА_16 (т.1 а.с.133).
Висновок експерта № 519 від 20.10.2004 року, згідно з яким бланк посвідчення помічника прокурора Залізничного району м.Львова на прізвище ОСОБА_16 та друкований текст в ньому виготовлений за допомогою принтера (т.27 а.с.178).
Висновок експерта № 1341 від 07.08.2005 року, згідно з яким три відтиски печатки в посвідчені помічника прокурора Залізничного району м.Львова №152 на прізвище ОСОБА_16 нанесені за допомогою одного кустарно виготовленого рельєфного кліше (т.31 а.с.10).
Проаналізувавши дані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, не доведена з огляду на наступне. Відповідно до диспозиції вказаної статті відповідальність за даний злочин наступає при підробленні посвідчення з метою використання його підроблювачем або іншою особою чи збут такого документа. З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується прямим умислом і спеціальною метою - використання підробленого документа як самим підроблювачем, так і іншою особою. З огляду на те, що органом досудового слідства не здобуто доказів використання ОСОБА_16 чи іншою особою вилученого у нього посвідчення працівника прокуратури, суд вважає що ОСОБА_16 не доведено вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст.358 КК України.
Щодо епізоду підробки паспорта громадянина України, використання завідомо підробленого паспорта, завідомо підроблених довідок про доходи, заволодіння шахрайським способом карткою індивідуального податкового номеру та її використання, шахрайських дій стосовно ЛОФ АКБ "Укрсоцбанк", ПП "Альвеол" та кредитної спілки "Єднання" ОСОБА_20 його вину підтверджено наступним:
Протоколами виїмки у Дністровському відділенні ЛОФ АКБ "Укрсоцбанк", кредитній спілці "Єднання", ПП "Альвеол", згідно з якими у вказаних установах було вилучено копії 1,2,3,10,11 сторінки паспорта серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_99 , оригінали довідок про доходи на прізвище ОСОБА_99 , копію ідентифікаційного коду на прізвище ОСОБА_99 (т.11 а.с.38-63, 78-86, 184-188).
Висновком експерта №1888 від 08.08.2005 року, згідно з яким на копії першої сторінки паспорта громадянина України НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_99 підпис у графі "підпис власника паспорта" виконаний ОСОБА_20 , підписи від імені ОСОБА_99 у заяві на ім'я начальника Дністровського відділення ЛОФ АКБ “Укрсоцбанк» на отримання кредиту, заяві на ім'я начальника банку про перерахування коштів; анкеті позичальника; договорі кредиту № 615/31707 від 21.06.2003 року, укладеного між банком та ОСОБА_346 , розхідній накладній №2640 від 21.06.2003 року, виконані ОСОБА_20 , підпис від імені ОСОБА_99 у договорі купівлі-продажу товарів у розстрочку №1176 від 05.02.2004 року, укладеного між ПП "Альвеол" та ОСОБА_346 , виконаний ОСОБА_20 , підписи від імені ОСОБА_347 у заяві в кредитну спілку "Єднання" про отримання позички для придбання товару від імені ОСОБА_99 , договорі позички №Т182 від 11.02.2004 року, укладеному між кредитною спілкою "Єднання" та ОСОБА_346 , договорі застави майна №Т182 від 11.02.2004 року, укладеному між кредитною спілкою "Єднання" та ОСОБА_346 , додатку до вказаного договору, таблиці розрахунку кредиту, виконані ОСОБА_20 (т.12 а.с.7-39).
Відповіддю з ДПА у Львівській області про те, що ідентифікаційний номер державного реєстру фізичних осіб 2612522058 належить ОСОБА_100 (т.13 а.с.2).
Висновком експерта №2220 від 19.09.2005 року, згідно з яким рукописний текст, яким заповнено графи облікової картки фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів на прізвище ОСОБА_99 , та підпис у ній виконані ОСОБА_20 (т.13 а.с.27-34).
Показами свідка ОСОБА_348 , наданими під час досудового слідства та перевіреними в судовому засіданні про те, що вона протягом 2003-2004 років перебувала на посаді економіста в Дністровському відділенні ЛОФ АКБ "Укрсоцбанк". На вказаній посаді оформляла кредити фізичним особам для придбання побутової техніки, квартир тощо. Для оформлення кредиту фізична особа повинна подати паспорт громадянина України, довідку про доходи та ідентифікаційний код. Щодо оформлення кредиту для придбання побутової техніки ОСОБА_100 , свідок зазначила, що у 2003 році до них у відділення для отримання кредиту на придбання побутової техніки звернувся мужчина, пред'явив паспорт на прізвище ОСОБА_99 , довідку про доходи та ідентифікаційний код. Впевнившись в тому, що фотографія у паспорті відповідає особі, зробивши копії наданих документів, вона підготувала документи на оформлення кредиту для придбання побутової техніки. Саму побутову техніку цей мужчина отримав вже від працівників магазину «Крез-капітал». На далі ОСОБА_349 кредит не погасив, через що на його адресу скеровано письмові вимоги про погашення кредиту. Через деякий час до банку прийшов мужчина, який представив документи на прізвище ОСОБА_99 , та повідомив, що жодного кредиту не отримував. Це був не той мужчина, який отримав кредит, використовуючи документи на вказане прізвище (т.11 а.с.134-137).
Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, відповідно до якого свідок ОСОБА_348 серед представлених фотознімків впізнала ОСОБА_20 як такого, що подав документи на прізвище ОСОБА_99 для отримання кредиту на придбання побутової техніки (т.11 а.с.138).
Показами свідка ОСОБА_350 , наданими на досудовому слідсті та перевіреними в судовому засіданні про те, що вона працює у ПП "Альвеол" на посаді бухгалтера-економіста, і вказане підприємство здійснює продаж побутової техніки населенню у розстрочку. 05.02.2004 року у ПП "Альвеол" звернувся мужчина, який представив паспорт громадянина України, довідку про доходи та ідентифікаційний код на прізвище ОСОБА_351 . У магазині підприємства були зроблені копії цих документів. Сумнівів щодо правдивості документів не було. Особу, яка подала такі документи, впізнати не може, однак на представленій ксерокопії паспорта на прізвище ОСОБА_99 зображена саме та особа, яка подала ці документи (т.11 а.с.152-156).
Показами свідка ОСОБА_352 , наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що він працює у ПП "Теком-сервіс" на посаді бухгалтера-касира. Вказане підприємство здійснює реалізацію побутової техніки, зокрема у кредит. Документи з приводу купівлі-продажу побутової техніки у кредит передаються у кредитну спілку "Єднання". У 11.02.2004 році в ПП "Теком-сервіс" звернувся мужчина, який подав документи на прізвище ОСОБА_99 , а саме паспорт громадянина України, довідку про доходи та ідентифікаційний код. Фотографія у паспорті відповідала особі, що подала документи. В подальшому були оформлені відповідні документи, які передані у кредитну спілку "Єднання" (т.11 а.с.157-158).
Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, відповідно до якого свідок ОСОБА_353 серед представлених фотознімків впізнав ОСОБА_20 як такого, що подав документи на прізвище ОСОБА_99 для отримання кредиту на придбання побутової техніки (т.11 а.с.158а).
Показами свідка ОСОБА_354 , наданими на досудовому слідсті та перевіреними в судовому засіданні про те, що він працює директором БВПП "Універсалсервіс" з 1992 року. Громадяни ОСОБА_349 та ОСОБА_20 у вказаному підприємстві ніколи не працювали, ці прізвище чує вперше. Хто міг видати довідки БВПП "Універсалсервіс" про доходи на прізвище ОСОБА_99 йому не відомо (т.11 а.с.119-122).
Показами свідка ОСОБА_99 , наданими на досудовому слідсті та перевіреними в судовому засіданні про те, що паспорт громадянина України старого взірця загубив близько 10 років тому. Паспорт громадянина України нового взірця виробив вже у 2004 році. Жодних кредитів для придбання побутової техніки протягом 2003-2004 років у банківських та інших установах не отримував, у БВПП "Універсалсервіс" ніколи не працював (т.11 а.с.139-140).
Вина ОСОБА_14 у вчиненні незаконного заволодіння автомобілем марки ВАЗ-2108, дн НОМЕР_7 підтверджується наступним:
Показами потерпілого ОСОБА_355 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що він являється приватним підприємцем і займається наданням в оренду та прокат автомобілів. 10.12.2003 року біля 15 год. до нього звернувся гр. ОСОБА_356 , який взяв в оренду автомобіль марки ВАЗ-2108, дн НОМЕР_7 . ОСОБА_356 заплатив кошти за оренду автомобіля і поїхав. Коли через дві доби останній автомобіль не повернув, він поїхав за адресою, де прописаний ОСОБА_357 . Там з”ясував, що ОСОБА_356 за вказаною адресою не проживає останні два роки. Тоді поїхав до його матері, яка пояснила, що син, приїхавши з м. Кіровоград, пояснив, що автомобіль у нього викрали. 11.01.2004 року до нього на роботу прийшов ОСОБА_356 , який пояснив, що гроші в сумі 700 гривень для оренди автомобіля йому надав ОСОБА_358 , а також, що орендований автомобіль у нього викрали, коли він з ОСОБА_359 перебував у кафе в м. Кіровоград (т. 1 а.с. 42).
Показами свідка ОСОБА_360 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що в перших числах грудня 2003 року його кум ОСОБА_361 запропонував йому придбати не розмитнений автомобіль марки ВАЗ-2108 для запчастин, на що він погодився. Після цього, незнайомий йому мужчина у двір його будинку пригнав автомобіль марки ВАЗ-2108 без номерних знаків. Оглянувши автомобіль, з”ясував, що він у справному стані та перегнав його у власний гараж, тоді і віддав за нього ОСОБА_362 1 000 доларів США . В подальшому автомобіль був вилучений у нього працівниками міліції (т. 1 а.с. 43).
Показами свідка ОСОБА_363 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що приблизно в перших числах грудня 2003 року до нього перетелефонував ОСОБА_358 , який повідомив, що у нього є нерозмитнений автомобіль марки ВАЗ-2108 за ціною 1200доларів США. ОСОБА_364 в той момент знав, що його кум ОСОБА_365 має у власності автомобіль марки ВАЗ-2108, який потребує капітального ремонту. Тоді передзвонив ОСОБА_366 і запропонував йому придбати цей автомобіль. Останній на це погодився. Наступного дня приїхав до ОСОБА_367 у гараж, де оглянув автомобіль, за який той дав йому 1000 доларів США (т. 1 а.с. 45-46).
Показами ОСОБА_219 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що в перших числах грудня 2003 року ОСОБА_358 запропонував йому взяти в прокат автомобіль марки ВАЗ-2108, а потім його викрасти, що вподальшому він та ОСОБА_14 вчинили (т. 1 а.с. 62-64).
Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_368 впізнав ОСОБА_14 як особу, спільно з якою викрав автомобіль марки ВАЗ-2108 (т. 1 а.с. 71).
Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно з яким ОСОБА_369 впізнав ОСОБА_14 як особу, спільно з якою викрав автомобіль марки ВАЗ-2108. (т.1 а.с.69).
Протоколом очної ставки, проведеної між ОСОБА_14 та ОСОБА_370 , згідно з якою ОСОБА_368 розповів про обставини заволодіння автомобілем марки ВАЗ-2108, а ОСОБА_14 підтримав його покази. (т. 1 а.с. 113-114).
Очною ставкою між ОСОБА_14 та ОСОБА_371 , згідно з якою останній розповів про обставини заволодіння автомобілем марки ВАЗ-2108, а ОСОБА_14 підтримав його покази. (т. 1 а.с. 115).
Протоколом огляду автомобіля ВАЗ-2108, згідно з яким оглянутий автомобіль марки ВАЗ-2108 вишневого кольору, дн НОМЕР_7 , належить ОСОБА_372 (т. 1 а.с. 47-49).
Органом досудового слідства ОСОБА_22 обвинувачується в тому, що "31 жовтня 2003 року приблизно в 2 год. 30 хв. в с.Лисятичі Стрийського району Львівської області ОСОБА_22 за попередньою змовою в групі з двома не встановленими слідством особами, застосувавши насильство до потерпілого ОСОБА_373 , що не є небезпечним для життя та здоров'я, незаконно заволодів автомобілем марки «Ауді-80» д.н. НОМЕР_12 .С., який належить ОСОБА_144 вартістю 130000 грн., що більше як у двісті п'ятдесят раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_22 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено лише покази потерпілого ОСОБА_374 даними ним на досудовому слідстві (т.87 а.с.82-83) та висновок експерта № 47/2004-1М від 23.01.2004 року та висновком експерта №16/2004-1М (т.87 а.с.227-229).
Разом з тим, в ході розгляду даного епізоду в судовому засіданні, судом встановлено наступне:
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_22 заперечив свою причетність до вчинення цього злочину та пояснив, що в його матері в с.Лагодів є будинок з гаражем. Влітку в цьому будинку жили батько з матір'ю. Гараж, на території належного його матері ОСОБА_375 господарства, побудував його батько ОСОБА_376 . Ключі від гаражу знаходились в батька, він ключів від гаражу в батька ніколи не брав, в гаражі нічого не зберігав. ОСОБА_145 ніколи не користувався, ні до, ні після смерті батька. В селі Лагодів він ніколи не залишався на ніч. Останній раз в с. Лагодів був приблизно 15.10.2003 року, коли забирали маму до Львова. Після цього жив зі своєю дівчиною ОСОБА_377 спочатку у м.Львові в квартирі своїх батьків, а в кінці місяця поїхав разом з нею до її родичів в с.Малехів, де 1 листопада 2003 року відзначали 9 днів зі смерті діда ОСОБА_146 , після цього разом з нею поїхав в м.Новий Роздол, де разом жили в квартирі матері ОСОБА_146 . Яким чином в гаражі його матері опинився автомобіль “Ауді” йому не відомо. До заволодіння цим автомобілем він непричетний. В селі Лисятичі ніколи не був.
Аналогічні пояснення підсудний ОСОБА_22 давав і в ході досудового слідства (т. 77 а.с. 152-154,155-160, т. 87 а.с. 135-137,170-171).
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_307 пояснила, що з ОСОБА_22 познайомилась на святкуванні нового 2003 року. В них виникли серйозні стосунки, вважала ОСОБА_22 своїм майбутнім чоловіком. 23.10.2003 року приїхала з ОСОБА_308 до ОСОБА_378 , щоб познайомитись з його матір'ю і родиною, які живуть у АДРЕСА_33 . Сестра ОСОБА_22 , ОСОБА_379 , запропонувала їй залишитись в них. Вона залишилась в квартирі жити з ОСОБА_22 . Весь час були разом. ОСОБА_22 нікуди не відлучався, з міста Львова не виїзжав. 30-31 жовтня 2003 року вона разом з ОСОБА_22 поїхали в с.Малехів, де 1.11.2003 року її родина відзначала 9 днів зі смерті діда. ОСОБА_22 завжди був з нею, нікуди не відлучався. 1.11.2003 разом з ОСОБА_22 приїхала до м.Новий Розділ, де жити в квартирі її матері.
Свідок ОСОБА_380 , допитана в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_22 є її рідним братом. Проживала з ОСОБА_381 в одній квартирі. Вказала, що їхній батько помер ІНФОРМАЦІЯ_15 . В селі Лагодів її батькові, а тепер матері ОСОБА_375 належить будинок і гараж. Гаражем користувався лише батько. Ключі були лише в батька. За декілька днів до своєї смерті батько був в селі і автомобіль в гараж не ставив. Зазначила що батько тоді вже не мав ключів від гаража, оскільки передав їх комусь зі своїх знайомих. Хто поставив в гараж батька автомобіль "Ауді" їй невідомо. Ще раніше батько декілька разів передавав ключі від гаражу іншим особам,зокрема сусіду, який взимку тримав свій автомобіль в гаражі. Сам гараж розташований таким чином, що для користування ним немає необхідності заходити на подвір'я, а заїзд є з дороги загального користування. Повідомила, що її брат ОСОБА_382 гаражем після смерті батька не користувався, ключів від гаражу не мав. На ніч в селі ніколи не залишався.
Потерпілий ОСОБА_383 на досудовому слідстві, покази якого перевірені судом показав, що 31.10.2003 року, близько 02.30год., він на автомобілі марки “Ауді 80”, д.н.з. НОМЕР_13 , яким він керував по дорученню, приїхав із м.Стрия в с.Лисятичі до будинку його батьків разом із своєю дружиною. В той час його дружина знаходилась в будинку, а він, під'їхавши до воріт господарства, вийшов із автомобіля, для того, щоб відкрити ворота, автомобіль не глушив, він був відчиненим і ключі знаходились в замку запалення. Коли він підходив до воріт, то двері автомобіля були відкриті. В цей час він відчув, що позаду нього хтось іде, і коли він повернувся, то побачив мужчину зростом приблизно 188 см., який відразу ж наніс йому кулаком удар по обличчю, невідомий по інерції впав на нього. Він впав з невідомим на землю поблизу відчинених дверей його автомобіля, почав з ним боротись, в цей момент підбіг другий невідомий, який наніс йому удар в голову та обличчя, після чого він почув, що за кермо автомобіля хтось сів з третіх осіб. Він намагався стати, але ці двоє мужчин наносили йому удари по всіх ділянках тіла. В цей момент особа, котра сиділа за кермом його автомобіля, намагалась переїхати йому ноги, в результаті чого переїхав йому пальці на лівій нозі. Після чого автомобіль задом виїхав на дорогу с.Лисятичі-Кути, двоє осіб, котрі його били, залишили його та побігли до викраденого в нього автомобіля. Він по звуку автомобіля почув, як автомобіль поїхав в сторону автодороги сполученням Стрий-Жидачів. Сума завданих збитків становить 130 000 грн. ( т. 87 а.с.82-83 ).
Потерпіла ОСОБА_384 даними нею на досудовому слідстві, покази якої перевірені в судовому засіданні показала, що потерпілий ОСОБА_383 є її чоловіком, приблизно о 3 год. 31.10.2003 року вона побачила, як до їх господарства, розташованому в с.Лисятичі під'їхав автомобіль, вона зрозуміла, що це приїхав чоловік, включила світло на подвір'ї. Бачила, як чоловік відкрив ворота і повертався до автомобіля. Коли чоловік підійшов до дверки водія, почула крик, побігла до воріт і побачила, що чоловік лежить на дорозі біля огорожі, а його ногами копали двоє мужчин. Один з них був був високий, зростом приблизно 180 см., другий нижчий, зростом приблизно 170 см. та худощавий. Облич цих мужчин вона не бачила. Невідомі викрали автомобіль чоловіка “Ауді 80” реєстраційний номер НОМЕР_13 . В подальшому працівники міліції виявили автомобіль та повернули. (т.87 а.с. 77-78 ).
Свідок ОСОБА_385 даними на досудовому слідстві та перевіреними судом показами ствердила, що родину ОСОБА_386 вона знає. В селі Лагодів ОСОБА_387 має господарство, яке вона успадкувала після смерті свого батька. В неї є дорослі діти, які приїзжають рідко. 18.11.2003 року вона була понятою при відкритті гаражу розташованого на території господарства ОСОБА_388 , в якому було виявлено автомобіль “Ауді”. (т.87 а.с. 113).
Свідок ОСОБА_389 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом показами пояснила, що вона проживає в с.Лагодів, є сусідкою ОСОБА_390 , подвір'я якої розташоване навпроти. В ОСОБА_390 є дорослі діти - син ОСОБА_321 та дочка ОСОБА_379 . Син ОСОБА_321 дуже рідко приїзжає в село, ночувати не залишається, останній раз бачила його в червні 2003 року, коли помер його батько - чоловік ОСОБА_390 . (т.87 а.с.114 ).
Свідок ОСОБА_391 , даними на досудовому слідстві та перевіреними судом показами пояснила, що зліва від її будинку в с.Лагодів розташоване подвір'я ОСОБА_386 . До будинку приїзжала ОСОБА_320 з дочкою ОСОБА_318 та зятем ОСОБА_330 . Є син ОСОБА_321 , який приїзджав літом 2003 року, і більше вона його не бачила.(т.87 а.с.111).
Свідок ОСОБА_380 , допитана в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_22 є її рідним братом. Проживала з ОСОБА_308 в одній квартирі. Вказала, що їхній батько помер ІНФОРМАЦІЯ_15 . В селі Лагодів її батькові, а тепер матері ОСОБА_375 належить будинок і гараж. Гаражем користувався лише батько. Ключі були лише в батька. Після його смерті ніхто гаражем не користувався. В с.Лагодів деколи разом з її сім'єю приїзджав ії брат ОСОБА_392 . Останній раз в с.Лагодів були приблизно наприкінці жовтня 2003 року, коли забирали маму до Львова. Автомашина “Ауді” була виявлена в гаражі ІНФОРМАЦІЯ_16 , всі були здивовані і не знали, як автомашина опинилась в гаражі. Свідок також пояснила, що за два дні до своєї смерті батько був в селі і свій автомобіль в гараж не заганяв, хоча до того завжди заганяв в гараж. Тоді вона не придала цьому значення, але зараз думає, що в батька вже не було ключа від гаражу. Брат ОСОБА_321 останній рік хворіє, переніс дві операції.
Свідок ОСОБА_320 , допитана в ході слідства пояснила, що в неї в с.Лагодів є будинок та гараж. Гаражем користувався тільки її чоловік. Після його смерті гаражем ніхто не користувався, в її сина ОСОБА_393 ключів від гаражу не було, він ним не користувався. В с. Лагодів син приїзжав рідко і зразу ж повертався до Львова. 2.12.2003 року син ОСОБА_321 разом зі своєю дівчиною ОСОБА_318 знаходився в м.Н.Роздол. Вона це точно пам'ятає, оскільки 1.12. - свято ОСОБА_317 і 2.12.2003 року вона телефонувала до ОСОБА_146 , цікавилась чому не приїхали. (т.77 а.с.167-169 ).
Допитаний в ході слідства свідок ОСОБА_394 пояснив, що в с.Лагодів в матері його дружини є будинок та гараж. В гаражі батько дружини - ОСОБА_395 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_17 , зберігав свій автомобіль ВАЗ - 2106. ОСОБА_395 зазначений автомобіль передав в користування йому - свідку ОСОБА_396 і вони спільно з батьком дружини користувались цим автомобілем. З середини жовтня 2003 року, після того як забрали маму, в село більше не їздили. ОСОБА_22 - брат дружини в с.Лагодів їздив рідко, ночувати не залишався (т.77 а.с. 144-146 ).
Згідно з розпискою потерпілого ОСОБА_374 автомобіль “Ауді 80” ним отриманий 19.11.2003 року. (т.87 а.с.119 ).
Відповідно до висновку експерта № 47/2004-1М від 23.01.2004 року та висновком експерта №16/2004-1М встановлено, що кров виявлена на куску марлевого бинта з речовиною вилученою із сидіння автомашини «Ауді 80» д.н. НОМЕР_13 може походити як від ОСОБА_22 так і від потерпілого ОСОБА_374 (т.87 а.с.227-229).
В ході слідства особи, які помістили автомобіль “Ауді-80” д.н. НОМЕР_13 в гараж, що належить матері підсудного, не встановлені, а саме перебування та наступне виявлення в цьому гаражі викраденого автомобіля не є доказом причетності ОСОБА_22 до заволодіння цим транспортним засобом.
Всебічно та повно дослідивши здобуті в процесі слідства докази, суд вважає вину ОСОБА_22 , у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, що належить потерпілому ОСОБА_144 , а саме у вчиненні ним злочину передбаченого ч.3 ст.289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, не доведеною.
Органом досудового слідства ОСОБА_22 обвинувачується в тому, що 29 серпня 2010 року в період з 1 год.45 хв. до 3 год 45 хв. у ОСОБА_22 , який знаходився на вул.Броварній, 8 у м.Тернополі, виник злочинний намір незаконно заволодіти транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний намір, 29.08.2010 року в період з 1 год.45 хв. до 3 год 45 хв., перебуваючи біля будинку №8 по вул.Броварній, 8 у м.Тернополі, ОСОБА_22 підійшов до автомобіля "Toyota Prado" реєстраційний номер НОМЕР_14 , що належить ОСОБА_147 , вартість якого згідно з висновком експерта №7-147/10, від 20.09.2010 року становить 139723,04 грн. та не маючи дозволу на його керування, всупереч волі власника, з корисливою метою, вирішив заволодіти ним. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_22 , шляхом пошкодження замків, проник в салон автомобіля, пошкодивши замок запалювання, запустив двигун та з місця вчинення злочину втік.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_22 у скоєнні даного злочину досудовим слідством не зазначено жодного доказу.
Разом з тим, в ході розгляду даного епізоду в судовому засіданні, судом встановлено наступне:
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_22 пояснив, що в другій половині серпня 2010 р. він в м.Тернополі не був, автомобілем "Тойота Прадо", що належить потерпілому ОСОБА_147 не заволодівав, про обставини вчинення цього злочину йому не відомо, як невідомо, ким саме вчинений цей злочин. Автомобіль "Тойота Прадо", виявлений біля будинку, в якому він знімав квартиру, залишив йому на зберігання мужчина на ім'я ОСОБА_148 , знайомий його товариша ОСОБА_149 , за два дні до затримання ОСОБА_22 співробітниками міліції. Яким чином цей автомобіль опинився у ОСОБА_150 йому відомо не було. Вважав, що ОСОБА_148 користувався автомобілем "Тойота Прадо" на законних підставах.
Потерпілий ОСОБА_147 в своїх поясненнях, які перевірені судом в ході судового розгляду, показав, що раніше, на початку травня 2010 року його автомобіль "Тойота Прадо" д.р.з. НОМЕР_15 вже був викрадений невідомими особами. Його автомобіль було виявлено в м.Одесі та повернуто йому. Він провів повторну реєстрацію автомобіля в ДАІ, в зв'язку з чим були видані нові номерні знаки НОМЕР_14 . 29.08.2010 р. о 1 год. 45 хв. він припаркував автомобіль "Тойота Прадо" д.р.з. НОМЕР_14 біля свого будинку. Заблокував коробку перемикання передач механічним пристроєм “Мульті-Лок”, забрав документи та зачинив автомобіль брилком автосигналізації “Шериф”. Після цього піднявся до своєї квартири. Вранці виявив, що автомобіль зник. Хто вчинив викрадення транспортного засобу йому невідомо. Автомобіль був обладнаний також кнопкою блокування запуску двигуна. Про цю кнопку знали ? особа, яка її встановлювала в м.Одесі, він, його товариш ОСОБА_397 , який також користувався цим автомобілем, ОСОБА_398 та працівники Тернопільської міліції, які приганяли автомобіль з м.Одеси (т.86 а.с.115-116, т.91 а.с.209-210).
Свідок ОСОБА_399 в своїх поясненнях, які перевірені судом в ході судового розгляду, показав, що стосовно епізоду заволодіння транспортним засобом, автомобілем “Тойота Прадо” д.р.з. НОМЕР_14 29.08.2010 року йому нічого не відомо (т.91 а.с.87-88, 171, 263). Пояснення свідка ОСОБА_400 щодо епізоду 3-4 травня 2010 року суд не бере до уваги, оскільки по цьому епізоду кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_22 за ознаками злочинів передбачених ч.ч. 2,3 ст. 289 ККУ закрита на підставі п.2 ч.1 ст.213 КПК України ( в редакції 1960 року) через відсутність доказів постановою від 11.05.2011 року, винесеною старшим слідчим в ОВС СВ УБОЗ ГУМВСУ у Львіській області ОСОБА_401 за недоведеності участі ОСОБА_22 у вчинені злочинів, зокрема у незаконному заволодінні транспортним засобом - автомобілем “Тойота Прадо” д.р.з. НОМЕР_15 , належним потерпілому ОСОБА_147 в ніч з 3 на 4.05.2010 року, оскільки, як зазначено в цій постанові, сукупність зібраних доказів не дозволяє зробити висновок про доведеність участі ОСОБА_22 у вчиненні злочину, а можливості для усунення сумнівів вичерпано (т.93 а.с.120-123).
Постанова про проведення виїмки від 14.09.2010 року відповідно до якої проведено виїмку автомобіля “Тойота Прадо”, рама № НОМЕР_16 , затриманого співробітниками ГУ МВСУ у Львівській області у м.Львові по вул.В.Великого (т.91 а.с.214), на думку суду, не є доказом того, що даний автомобіль викрадено ОСОБА_22 .
Проаналізувавши докази в їх сукупності по даному епізоду, суд приходить до висновку про недоведеність пред”явленого ОСОБА_22 обвинувачення у заволодінні 29.08.2010 року у м.Тернополі автомобілем “Тойота Прадо”, д.р.з. НОМЕР_14 потерпілого ОСОБА_147 , оскільки в ході слідства не здобуто достатніх доказів вчинення ОСОБА_22 цього злочину, а саме передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом з корисливих мотивів, вчинене повторно.
Органом досудового слідства ОСОБА_22 обвинувачується в тому, що в період часу з 19 год. 00 хв. 02.09.2010 року по 09 год. 00 хв. 03.09.2010 року поблизу будинку №5 на вул.Грінченка у м.Львові з корисливих мотивів незаконно заволодів транспортним засобом марки "Toyota Prado" чорного кольору д.н. НОМЕР_17 , що належить ОСОБА_402 , завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 400000 грн.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_22 у скоєнні даного злочину досудовим слідством зазначено лише покази потерпілого ОСОБА_403 даними ним на досудовому слідстві (т.87 а.с.13-17) та висновок експерта № 4/714 від 28.09.2010 року (т.86 а.с.235-239).
Разом з тим, в ході розгляду даного епізоду в судовому засіданні, судом встановлено наступне:
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_22 пояснив, що в автомобілі "Тойота Прадо", який йому залишив товариш ОСОБА_140 , ОСОБА_148 , в процесі огляду працівниками міліції було знайдено серед іншого і автомобільні номерні знаки, також пояснив, що оглядав речі, які лишались в автомобілі, в тому числі і автомобільні номерні знаки, однак їх походження йому невідоме. Цей факт підтверджується висновком експерта № 4/714 від 28.09.2010 року про те, що на одному номерному знаку НОМЕР_17 виявлений слід пальця руки і залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_22 (т.86 а.с.235-239).
Допитаний в ході досудового слідства, покази якого перевірені в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_404 показав, що по АДРЕСА_35 він проживав разом із своїми знайомими ОСОБА_405 та ОСОБА_406 . Дане помешкання вони винаймають. З 2007 року він працює на посаді заступника директора ТзОВ “Форт агробуд”. У 2008 році в автосалоні “Рік авто”, що на ринку “Південний” у м.Львові, він придбав автомобіль марки "Тойота Прадо" 2007 року випуску, чорного кольору, за 49000 дол. США. Даний автомобіль він поставив на облік у Стрийському МРЕВ ДАІ та отримав д.н.з. НОМЕР_17 , автомобіль сигналізацією обладнаний не був. У жовтні 2009 року його автомобіль потрапив в ДТП, внаслідок якої загинула людина, після чого автомобіль знаходився в Пустомитівському РВ. В кінці липня 2010 року даний автомобіль він забрав з Пустомитівського РВ і відразу ж віддав на ремонт в гаражі, які знаходяться на вул.Грінченка у м.Львові до майстра, якого звали ОСОБА_407 . По домовленості з ним він мав відремонтувати такі деталі автомобіля: крило, бампер, капот, лобове стікло та ліву фару, після чого дати автомобіль на рихтовку, а потім на покраску, куди саме йому не відомо. В ОСОБА_408 знаходились ключі від автомобіля та технічний паспорт на автомобіль. В кінці серпня він забрав автомобіль від ОСОБА_408 , після того залишив поблизу свого під'їзда по АДРЕСА_25 . 03.09.2010 року, близько 09.00год. його знайомий ОСОБА_409 , подивившись через вікно їхньої квартири, виявив відсутність автомобіля "Тойота Прадо", після чого він відразу ж зателефонував у міліцію. Сума завданих йому матеріальних збитків становить 412 000 грн. Від співробітників міліції йому відомо, що вони знайшли номерні знаки від його автомобіля, але за яких обставин йому невідомо. Йому невідомо, хто міг вчинити цей злочин. Він особисто нікого не підозрює (т. 87 а.с. 13-17).
Свідок ОСОБА_410 , покази якого перевірено в судовому засіданні, пояснив, що 2.09.2010 року приблизно о 20-45 він знаходився на вул.Грінченка у м.Львові, де побачив, як двоє невідомих йому осіб роздивлялись по сторонах. Потім один з них сів в автомобіль "Тойота Прадо", який знаходився на площадці навпроти будинку АДРЕСА_36 та поїхав (т.87 а.с.37-38).
В ході досудового слідства 4.10.2010 року з свідком ОСОБА_411 проведена слідча дія - пред”явлення особи для впізнання. Свідок ОСОБА_411 впізнав в ОСОБА_22 особу як таку, що скоїла злочин по стрижці, худорлявій статурі та подовгастою формою лиця. (т.87 а.с.39-40). При проведенні впізнання захисником ОСОБА_22 адвокатом ОСОБА_412 викладено зауваження з приводу того, що статисти на голові мали волосся, а ОСОБА_22 був фактично лисий, статисти відрізнялись від ОСОБА_22 тілобудовою, оскільки останній був значно худіший від статистів. Крім цього в своїх зауваженнях адвокат вказав, що статисти були одягнуті в спортивні кофти на довгий рукав та взуття, а ОСОБА_22 у футболку на короткий рукав та гумові тапочки на босу ногу.
Проаналізувавши зауваження адвоката при проведенні впізнання, судом встановлено, що такі є підставні оскільки відповідно до ч.2 ст.174 КПК України особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу. Зважаючи на те, що ОСОБА_22 був фактично лисий, а статисти мали волосся, суд вважає що дана слідча дія вчинена з порушенням закону, а протокол пред'явлення особи для впізнання від 04.10.2010 року слід визнати недопустимим доказом.
Як зазначено в ч.2 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” від 11.02.2005 року №2 допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до порушення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, за наявності відповідних підстав мають тягти визнання доказів недопустимими.
Крім цього, зважаючи на те, що викрадений автомобіль «Тойота Прадо» потерпілого ОСОБА_403 на даний час не знайдено та не проведено його впізнання, суд не в змозі встановити ту обставину, що ОСОБА_411 02.09.2010 року о 20 год.45 хв. на вул.Грінченка в м.Львові був свідком викрадення саме автомобіля ОСОБА_413 .
Проаналізувавши зазначені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність пред'явленого ОСОБА_22 обвинувачення по епізоду заволодіння транспортним засобом - автомобілем “Тойота Прадо” потерпілого ОСОБА_151 2-3.09.2010 р., а саме у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом з корисливих мотивів, яке завдало великої матеріальної шкоди потерпілому.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_22 своєї вини у вчиненні незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, його вина у вчиненні цього злочину повністю доведена перевіреними в ході судового слідства наступними доказами:
Протоколом огляду місця події від 9.09.2010 р., згідно якого в квартирі АДРЕСА_24 , в якій проживав ОСОБА_22 виявлено та вилучено предмети схожі на вогнепальну зброю - пістолет “ПАШ-790”, мисливський самозарядний карабін “ARGO BENELLI ARMI”, та набої до цієї зброї ( т.17 а.с.26-28 кримінальної справи №181-0104).
Протоколом огляду місця події від 10.09.2010 р., згідно якого між під”їздами 7 і 8 будинку №79 по вул.Володимира Великого у м.Львові знаходиться автомобіль “Тойота Прадо” д.р.з. НОМЕР_18 ( т.91 а.с.256 ).
Висновком дактилоскопічної експертизи №4/708 від 04.10.2010 року згідно якого на поверхні предмету схожого на гвинтівку з оптичним прицілом, яку вилучили з квартири по АДРЕСА_9 , виявлено один слід пальця руки придатний для ідентифікації особи. На магазині та коробці з набоями та набоях слідів рук не виявлено. Слід пальця руки виявлений на предметі схожому на гвинтівку з оптичним прицілом та відкопійований на відрізок прозорої липкої стрічки розміром 24Х39мм., залишений вказівним пальцем лівої руки гр. ОСОБА_22 , 1975 року народження (т. 86 а.с. 184-191).
Висновком експерта №5/745 від 02.10.2010 року, згідно якого, наданий мисливський самозарядний карабін “ARGO BENELLI ARMI” кал. 308 WIN (7,62х51 мм), № НОМЕР_19 , Італійського виробництва, який вилучений 09.09.2010 року при огляді місця події квартири АДРЕСА_24 , являється вогнепальною нарізною зброєю. Даний карабін придатний до стрільби в тому числі і наданими на дослідження мисливськими патронами. Надані 5 патронів кал.308 WIN (7,62х51 мм), та 35 патронів кал.22WMR (5,6х26мм) є боєприпасами до мисливської бойової зброї та придатні до стрільби (т. 86 а.с. 166-171).
Висновком експерта №750 від 20.10.2010 року згідно якого пістолет, який був вилучений при огляді місця події по вул.В.Великого 69/10 у м.Львові є короткоствольною, гладкоствольною, вогнепальною зброєю, перероблений саморобним способом, з газово-шумового пістолета ПАШ-790 кал.9мм., Р.А. Українського виробництва. Даний пістолет придатний для стрільби газовими, шумовими патронами, патронами з еластичним вражаючим елементом, а також патронами роздільного заряджання, які складаються з шумових патронів кал.9мм. Р. ОСОБА_414 та картечі діаметром 7,1мм. Номерне позначення даного пістолета знищене механічним способом шляхом свердління. Чотири патрони кал.9мм Р.А. які знаходились в магазині пістолета, являються пістолетними патронами травматичної (несмертельної дії) спорядженні еластичним вражаючим елементом (резиновими кулями), які до боєприпасів не належать. Два патрони являються пістолетними газовими патронами кал.9мм Р.А., які до боєприпасів не відносяться (т.86 а.с. 283-288).
Висновком експерта №4/709 від 29.09.2010 року, згідно якого на пістолеті з маркувальними позначенням “ПАШ” патронах до пістолета вилучених 09.09.2010 року в квартирі АДРЕСА_24 слідів рук придатних для ідентифікації не виявлено. На магазині даного пістолета виявлено один слід пальця руки, який придатний для ідентифікації особи. Даний слід залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_22 (т. 86 а.с.217-222).
Оцінюючи вищенаведені по епізодах, кожному зокрема, докази в їх сукупності суд приходить до висновку про організацію озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації та окремих осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку із смертю, а також участь у такій банді, у вчинюваних нею нападах ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ..
Про організацію озброєної банди доводять наступні докази дослідженні в ході судового слідства:
Протокол огляду місця події від 17.08.2004 року, згідно якого на горищі будинку АДРЕСА_29 , виявлено та вилучено: два предмети, схожі га гранати Ф-1 з вкрученими підшивачами; чотири предмети: 1 - схожий на 75 гр. тротилову шашку; 2 - схожий на 200 гр. тротилову шашку; 3 - предмет схожий на гранату РГД-42; 4 - предмет схожий на підривач УЗРГМ4; помпову рушницю калібру 12 мм, номерні позначення якої знищені, в розібраному стані (відділений ствол від рами). Рама має петлю брезентову, модель 88, Маверік”, знаходилась в чохлі; пакет жовтий, в якому знаходилось два зразки зброї та магазин, звернуті у тканину; пістолет з написом Глок-21, без номерних позначень і магазину; магазин коробчастого типу з двохрядним розміщенням патронів в маркуванням Е42х51, імовірно з сімома патронами з маркуванням 270-95; обріз мисливської рушниці двохствольний в розібраному стані; обріз мисливської рушниці одноствольний в розібраному стані; обріз мисливської рушниці двохствольний в розібраному стані; пістолетні патрони калібру 9 мм, які знаходяться у семи коробках кількістю 105 шт. з маркуванням 270-95, 38-89, 539-91; автоматні патрони калібру 5.45 мм, запаковані в дві коробки; сім патронів; патрони до мисливської зброї: калібру 12 мм - 10 шт. в коробці, чотири патрони калібру 12 мм - 4 штуки в рукавиці, п”ять патронів 16 калібру, замотані в поліетиленовий пакет; револьверні патрони в коробці - 28 штук; упаковка патронів калібру 7.62 мм “ТТ”; патрони в банці - 15 штук калібру 7.62 мм; циліндричний предмет з металу сірого кольору; ніж без маркування; дві пари кайданок; ремінь білого кольору з люмінесцентною полосою; чохол білого кольору з газовим балончиком всередині; ремінь білого кольору з люмінесцентною полосою; шкіряний ремінь; чохол білого кольору для кайданок; кобура білого кольору; берет чорного кольору; два шеврони з написом “України МВС”, один шеврон з написом “Беркут”, один шеврон з написом “ДАІ МВС”; два жезли працівників Державтоінспекції; чотири пари рукавиць; клейка стрічка; порожня банка з написом “масло оружейное”; чохол та внутрішня частина від каски; штани працівника Державтоінспекції; пакет з насінням коноплі; три гільзи калібру 9 мм; номерні знаки НОМЕР_20 ; уламок деревини з кулею, - які зберігав ОСОБА_10 (т. 23 а.с. 5-18).
Висновок експерта № 2090 від 16.09.2004 року, згідно якого представлені на дослідження предмети (вилучені під час огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 16):
1) револьвер “Наган” кал. 7.62 мм, № НОМЕР_21 - являється нарізною вогнепальною зброєю, придатний до стрільби штатними патронами кал. 7.62 мм.
2) саморобний пістолет-кулемет кал 9 мм - являється нарізною вогнепальною зброєю, придатний до стрільби патронами 9 мм.
3) обріз двохствольної мисливської рушниці ІЖБ-47, 16 калібру”, 1949 р.в. - являється нестандартною, кримінальної, гладкоствольною зброєю, придатний для стрільби мисливськими патронами 16 калібру.
4) обріз одноствольної мисливської рушниці ІЖ-К, 16 калібру, 1952 р.в. - являється нестандартною, кримінальної, гладкоствольною зброєю, придатний для стрільби мисливськими патронами 16 калібру.
5) обріз двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-34Е, 12 калібру - являється нестандартною, кримінальної, гладкоствольною зброєю, придатний для стрільби мисливськими патронами 12 калібру.
6) рушниця “Maverick” мод. 88 (Mossberg), 12 калібру, виробництва Мексика - являється багатоцільовою бойовою гладкоствольною зброєю, придатна для стрільби мисливськими патронами 12 калібру.
7) 116 шт. патронів кал. 9 мм до пістолета ПМ, 58 патронів кал. 7.62 мм до пістолета ТТ, 15 шт. патронів до пістолета “Браунінг”, 79 шт. патронів до автомата Калашнікова, 5 шт. патронів кал. 7.62 мм до автомата Калашникова, 28 шт. спортивних патронів кал. 7.62 мм до револьвера “Наган” - являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, придатні до стрільби.
8) 15 шт. мисливських патронів 12 калібру, 5 шт. мисливських патронів 16 калібру - являються боєприпасами до мисливської гладкоствольної зброї.
9) дульний пристрій для зменшення звуку пострілу - являється саморобним глушником до нарізної вогнепальної зброї. (т. 23 а.с. 112-133).
Висновок експерта № 23 від 02.10.2004 року, згідно якого представлені на дослідження предмети (вилучені під час огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 16):
1) 75 гр. тротилова шашка відноситься до вибухових речовин та містить бризантну вибухову речовину - тротил.
2) 200 гр. тротилова шашка відноситься до вибухових речовин та містить бризантну вибухову речовину - тротил.
3) стандартний корпус наступальної осколкової ручної гранати РГ-42 з конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини та стандартний бойовий уніфікований підривник дистанційної дії УЗРГМ відносяться до бойового пристрою та є складовими частинами наступальної осколкової ручної гранати РГ-42.(т.23 а.с. 55-81).
Показами підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , даними в судовому засіданні, показами ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку з смертю, даними на досудовому слідстві про те, що їм відомо було про наявність зброї та можливість в разі необхідності її застосувати, також з вищенаведеного вбачається, що спецзасоби, форменнй одяг працівників міліції ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та інші учасники банди використовували з метою полегшення вчинення розбійних нападів.
Покази підсудних щодо спонтанності вчинення злочинів, відсутності плану, попереднього зговору, розподілу ролей суд критично оцінює, оскільки, такі спростовуються вищенаведеними доказами та самими показами підсудних, які в судових засіданнях при наданні показань по епізодах, в яких вони вину визнають, наводили участь кожного зокрема, а тому суд приходить до висновку, що такі надані з метою уникнення відповідальності.
ОСОБА_22 пред'явлено обвинувачення в тому, що він в період 2000-2002 років разом з мешканцями м. Львова ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку з смертю, та жителем м.Новий Роздол Львівської області ОСОБА_21 для систематичного вчинення протягом тривалого часу на території м.Львова, Львівської, Франківської, Тернопільської та Волинської областей, потередньо підготовлених та спланованих озброєних нападів на підприємства, установи, організації та окремих громадян з метою заволодіння чужим майном з подальшим привласненням його на свою користь для особистого збагачення, організували стійке, стабільне, згуртоване, озброєне вогнепальною та холодною зброєю мобільне злочинне угрупування - банду.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 23.12.2005 року “Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об”єднаннями” бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу або злочинну організаціцю, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки.
Відповідно до п.16 цієї Постанови, бандитизм становить окремий різновид спільної злочинної діяльності, специфічними проявами якої є організація озброєної банди та участь в ній або у вчинюваному нею нападі. Для притягнення особи до відповідальності за ст.257 КК України достатньо вчинення нею хоча би одного з цих діянь.
Серед іншого ОСОБА_22 обвинувачується в організаціїї озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.
Як встановлено судом, в ході розгляду справи, озброєну організовану злочинну групу - банду, було організовано на початку 2000 року підсудними ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого провадженням закрита в зв”язку з його смертю.
Вже в лютому 2000 року ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи у складі банди вчинили перший озброєний розбійний напад на квартиру АДРЕСА_10 , де заволоділи майном потерпілої ОСОБА_25 . Тобто на час вчинення цього першого озброєного розбійного нападу банда вже була організована і в подальшому ця банда, залучаючи інших осіб, лише продовжувала свою злочинну діяльність.
Як зазначено вище, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_22 показав, що участі в організації та діяльності банди в складі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 він не приймав, про існування такої банди йому відомо не було, розбійних нападів в складі цієї банди не вчиняв. В ході слідства своєї вини за ст.257 КК України не визнавав.
В матеріалах кримінальної справи відсутні докази того, що ОСОБА_22 на початку 2000 року був одним з організаторів озброєної організованої злочинної групи. Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що досудовим слідством ОСОБА_22 інкримінується перший епізод обвинувачення лише щодо червня 2002 року, тобто через два з половиною роки після організації банди, суд приходить до висновку про недоведеність обвинувачення ОСОБА_22 в організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.
Що стосується обвинувачення ОСОБА_22 в участі в такій банді або у вчинюваних нею нападах, то суд приходить до висновку про недоведеність цього обвинувачення при розгляді кримінальної справи в суді.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_22 себе винним за ст.257 КК України не визнав та пояснив, що він не приймав участі в організації озброєної організованої злочинної групи, не входив до числа її учасників та не вчиняв в складі такої банди злочинів. Йому не було відомо про існування такої банди і він не знав що його знайомий ОСОБА_23 є організатором та членом такої банди. Пояснив, що йому не було відомо про використання його автомобіля ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 при вчиненні злочинів. На досудовому слідстві ніколи не визнав організації банди, участі в ній та вчинення в її складі злочинів.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 заперечили причетність ОСОБА_22 як до організації банди так і щодо вчинення злочинів в складі озброєної організованої злочинної групи. Підсудні також пояснили, що в ході досудового слідства з метою поліпшення свого становища вони були змушені оговорювати ОСОБА_22 , оскільки вважали що він вже помер.
Що стосується пояснень підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку з смертю, в ході досудового слідства щодо участі ОСОБА_22 у вчиненні спільно з ними злочинних діянь в складі озброєної організованої злочинної групи, то такі пояснення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду кримінальної справи, і були спростовані самими підсудними ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та доказами зібраними по справі.
При перевірці з метою усунення протиріч в показах на досудовому слідстві підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку з смертю, кримінальна справа відносно якого закрита в зв'язку з його смертю, судом встановлено наступне.
При допиті 24.09.2004 р. ОСОБА_23 даючи пояснення щодо епізоду грудня 2001 року в с.Ходорів, заявив, що в нападі на мікроавтобус “Мерседес” приймав участь і ОСОБА_22 , якого він тоді побачив вперше. (т.70 а.с.173).
В ході слідства судом достовірно встановлено, що ОСОБА_23 та ОСОБА_22 знайомі з дитинства, підтримували дружні стосунки, ОСОБА_22 в ході досудового слідства епізод розбійного нападу на мікроавтобус “Мерседес” в с.Ходорів в грудні 2001 року не вмінено. За таких обставин суд вважає такі пояснення ОСОБА_23 неправдивими та направленими на безпідставний оговір підсудного ОСОБА_22 .
Перевіривши покази підсудних в ході досудового слідства, суд приходить до висновку, що такий оговір ОСОБА_22 з боку ОСОБА_23 , ОСОБА_10 та інших осіб мав систематичний характер.
Зокрема, при допиті 2.10.2004 р. ОСОБА_23 стверджував про участь ОСОБА_22 у вчиненні злочинів - розбійних нападів восени 2003 р. в Волинській області, восени 2002 року на автотрасі “Львів-Куликів”, при допиті 4.10.2004 р. про участь ОСОБА_22 при вчинені злочину в Волинській області, в с.Гряда; при допиті 5.10.2004 р. про участь ОСОБА_22 при незаконному заволодінні влітку 2002 р. автомобілем “Ауді” А6, вчиненні розбійного нападу влітку 2002 р. в м.Перемишляни, незаконному заволодінні автомобілем “Ауді” ТТ восени 2002 року в м.Львові по вул.Ш.Руставелі, незаконному заволодінні на автотрасі “Стрий -Жидачів” автомобілем “Ауді” С-8 в кінці літа - на початку осені 2003 р., при допиті 7.10.2004 р. про участь ОСОБА_22 у вчиненні злочину влітку 2003 року в м.Бережани Тернопільської області - незаконному заволодінні автомобілем “Форд-Транзит”, вчинення злочину в м.Рогатин в 2002 р., при допиті 8.10.2004 р. про участь ОСОБА_22 в нападі на Волині восени 2003 року на заготівників ягід, в незаконному заволодінні в 2004 році двома автомобілями в с.м.т. Івано-Франкове, вчиненні розбійних нападів в м.Винники та м.Дубляни у 2002-2003 роках, у вчинені інших злочинів. (т.70 а.с.178-181,183-186,192-196,197-203, т.81 а.с.167-142).
Між тим, зазначені епізоди вчинення розбійних нападів ОСОБА_22 в ході досудового слідства не вмінено, а частина цих епізодів не вмінювалась і самому ОСОБА_23 .
В ході досудового слідства, зокрема при пред'явленні йому фотознімків для опізнання 1.09.2004 р. підсудний ОСОБА_10 стверджував, що в грудні 2001 року разом з ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та двома невідомими особами скоїв озброєний напад в с.Ходорів Жидачівського району на водія мікроавтобуса “Мерседес”, який їхав з Італії (т.70 а.с.154).
Такий епізод вчинення розбійного нападу ОСОБА_22 в ході слідства не вмінювався.
Аналогічні пояснення давав в ході досудового слідства і підсудний ОСОБА_12 .
Так при його допиті як обвинуваченого 1.02.2005 р. ОСОБА_12 пояснював, що зимою 2002 р. він разом з ОСОБА_128 , ОСОБА_135 , ОСОБА_308 та їх знайомим на ім”я ОСОБА_148 вчинив розбійний напад в м.Ходорів, весною 2002 року разом з ОСОБА_128 , ОСОБА_135 , ОСОБА_308 намагався викрасти мікроавтобус, весною 2003 р. з ОСОБА_135 , ОСОБА_128 , ОСОБА_308 вчинив розбійний напад на мікроавтобус, в середині літа 2003 року вчинив злочин разом з ОСОБА_135 , ОСОБА_128 , ОСОБА_308 , їх знайомим на ім”я Арсен. (т.83 а.с. 53).
За цими епізодами кримінальна справа щодо ОСОБА_22 не порушувалась і обвинувачення йому не пред'являлось.
17.11.2008 року ОСОБА_12 на адресу апеляційного суду Львівської області подав заяву, в якій серед іншого стверджував, що в ході досудового слідства, коли йому показували фотографію ОСОБА_22 , він заявляв що не знає цієї особи. (т.68 а.с.101).
Таким чином, судом встановлено, що пояснення підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 в ході слідства по кримінальній справі № 141-1519 в частині участі ОСОБА_22 у вчиненні розбійних нападів є протирічивими, непослідовними та такими, що викликають підставні сумніви щодо їх достовірності.
Згідно ч.2 ст.327 КПК України (в редакції 1960 року) обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
Як зазначено у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” №9 від 01.11.1996 року судом при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч.1 ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.
В цьому ж пункті Постанови звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
В ході всебічного, повного та об'єктивного розгляду кримінальної справи шляхом опитування підсудних, потерпілих і свідків по справі, дослідивши і перевіривши матеріали досудового слідства, зокрема покази потерпілих та свідків, даних в ході досудового слідства, дослідивши інші докази, суд приходить до висновку про недоведеність пред”явленого ОСОБА_22 обвинувачення за ст.257, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.289, ч.3 ст.289 КК України, в зв'язку з чим ОСОБА_22 підлягає в цій частині пред'явленого йому обвинувачення виправданню.
Дії підсудного ОСОБА_22 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, оскільки він вчинив придбання та зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї та бойових припасів.
Всебічно та повно дослідивши здобуті в ході слідства докази суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_18 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.257, 187 ч.4 КК України, в зв'язку з чим він підлягає виправданню.
Дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за ст. ст. 69, ч. 3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року ), оскільки вони умисними діями вчинили організацію озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації та на окремих осіб, а так само участь у такій банді та у вчинюваному нею нападі, тобто злочин, передбачений ст.69 КК України (в редакції 1960 року). Крім цього, дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року ), оскільки вони умисними діями вчинили напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попереднім зговором групою осіб, з проникненням у житло. Крім цього, дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за ст.257 КК України, оскільки вони умисними діями вчинили організацію озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації та на окремих осіб, а також участь у такій банді та у вчинюваних нею нападах.
Дії підсудних ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 вірно кваліфіковані за ст.257 КК України, оскільки вони умисними діями вчинили участь у озброєній банді та у вчинюваних нею нападах.
Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009року „Про судову практику у справах про злочини проти власності” надає роз'яснення, що вчинення особою декількох посягань на чуже майно, загальна вартість якого становить великий або особливо великий розмір, може бути кваліфіковано як викрадення, привласнення, розтрата майна чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем у великих чи особливо великих розмірах лише в тому випадку, якщо такі діяння були вчинені одним способом і за обставин, які свідчать про умисел вчинити їх у великому чи особливо великому розмірі.
Відтак, дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України, оскільки вони умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.
Належним чином перевіривши докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_12 злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України по епізоду розбійного нападу в с.Урич Сколівського району Львівської області у зв'язку з чим він в цій частині пред'явленого обвинувачення підлягає виправданню.
Крім цього, дії підсудних ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України, оскільки вони умисними діями вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою.
Належним чином перевіривши докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вчиненняення ОСОБА_14 та ОСОБА_16 злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України по епізоду розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_235 в с. Калинівка Яворівського району Львівської області у зв'язку з чим вони в цій частині пред'явленого обвинувачення підлягають виправданню.
Оскільки при розгляді кримінальної справи в суді участь підсудного ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України по епізоду нападу на автотрасі поблизу с. Заруддя Збаражівського району Тернопільської області, не доведена суд вважає, що цій частині пред'явленого обвинувачення він підлягаює виправданню.
Дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , вірно кваліфіковані за ч.3 ст.289 КК України, оскільки вони умисними діями вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попереднім зговором групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров”я потерпілого, вчинене організованою групою, щодо транспортного засобу, вартість якого у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Належним чином перевіривши докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вчиненняення ОСОБА_12 злочину передбаченого ч.3 ст.289 КК України по епізоду заволодіння транспортним засобом в с.Урич Сколівського району Львівської області у зв'язку з чим він в цій частині пред'явленого обвинувачення підлягає виправданню.
Крім цього, дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.127 КК України, оскільки вони умисними діями вчинили катування, тобто заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.146 КК України, оскільки вони умисними діями вчинили незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, таке, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, вчинені організованою групою.
Крім цього, дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.189 КК України, оскільки вони умисними діями вчинили вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров”я потерпілого, вчинене організованою групою.
Дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_21 вірно кваліфіковані за п.п.4,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України, оскільки вони своїми умисними діями вчинили вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за кваліфікуючими ознаками - вчинене з особливою жорсткістю, з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення, за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.194 КК України, оскільки вони своїми умисними діями вчинили умисне знищення чужого майна, вчинене загальнонебезпечним способом.
Оскільки при розгляді кримінальної справи в суді участь підсудного ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України не доведена суд вважає, що його слід визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України та виправдати.
Крім цього, дії підсудного ОСОБА_20 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.358 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив підроблення документа (паспорта громадянина України), який видається державною установою, і який надає права, з метою його використання.
Дії підсудного ОСОБА_20 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.358 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив використання завідомо підробленого документа.
Крім цього, дії підсудного ОСОБА_20 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.357 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заволодіння офіційним документом шляхом шахрайства, вчинене з корисливих мотивів.
Дії підсудного ОСОБА_20 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.190 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах.
Крім цього, дії підсудного ОСОБА_20 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Відповідно до ст.12 КК України, злочини передбачені ч.1 ст.358 КК України та ч.1 ст.357 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, злочини передбачені ч.3 ст.358 КК України та ч.2 ст.190 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, злочин передбачений ч.3 ст.190 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.
З дня подій вище перелічених злочинів минуло більше 10 років, що дає підстави для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Оскільки при розгляді кримінальної справи в суді підсудньому ОСОБА_16 не доведено вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України то його за цим злочином слід виправдати.
Як зазначено в ч.2 п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 23.12.2005 р. “Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями” дії учасників банди, пов'язані з незаконним носінням, зберіганням, ремонтом та передачею (один одному) предметів, якими вона озброєна, є складовими елементами бандитизму і додаткової кваліфікації за ст.263 КК не потребують. За таких обставин суд приходить до висновку про виключення з обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 ч.1 ст.263 КК України.
Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які на обліках у нарколога та психіатра не перебувають, те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 мають неповнолітніх дітей, ОСОБА_21 , Дем'янець, ОСОБА_19 по місцю проживання характеризується позитивно. Стан здоров'я ОСОБА_16 , який згідно повідомлень начальника ЛСІ перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ у лікаря терапевта та фтизіатра з діагнозом ЗЗТБ верхніх часток обох легень (щільні вогнища фіброз, ІХС (ішемічна хвороба серця), гіпертонічна хвороба 2 ст. з приводу туберкульозу легень отримував протирецидивні курси лікування. Стан здоров'я ОСОБА_14 , який згідно повідомлення начальника ЛСІ перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ у лікаря терапевта з діагнозом: ІХС (ішемічна хвороба серця), гіпертонічна хвороба 1-2 ст., хронічний бронхіт, хронічний гастодуоденіт, деформація цибулини 12 - палої кишки на фоні виразкової хвороби, хронічний коліт, хронічний гепатопанкреатит, спайкова хвороба. Стан здоров'я ОСОБА_19 , який згідно повідомлення начальника ЛСІ перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ у лікаря терапевта з діагнозом: хронічний гастродуоденіт в стадії нестійкої ремісії, хронічний попереково-крижовий радикуліт, флеботроз правої нижньої кінцівки, алергічний дерматит. Стан здоров'я ОСОБА_21 , який згідно повідомлення начальника ЛСІ перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ у лікарів терапевта та фтизіатра з діагнозом ЗЗТБ (стан після перенесеного правобічного ексудативного плевриту), кат5 гр.5.1 (перебував на лікуванні в туберкульозному блоці МСЧ з діагнозом ВДТБ (2008) правобічний ексудативний), хронічний риносинусит. Стан здоров'я ОСОБА_22 , який згідно виписки з медичної карточки стаціонарного хворого ЛШМД від 26.02.2003 року в період з 25.01.2003 р. по 26.02.2003 року перебував на стаціонарному лікуванні у ЛШМД, де 5.02.2003 року йому було проведено урологічну хірургічну операцію, а згідно виписки з історії хвороби №394 ф Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру ОСОБА_22 в період з 19.02.2004 р. по 8.09.2004 р. (202 л.д.) перебував на стаціонарному лікуванні у зазначеній медичній установі з діагнозом: Інфільтративний туберкульоз правої легені у фазі розпаду. 2.09.2004 р. ОСОБА_22 встановлена друга група інвалідності загального захворювання на строк до 1.08.2005 р., що підтверджується довідкою МСЕК №223171 серія ЛВА-1. Стан здоров'я ОСОБА_10 , який який згідно повідомлення начальника ЛСІ перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ у лікаря терапевта з діагнозом: нейрон-циркуляторна дистонія по гіпертонічному типу, хронічний гастрит. Стан здоров'я ОСОБА_12 , який згідно повідомлення начальника ЛСІ перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ у лікаря терапевта з діагнозом: хронічний гастродуоденіт. Стан здоров'я ОСОБА_20 , який згідно повідомлення начальника ЛСІ перебуває на диспансерному обліку в медичній частині ЛСІ у лікаря терапевта з діагнозом: хронічний рецидивуючий бронхіт, інфекційно-алергічний поліартрит, нейро-циркуляторна дистонія за змішаним типом, дисциркуляторна енцефалопатія 1-2 ст. зі стійким цефалічним синдромом, хронічний гастродуоденіт, ерозивний бульбіт в стадії нестійкої ремісії.
Обставиною що пом'якшують покарання ОСОБА_10 та ОСОБА_12 є щире каяття та спияння в розкритті злочинів. Обставин що пом'якшують покарання ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 судом не встановлено. Обставин що обтяжують покарання ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 судом не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає, що покарання підсудним ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 слід призначити в межах санкцій статтей за якими кваліфіковано злочини, у виді позбавлення волі.
Згідно відповіді від 21 січня 2015 року №41/15/0/14 сектору Укрбюро Інтерполу ГУМВСУ у Львівській області, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_8 був затриманий на території Чеської Республіки 28.11.2006 року та витворений з цієї країни 17.08.2007 року. Таким чином строк перебування ОСОБА_21 під вартою слід рахувати з 28.11.2006 року.
Цивільні позови ОСОБА_415 , ОСОБА_25 , ОСОБА_35 , АСК „Дністер”, КС „Єднання”, ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк”, ТзОВ „Ніала”, ОСОБА_48 - залишити без розгляду, оскільки позивачі в судові засідання не з'являлися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, одночасно роз'яснивши позивачам право звернення в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов ОСОБА_46 в розмірі 18965 грн. задоволити.
Судові витрати в користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_10 в сумі 916 грн., ОСОБА_12 в сумі 916 грн., ОСОБА_16 в сумі 916 грн., ОСОБА_14 в сумі 916 грн., ОСОБА_19 в сумі 916 грн., ОСОБА_20 в сумі 916 грн., ОСОБА_21 в сумі 916 грн., ОСОБА_22 в сумі 916 грн.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_10 визнати винним та призначити покарання :
за ст.69 КК України (в редакції 1960 року) - 11 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року) - 10 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 4 ст.187 КК України - 11 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст. 257 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст.289 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст.127 КК України - 9 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст.146 КК України - 9 років 6 місяців позбавлення волі;
за ч.2 ст.194 КК України - 7 років позбавлення волі;
за ч. 4 ст.189 КК України - 11 років 3 місяці позбавлення волі;
за п. п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст.115 КК України - 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_10 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_10 рахувати з 17.08.2004року.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку залишити попередній - тримання під вартою.
ОСОБА_12 визнати винним та призначити покарання :
за ст.69 КК України (в редакції 1960 року) - 11 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року) - 10 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 4 ст.187 КК України - 11 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч.4 ст.187 КК України - виправдати;
за ст. 257 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст.289 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч.3 ст.289 КК України - виправдати;
за ч. 2 ст.127 КК України - 9 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст.146 КК України - 9 років 6 місяців позбавлення волі;
за ч.2 ст.194 КК України - 7 років позбавлення волі;
за ч. 4 ст.189 КК України - 11 років 3 місяці позбавлення волі;
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_12 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_12 рахувати з -17.08.2004 року.
Запобіжний захід ОСОБА_12 до вступу вироку залишити попередній - тримання під вартою.
ОСОБА_14 визнати винним та призначити покарання :
за ч. 4 ст.187 КК України - 10 років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч.4 ст.187 КК України - виправдати;
за ст. 257 КК України - 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст.289 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч.2 ст.194 КК України - виправдати;
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_14 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 10 років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_14 рахувати з 05.08.2004 року.
Звільнити засудженого ОСОБА_14 з-під варти з залу суду у зв'язку з відбуттям основного покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_14 - тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в закону силу.
ОСОБА_16 визнати винним та призначити покарання :
за ч. 4 ст.187 КК України - 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч.4 ст.187 КК України - виправдати;
за ст. 257 КК України - 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч.2 ст.194 КК України - 7 років позбавлення волі;
за ч.1 ст.358 КК України - виправдати.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_16 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_16 рахувати з 08.08.2004 року.
Звільнити засудженого ОСОБА_16 з-під варти з залу суду у зв'язку з відбуттям основного покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_16 - тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в закону силу.
ОСОБА_18 за ст.257, ч. 4 ст.187 КК України - виправдати.
Звільнити ОСОБА_18 з-під варти з залу суду.
Запобіжний захід ОСОБА_18 - тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в закону силу.
ОСОБА_19 визнати винним та призначити покарання :
за ч. 4 ст.187 КК України - 9 років 11 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст. 257 КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_19 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 9 років 11 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_19 рахувати з 25.03.2005 року.
Звільнити засудженого ОСОБА_19 з-під варти з залу суду у зв'язку з відбуттям основного покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_19 - тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в закону силу.
ОСОБА_20 визнати винним та призначити покарання :
за ч. 4 ст.187 КК України - 9 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст. 257 КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч.1 ст.358 КК України - 6 місяців арешту та звільнити його від покарання, у зв'язку із закінченнм строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
за ч.1 ст.357 КК України - 3 роки обмеження волі та звільнити його від покарання, у зв'язку із закінченнм строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
за ч.3 ст.358 КК України - 5 років позбавлення волі та звільнити його від покарання, у зв'язку із закінченнм строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
за ч. 3 ст. 190 КК України- 6 років позбавлення волі та звільнити його від покарання, у зв'язку із закінченнм строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
за ч.2 ст. 190 КК України - 3 роки позбавлення волі та звільнити його від покарання, у зв'язку із закінченнм строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_20 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 9 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_20 рахувати з 06.05.2005 року.
Звільнити засудженого ОСОБА_20 з-під варти з залу суду у зв'язку з відбуттям основного покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_20 - тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в закону силу.
ОСОБА_21 визнати винним та призначити покарання :
за ч. 4 ст.187 КК України - 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст. 257 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 3 ст.289 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за п. п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст.115 КК України - до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_21 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_21 рахувати з 28.11.2006 року.
Запобіжний захід ОСОБА_21 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
ОСОБА_22 визнати винним та призначити покарання:
за ч.1ст.263 КК України - 5 років позбавлення волі.
за ст.257, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.289, ч.3 ст.289 КК України - виправдати.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_22 рахувати з 09.09.2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_22 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_46 задоволити. Стягнути солідарно з підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 ОСОБА_14 на користь ОСОБА_46 18965 грн.
Судові витрати в користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_10 в сумі 916 грн., ОСОБА_12 в сумі 916 грн., ОСОБА_16 в сумі 916 грн., ОСОБА_14 в сумі 916 грн., ОСОБА_19 в сумі 916 грн., ОСОБА_416 в сумі 916 грн., ОСОБА_21 в сумі 916 грн., ОСОБА_22 в сумі 916 грн.
Речові докази: посвідчення Львівського комітету захисту прав громадян «Страйком» № 060012 на прізвище ОСОБА_14 повернути Львівському комітету захисту прав громадян «Страйком», посвідчення Львівського комітету захисту прав громадян «Страйком» № 100031 на прізвище ОСОБА_12 повернути Львівському комітету захисту прав громадян «Страйком», посвідчення Львівського комітету захисту прав громадян «Страйком» № 060015 на прізвище ОСОБА_10 повернути Львівському комітету захисту прав громадян «Страйком», портмоне-візитниця чорного кольору конфіскувати в дохід держави, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_22 повернути «Науково-виробничий центр «Карпати'ПРИВА, посвідчення водія № НОМЕР_23 повернути ОСОБА_14 , чохол на пояс для мобільного телефону конфіскувати в дохід держави, мобільні телефонии «Самсунг», «Нокія» моделі 1100, «Нокія» моделі 6310, стреч картки «Київстар» № НОМЕР_24 , № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 , стреч картку «ЮМС» № НОМЕР_27 конфіскувати в дохід держави, посвідчення №7 видане «АМТ-Львів» на прізвище ОСОБА_18 повернути ОСОБА_18 , доручення ВАВ № 299659 видане 18.09.2002 року, № ВАВ № 299674 видане 22.10.2002 року, доручення АВО № 440682 зберігати при матеріалах кримінальної справи, печатку з набором цифр та букв знищити, паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон на прізвище ОСОБА_19 повернути ОСОБА_19 , чоловічі черевики темно-коричневого кольору повернути потерпілому ОСОБА_417 .
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою з часу вручення копії вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3