11.03.2015 Справа №607/4095/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Делікатної Л.В.
за участю секретаря с/з Гнатенко І.В.,
розглянувши подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Санжари О.М., погоджене начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Хічій А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, -
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Санжара О.М. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, посилаючись на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області знаходиться зведене виконавче провадження № 30314261 про примусове виконання:
· виконавчого листа № 1-135/2011 р., виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 14 листопада 2011 року про конфіскацію всього належного майна на праві власності засудженого ОСОБА_4 в дохід держави;
· постанови № 3-3804/10, виданої Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 15 червня 2010 року, про стягнення з ОСОБА_4 штрафу в розмірі 850 грн. користь держави;
· виконавчого листа № 2-8813/2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ 04 лютого 2011 року про стягнення солідарно з ТзОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором 200 грн.;
· виконавчого листа № 2-8813/2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ 04 лютого 2011 року про стягнення солідарно з ТзОВ "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором 266996,94 грн.;
· виконавчого листа № 2-2574/2010, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 23 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 50191,96 доларів США, що еквівалентно 401033,76 грн., а також судові витрати в сумі 1950 грн.;
· виконавчого листа № 2-4243/09, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 24 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 та ТзОВ "Алігатор" на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" 1950 грн. в повернення сплачених судових витрат, а саме по 975 грн. з кожного;
· постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, виданої Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 26 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 7584,71 грн. виконавчого збору;
· виконавчого листа № 2/0417/1862/2012, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровськ 24 квітня 2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1596668,89 грн. боргу;
· виконавчого листа № 2-8813/2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ 04 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 в користь держави судовий збір в розмірі 1700,00 грн.
На підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державними виконавцями Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень. Постановами про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника виконати рішення суду, про що слід було повідомити відділ державної виконавчої служби. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надіслано сторонам виконавчого провадження відповідно до вимог статті 31 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Божником в строк, наданим для самостійного виконання, рішення не виконано. Про причини такого невиконання державного виконавця повідомлено не було. У зв'язку з чим, відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватись від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, надавати у строк, встановлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, своєчасно з'являтись за викликом державного виконавця та інше.
Однак, незважаючи на те, що боржник обізнаний про свої обов'язки та про наявність виконавчого провадження, останнім не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання (повне або часткове) рішення, а навпаки вчиняються дії, що ускладнюють та унеможливлюють його виконання.
Так, боржником вичиняються наступні дії (бездіяльність), що свідчать про навмисне (свідоме) невиконання останнім покладених на нього обов'язків, зокрема, - ненадання інформації державному виконавцю про місцезнаходження транспортних засобів.
Зазначене підтверджується копіями виконавчих документів, копіями постанов про відкриття виконавчого провадження, копією постанови про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження, копією постанови про арешт коштів боржника, копіями відповідей установ банків, копіями відповідей реєструючих органів, копією постанови про розшук майна боржника.
Державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, однак, у зв'язку зі свідомим невиконанням боржником своїх обов'язків, які він має змогу виконати та зобов'язань, покладених на нього рішеннями, останні досі залишається невиконаним. Зазначене має негативні наслідки, як для стягувачів, так і держави в цілому, оскільки реальне виконання рішення суду є одним з показників ефективності роботи державних органів та сприяє зміцненню авторитету держави.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, може бути тимчасово (до виконання зобов'язання), відмовлено у видачі паспорта або вилучено чи затримано паспорт, а громадянинові, який має паспорт, - тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Згідно ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право шляхом опитування осіб з'ясовувати підстави перетинання державного кордону України, в'їзду на тимчасово окуповану територію або виїзду з неї, не пропускати через державний кордон України, на тимчасово окуповану територію або з неї осіб без дійсних документів на право перетинання кордону або для в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України; робити в документах зазначених осіб відповідні відмітки.
Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд вважає доведеним факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, оскільки він повідомлявся про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження та останній неодноразово викликався державним виконавцем для вирішення питання щодо подальшої сплати заборгованості, однак на виклики державного виконавця не з'являвся.
Тому, враховуючи, що на час розгляду подання боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, суд приходить до переконання, що подання слід задовольнити та встановити ОСОБА_4 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, з метою забезпечення виконання судових рішень в межах вказаного виконавчого провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 209, 210, 294, 296, 377-1 ЦПК України, Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", суд -
Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Санжари О.М., погоджене начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Хічій А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4 - задовольнити.
Тимчасово обмежити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, виданого 05 серпня 1996 року органом 1900, у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами по зведеному виконавчому провадженні ЄДРВП № 30314261.
Копію ухвали направити відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, адміністрації Державної прикордонної служби України, Управлінню державної міграційної служби України в Тернопільській області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна