05.03.2015 Справа №607/1802/15-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Делікатної Л.В.
за участю секретаря Клюхи І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 199559 від 22 січня 2015 року, якою його визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за порушення правил зупинки. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що правил дорожнього руху він не порушував, оскільки здійснив вимушену зупинив транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено", при цьому ввімкнувши сигнал аварійної світлової сигналізації. А тому останній вважає, що діяв відповідно до вимог ПДР України і правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не вчиняв. З цих підстав, ОСОБА_1 переконаний, що оскаржувана постанова не відповідає обставинам справи, просить її скасувати.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить оскаржувану постанову скасувати.
Представник відповідача Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області Марценишин А.І. позовні вимоги визнав частково, вважає, що оскаржувана постанова винесена законно, однак не заперечує щодо закриття провадження у справі на підставі ст.22 КУпАП.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 834548 від 22 січня 2015 року, ОСОБА_1 22 січня 2015 року о 12 год. 00 хв., в м. Тернополі по вул. Шпитальній, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено", чим порушив вимог п. 3.34 д.1 ПДР України.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення, серія ВО1 № 199559 від 22 січня 2015 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п.3.34 д.1 ПДР України, в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено", забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Згідно вимог п. 15.14 ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно вимогами пунктів 9.9-9.11 ПДР України, а саме ввімкнути сигнал аварійної світлової сигналізації.
Вимушеною зупинкою, згідно п.1.10 ПДР України, визнається припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху. Учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погони тварин.
В судовому засіданні встановлено, що 22 січня 205 року о 12 год. 00 хв. у транспортному засобі, яким керував позивач знаходився пасажир - ОСОБА_5, який за станом здоров'я не міг самостійно пересуватися. Таким чином, зупинка автомобіля в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено" була вимушеною та здійснена з метою надання пасажиру невідкладної медичної допомоги в медичному закладі, який знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 2. При цьому, позивачем було дотримано вимоги п.9.9 ПДР України та ввімкнено сигнал аварійної світлової сигналізації. Вказане підтверджується довідкою №88 від 30.01.2015 року виданою Тернопільською міською лікарнею швидкої допомоги, згідно якої ОСОБА_1 22 січня 2015 року о 12 год. 00 хв. привозив важко хворого пацієнта ОСОБА_6 (діагноз: церебральний криз, гостре порушення мозкового кровообігу), який не міг самостійно пересуватися до Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, яка знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 2.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що позивач здійснив вимушену зупинку в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено" з дотриманням вимог ПДР України. Доказів, вини ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП суду не представлено, в той час, як відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а тому постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 199559 від 22 січня 2015 року слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись п. 15.9 (е) ПДР України, ст.ст. 122, 251, 254, 258, 289, 293 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18, 71, 158 - 163, 171-2, 186 КАС України, суд, -
Позов - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 199559 від 22 січня 2015 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. - скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна