465/1807/15-ц
2/465/1678/15
іменем України
19 березня 2015 року м. Львів
суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я.
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ідеа Капітал», Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», за участю третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім «Агровіта» про визнання договору факторингу недійсним в частині відступлення прав за забезпечувальними документами, -
Позивач звернувся у Франківський районний суд м. Львова з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ідеа Капітал», Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», за участю третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім «Агровіта» про визнання договору факторингу недійсним в частині відступлення прав за забезпечувальними документами.
Як вбачається з матеріалів позову, ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить визнати недійсними договір факторингу № 29 від 26.06.2014 року в частині прав за забезпечувальними документами, а саме договорами іпотеки від 17.08.2010 року та від 26.08.2010 року.
Згідно договору іпотеки від 17.08.2010 року, укладеного між ПАТ „Кредобанк" та ВКФ «СОЛТІС» ПП», предметом іпотеки є нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно договору іпотеки від 26.08.2010 року, укладеного між ПАТ „Кредобанк" та ОСОБА_1 предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Тобто, у даному випадку позовні вимоги відносяться до виключної підсудності.
Дана позиція висловлена в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», в якій зазначаються, для прикладу, випадки застосування виключної підсудності, крім інших наведених - це позови про визнання правочину з нерухомістю недійсним.
Така ж позиція висловлена в іншій Постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якій зазначено, що правила статті 114 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).
Таким чином, встановлено, що спір стосується договорів , що пов"язані із нерухомим майном, яке знаходиться на території Одеської області, та не відноситься до територіальної підсудності Франківського районного суду м.Львова.
Згідно ст. 115 та вимог п. 4 ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що справа не підсудна Франківському районному суду м. Львова, а відтак, позовна заява підлягає поверненню позивачу , для скерування до належного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 121, 122 ЦПК України, -
Матеріали цивільної справи № 2/465/1678/15 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ідеа Капітал», Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», за участю третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім «Агровіта» про визнання договору факторингу недійсним в частині відступлення прав за забезпечувальними документами, повернути позивачу для скерування до належного суду.
На ухвалу суду може бути подана апеляція протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя В. Кузь