Справа № 263/9091/14-ц
Провадження № 2/263/55/2015
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2015 року Жовтневий районний суд м. Марiуполя Донецької областi у складi головуючого суддi Кулика С.В., при секретарi Чертовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Марiуполi цивiльну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Управління міського майна Маріупольської міської ради, виконавчий комітет Маріупольської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідачів про визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на квартиру АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що згідно свідоцтва про право власності від 30.06.1993 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер батько позивача - ОСОБА_8, після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді частини (12,7 кв.м) вищезазначеної квартири. На час відкриття спадщини позивач постійно проживала з батьком за вказаною адресою. У встановлений законом строк вона звернулась до Першої маріупольської нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька. Спадкові права у вигляді грошових вкладів вона оформила. Щодо оформлення спадщини на спірну квартиру, нотаріусом їй було повідомлено, що вона фактично її прийняла, та в будь-який час може отримати свідоцтво про право на спадщину. Інші спадкоємці першої черги - мати позивача ОСОБА_6 та брат позивача ОСОБА_9 подали нотаріусу заяви про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача - ОСОБА_6. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді частини (35,5 кв.м) квартири АДРЕСА_1. На час відкриття спадщини позивач постійно проживала з матір'ю за зазначеною адресою. У встановлений законом термін позивач звернулась до Першої маріупольської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва після смерті матері. Проте 26.08.2014 року позивачеві було видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на квартиру в МКП «Маріупольське БТІ». Зазначила, що спірна квартира була приватизована на підставі розпорядження органу приватизації ДП «Житловик» від 30.06.1993 року. В спірній квартирі батьки позивача проживали та були зареєстровані до дня своєї смерті, користувалися нею, фактично були її співвласниками, проте не зареєстрували своє право власності. Просила визнати за нею право власності на частку квартири (35,05 кв.м) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності за участю її представника - ОСОБА_10, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Представник позивача ОСОБА_10 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення, аналогічні зазначеним у позові.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_11 в судове засідання не з'явились, надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали в повному обсязі, не заперечували проти їх задоволення.
Представник третьої особи - Управління міського майна Маріупольської міської ради - у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Маріупольської міської ради - у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослiдивши матерiали справи, суд вважає, що позов пiдлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 355, 356, 357, 392 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Судом встановлено, що 30 червня 1993 року Державним підприємством по ремонту та експлуатації житлового фонду «Житловик» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 було видане Свідоцтво на право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, відповідно до якого вказана квартира належить останнім на праві спільної сумісної власності (розпорядження органа приватизації № 5698 від 30.06.1993 року).
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року у місті Маріуполі Донецької області. Батьками вказані - ОСОБА_9 та ОСОБА_12.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим 15.02.2015 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського МУЮ у Донецькій області.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 актовий запис № 1519 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Маріуполя Донецької області.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_3 є дочкою померлої ОСОБА_6, та на підставі ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем за законом першої черги.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі Першої маріупольської державної нотаріальної контори від 26 серпня 2014 року № 38212026, після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, заведена спадкова справа № 482/2014, зареєстрована в реєстрі за № 56458649.
Відповідно до постанови державного нотаріуса Кулініч В.М. від 26 серпня 2014 року № 1737/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 після смерті її матері ОСОБА_6 відмовлено, оскільки свідоцтво про право власності на житло, видане Державним підприємством по ремонту та експлуатації житлового фонду «Житловик» від 30.06.1993 року № 5698, на підставі якого 35,05 кв.м вказаної квартири належать ОСОБА_6, не зареєстровано у МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації».
Отже за даними наведених вище витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, та у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй відмовлено, оскільки право власності на 35,05 кв.м квартири АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку не зареєстроване.
Згідно із технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1, загальна площа вказаної квартири складає 55,9 кв.м, житлова - 40,2 кв.м. Квартира складається з трьох кімнат, у тому числі: першої кімнати - площею 10,4 кв.м., другої кімнати - площею 17,1 кв.м., третьої кімнати - площею 12,7 кв.м, кухні - площею 7,7 кв.м, ванної кімнати - площею 2,1 кв.м, вбиральні - площею 0,8 кв.м, коридору - площею 4,8 кв.м, вбудованої шафи - площею 0,3 кв.м.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно із ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У теперішній час зареєструвати право власності ОСОБА_3 на частку квартири АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку неможливо, оскільки за ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Аналізуючи наявні докази в їх сукупності, з урахуванням положень пункту 3.3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, згідно до якого у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ст. 182, 328, 331, 355, 356, 357, 392, 1217, 1268, 1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРIШИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Управління міського майна Маріупольської міської ради, виконавчий комітет Маріупольської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, на частку квартири АДРЕСА_1, а саме: 35,05 кв.м.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на частку квартири АДРЕСА_1, а саме: 10.4 кв.м, яка належить останній на підставі свідоцтва про право власності на житло № 5698 від 30.06.1993 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.В. Кулик