ун. № 759/21933/14-ц
пр. № 2/759/1733/15
18 березня 2015 року
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Наборозняка М.І.,
за участю секретаря Дюрич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Наборозняка М.І.
за участю секретаря Дюрич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення ,
,
встановив:
Позивач звернувся до суду 28.10.2014 року із вказаним позовом. Просить вселити його у квартиру АДРЕСА_1 (надалі - спірна), зобов*язати відповідача не чинити йому перешкоди у користуванні нею
Позов мотивував тим, що квартиру сторонами придбано на спільні кошти у 2004 році. Відповідачка, з якою він проживав у шлюбі з 2005 року по липень 2014 року 18.12.2014 року змінила у спірній квартирі і тому він не може в ній проживати. Зазначив, що відповідно до ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин не позбавляє його права користуватись житлом колишньої дружини.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Пояснили, що наявними у справі судовими рішеннями підтверджено право позивача на проживання у спірній квартирі. Позивач пояснив, що при його вселенні не було письмової угоди сторін про порядок користування спірною квартирою. Також пояснив, що у нього є місце проживання за адресою АДРЕСА_2 де він народився і проживають його батьки, але він у період розгляду справи наймає квартиру.
Відповідач та представник відповідача позов не визнали. Відповідач пояснила, що при вселення у спірну квартиру, яка належить їй одноосібно, вона поселяла позивача лише на період перебування у шлюбі з нею; він мав місце проживання у АДРЕСА_2, був і є там зареєстрований. Такі обставини підтверджуються тим, що у позивача відсутня реєстрація у спірній квартирі, а наявна - у квартирі №99.
Представник відповідача зауважила, що зі слів позивача їй відомо, що сторони не домовлялись постійно проживати, оскільки відповідач не надавала на це згоди, не вирішувалось питання в органах реєстрації громадян за місцем проживання про реєстрацію позивача у спірній квартирі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Суд розглядає справу на підставі приписів ст. ст. 10,11,60 ЦПК України, про що їм роз*яснино.
Суд вважає, що позивач не довів належними доказами своє право проживати у спірній квартирі, оскільки він постійно зареєстрований у квартирі №99, має там житло.
Крім того, він не довів необхідність вселятись у спірну квартиру, враховуючи наявність у нього права на квартиру №99. Суд приймає до уваги, що позивач не є членом сім*ї відповідача, тому його вселення у її приватну квартиру порушуватиме її права, передбаченим законодавством про власність. Саме такі заперечення висловлювала відповідач в судовму засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд.
Суддя :