ун. № 759/7861/14-ц
пр. № 2/759/204/15
05 березня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Шум Л.М.
при секретарі: Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у липні 2009 р. звернулися до суду з вказаним вище позовом, який рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.08.2012 р. був частково задоволений (т. 2 а.с. 161-166).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.12.2012 р. вказане вище судове рішення залишено в силі (т. 2 а.с. 205-206).
У квітні 2014 р. представник відповідачів ОСОБА_5 подала до суду заяву про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28.08.2012 р. за ново виявленими обставинами, яка ухвалою суду від 12.05.2014 р. була задоволена, а судове рішення скасовано (т. 3 а.с. 2-5, 26-27).
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що вони є власниками земельних ділянок по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2: позивачка ОСОБА_1 - відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії КВ №141783) від 20.05.2008р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №05-7-03003 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:107:0034) площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; позивач ОСОБА_2 - відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії КВ №141781) від 25.11.2008р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №05-7-03283 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:107:0051) площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідачі є сусідніми в порівняні з їх ділянками землевласниками, їх земельна ділянка та домоволодіння розташовані по АДРЕСА_3, що підтверджується абрисом земельних ділянок №8 000 000 000:75:107:0051, №8 000 000 000:75:107:0034, який є додатком до акту здачі-приймання відновлених в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 14.08.2008р. актом КП "Київський інститут земельних відносин" встановлено, що земельна ділянка площею 1000 кв.м. має 7 кутів повороту межі, які відновлені в натурі та закріплені межовими знаками. Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що між нею та відповідачкою ОСОБА_3 тривалий час продовжуються суперечки з приводу землекористування, а саме: визначення меж, правомірності встановлення парканів, зведення господарських будівель на земельних ділянках. У зв'язку з чим ОСОБА_1 зверталась до різних державних і недержавних органів, підприємств, в тому числі і для виготовлення відповідної землевпорядної документації, встановлення межових знаків між земельними ділянками позивачів та відповідачів.
За результатами розгляду звернень позивачки ОСОБА_1 Святошинська РДА у місті Києві надала відповіді від 13.12.2006р. та від 18.06.2007р., згідно з якими пропонує задля вжиття заходів по усуненню порушень земельного законодавства сусідніх землекористувачів звернутися з метою відновлення меж земельної ділянки в організацію, яка має ліцензію на проведення геодезичних робіт. Позивачі звернулися до комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин", яким були виконані геодезичні вишукувальні роботи по відновленню в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, про що було складено акт здачі-приймання відновлених в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків у присутності інженера сектора геодезичних робіт в землеустрої, землевласника та Начальника відділу землевпорядкування - головного землевпорядника Святошинського району від 14.08.2008р. Разом з актом КП "Київський інститут земельних відносин" було складено абрис земельних ділянок №8 000 000 000:75:107:0051, №8 000 000 000:75:107:0034, в якому чітко відображені межі земельної ділянки; кути повороту межі, межові знаки (металеві штирі). Надалі, в 2009 році у зв'язку з подальшим порушенням відповідачами меж земельних ділянок та права власності на земельну ділянку позивачів, останні знову звернулися у Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві. На підставі звернень позивачів була проведена повторна перевірка порушень вимог земельного законодавства, про що свідчать наступні факти. У зв'язку з незаконним діями ОСОБА_3 щодо знищення межових знаків, порушення меж земельної ділянки ОСОБА_1 та самовільного зайняття земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, відповідачі фактично, позбавили ОСОБА_1 права користуватися частиною власної земельної ділянки. Крім того, в подальшому відповідачка ОСОБА_3 знищила межові знаки, встановлені Київським інститутом земельних ресурсів, в подальшому проводячи роботи по будівництву споруд, в тому числі і капітальних, очисної ями, паркану на земельній ділянці ОСОБА_1
Позивачі неодноразово уточнюючи позовні вимоги, остаточно просили суд:
- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1, площею, 0,10 га у АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у встановленні межових знаків а49, а48, а184, які відображені в абрисі земельних ділянок № 8 000 000 000:75:107:0051, № 8 000 000 000:75:107:0034), виготовленого КП "Київський інститут земельних ресурсів" згідно з актом здачі-приймання відновлених в натурі меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 14.08.2008 року, складеного вказаним підприємством;
- знести бетонний стовпчик повністю довжиною 0,52 м, який прилягає до залізних воріт, розташований на земельній ділянці ОСОБА_1 № 8 000 000 000:75:107:0034 та відповідає межовому знаку а49 у напрямку земельної ділянки ОСОБА_3;
- зобов'язати ОСОБА_3 знести дерев'яний паркан, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_1;
- зобов'язати ОСОБА_3 знести літній душ із дерев'яних дошок, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_1;
- зобов'язати ОСОБА_3 знести та прибрати зливну яму, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_1 та являє собою залізобетонне коло.
- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2, площею, 0,10 га у АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у встановленні твердих меж - межового знаку а226, який визначений у абрисі земельних ділянок № 8 000 000 000:75:107:0051, № 8 000 000 000:75:107:0034), виготовленим КП "Київський інститут земельних ресурсів" згідно з актом здачі-приймання відновлених в натурі меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 14.08.2008 року, складеного вказаним підприємством;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., завдану їй внаслідок самовільного зайняття нею земельної ділянки ОСОБА_1 та витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи в розмірі 7 000 грн.;
- заборонити відповідачам вчиняти дії, що порушують права власників земельних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_2 , самовільно займати земельні ділянки, зводити на них будь-які будівлі, споруди, в тому числі тимчасові, розташовані на земельній ділянці ОСОБА_1;
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги, враховуючи уточнення від 20.04.2012 р. підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі (т. 2 а.с. 53-57).
Представник відповідачів ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, при цьому зазначила, що земельні ділянки позивачів не відповідають певній документації, яка виготовлена з помилками, державні акти на них видані з порушенням законодавства, тому суд не повинен їх приймати до уваги, просила у позові відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази по справі прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.12. Наказу Держкомзему України "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
Згідно п.1.14 зазначеного вище Наказу довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України.
Також, відповідно до п 2.3. Наказу визначено: "межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості".
Згідно ст. 9 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Такий контроль здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.
Згідно ст. 6 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині збереження захисних насаджень і межових знаків.
Згідно ст.ст. 78-90 ЗК України власники земельних ділянок мають право володіти ними користуватись ними, господарювати на них. Ст. 91 ЗК України передбачає обов'язок інших (суміжних) землекористувачів не порушувати їх права, а ч. 1 ст. 106 цього Кодексу - право власника земельної ділянки вимагати від власника сусідньої - сприяння встановлення твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли.
Згідно ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії КВ №141783) від 20.05.2008р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №05-7-03003 позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:107:0034) площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 8).
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії КВ №141781) від 25.11.2008р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №05-7-03283 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:107:0051) площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 9).
Проте, встановлено, що відповідно до Акту А 4103/91 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.11.2008 р. складеного Управлінням з контролю за використанням та охороню земель у м. Києві та Київській області, станом на 13.11.2008 р. згідно акту здачі приймання відновлених в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 14.08.2008 р., який виданий гр. ОСОБА_1, частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 самовільно займає ОСОБА_4 та ОСОБА_3 площею близько 35 кв.м. (т. 1 а.с. 12, 14, 19).
Також, встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачкою ОСОБА_3 правил добросусідства в частині переміщення земельних меж між їх домоволодіннями позивачка ОСОБА_1 07.07.2009 р. звернулась за захистом своїх прав до Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві (т. 1 а.с. 20).
Встановлено, що відповідно державного акту на право приватної власності на землю від 30.09.1999 р. відповідачці ОСОБА_3 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1004 га, розташованої по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (т. 1 а.с. 100).
Згідно ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідачів ОСОБА_5 на Акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 05.05.1999 р. посвідченого ПП ОСОБА_7 про те, що межі землекористування сторін на АДРЕСА_3,АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 склались за давністю користування і саме такі межі слід використовувати суду при вирішенні спору (т. 1 а.с. 126), оскільки суд вважає, що межі землекористування слід визначати відповідно до інформації, вказаної у державних актах на право власності на землю позивачів від 2008 року, які виготовлені пізніше, ніж акт відповідачів, який, був врахований під час оформлення землі на позивачів.
Що стосується посилання представника відповідачів, що державні акти позивачів на разі в судовому порядку визнаються недійсними, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2014 р. державні акти на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, виданих на ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано недійсними, у зв'язку з допущеними технічними помилками при їх виготовленні (т. 3 а.с. 6-11).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12.11.2014 р. рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2014 р. скасовано, у позові щодо визнання недійсним державних актів - відмовлено (т. 3 а.с. 143-145).
Також, представником відповідачів надано копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 19.12.2014 р. щодо відкриття касаційного провадження у справі про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, виданих на ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсними, проте, до теперішнього часу сторонами не надано доказів розгляду по суті касаційної скарги, а тому суд постановляє дане судове рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
При цьому, суд зауважує, що відповідачі впродовж тривалого періоду розгляду даної цивільної справи могли вирішити питання про визнання державних актів недійсними в судовому порядку або досудовому порядку.
Таким чином, на день постановлення даного судового рішення, державні акти на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, виданих на ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дійсними.
Крім того встановлено, що у технічній документації на земельну ділянку відповідачів по АДРЕСА_3 міститься той же абрис земельних ділянок позивачів, на якому відповідними кольорами виконано лінії фактичного користування ділянками сторін (т. 2 а.с. 72-123).
З них вбачається, що фактичне використання ділянки № 70 відповідачів по АДРЕСА_3 суперечить актам щодо землі відповідачів.
Таким чином в судовому засіданні доведені позовні вимоги про усунення перешкод позивачам у користуванні належних їм земельних ділянок та зобов'язання відповідачів знести тимчасові прибудови зведені на земельних ділянках позивачів.
При цьому, позовні вимоги про заборону відповідачам вчиняти дії, що порушують права власників земельних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_2 самовільно займати земельні ділянки, зводити на них будь-які будівлі, споруди, в тому числі тимчасові, розташовані на земельній ділянці ОСОБА_1, не можуть бути судом задоволені, оскільки стосуються можливого порушення прав позивачів у майбутньому.
Також, задоволенню не підлягають вимоги про стягнення коштів у розмірі 7 000 грн., оскільки вказані витрати були понесені в приватному порядку для доведення своєї правової позиції.
Також, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., оскільки позивачкою не доведено завдання їй моральних страждань саме на вказану вище суму.
Дослідивши зібрані докази по справі та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, які відповідно до ст. 60 ЦПК України в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 78-90, 125, 212 Земельного кодексу України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1, яка проживає у АДРЕСА_4, перешкоди в користуванні її земельною ділянкою, площею, 0,10 га у АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мешкають у АДРЕСА_3, не чинити перешкоди у встановленні межових знаків а49, а48, а184, що відображені в абрисі земельних ділянок №8 000 000 000:75:107:0051, №8 000 000 000:75:107:0034), виготовленому Комунальним підприємством "Київський інститут земельних ресурсів" згідно з актом здачі-приймання відновлених в натурі меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 14.08.2008 року, складеного вказаним підприємством.
Знести бетонний стовпчик повністю довжиною 0,52 м, який прилягає до залізних воріт, розташований на земельній ділянці ОСОБА_1 №8 000 000 000:75:107:0034 та відповідає межовому знаку а49 у напрямку земельної ділянки ОСОБА_3
Зобов'язати ОСОБА_3 знести дерев'яний паркан, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_1 у АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 знести літній душ із дерев'яних дошок, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_1 у АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 знести та прибрати зливну яму, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_1 та являє собою споруду із залізобетонного виробу (коло для колодязя).
Усунути ОСОБА_2, який проживає у АДРЕСА_4, перешкоди в користуванні його земельною ділянкою, площею, 0,10 га у АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мешкають у АДРЕСА_3 не чинити перешкоди у встановленні твердих меж - межового знаку а226, який визначений у абрисі земельних ділянок №8 000 000 000:75:107:0051, №8 000 000 000:75:107:0034), виготовленому Комунальним підприємством "Київський інститут земельних ресурсів" згідно з актом здачі-приймання відновлених в натурі меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 14.08.2008 року, складеного вказаним підприємством.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до Святошинського районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: