17 березня 2015 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
адвокат ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2014 року у кримінальному провадженні № 120142601150000617 по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 187 ч.3 КК України, -
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2014 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України та йому призначене покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04.11.2014р. та остаточно призначене ОСОБА_8 покарання у виді 7 (семи) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід залишений у виді тримання під вартою. Строк відбування покарання обчислено з дня затримання - 21 жовтня 2014 року.
Вирішена долю речових доказів.
Провадження №11-кп/794/102/15 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.187 ч.3 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 , у якій апелянт, не оспорюючи кваліфікацію та доведеність винуватості у вчиненому, просить вирок змінити та пом'як шити покарання. Посилається на те, що повністю визнав вину у скоєному,щиро розкаявся та співпрацював зі слідством,тому вважає,що призначене районним судом покарання є надто суворим.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченого,які підтримали подану останнім апеляційну скаргу,доводи прокурора про відсутність підстав для зміни вироку,перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вироком районного суду, ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що 21 жовтня 2014 року, о 17 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,знаходячись у дворі домогосподарства ОСОБА_10 , 1927 року народження в АДРЕСА_2 ,з метою заволодіння майном потерпілої вчинив на неї напад,поєднаний із насильством,небезпечним для життя та здоров'я потерпілої у виді нанесення ударів кулаком руки в праву виличну ділянку голови та ногою в підборіддя,чим заподіяв легкі тілесні ушкодження,що спричинили короткочасний розлад здоров'я,відтак проник у житло ОСОБА_10 та заволодів майном останньої: мобільним НОМЕР_1 » із сім картою та коштами на рахунку на загальну суму 373 грн 37 коп.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Вирок суду першої інстанції в частині доведеності винуватості та юридичної оцінки дій ОСОБА_8 апелянтом не оспорюється,отже апеляційний суд не наводить в ухвалі доводів на підтвердження таких висновків.
Відповідно до ст. 65 КК України, п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання у кожному конкретному випадку повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судова колегія вважає,що таких вимог районний суд дотримався не у повній мірі.
Зокрема,призначаючи ОСОБА_8 покарання,суд першої інстанції врахував,що обвинуваченим вчинений особливо тяжкий злочин.Також суд зважив,що ОСОБА_8 негативно характеризується по місцю проживання.
Обставинами,що обтяжують покарання,судом,відповідно до вимог ст.67 КК України,правильно враховано скоєння ОСОБА_8 злочину у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку.
Разом із тим,поза увагою суду першої інстанції залишилось наступне.
Визначаючи обставини,які пом'якшують покарання,суд ,врахувавши щире каяття обвинуваченого у скоєному,не у достатній мірі зважив,що ОСОБА_8 своїми послідовними показаннями активно сприяв розкриттю злочину та встановленню істини у справі,що також пом'якшує покарання та дало суду можливість дослідити докази у порядку,визначеному ст.349 ч.3 КПК України,обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням доказів,що характеризують його особу.На такі обставини ОСОБА_8 обґрунтовано посилається у апеляційній скарзі.
При цьому суд першої інстанції невірно зазначив та врахував при призначенні покарання ту обставину,що ОСОБА_8 раніше судимий,оскільки на момент вчинення ним злочину відносно ОСОБА_10 (21.10.2014 року) попередні судимості обвинуваченого були погашені у встановленому законом порядку.Отже,із мотивувальної частини вироку слід виключити вказівку про те,що ОСОБА_8 раніше судимий
Окрім того,суд не зважив,що майно,яким ОСОБА_8 заволодів(мобільний телефон),повернуте потерпілій та вартість майна (373 грн) не є значною.Позову про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди ОСОБА_10 не заявляла.
Районний суд,не врахувавши належним чином наведені вище обставини,призначив ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст.187 КК України ,яке за своїм розміром є надто суворим.
Зазначені вище обставини,що пом'якшують покарання,дані про особу обвинуваченого та обставини справи у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_8 злочину,отже є достатньою, на думку судової колегії, підставою для застосування вимог ст.69 КК України та призначення обвинуваченому основного покарання нижче від найнижчої межі,передбаченої санкцією ч.3 ст.187 КК України. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Остаточне покарання Федьку слід призначити за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України,оскільки злочин був скоєний обвинуваченим до постановлення вироку Сторожинецьким районним судом Чернівецької області від 04.11.2014 року відносно ОСОБА_8 за ст.185 ч.2 КК України.
Отже,апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню,а вирок районного суду-зміні,як те передбачено ст.407,ст.409,ст.414 КПК України .
Керуючись ст.ст. 404, 405,407,409,414,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2014 року щодо ОСОБА_8 змінити..
Виключити із мотивувальної частини вироку вказівку суду про те,що ОСОБА_8 раніше судимий.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 5(п'яти) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання із покаранням,призначеним вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04.11.2014 року за ст.185 ч.2 КК України, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5(п'яти)років 2(двох) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.
В іншій частині вирок районного суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримається під вартою- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3