09.03.2015
Справа № 2-737/14
Провадження № 2/720/564/14
05 лютого 2015 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Оленчука І.В.,
секретаря Єфтемій М.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представника третьої особи Михайлової С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, де третьою особою є орган опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації в Чернівецькій області про визначення місця проживання малолітніх дітей та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, де третьою особою є орган опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації в Чернівецькій області про визначення місця проживання малолітніх дітей, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання малолітніх дітей до відповідача ОСОБА_3, де третьою особою по справі є орган опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації в Чернівецькій області з посиланням на те, що 12 жовтня 2009 року сторони зареєстрували шлюб, від якого у них народилось двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач також вказує, що сімейні відносини між сторонами було припинено в квітні 2014 року в зв'язку з тим, що відповідач фактично співмешкає з іншим чоловіком та в червні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем.
Позивач вказує, що малолітні діти на даний час проживають разом з ним в АДРЕСА_5 та знаходяться на його повному утриманні. Відповідач в свою чергу проживає окремо та не приймає участі у вихованні та утримуванні дітей.
ОСОБА_1 вказує, що в червні 2014 року він звернувся до органу опіки та піклування Новоселицької райдержадміністрації із заявою щодо визначення місця проживання малолітніх дітей та відповідним рішенням № 33 від 18.07.2014 року було вказано за доцільне проживання малолітніх дітей разом з позивачем в АДРЕСА_5, оскільки на даний час малолітні діти проживають у благоустроєному будинку, в якому позивачем створені сприятливі умови для розумового, фізичного та духовного розвитку дітей. Крім того позивач зазначає, що він отримує стабільний дохід оскільки працює разом з батьками у сімейному бізнесі, а саме утримують магазин змішаних товарів на території с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області, а також позивач займається садівництвом.
На підставі викладеного просить визначити місце проживання малолітніх дітей разом з ним в АДРЕСА_5.
Відповідач - ОСОБА_3 вимоги позовної заяви ОСОБА_1 не визнала, заперечувала щодо визначення місця проживання дітей разом з позивачем, в зв'язку з чим пред'явила зустрічний позов, в якому просить визначити місце проживання дітей разом з нею. Так відповідно до зустрічної позовної заяви відповідач вказує, що на даний час діти проживають разом з позивачем, оскільки вона через необхідність прийняття спадщини після смерті свого батька була змушена виїхати до Російської Федерації, однак після повернення на територію України виявила, що ОСОБА_1 намагається розірвати з нею шлюб та перешкоджає їй у можливості спілкування з дітьми.
Відповідач вказує, що на даний час вона орендує житловий будинок в АДРЕСА_6, в якому створені належні умови для виховання та розвитку малолітніх дітей. Крім того, ОСОБА_3 посилається на те, що в неї наявний самостійний дохід від здійснення підприємницької діяльності та вона має можливість утримувати своїх дітей.
На підставі викладеного просить визначити місце проживання малолітніх дітей з нею в АДРЕСА_6.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив їх задовольнити. Вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей позивач не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з посиланням на те, що відповідач на даний час проживає окремо, жодним чином не цікавиться вихованням та розвитком своїх дітей, не відвідує їх у визначений органом опіки та піклування час, таким чином самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітніх дітей.
Представник позивача підтримав вимоги позову та просив їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_3 підтримала вимоги зустрічного позову, просила їх задовольнити та підтвердила обставини на які вона посилається. Крім того, заперечувала щодо задоволення вимог позовної заяви ОСОБА_1 та просила відмовити в їх задоволенні.
Представники відповідача підтримали вимоги зустрічної позовної заяви, просили їх задовольнити та надали пояснення аналогічні викладеним в зустрічному позові.
Представник третьої особи органу та піклування Новоселицької районної державної адміністрації в Чернівецькій області суду пояснила, що представниками органу опіки була проведена ретельна перевірка умов проживання дітей та виконання сторонами своїх батьківських обов'язків, в результаті проведеної перевірки було встановлено, що позивач по місцю свого проживання характеризується позитивно, приділяє належну увагу у вихованні дітей, опікується їх здоров'ям та розвитком, створив належні умови для їх проживання. Натомість відповідач немає постійного місця проживання, в неї відсутній регулярний дохід, вона жодним чином не намагається виконувати рішення органу опіки щодо побачення з дітьми, в зв'язку з чим комісія прийшла до висновку вважати за доцільне в інтересах малолітніх дітей визначити їх місце проживання разом з батьком за адресою АДРЕСА_5.
Допитана в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є мамою ОСОБА_10 та вказала, що сім'я її доньки розпалась саме з вини відповідача, яка покинула своїх дітей та співмешкає з одруженим чоловіком. Свідок зазначила, що на даний час її донька немає власного доходу, в той час як в неї наявні великі борги. Так, з жовтня по грудень 2014 року відповідач проживала у неї, нічим не займалась, проживала за її рахунок та не приймала участь у вихованні та утримання своїх дітей та навіть не привітала меншу доньку з її днем народження. ОСОБА_9 вказала, що вона як бабуся малолітніх дівчат категорично заперечує проти зміни місця проживання своїх онучок, так як її донька невідповідально відноситься до виконання своїх батьківських обов'язків, натомість батько створює належні умови для розвитку дітей та зазначила що дітей необхідно залишити проживати разом з позивачем.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що його сестра - ОСОБА_3 є безвідповідальною особою, постійно робить необдумані вчинки, внаслідок чого можуть постраждати інтереси малолітніх дітей. Вона періодично знаходить собі різних знайомих через соціальні мережі та не думаючи про наслідки намагається кардинально змінити своє життя. В свою чергу позивач - ОСОБА_1 відповідально відноситься до своїх батьківських обов'язків та вихованню дітей, створює необхідні умови для їх всебічного розвитку. Свідок вказав, що дітей необхідно залишити проживати з позивачем.
Допитана як свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є мамою позивача та проживає з ним та його дітьми на території одного господарства. Свідок вказала, що відповідач за час спільного проживання однією сім'єю з позивачем не дбала про дітей належним чином, упродовж останнього року ОСОБА_3 практично не приймає участі у вихованні та утриманні дівчат та за весь час проживання окремо лише один раз принесла своїм донькам декілька кілограм яблук. Свідок пояснила, що її онучки знаходяться на повному утриманні позивача, який дбає та піклується їх вихованням та розвитком, а також пояснила, що вона з чоловіком приймають активну участь у їх вихованні, в зв'язку з чим вважає, що зміна місця проживання дітей може негативно вплинути на їх емоційний стан.
Допитана як свідок ОСОБА_13 пояснила що вона знайома з сторонами по справі, оскільки їх діти ходять в один дитячий садок. Свідок вказала що раніше свої батьківські обов'язки виконували двоє батьків, однак на даний час виховання дітей займається виключно позивач.
Відповідно до показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що вона працює вихователем у дитячому дошкільному закладу який відвідують малолітні діти сторін. Свідок повідомила, що дівчата добре виховані, охайно одягнені, їх батько завжди цікавиться поведінкою дівчат, їх фізичним та психологічним розвитком та регулярно оплачує за садок, в свою чергу відповідач за останній рік лише три рази відвідувала дошкільний навчальний заклад, не була присутня на святкуваннях нового року та різдвяних свят, а останній раз відвідувала садок в листопаді 2014 року. Свідок пояснила, що відповідач не цікавилась вихованням своїх дітей та вважає, що зміна місця їх проживання може негативно вплинути на їх психічний розвиток.
Згідно показів свідка ОСОБА_15, який працює головою сільської ради с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, встановлено, що відповідач на даний час дійсно тимчасово проживає у вказаному населеному пункті в господарстві ОСОБА_16, однак там не зареєстрована.
Допитана в якості свідка ОСОБА_17, суду пояснила, що вона працює директором дошкільного навчального закладу в с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області та вказала, що малолітні діти в даному дитячому садку не зареєстровані, однак в подальшому є можливість їх прийняти.
Свідок ОСОБА_18, пояснив, що він знайомий з відповідачем та зазначив, що вона на даний час проживає в будинку його батька - ОСОБА_16 в с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, де наявні всі умови для проживання дітей.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона товаришує з відповідачем та вказала, що остання на даний час проживає в АДРЕСА_7, де наявні необхідні умови для проживання малолітніх дітей.
Свідок ОСОБА_20 пояснив, що він знайомий з відповідачем та йому відомо, що вона займається перепродажем яблук за що отримує кошти.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи та покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками малолітніх: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які народились під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та свідоцтвом про народження дітей (а.с. 7-9).
Згідно довідки Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області № 1058 від 12.08.2014 року сторони та їх малолітні діти зареєстровані в АДРЕСА_5, де також зареєстровані та проживають батьки позивача: ОСОБА_22 та ОСОБА_12 (а.с. 11).
Судом також встановлено, що малолітні діти виховуються в дошкільному навчально-виховному комплексі с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області, що підтверджується довідкою № 34 від 01.07.2014 року ДНЗ с. Драниця (а.с. 25).
Як вбачається з письмових матеріалів справи, на час розгляду справи в суді, сторони припинили подружні стосунки і проживають окремо (а.с. 12), а малолітні діти проживають разом з позивачем та знаходяться на його утриманні (а.с. 13).
Згідно рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 06.11.2014 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 154).
Згідно представленої відповідачем довідки Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 622 від 16.07.2014 року ОСОБА_3 проживає без реєстрації в АДРЕСА_8 в господарстві ОСОБА_16 та перебуває на його утриманні (а.с. 38). Факт проживання відповідача по вказаній адресі також підтверджується довідкою Шиловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 806 від 09.09.2014 року (а.с. 65).
Так згідно Декларації прав дитини, яка проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 1 ст. 150 Сімейного кодексу України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім'ї, родини. Брак любові у дитячі роки це духовний дисбаланс на усе життя.
Згідно зі ст. 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, дитина яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи. Якам не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
У своєму рішенні від 18.07.2014 року № 33 орган опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей разом із батьком ОСОБА_1 З вказаного рішення вбачається, що органом опіки під час розгляду питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей разом із батьком встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність та являється орендатором землі, ним створені відповідні умови для повноцінного розвитку та виховання дітей. Мати дитини на даний час доходу немає, ніде не працює та не має постійного місця проживання. (а.с. 14-24).
З наданих актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 26 червня 2014 року та 13 серпня 2014 року вбачається, що малолітні діти проживають з позивачем в житловому будинку в АДРЕСА_5, в якому забезпечені належні умови для виховання та повноцінного розвитку дітей. Житловий будинок обладнаний всіма необхідними зручностями з окремим опаленням та водопостачанням (а.с. 15-16).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітніх дітей мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дітей, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо їх дітей, що витікає як зі ст. 141 Сімейного кодексу України, так зі змісту Конвенції про права дитини.
Тим більш, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дітей у разі визначення місця їх проживання з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дітьми, турботу відносно дітей та участь у вихованні дітей і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дітей щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.
Матеріали справи не містять таких доказів, які б свідчили про аморальну поведінку позивача, відсутність можливості матеріально та морально забезпечити дітей, приймати участь у їх вихованні.
Наведені вище правові норми та інші обставини справи свідчать про можливість позивача забезпечувати нормальний всебічний розвиток малолітніх дітей.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивач не має протипоказань щодо проживання з дітьми, працює, отримує дохід, позитивно характеризуються за місцем проживання, ним створені всі необхідні умови для повноцінного розумового, фізичного та духовного розвитку дітей та сприятливе моральне оточення, з урахуванням рішення органу опіки та піклування, яким вирішено за доцільне визначити місце проживання дітей разом з батьком та пояснень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_21, які вважають за необхідне залишити проживати дітей з позивачем, суд приходить до висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей саме з батьком - ОСОБА_1
Так, згідно пояснень вказаних вище свідків вбачається, що виховання та утримання дітей здійснюється саме позивачем. Відповідач в свою чергу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, вона не має постійного місця проживання та доходу, що додатково вказує на те, що в інтересах дітей є необхідність визначити місце їх проживання саме разом з позивачем.
При винесенні рішення суд також бере до уваги те, що діти з народження проживають в АДРЕСА_5 та відвідують дошкільний навчальний заклад в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області та вважає, що зміна місця їх проживання та зміна дошкільного закладу навчання може негативно вплинути на їх психічний розвиток, оскільки потрібно буде змінити звичне для них середовище в якому вони перебувають з народження.
За наведених обставин, суд вважає, що вимоги позову ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей разом з ним підлягають до задоволення, оскільки це буде відповідати інтересам дітей.
Враховуючи, що відповідач не має постійного місця проживання, неналежно виконує свої батьківські обов'язки, не цікавиться життям, здоров'ям та вихованням дітей, систематично пропускає визначені рішення органу опіки та піклування години спілкування з дітьми, суд вважає, що в задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.ст. 141, 150, 151, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 3, 9, 18 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, де третьою особою є орган опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації в Чернівецькій області про визначення місця проживання малолітніх дітей - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 в АДРЕСА_5.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в сумі 243,60 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, де третьою особою є орган опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації в Чернівецькій області про визначення місця проживання малолітніх дітей - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.