28.12.2011 Справа №1-1063/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Базана Л.Т.
при секретарі Сеник В.Г.
з участю прокурора Хрипливого Є.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 14 грудня 2010 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.263 КК України до 150 годин громадських робіт, які відпрацював 18 березня 2011 року,
- за ч.1 ст.302 КК України,
Підсудний ОСОБА_2 у липні 2011 року перебуваючи у барі «Отаман», що в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області познайомився з ОСОБА_3, яка надає сексуальні послуги за грошову винагороду.
На початку вересня 2011 року у ОСОБА_2, коли він у вечірній час перебував в приміщенні бару «Отаман», що в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області та познайомився із ОСОБА_4, який висловив пропозицію підшукати йому особу жіночої статі для надання сексуальних послуг за грошову винагороду, виник злочинний намір, направлений на звідництво для розпусти, реалізовуючи який, ОСОБА_2 звів ОСОБА_4 для розпусти із ОСОБА_5, яка у лісосмузі поблизу бару «Отаман» у с.Підгороднє Тернопільського району надала ОСОБА_4 сексуальні послуги, за що отримала від останнього гроші в сумі 100 грн.
Також, у вересні 2011 року ОСОБА_2, перебуваючи у барі «Отаман», що в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, у вечірній час познайомився із ОСОБА_6, та після його пропозиції підшукати йому особу жіночої статі, яка надає сексуальні послуги за грошову винагороду звів ОСОБА_6 для розпусти із ОСОБА_5, яка у лісосмузі неподалік від бару «Отаман» надала ОСОБА_6 сексуальні послуги, за що отримала від останнього гроші в сумі 100 грн.
Окрім цього, в кінці вересня 2011 року ОСОБА_2, перебуваючи у приміщення бару «Отаман», що в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, у вечірній час познайомився з ОСОБА_7, та після його пропозиції підшукати йому особу жіночої статі, яка надає сексуальні послуги за грошову винагороду, звів ОСОБА_7 для розпусти із ОСОБА_5, яка в лісосмузі біля бару «Отаман» надала ОСОБА_7 сексуальні послуги, за що отримала від останнього гроші в сумі 100 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні бару «Отаман», що в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, 16 жовтня 2011 року у вечірній час познайомився з ОСОБА_8 та після його пропозиції підшукати йому особу жіночої статі, яка надає сексуальні послуги за грошову винагороду звів ОСОБА_8 для розпусти із ОСОБА_5, яка в лісосмузі у безлюдному місці поблизу бару «Отаман» надала ОСОБА_8 сексуальні послуги, за що отримала від останнього гроші в сумі 100 грн.
Допитаний як підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.302 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що у в липні 2011 року, перебуваючи в барі «Отаман», який розташований у с.Підгороднє Тернопільського району, він познайомився із ОСОБА_3, яка у ході розмови повідомила, що на даний час знаходиться у скрутному матеріальному становищі, тому час від часу надає сексуальні послуги мужчинам за гроші. Після того, ОСОБА_5 залишила свій номер мобільного телефону та попросила, якщо будуть йому відомі мужчини, які захочуть інтимних стосунків за гроші, щоб він зателефонував до неї, при цьому повідомила, що дані послуги будуть коштувати 100 грн. В подальшому, на протязі вересня - жовтня 2011 року він у барі «Отаман», що в с.Підгороднє Тернопільського району зводив ОСОБА_5 для надання сексуальних послуг із ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за гроші.
Підсудний ОСОБА_2, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.302 КК України, тобто звідництво для розпусти.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як злочин невеликої тяжкості, фактичні обставини справи, особу винного, те, що він раніше судимий, за місцем проживання негативно не характеризується, проте перебуває на обліку в лікаря-нарколога з приводу хронічного алкоголізму та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання підсудним вини, щире каяття, а тому вважає, що підсудному ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі.
Разом з тим, суд враховуючи наведені обставини, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення підсудного на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, оскільки ОСОБА_2 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені ст.76 КК України обов'язки.
Речовий доказ у справі -банкноту номіналом 100 грн. серії БР6848993, яку вилучено у ОСОБА_3 та здано на депозитний рахунок ТРВ УМВСУ в Тернопільській області слід звернути в дохід держави.
До вступу вироку в законну силу запобіжний ОСОБА_2 захід у виді підписки про невиїзд необхідно залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.302 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
· повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ у справі -банкноту номіналом 100 грн. серії БР6848993, яку вилучено у ОСОБА_3 та здано на депозитний рахунок ТРВ УМВСУ в Тернопільській області - звернути в дохід держави.
Раніше обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_9