Справа № 639/8674/14-ц Головуючий І інстанції - Єрмоленко В.Б.
Провадження№22ц/790/2366/15 Суддя-доповідач - Кіпенко І.С.
Категорія: договірні
іменем України
17 березня 2015 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Кіпенка І.С.,
суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,
за участі секретаря - Таран В.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» про стягнення коштів за договором страхування,
У вересні 2014 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ВАТ «НАСК «Оранта» про стягнення коштів за договором страхування.
В обґрунтування позову вказувала, що 24.10.2013р. в м. Харкові ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 допустив зіткнення з належним їй автомобілем «Деу» держ. номерний знак НОМЕР_2.
ОСОБА_3 постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.12.2013року визнано винним у скоєнні даної ДТП.
Автомобіль ОСОБА_3 «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АС 7508472 від 07.10.2013 р. у ВАТ «НАСК «Оранта».
16.01.2014р. вона звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування через настання страхового випадку. У червні 2014р. ВАТ «НАСК «Оранта» письмово повідомила про здійснення виплати найближчим часом, але гроші так і не перерахувало.
З урахуванням доповнень, просила стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 27640 грн. 21 коп., за прострочення виконання зобов'язання станом на 02.11.2014р., - пеню в сумі 3387 грн. 24 коп., інфляційні втрати - 2515 грн.25 коп., 3% річних - 456 грн.63 коп., судові витрати та витрати пов'язані з правовою допомогою - 2800 грн.
В судовому засіданні першої інстанції представник позивача позовні вимоги підтримав, за виключенням стягнення суми страхового відшкодування і пені, стверджуючи, що 10.11.2014 р. ОСОБА_2 отримано від НАСК «Оранта» виплату заборгованості - 27640 грн. 21 коп. і пені за прострочення виплат-3467 грн. 52 коп. за договором страхування № АС 7508472 від 07.10.2013 р. Крім того, представник позивача зменшив суму витрат на правову допомогу, яку просив стягнути, до 1050 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, стверджуючи, про нерозповсюдження дії ч.2 ст. 625 ЦК України на правовідносини, що виникають у зв'язку із заподіянням шкоди та застосування лише при порушенні зобов'язань за договором.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року позов задоволено частково.
Суд стягнув з ВАТ Національна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_2 за прострочення виконання грошового зобов'язання - 3258 грн. 78 коп., витрати на правову допомогу-1050 грн., а всього - 4308 грн. 78 коп., в дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі ВАТ НАСК «Оранта» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду змінити скасувавши його в частині стягнення з нього за прострочення виконання грошового зобов'язання - 3258 грн. 78 коп., та в задоволенні позову в цій частині відмовити.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги про те, що дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, не розповсюджується на правовідносини, що виникають у зв'язку із заподіянням шкоди, і може застосовуватись лише при порушенні зобов'язання за договором, - безпідставні.
Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК), (п. 4 Постанова ПВССУ від 1.03.2013р.)
Зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зокрема, сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Річні відсотки і інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а є способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання
Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).(п. 4 Постанова ПВССУ від 1.03.2013р.)
Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді