Провадження №22ц/790/1304/15 Головуючий 1 інст. - Бондарєва І.В.
Справа № 645/8521/14-ц Доповідач - Крилова Т.Г.
Категорія: договірні
17 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Крилової Т.Г.,
Суддів - Кірсанової Л.І.,
- Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Огар І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, -
В жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 14.02.2013 року за результатами розгляду цивільної справи № 2033/6079/2012 (провадження № 2/645/250/13) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення процентів за користування коштами, трьох процентів річних, штрафу Фрунзенським районним судом міста Харкова ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 три проценти річних від суми боргу 1 614 грн. 30 коп.; штраф у розмірі 2 000 грн. та судові витрати - 36 грн. 50 коп.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18.12.2013 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 три проценти річних у сумі 1 601 грн. 42 коп., замість 1 614 грн. 30 коп., відсотки за користування позикою у сумі 4 571 грн. 50 коп., штраф у сумі 5 000 грн. замість 2 000 грн., а всього 11 172 грн. 92 коп., а також судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.03.2014 року рішення апеляційного суду Харківської області від 18.12.2013 року залишено без змін.
Відповідач виконав рішення суду лише 10 липня 2014 року, тобто свої зобов'язання виконав несвоєчасно. Тому, позивач змушений знову звернутися в суд за захистом своїх порушених відповідачем прав з вимогами про стягнення з нього, передбаченої законодавством України, суми інфляційного збільшення за період з 18.12.2013 року по 10.07.2014 року.
Просив суд: стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 інфляційне збільшення в розмірі 1 354 грн. 47 коп.; понесені та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в розмірі 1 664 грн. 00 коп.; понесені та документально підтверджені судові витрати.
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки не прийнято до уваги його доводи і пояснення по справі. Не враховано, що зобов*язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки відповідач не своєчасно виконав зобов*язання, то його вимога про стягнення суми інфляційного збільшення є законною.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню, у зв*язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 18.12.2013 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 три проценти річних у сумі 1 601 грн. 42 коп., замість 1 614 грн. 30 коп., відсотки за користування позикою у сумі 4 571 грн. 50 коп., штраф у сумі 5 000 грн. замість 2 000 грн., а всього 11 172 грн. 92 коп., а також судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.
Відповідно до вимог ст. 319 ЦПК України, рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 599 ЦК України, зобов*язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач вказане рішення суду виконав 10 липня 2014 року.
За період з 18.12.2013 року по 10 липня 2014 року відбулося знецінення суми боргу.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума боргу складає 11 172 грн. 92 коп. + 114 грн. 70 коп. = 11 287 гр. 62 коп. Розрахунок індексу інфляції здійснюється за формулою: сума боргу х індекс інфляції в певному місяці : 100%. Так, за січень 2014 року сума інфляції склала 22,57 гр.; за лютий 2014 року - 67,72 гр.; за березень 2014 року - 248,32 гр.; за квітень 2014 року - 372,49 гр.; за травень - 428,92 гр.; за червень - 112,87 гр.; за липень 2014 року 45,15 гр., а усього: 1298,04 гр.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. В даному випадку, підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1365 гр. 40 коп., з яких: 365,40 судовий збір по справі та 1000 гр. - правова допомога.
Враховуючи викладене, і керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2014 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1298 гр. 04 коп. суми інфляційного збільшення та судові витрати у розмірі 1365 гр. 40 коп.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий -
Судді: