Вирок від 23.04.2012 по справі 1915/1768/2012

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2012 Справа №1915/1768/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Сеник В.Г.

з участю прокурора Гавіловського Ю.В.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 14 липня 2008 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого 05 травня 2010 року по відбуттю строку покарання,

- за ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив аналогічний злочин, що мав місце за наступних обставин.

Так, 09 листопада 2011 року близько 01 год. у ОСОБА_4, який перебуваючи на території парку «Слави» в м.Тернополі, виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, реалізовуючи який він тоді ж і в тому ж місці підійшов до ОСОБА_5 та застосувавши насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилося у нанесені удару рукою в область грудей ОСОБА_5, чим спричинив йому фізичну біль, після чого відкрито викрав у нього мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130 expres music» вартістю 557, 24 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора стільникового зв'язку «Київстар» вартістю 25 грн. та із викраденим майном з місця вчинення злочину втік, заподіявши ОСОБА_5 шкоду на суму 582, 24 грн.

Допитаний як підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 09 листопада 2011 року близько 01 год. він прогулювався по парку «Слави» в м.Тернополі і в цей час навпроти нього йшов потерпілий ОСОБА_1, в руках якого він побачив мобільний телефон і тоді у нього виник намір викрасти даний мобільний телефон, для чого він наніс йому удар кулаком лівої руки в ділянку грудей, від якого той впав на землю і тоді з його руки випав мобільний телефон, якого він підняв із землі та пішов в напрямку вул.Шопена в м.Тернополі. Викраденим мобільним телефоном він користувався протягом декількох тижнів та в кінці листопада 2011 року продав його своєму знайомому ОСОБА_6 за гроші в сумі 250 грн., не сказавши при цьому, що мобільний телефон він перед тим відкрито викрав.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.186 КК України, його вина також доводиться і іншими зібраними в процесі досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами:

· показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні показав, що 09 листопада 2011 року близько 01 год. він повертався додому через парк «Слави» в м.Тернополі, проходячи по якому вийняв із кишені та тримав в руці свій мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130 exprеs music» з метою зателефонувати і в цей момент до нього підійшов підсудний, та нічого не пояснивши, наніс один удар в область грудей, від якого він відчув фізичну біль і впав на землю, а із його руки випав мобільний телефон та тоді він побачив, як ОСОБА_3 підняв даний мобільний телефон та побіг у невідомому напрямку, після чого він підвівся та пішов додому, повідомивши в подальшому про викрадення телефону працівникам міліції. Внаслідок даного викрадення його мобільного телефону, йому було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 582, 24 грн., яка складається із 557, 24 грн. - вартості телефону та 25 грн. - вартості стартового пакету «Київстар». Крім цього, доповнив, що лице, як на даний час знає, ОСОБА_3 він не бачив, оскільки на вулиці було темно та місце, де в нього було викрадено мобільний телефон, не освітлювалося;

· показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 є її співмешканцем та батьком дитини, яку вона народила 25 січня 2012 року. Так, 08 листопада 2011 року вона з ОСОБА_4 перебували за місцем їхнього проживання та близько 23 год. підсудний вийшов з дому, а повернувся 09 листопада 2011 року близько 01 год. 30 хв. і ліг спати. Через декілька тижнів вона помітила у ОСОБА_4 мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130 exprеs music», яким він користувався. Наприкінці листопада 2011 року до неї додому прийшли працівники міліції та повідомили, що розшукують ОСОБА_4, оскільки на початку листопада 2011 року він у парку «Слави» м.Тернополя відкрито викрав мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130 exprеs music», якого вона помітила через декілька днів після того в знайомого ОСОБА_6, який на її запитання повідомив, що придбав даний телефон у ОСОБА_4 за 250 грн., на що вона йому відповіла, що до неї додому приходили працівники міліції та розшукували ОСОБА_3, оскільки даний мобільний телефон він викрав у невідомого чоловіка;

· показання свідка ОСОБА_7 об'єктивно підтверджуються показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який показав, що всередині листопада 2011 року, до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та запропонував придбати у нього мобільний телефон, на що він погодився та того ж дня через декілька годин вони зустрілися неподалік офісу підприємства «Теркурій», що по вул.Микулинецькій в м.Тернополі, де ОСОБА_3 показав йому мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130 exprеs music» та запропонував його у нього придбати за 250 грн., після чого він передав ОСОБА_3 обумовлену суму грошей, а той в свою чергу передав йому даний мобільний телефон. При цьому, він запитував у ОСОБА_3 звідки в нього цей телефон, на що останній відповів, що йому його дав товариш для продажу і що даний телефон не є краденим. Про те, що даний телефон був викраденим йому повідомила ОСОБА_7

Крім наведених доказів, винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України об'єктивно стверджується також і іншими доказами, що були предметом дослідження та аналізу під час судового розгляду:

· протоколом усної заяви про злочин від 12 грудня 2011 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 повідомив працівникам міліції про те, що 09 листопада 2011 року близько 01 год. в м.Тернополі по вул.С.Бандери біля центрального стадіону в «старому парку» невідома особа застосовуючи фізичне насильство відкрито викрала його мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130»;

(а.с.7)

· протоколом добровільної видачі від 09 грудня 2011 року, з якого слідує, що ОСОБА_6 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130с-2 exprеs music», якого він всередині листопада 2011 року придбав у ОСОБА_4;

(а.с.13)

· протоколом явки з повинною від 09 грудня 2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 щиросердечно зізнався в тому, що на початку листопада 2011 року близько 01 год. в м.Тернополі по вул.С.Бандери біля центрального стадіону відкрито викрав у незнайомого чоловіка мобільний телефон торгової марки «Nokia», експрес мюзік, якого в подальшому продав своєму знайомому ОСОБА_6 за 250 грн., які витратив на власні потреби;

(а.с.18)

· протоколом відтворення обстановки та обставин події разом з таблицею ілюстрацій до нього від 29 грудня 2011 року за участю ОСОБА_3, під час якого ОСОБА_3 на місці події відтворив, яким чином він наносив удар потерпілому, звідки підняв його мобільний телефон та напрямок, в якому він побіг безпосередньо після вчинення злочину;

(а.с. 38-41)

· висновком товарознавчої експертизи №6-12/12 від 06 січня 2012 року, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону торгової марки «Nokia 5130 expres music» станом на 09 листопада 2011 року, тобто, на день скоєння злочину, становила 557, 24 грн.;

(а.с. 51-54)

· протоколом огляду речових доказів від 19 грудня 2011 року, а саме мобільного телефону торгової марки «Nokia 5130», яким зафіксовано його ознаки.

(а.с.56)

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України, тобто, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, фактичні обставини справи, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та судимий за вчинення аналогічних злочинів.

За наведених обставин суд, з врахуванням даних про особу підсудного, а саме його молодого віку, позитивної характеристики за місцем проживання, думки потерпілого, який пробачив ОСОБА_3 та в судовому засіданні просив його суворо не карати, оскільки шкода, завдана злочином йому повністю відшкодована та будь-яких претензій матеріального чи морального характеру він до нього не має, фактичних обставин справи, а саме незначної для потерпілого суми викраденого та обставин, що пом'якшуютьпокарання, до яких суд відносить: з'явлення зі зізнанням, повне визнання підсудним вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, добровільне повне відшкодування завданої злочином шкоди, а також наявності на утриманні підсудного малолітньої дитини - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, відсутності обтяжуючих покарання обставин, вважає, що вони є винятковими та такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави при призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.186 КК України застосувати положення ч.1 ст.69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства.

По справі проведена товарознавча експертиза №6-12/12 від 06 січня 2012 року, вартість якої у сумі 375, 20 грн. слід стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: «За проведення товарознавчої експертизи №6-12/12 від 06 січня 2012 року».

Речовий доказ у справі - мобільний телефон «Nokia 5130 expres music», який повернуто потерпілому ОСОБА_1 необхідно залишити у розпорядженні останнього.

До вступу вироку в законну силу раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді взяття під варту слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 вартість проведеної у справі товарознавчої експертизи №6-12/12 від 06 січня 2012 року в сумі 375, 20 грн. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: «За проведення товарознавчої експертизи №6-12/12 від 06 січня 2012 року».

Речовий доказ у справі - мобільний телефон «Nokia 5130 expres music», який повернуто потерпілому ОСОБА_1 - залишити у розпорядженні останнього.

Раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування призначеного ОСОБА_3 судом покарання рахувати з 29 грудня 2011 року.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддяОСОБА_9

Попередній документ
43153649
Наступний документ
43153651
Інформація про рішення:
№ рішення: 43153650
№ справи: 1915/1768/2012
Дата рішення: 23.04.2012
Дата публікації: 23.03.2015
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж