Провадження № 22-ц/790/949/15 Головуючий 1 інстанції -
Справа № 645/9592/14-ц Шарко О.П..
Категорія: про відшкодування шкоди Доповідач - Швецова Л.А.
11 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Швецової Л.А.
суддів - Малінської С.М., Даниленка В.М.
за участі секретаря - Андрійко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2014 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» про захист прав споживачів, -
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтвання якого зазначив, що 18.05.2013 року між ним та ТОВ «ВОЛЯ- КАБЕЛЬ» було укладено договір на надання послуг кабельного телебачення, відповідно до умов якого йому надавались послуги стандартного пакету вартістю 135 грн. У березні 2014 року йому було запропоновано прийняти участь у акції за умови якої у разі доплати у розмірі 10 грн. щомісяця йому буде підключено додатковий пакет «Кіно» до 1 червня 2014 року, на що він надав усну згоду та сплатив 145 грн.
Протягом квітня 2014 року він користувався цією послугою, а у травні 2014 року, за умов тарифного плану, через інтернет замовив подарунковий пакет який надається у місяць дня народження безкоштовно.
Оскільки, в подальшому, аукціонний пакет «Кіно» не задовольнив позивача, то по закінченні акції 1 червня 2014 року останній не подавав заявки на подальше його використання, та продовжував сплачувати лише 135 грн. за стандартний пакет.
У серпні 2014 року позивачу стало відомо, що по закінченні акції без його згоди, йому продовжують надавати послуги додаткового пакету «Кіно» та нараховують замість 135 грн., 220 грн. за його використання. На його звернення, адміністрація відповідача пояснила, що, оскільки він не відмовився від цієї послуги за телефоном, а тому має сплатити борг у сумі 124,09 грн.
Проте, на думку позивача, такі дії з боку відповідача є протиправними, оскільки, після закінчення акції він ніяких замовлень додаткових послуг не робив. Також позивач зазначив, що відповідач застосував до нього заборонену нечесну підприємницьку практику, передбачену п.п.3,4 1.5 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень згоди на це споживача; вимога оплати продукції, поставленої продавцем, якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання, а правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики недійсними.
На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив суд визнати недійсною угоду про надання йому ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» послуг на користування додатковим пакетом «Кіно» з 1 червня 2014 р. по 12 серпня 2014 року, та вимоги про сплату заборгованості незаконними, стягнути з ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» на його користь сплачені кошти за не отримані послуги з 12.08.2014 р. по 18.08.2014 р. з розрахунку : 135 грн. за місяць, що складає 135 грн. : 31день = 4,35 грн. Не використані 6 днів х 4.35 грн. = 26.10 грн., стягнути на його користь моральну шкоду яку він оцінюю у розмірі 600 гривень, пов'язану з витратами морального та матеріального характеру на вирішення цього спору.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» про захист прав споживачів - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся на нього з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення, та постановити по справі нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Статтями 10, 11, 133, 179, 212, 213 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим, або у них є складнощі в показанні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів, зазначивши: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що одання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також з якою метою їх необхідно забезпечити. Предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення, яке повинно бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює належність, допустимість і взаємний зв'язок доказів у сукупності.
Свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.
Відповідно до ст.ст. 626, 627 -629, 631, 632, 638, 651, 901, 905 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано встановленням таких фактів та відповідних їм правовідносин.
18.05.2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» було оформлено договірні правовідносини шляхом підписання позивачем Протоколу замовлених послуг та обладнання» №2534464, відповідно до якого ОСОБА_2 замовив послугу доступу до мережі Інтернет (ТБ+Інтернет) за адресою: АДРЕСА_1 на умовах акції «Марафон знижок». При підключенні зазначеної послуги ОСОБА_2 особисто підписав увесь пакет документів, чим підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими директором ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» та надав згоду виконувати вимоги, передбачені ними.
Послуги ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» надавалися з урахуванням наступних умов: п.2.3 потенційний користувач, в період дії акції отримує можливість замовити акційний пакет послуги ТБ+ Інтернет з використанням цифрових технологій; п.4.1.1 період дії акційних умов, якщо користувачем самостійно не буде обрано регулярні умови надання послуги, і послуга буде надаватись відповідно до умов і характеристик регулярного плану підписки, вартістю згідно чинних тарифів на момент зміни умов надання послуги з акційних на регулярні. Тобто, згідно з умовами акції «Марафон знижок» за акційним пакетом «Марафон ТБ+Мбіт/с» №972, акційна вартість послуг ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» для ОСОБА_2 до 31.07.2013 року становила 0,99 грн/міс, а з 01.08.2013 року по 31.10.2013 року - 60,00 грн/міс..
У подальшому, 18.03.2014 року у телефонній розмові працівник відповідача запропонував позивачу скористатись умовами акції «Кіноперегляд з Інтернет» та змінити чинний пакет на більш вигідний акційний пакет «Оптимальний акційний ТБ+100 Мбіт/с» №087, акційна вартість якого до 31.05.2014 року становила 145 грн. на місяць, також позивачу було запропоновано замовити додатковий акційний пакет «Кіно-акційне» №088, вартість якого до 30.04.2014 року становила 0,01 грн. на місяць, а з 01.05.2014 року - 35 грн. на місяць, на що була ОСОБА_2 надана згода, про період дії та умови акції ОСОБА_2 було повідомлено. 01.05.2014 року після закінчення акції, згідно з її умовами додатковий пакет «Кіно-акційне» № 088 було змінено на регулярний додатковий пакет «Кіно» І №530, щомісячна вартість якого становила 35,00 грн.
Відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених директором ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» від 01.02.2014 року: п. 2.9 абонент може змінити свій поточний інтернет-пакет/План Підписки/пакет послуги ТБ+ I Інтернет лише один раз протягом 30 днів і за обов'язкової умови наявності коштів на його І особовому рахунку не менше 50% від абонентної плати обраного нового інтернету-пакету/Плану Підписки/пакету послуги ТБ+Інтернет; самостійно, на порталі абонента або через іншу інтерактивну систему. Зміна відбувається з початку наступної доби; звернувшись особисто до центру сучасних технологій не менше ніж за один день до дати зміни з обов'язковим наданням документів, що посвідчують особу; зателефонувавши до колл-центру з обов'язковим повідомленням паролю до порталу абонента. Проте, будь-яких доказів стосовно того, що позивач скористався своїм правом та відмовився від надання замовлених акційних послуг, матеріали справи не містять.
01.06.2014 року після закінчення акції «Кіноперегляд з Інтернет», відповідно до її умов позивачу було змінено акційний пакет «Оптимальний акційний ТБ+100 Мбіт/с» №087 на регулярний, рівний за наповненням пакет «Оптимальний акційний ТБ+100 Мбіт/с» №238 вартістю 175 гривень на місяць, оскільки самостійно ним не було обрано інший пакет. Рахунки за надання телекомунікаційних послуг позивачу регулярно направлялися на електронну пошту.
12.08.2014 року відповідно до письмової заяви ОСОБА_2 договірні відносини з ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» ним було розірвано. Обладнання, яке перебувало у користуванні, заявник повернув підприємству. На дату розірвання договору, ОСОБА_2 було повідомлено про наявність заборгованості у розмірі 124 грн. 07 коп. Даних стосовно того, що позивач звертався до відповідача щодо перерахунку абонплати, матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем не доведено відсутність вільного волевиявлення при вчиненні правочину, а також не доведено факт відмови від надання додаткових послуг шляхом відмови від їх оплати.
Доказів в обґрунтування того, що відповідачем були істотно порушено договір позивачем в порядку ст. 61 ЦПК України не надано.
Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені у рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :