Провадження апел.суду №11-кп/790/398/15 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа суду 1-ї інстанції № 635/6995/14-К
Категорія: ст. 286 ч.2 КК України
02 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12014220430001305 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року стосовно ОСОБА_8 ,-
Цим вироком,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Градизьк Глобинського району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, працюючого в ТОВ «СЛАВТРЕЙД АГРО» на посаді водія, зареєстрованого та який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі п. «є» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014», звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 30 000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_9 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_8 в дохід держави судові витрати, пов'язані з проведенням автотехнічної експертизи № 430/14 від 21 травня 2014 року в розмірі 586 гривень 80 копійок та судової автотехнічної експертизи № 47/14 від 03 червня 2014 року в розмірі 586 гривень 80 копійок.
Згідно вироку, ОСОБА_8 28 березня 2014 року, близько 14 години 25 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ TF55YO вантажний фургон малотоннажний, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . рухався по своїй смузі руху автодороги Київ-Харків-Довжанський зі сторони м. Києва у напрямку м. Харкова зі швидкістю 80 км/год.
На шляху свого прямування по вказаній автодорозі, в районі 458 км + 50 м, на території Харківського району Харківської області, ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України та допустив наїзд па пішохода ОСОБА_9 , який переходив проїжджу частину вказаної автодороги зліва направо відносно руху ОСОБА_8 .
В результаті дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме: відкритий уламковий перелом обох кісток правої гомілки у верхній і середній третинах із зсувом (подвійний косий перелом діафіза більшеберцової кістки у верхній і середній третині більшеберцової кістки зі зсувом, уламковий перелом діафіза малогомілкової кістки у верхній третині зі зсувом), який відповідно до висновку судово-медичної експертизи №367-А/14 від 25 квітня 2014 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Порушення вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_8 які знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом в денний час, не зорієнтувався в дорожній обстановці і при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , що заподіяло останньому тяжкі тілесні ушкодження.
В апеляційній скарзі, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, що встановлені вироком, обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок районного суду в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_10 про стягнення 30 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди скасувати, як такий, що прийняти з істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Своє апеляційне прохання апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції був прийнятий цивільний позов, який неодноразову уточнювався, з порушенням вимог чинного кримінального процесуального закону, оскільки він був поданий не за підписом потерпілого, а лише за підписом його представника - адвоката ОСОБА_7 , який не має права самостійно звертатись до суду із даним питанням у кримінальному провадженні. Апеляційний розгляд ОСОБА_8 прохав провадити за його відсутністю.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи прокурора та представника потерпілого щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного вироку, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги та перевіривши вирок у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу обвинуваченогоналежить залишити без задоволення, з наступних підстав.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення злочину, що зазначені у вироку, та кваліфікація дій ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину за ч.2 ст.286 КК України у апеляційній скарзі не оспорюються, а тому у відповідності з нормами ст. 404 КПК України ці обставини не перевіряються у апеляційному порядку.
Згідно даних заяви потерпілого ОСОБА_9 (т.2 арк.71-72), що своєчасно взята до відома та залучена судом до матеріалів кримінального провадження, вбачається, що він на початку судового розгляду письмово повідомив та прохав суд: про розгляд справи разом з уточненим цивільним позовом за його відсутності під час судового розгляду та з обов'язковою участю його представника - адвоката ОСОБА_7 ; а крім того просив про задоволення в повному обсязі його вимог, викладених представником в уточненому цивільному позові у даному кримінальному провадженні; вироком просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 максимальне покарання, передбачене санкцією ст. 286 ч.2 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на 8 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Повноваження представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та договором про надання правової допомоги (т.2 арк. 77-81).
Вказане свідчить про те, що суд правомірно допустив до участі в справі адвоката ОСОБА_7 в якості як представника потерпілого так і одночасно представника цивільного позивача - ОСОБА_9 , оскільки такі процесуальні дії суду чітко узгоджуються з нормами ст.ст. 58, 63 КПК України.
Під час апеляційного розгляду від потерпілого ОСОБА_9 надійшла письмова заява про те, що на момент подачі цивільного позову він знаходився у вкрай важкому стані, внаслідок перенесених трьох важких хірургічних операцій, а всі позовні вимоги, які постійно узгоджувалися з його представником і подані адвокатом ОСОБА_7 під час судового розгляду даного кримінального провадження в суді першої інстанції, він підтримує в повному обсязі
Наявність у кримінальному провадженні вказаних даних свідчить про об'єктивне існування доручення потерпілого щодо представництва його інтересів в суді, в тому числі і про узгодженість дій адвоката ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_9 стосовно подання, зміни та фактичного підтримання цивільного позову. При цьому належить врахувати те, що первині та уточнені позовні вимоги змінювалися лише стосовно матеріальної шкоди від ДТП, а в частині стягнення моральної шкоди постійно залишалися незмінними (т.2 арк. 21, 60, 82) та стосувалися стягнення з ОСОБА_8 ста тисяч гривень. Більш того, дані кримінального провадження свідчать про підтримання потерпілим під час судового розгляду в суді першої інстанції пред'явлених вимог, що уточнювалися його представником, що був наділений потерпілим певними процесуальними повноваженням.
За таких обставин апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про неналежне прийняття судом цивільного позову потерпілого від ДТП - ОСОБА_9 та розгляд в межах кримінального провадження за ст. 286 ч.2 КК України цього цивільного позову - є необґрунтованими, оскільки такі твердження апелянта мають суто суб'єктивний характер та ґрунтуються на процесуальній позиції щодо невизнання позову.
Твердження апелянта про те, що суд безпідставно задовольнив цивільний позов потерпілого позбавлені правових та фактичних підстав. Як вбачається зі змісту його апеляційної скарги особисто ОСОБА_8 погоджується з вироком суду, в тому числі стосовно фактичних даних, встановлених судом щодо події ДТП та його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, що фактично ним не оскаржується.
Отже, підставою цивільного позову ОСОБА_9 є факт завдання потерпілому безпосередньо злочином, що є предметом кримінального провадження, майнової та моральної шкоди. Суд першої інстанції встановив та зазначив у вироку об'єктивні висновки про наявність прямого причинного зв'язку між вчиненим ОСОБА_8 діянням та шкодою, що є певним наслідком події ДТП.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про належне дотримання судом вимог ст.370 КПК України, щодо вмотивованості, обґрунтованості та законності судового рішення, в тому числі в частині задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 .
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 1, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
______________ ______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3