2/604/83/15
06 березня 2015 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
у складі : головуючого судді Могачевської В.Й.
за участю секретаря судового засідання Реєнт Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Лисичинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок загальною площею 94 кв.м., житловою площею 50,9 кв.м. з прибудовами, який знаходиться АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5.
Після смерті ОСОБА_5 фактичною власницею житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 за законом стала його дружина, а її мати - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 і спадщину прийняла, оскільки на день смерті проживала і після смерті батька продовжувала проживати в будинку .
06 квітня 2007 року мати склала заповіт, за яким заповіла їй - ОСОБА_1 житловий будинок і все те, що в ньому знаходиться, надвірні будівлі і все те, що в них знаходиться, яке належало заповідачу, що знаходиться в АДРЕСА_1. Даний заповіт на день смерті заповідачки не змінено і не скасовано.
Вона своєчасно звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті матері і 09 грудня 2014 року державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори Вольтер І.П. заведено спадкову справу, після смерті ОСОБА_4, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 39119169.
Однак 17 січня 2015 року державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори Вольтер І.П. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок на ім'я ОСОБА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належний спадкодавцеві житловий будинок АДРЕСА_1.
На даний час Підволочиським районним бюро технічної інвентаризації розроблено документацію на житловий будинок з добудовою, під навіс, загальною площею 94 кв.м., житлової площі 50,9 кв.м., літня кухня, господарський, будинок з добудовою, стодола з добудовою, комора, комора, підвал, криниця, огорожа. На ім'я ОСОБА_1 видано довідку про технічний опис об'єкта нерухомого майна на вказане майно, яке належало ОСОБА_4.
Оскільки на даний час заповіт ОСОБА_4 в її користь не оскаржувався, то вона маючи право за заповітом на житловий будинок з прибудовами, який належав ОСОБА_4, звернулася з вказаним позовом до суду.
В судове засідання позивачка та відповідачі не з'явився, але подали заяви з проханням справу слухати у їх відсутності, позов задовольнити.
Враховуючи заяви сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких міркувань.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 04 липня 2014 року Лисичинською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4.
06 квітня 2007 року за реєстровим №23 секретарем виконкому Лисичинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області було посвідчено заповіт ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Лисичинці Підволочиського району Тернопільської області, відповідно до якого остання на випадок своєї смерті зробила наступне заповітне розпорядження: житловий будинок і все те, що в ньому знаходиться, надвірні будівлі і все те, що в них знаходиться заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Заповіт заповідачем на день смерті не змінено, не скасовано.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (після укладення шлюбу згідно свідоцтва серії НОМЕР_2, виданого 12 травня 1984 року Лисичинською сільською радою Підволочиського району присвоєно прізвище «ОСОБА_1»), являється донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_3, виданого повторно 27 жовтня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області.
Таким чином позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_2 від прийняття спадщини, в тому числі і належної їй по закону обов'язкової частки у спадковому майні, після смерті матері відмовилася, про що про що свідчить подана нею в нотаріальну контору заява.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу .
Так, позивач ОСОБА_1 у відповідності до ст. 1269 ЦК України спадщину прийняла, про що свідчить відповідь державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори № 128/01-16 від 25. 02. 2015 року з якої видно після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 заводилася спадкова справа №188/2014. 09 грудня 2014 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим Лисичинською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області 06 квітня 2007 року за реєстровим № 23 зверталася ОСОБА_1. Згідно цього заповіту заповідачка заповіла позивачці житловий будинок і все те, що в ньому знаходиться, надвірні будівлі і все те, що в них знаходиться.
В цей же день з заявою про прийняття спадщини за заповітом на земельну ділянку (пай), посвідченим Лисичинською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області 06 квітня 2007 року за реєстровим № 24 звертався ОСОБА_3, а 16 грудня 2014 року з заявою про відмову від обов'язкової частки у спадщині та відмову від прийняття спадщини за законом зверталася ОСОБА_2.
Відповідно до рішення виконкому Лисичинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області №48/36 від 04 лютого 2015 року ОСОБА_10, жителю с. Лисичинці, безоплатно передано у власність земельні ділянки площею 0,85 га, з яких - 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд; 0,60 га - для ведення підсобного господарства.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 30 вересня 1996 року Лисичинською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5.
З свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_5, виданого Лисичинською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області 16 лютого 1974 року, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 16 лютого 1974 року.
З довідки №38 від 27 січня 2015 року, виданої виконкомом Лисичинської сільської ради, вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 належав померлій ОСОБА_4. Свідоцтво на право власності не видавалося.
Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 11 грудня 2014 р., довідки про технічний опис об'єкта нерухомого майна №124 від 12 грудня 2014 року, виданих БТІ Підволочиського району, власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_4, право власності не зареєстроване.
Однією із підстав припинення права власності є смерть власника (п.11 ч.1 ст.346 ЦК України).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори від 17 січня 2015 року №10/02-31 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 після смерті матері гр. ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, по причині відсутності правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця на вказане будинковолодіння.
З огляду на вказане позивач, після смерті матері ОСОБА_4 спадщину прийняла, однак через відсутність правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на житловий будинок на ім'я померлої, не може оформити спадкове майно на себе, що свідчить про порушення її прав, які підлягають судовому захисту.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання, а власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це майно оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 10, 15, 30, 212-215, 221 ЦПК України, ст.ст.328, 346, 392, 1218, 1269, 1236 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на власності на житловий будинок загальною площею 94 кв.м., житловою площею 50,9 кв.м. з прибудовоми, які знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Тернопільської області через Під волочиський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: