Справа № 450/4480/13 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 22-ц/783/1854/15 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.
Категорія:43
10 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - судді: Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання: Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом,-
оскаржуваним заочним рішенням позовні вимоги ОСОБА_3- задоволено. Постановлено вселити ОСОБА_3 в житловий будинок АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 першкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 229. 41 грн. понесені позивачем судові витрати.
Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_2, просить таке скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що судом неповно з'ясовані обставини у справі, порушені норми процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. У спірному житловому будинку, який в ? частці належить позивачу, проживає вона, відповідач, її дочка та онука, 2002 року народження, та користуються половиною цього будинку. Співвласником цієї частини був її чоловік ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті вона фактично вступила в управління та володіння його спадковим майном, іншим співвласником половини житлового будинку є рідна сестра померлого чоловіка - ОСОБА_6 в ? частині. Зазначає, що ОСОБА_6 належить ? частина з меншою кількістю житлових кімнат, та така не мала права дарувати ? частину, належну їй житлового будинку позивачу як сторонній особі, чим порушила права малолітньої онуки, яка проживає у будинку, без згоди органу опіки та піклування. Договір дарування є удаваним, має намір такий оскаржувати. Окрім того, зазначає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за взаємною згодою, а у випадку відсутності такої співвласник повинен виділити свою частку в натурі або встановити порядок користування спільним майном.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_7, які апеляційну скаргу заперечили, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, у відсутності апелянта, яка повідомлена про розгляд справи за вказаною нею адресою місця проживання, колегія суддів приходить до наступного.
Як видно з матеріалів справи, судом ухвалено заочне рішення, та відповідач використала своє право на звернення з заявою про перегляд такого, що підтверджено ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2014 року /а.с.79/, якою дану заяву залишено без задоволення. Наведене спростовує твердження апелянта про розгляд справи у відсутності відповідача та як наслідок - допущення порушень процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2011 року між ОСОБА_6 /дарувальник/ та ОСОБА_3 /обдарований/ укладено договір дарування 1/4 частини будинку, посвідчений ОСОБА_8 нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2829. Згідно з п. 1 зазначеного договору дарування, дарувальник подарувала, а обдарований прийняв в дар 1 / 4 частину будинку АДРЕСА_1. Будинок в цілому складається з чотирьох житлових кімнат та двох кухонь. Загальна площа будинку становить 123, 7 кв.м, житлова площа становить 76,3 кв.м.
Встановлено, що позивач своє право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 зареєстрував у встановленому законом порядку, що стверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 32732444 від 29.12. 201 І року /а.с.7/.
Із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.05.2012 року /а.с. 5/ вбачається, що 15.05.2012 року в Пустомитівський РВ ГУМВСУ у Львівській області поступило повідомлення, та із письмовою заявою звернувся ОСОБА_3, який просить вжити заходів до ОСОБА_2, яка перешкоджає заявнику у користуванні ? частиною будинку та не допускає такого у будинок. Із повідомлення Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області вбачається, що в ході проведеної перевірки наведені позивачем факти знайшли своє підтвердження.
Задовольняючи вимоги позивача ОСОБА_3, суд першої інстанції зазначив про те, що доведений факт вчинення перешкод у користування ? частиною будинку, а тому прийшов до висновку, що позивач має право вимагати усунення будь-яких порушень свого права.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.
Так, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та право власності є непорушним.
За змістом ст. 369 цього Кодексу співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Так, відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як видно з матеріалів справи, договір дарування, на підставі якого позивача ОСОБА_3 набув право власності на ? спірного будинку, є чинним, відповідач лише має намір такий оскаржити, про що зазначила у апеляційній скарзі. Таким чином, позивач є власником ? частини будинку та право такого у володінні та користуванні таким правом відповідно до закону має бути захищеним.
Окрім того, апелянт зазначає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за взаємною згодою, а у випадку відсутності такої співвласник повинен виділити свою частку в натурі або встановити порядок користування спільним майном.
Як видно з матеріалів справи, будинок належить на праві спільної часткової власності співвласникам та виділу часток в натурі не проводилось, будинок в цілому складається з чотирьох житлових кімнат та двох кухонь. Загальна площа будинку становить 123, 7 кв.м, житлова площа становить 76,3 кв.м, спадкові права відповідачки неоформлені, як зазначає така, вона вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті свого чоловіка та у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують право власності на спірний будинок чоловіка відповідачки. З урахуванням наведеного, відповідач, її дочка та онука зареєстровані та проживають у будинку та безпідставно стверджують про те, що власник ? частини будинку порушує права малолітньої онуки відповідачки, а тому не має права на володіння та користування ? належної такому частки у будинку.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про те, що власник має право на усунення перешкод у володінні та користуванні своїм майном не спростовують, тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.1 ст.307, ч.1 ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Береза В.І.
Судді: Бойко С.М.
Штефаніца Ю.Г.