Справа № 459/2801/14 Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.
Провадження № 22-ц/783/1917/15 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.
Категорія: 31
10 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Берези В.І., Бойко С.М.,
за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,
у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, -
встановила:
Позивачка ОСОБА_3 в червні 2014 року звернулася в суд з даним позовом, на обґрунтування якого зазначила, що 29.05.2008 року відповідач ОСОБА_2 в приміщенні будинку АДРЕСА_1 безпричинно побив її, нанісши удари по різних частинах тіла, зокрема ногою в поперекову ділянку спини, кулаками в праву щоку та верхню частину голови, в результаті чого їй було спричинено тілесні ушкодження середньої важкості за ознаками тривалості. Постановою Червоноградського міського суду від 21.12.2012 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.296 КК України і звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину у зв'язку із закінченням строків давності. Просить стягнути з відповідача на її користь 20 000 грн. моральної шкоди спричиненої його незаконними діями, понесені витрати на лікування в розмірі 909,25 грн., та на правову допомогу в розмірі 1000 грн.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 18 грудня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Судом постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 709,25 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Це рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2 В апеляційній скарзі, посилається на незаконність, необґрунтованість оскаржуваного рішення, на порушення судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права, постановлення рішення без повного і всебічного з'ясування обставин справи, без належної оцінки всіх доказів.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було взято до уваги його доводів про відсутність його вини та доказів щодо заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Не наведено причинного зв'язку між словесним конфліктом, який виник між сторонами та тілесними ушкодженнями, внаслідок яких отримала моральну шкоду. Крім того стверджує, що матеріальна шкода, яку просила стягнути позивачка жодним чином не підтверджена, а подані документи на ці витрати, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, не мають відношення до понесених витрат. Просить рішення суду змінити та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 57-59).
Сторони у справі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності. Тому, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Положеннями ст.212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у повній мірі відповідає даним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 29.05.2008 року в приміщенні будинку АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків із ОСОБА_3 та із хуліганських спонукань, в ході виниклого з нею конфлікту висловився на її адресу нецензурною лайкою та побив ОСОБА_3, нанісши удари по різних частинах тіла, зокрема ногою в поперекову ділянку спини, кулаками в праву щоку та верхню частину голови, в результаті чого їй було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку середнього ступеня та забою інших ділянок тіла.
Дані обставини, підтверджуються як постановою Червоноградського міського суду від 25.12.2012 року, відповідно до якої ОСОБА_2, який обвинувачувався органами слідства у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України при зазначених обставинах, звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України (а.ц.с.18-19), матеріалами кримінальної справи№1327/1-13/11 за обвинуваченням ОСОБА_2, як досліджувались колегією суддів, в тому числі об'єктивними доказами, якими є медичні документи амбулаторної хворої ОСОБА_3, що містяться в матеріалах кримінальної (а.к.с.244-259,261-266,267), а також експертними висновками судово-медичного експерта №314/2008 від 23.06.2008р. та №320/2008 від 26.06.2008 р., які підтверджують наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, у вигляді забою головного мозку та забоїв м'яких тканин правої сідничної ділянки та лівої потилочно - тім'яної ділянки, які могли утворитися 29 травня 2008 року (а.к.с.6-9; 29-32).
Висновки експертної комісії за наслідками проведення судово-медичної експертизи лише 23.10.2009 року, хоча і ставлять під сумнів заподіяння потерпілій забою головного мозку середнього ступеня тяжкості, в той же час категорично не заперечують наявність у ОСОБА_3 струсу головного мозку. А обставини, за яких такий струс міг бути заподіяний («внаслідок загального струсу тіла») носить характер припущення. При цьому експерти не виключають заподіяння такого ушкодження "внаслідок контакту головою з тупими предметами" (а.ц.с. 27-30).
Оцінюючи докази щодо обставин заподіяння позивачу тілесних ушкоджень, колегія суддів бере до уваги, що жодних інших обставин, за яких ОСОБА_3 могла б отримати струс головного мозку, окрім тих, що вина була побита ОСОБА_2, судом не встановлено, на вбачається таких і з матеріалів справи та не вказано на них і відповідачем.
Таким чином, безспірним є те, що ОСОБА_2 29.05.2008 року вчинив відносно ОСОБА_3 протиправні насильницькі дії, внаслідок яких завдав шкоди її здоров'ю.
З урахуванням фактично понесених ОСОБА_3 витрат на лікування у зв'язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень в період її перебування на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Червоноградської ЦМЛ з 02.06.2008р. по 23.06.2008р. та в психоневрологічному відділенні з 03.07.2008р. по 23.07.2008 р., які підтверджені відповідними довідками вказаного лікувального закладу(а.ц.с.37,38; а.к.с.117-118), виходячи з положень ст.1166 ЦК України, суд дійшов обгрутованого висновку про заподіяння позивачу матеріальної шкоди в розмірі 709,25 грн., яка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з винними діями відповідача, який завдав шкоди здоров'ю позивача, для відновлення якого остання проходила лікування, а тому обґрунтовано стягнув ці кошти з відповідача.
Підставність та розмір компенсації ОСОБА_3 завданої їй неправомірними діями ОСОБА_2 моральної шкоди, судом встановлено відповідно до вимог ст.23, ст.1167 ЦК України з врахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого відносно позивача правопорушення, глибини та тривалості її моральних страждань, пов'язаних з заподіянням їй тілесних ушкоджень, зміни звичного їй способу життя внаслідок такого побиття та необхідністю проходження тривалого лікування, а визначена сума такої компенсації відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
Призначену судом суму компенсації позивачу моральної шкоди не можна визнати явно несправедливою внаслідок надмірності визначеного розміру такої компенсації.
Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308,ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 грудня 2014 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Бойко С.М.
Береза В.І.