Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" березня 2015 р.Справа № 922/102/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.
розглянувши справу
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі ВП "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія "Лугатранссервіс 2006", м. Луганськ
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Хлабистін Д.М.,дов.№ 26 від 01.01.2015р.
відповідача - Слєсарєв В.В.,дов.№ 20/02 від 20.02.2015р.
Позивач, Державне підприємство "Придніпровська залізниця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія "Лугатранссервіс 2006", м. Луганськ на свою користь штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 27955,00. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач здійснив відправлення вагону №60888856 згідно накладної №50697382 на станцію Дарниця Південно- Західної залізниці, але при прибутті вагону на станцію Дарниця Південно- Західної залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. Судові витрати в розмірі 1827,00 грн. просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду від 12.01.2015року порушено провадження у справі №922/102/15, розгляд справи призначено на 29.01.2015року.
Ухвалою господарського суду від 29.01.2015року , у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 12.02.2015року.
Ухвалою господарського суду від 12.02.2015року для належного повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання, за адресою, яка вказана у витягу ЄДРПОУ , розгляд справи відкладено до 05.03.2015року.
Ухвалою господарського суду від 05.03.2015року задоволено клопотання представника позивача та відповідача про продовження строку розгляду спору по справі №922/102/15 задовольнити. Продовжено строк розгляду спору по справі №922/102/15 до 20.03.2015року. Задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Розгляд справи відкладено до 17.03.2015року.
Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015року підтримував заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача, через канцелярію господарського суду , звернувся до суду з клопотанням (вх.№10212 від 17.03.2015року) про зменшення розміру штрафу в розмірі 50% на підставі п.3 ст.83 ГПК України, посилаючись на те, що Відповідач знаходиться в зоні проведення АТО, що призвело до руйнуванню виробничих потужностей, повного зупинення виробництва, звільнення робітників та величезних збитків, а також того, що Відповідач своїми діями не спричинив Позивачу будь-яких збитків (навіть сплатив більший тариф ніж було за потрібне), як не завдав збитків іншим учасникам господарських відносин.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти клопотання відповідача проти зменшення штрафу.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представника позивача, судом встановлено наступне:
У липні зі станції відправлення Петровеньки Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вагону № 60888856 згідно залізничної накладної №50697382 на станцію призначення - Дарниця Південно - Західної залізниці.
За статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (надалі - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
По прибутті вагону з вантажем на станцію Дарниця Південно - Західної залізниці на підставі ст. 52 Статуту, за заявкою одержувача на підставі ст. 24 Статуту залізницею при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. Про даний факт було складено акт загальної форми №960 від 10.07.2014року.
Вимогами ст. 122, 118 Статуту залізниць України передбачено, що за невірно зазначені відомості у накладній, а саме - маси вантажу, з відправника стягується штраф в розмірі 5-кратної провізної плати.
Згідно з даними, зазначеними в накладній №50697382 штраф за неправильно зазначену масу вантажу становить:
5591,0 грн. х 5 = 27955,0 грн., де 5591,0 грн. - провізна плата з накладної №50697382.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і пояснень щодо них, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч.5 ст.306 ГК України, спірні відносини сторін, що виникли при перевезенні вантажів залізницею, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій і установ, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.
З матеріалів справи вбачається, у накладній № 53769535, у вагоні вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси - на 150т. вагонних вагах. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.
Згідно з п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Так, під час перевезення на станції, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. Про даний факт було складено комерційний акт РА№003665/336/5 від 10.07.2014 року у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України.
Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Так, згідно складеного вищезазначеного комерційного акту контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150 тонних тензометричних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Перевіркою було виявлено, що в накладній №50697382 у вагоні № 60888856 вага брутто - 94050 кг, тара по документу - 2224 300 кг. кг, вага нетто - 69750 кг, що на 1100 кг. більше ,ніж вказано у накладній та 750 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону.
Статтею 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
На підставі комерційного акту позивачем, відповідно до ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який склав 27 955,0 грн.
Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334, в силу п. 4 яких у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; уразі перевірки маси тари вагона не тим приймальником-здавачем (прийомоздавальником), який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується прийомоздавальником, який перевіряв тару вагона.
В процесі розгляду справи представник відповідача звернувся до суду з клопотанням (вх.№10212 від 17.03.2015року) про зменшення розміру штрафу до 5591,0 грн. на підставі п.3 ст.83 ГПК України
Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.
Пленум Вищого господарського суду України в п. 3.17.4 постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'ясняє, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 223 Господарського кодексу України.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, а також тяжкий матеріальний стан відповідача, знаходження відповідача у зоні АТО, суд вважає за необхідне клопотання відповідача про зменшення штрафу до суми 5591,0грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно приписів п.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс -2006"(84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Соціалістична, буд.45, офіс 205, код 34579491) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) - 5591,0грн.штрафу за неправильно зазначену масу вантажу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.03.2015 р.
Суддя О.О. Присяжнюк